Сервис «Полезная ссылка» - аналитические материалы, курсовые, рефераты контрольные, обзоры реалтоны риалтоны мобильные приколы картинки для мобильного

Информационный сервис «Полезная ссылка»

скачати реферат, курсовая бесплатно, темы курсовых работ, скачать рефераты, реферати, курсовая скачать бесплатно,

скачать рефераты
рефераты бесплатно
курсовые работы скачать
диплом
диплом скачати
дипломи

№	Все ссылки на статьи, книги, рефераты...
1	Правове регулювання припинення права надрокористування в Україні : автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.06 [Електронний ресурс] / Ірина Вікторівна Хохлова; Національний аграрний ун-т. — К., 2008. — 19 с. — укp.
2	Правове регулювання свободи совісті, віросповідання і діяльності релігійних організацій у радянській Україні (1919 - 1929 рр.) Досліджено теоретичні та методологічні аспекти формування системи засобів правового регулювання суспільних відносин у релігійній сфері життєдіяльності людини, розкрито його значення у забезпеченні права на свободу совісті та віросповідання. Розглянуто філософсько-методологічні та концептуальні підходи, на яких базувалося науково-теоретичне обгрунтування комплексного формально-нормативного закріплення права на свободу совісті та віросповідання у радянській Україні 1919 - 1929 рр. Розкрито важливе значення у даному процесі диференційованого підходу, використаного для розмежування агресивно-атеїстичних дискримінаційних положень пов'язаної з ним практичної діяльності та жорстких вимог світськості. Охарактеризовано основні етапи відтворення й удосконалення процесу правового регулювання свободи совісті, віросповідання та діяльності релігійних організацій у радянській Україні даного періоду. Зроблено розмежування понять свободи совісті як свободи особистісного самовизначення та творчої самореалізації у системі настанов, координат світоглядного, віросповідного вибору та свободи релігійної дії. Запропоновано визначення свободи совісті як способу реалізації можливостей, втілених у праві на свободу віросповідання (дійсній волі сумління) та праві на свободу релігійної дії (церковній волі). Проаналізовано діяльність вищих органів державної влади 1919 - 1929 рр. щодо забезпечення правового регулювання суспільних відносин у релігійній сфері життєдіяльності людини. З урахуванням історичного досвіду наведено пропозиції щодо внесення змін і доповнень до чинної редакції Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" N 987-XII від 23 квітня 1991 р., розроблено рекомендації щодо удосконалення діяльності Державного комітету України у справах національностей і релігій.
3	Правове регулювання соціального партнерства в Україні Комплексно досліджено теоретичні та практичні проблеми правового регулювання соціального партнерства в Україні. Проаналізовано історію становлення вітчизняного законодавства про соціальне партнерство, виділено основні етапи його розвитку. Визначено сутність соціального партнерства, розглянуто основні форми його прояву, якими є колективно-переговорний процес укладення колективних договорів і угод; участь працівників в управлінні підприємствами; взаємні консультації стрін з питань регулювання трудових відносин; примирно-посередницькі процедури з приводу вирішення колективних трудових спорів; контрольні заходи щодо виконання зобов'язань сторонами соціального партнерства. Досліджено особливості правового становища держави, органів місцевого самоврядування, роботодавців, професійних спілок та інших організацій найманих працівників як суб'єктів соціального партнерства. Проаналізовано практику укладення колективних договорів та угод. Зроблено висновок про необхідність внесення змін і доповнень до чинного законодавства про колективні договори та угоди.
4	Правове регулювання судового захисту трудових прав громадян Розкрито сутність та особливості правового регулювання судового захисту трудових прав громадян. Проаналізовано право особи на судовий захист. Виявлено недоліки судового захисту прав і свобод громадян в Україні. Обгрунтовано визначення понять "трудовий спір", "юридичний процес", "правосуддя". Досліджено досвід зарубіжних держав у сфері застосування судового захисту трудових прав найманих працівників. Визначено місце судового захисту в системі міжнародного захисту. Досліджено порядок вирішення індивідуальних трудових спорів. Проаналізовано практику розгляду та вирішення судами індивідуальних та колективних трудових спорів (конфліктів) в Україні. Розроблено рекомендації щодо внесення змін і доповнень до вітчизняного законодавства, зокрема, удосконалення нормативно-правового забезпечення судового захисту трудових прав громадян в Україні.
5	Правове регулювання трудових відносин у галузі сільського господарства Комплексно досліджено теоретичні та практичні проблеми правового регулювання трудових відносин у галузі сільського господарства за умов реформування аграрного сектора економіки. Розроблено класифікацію сільськогосподарських працівників. Проаналізовано норми трудового законодавства України, а також міжнародно-правові та нормативні акти деяких зарубіжних країн. Вивчено особливості правового регулювання підстав виникнення, зміни та припинення трудових відносин сільськогосподарських працівників. Досліджено питання правового регулювання робочого часу, часу відпочинку, оплати й охорони праці, трудової дисципліни працівників аграрної галузі. Розроблено рекомендації щодо удосконалення чинного законодавства та практики його застосування.
6	Правове регулювання трудових відносин у галузі сільського господарства : автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.05 [Електронний ресурс] / Оксана Андріївна Мірошниченко; Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. — Х., 2008. — 18 с. — укp.
7	Правове регулювання участі прокурора в адміністративному судочинстві щодо захисту прав та свобод громадянина Досліджено проблемні питання здійснення прокурором захисту прав, свобод і законних інтересів громадянина в адміністративному судовому процесі. Обгрунтовано напрями розвитку відповідного законодавства. Проаналізовано теоретико-правові проблеми такого захисту, його форми, сформульовано пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства. Визначено, що представництво прокурором в адміністративному судовому процесі є правовідносинами, які встановлюються та реалізуються на підставі Конституції України, Закону України "Про прокуратуру", КАС України. У межах цих правовідносин прокурор вчиняє в адміністративному судочинстві процесуальні дії від імені та для захисту прав, свобод і законних інтересів осіб - громадян України, що через різноманітні обставини не можуть або позбавлені можливості самостійно відстоювати ці свої особисті цінності від їх порушень (обмежень) рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єктів владних повноважень - органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб. Сформульовано особливості адміністративної процесуальної правосуб'єктності прокурора в адміністративному судовому процесі. З'ясовано, що прокурор може виступати тільки як представник та здійснювати представництво визначених Законом України "Про прокуратуру" категорій громадян. Зазначено, що прокурор є позивачем у процесуальному розумінні, але не має прав позивача, однак обсяг його процесуальних можливостей за умов участі у розгляді судом справи адміністративної юрисдикції є повним; він ініціює розгляд адміністративним судом публічно-правового спору за певних підстав; представництво прокурором інтересів незахищеного громадянина можливе на будь-якій стадії адміністративної процесуальної правосуб'єктності прокурора у разі перегляду судових рішень.
8	Правове становище жінки в аспекті гендерної рівності: загальнотеоретичний аналіз Досліджено ідейно-теоретичні й історичні джерела формування правового статусу жінки. Проаналізовано оосбливості реалізації її суб'єктивних прав і законних інтересів, охарактеризовано окремі механізми їх правового захисту. Сформульовано положення про правове становище жінки на підставі теоретико-історичного значення її соціальної цінності та відповідно до уявлень про справедливу міру свободи й рівності жінки та чоловіка. Проаналізовано співвідношення рівності та справедливості як найбільш повного визначення загальносоціальної сутності права, прагнення до пошуку належного балансу між учасниками правових зв'язків, між особистістю та суспільством, громадянином і державою. Досліджено ліберальну та соціальну концепції рівності, здійснено розмежування понять "рівність" і "рівноправність". Розкрито сутність гендерної рівності, розглянуто її ознаки, зміст яких формувався поступово, неоднозначно та суперечливо. Обгрунтовано визначення поняття "гендер" як соціальної приналежності до певної статі, уявлення кожного індивіда про рольові характеристики та поведінкові особливості індивідів тієї статі, до якої він належить. Зроблено висновок, що формальна рівність не є засобом подолання фактичної нерівності, що існує між чоловіком і жінкою та проявляється в різних аспектах, але її можна використати як юридичну підставу для поступової ліквідації найнебезпечніших для суспільства проявів гендерної нерівності. Розглянуто різні моделі забезпечення рівності чоловіка та жінки: формальну, протекціоністську та субстантивну. Досліджено такі види дискримінації за ознакою статі, як формальна та фактична, позитивна та негативна, що проявляються в прямій і непрямій формі. Запропоновано способи подолання дискримінації за ознакою статі. Визначено зміст і сфери дії принципу недискримінації, який означає заборону необгрунтованого відмінного ставлення до осіб, які знаходяться в однаковій ситуації, або одного підходу до осіб, які знаходяться в різних ситуаціях. Проаналізовано міжнародний позитивний досвід подолання гендерної нерівності. З'ясовано, що неправильне застосування складного механізму забезпечення гендерної рівності може призвести до негативних соціальних наслідків.
9	Правове становище національних меншин півдня України у складі Російської імперії наприкінці XVIII - на початку XX ст. (на матеріалах Одеси) Запропоновано положення, що національна меншина включає певну групу громадян країни (або не громадян, тих, які постійно мешкають на її території), яка поступається у числовому відношенні решті громадян, не займає домінувального становища у суспільстві, що зумовлює відстоювання цією групою їх політичних прав і встановлення засобів юридичного захисту. Зазначена група є достатньою впливовою на політичне життя регіону компактного мешкання національної меншини або країни в цілому. Важливою ознакою національної меншини є те, що вона прагне зберегти їх особливості у мові, культурі, релігії, створює спеціальні інституції, національно-культурні центри, освітні або благодійні товариства. Наведені положення можуть бути застосовані щодо представників неросійського населення м.Одеса та навколишніх територій, які мешкали тут протягом XIX ст. Проаналізовано національну політику Російської імперії та її особливості на території Південної України. На підставі широкого кола певних джерел проаналізовано права грецької, болгарської, німецької, польської, вірменської та єврейської національних громад м.Одеса та прилеглих територій, а також їх закріплення в законодавчих актах та інших документах Російської імперії. Висвітлено особливості складання нормативно-правової бази та її практичного застосування щодо прав національних меншин у галузях користування рідною мовою та здобуття освіти рідною мовою; віросповідання, економічної діяльності, представництва у міському самоврядуванні.
10	Правовий звичай у системі джерел конституційного права України Розкрито сутність правового звичаю як складової системи сучасних джерел конституційного права України. Розроблено класифікацію та систематизацію конституційно-правових звичаїв. Проаналізовано нові концептуальні підходи щодо визначення джерел конституційного права України, сформовано систему критеріїв їх класифікації. З урахуванням запропонованих критеріїв класифіковано відповідні галузеві джерела права. Охарактеризовано систему джерел сучасного конституційного права України, встановлено юридичні властивості її основних складових. Обгрунтовано визначення поняття правового звичаю як джерела сучасного конституційного права України, виділено його кваліфікуючі юридичні ознаки, визначено етапи становлення та розвитку. Встановлено призначення та розроблено механізми реалізації основних функцій конституційно-правових звичаїв. Запропоновано критерії класифікації даних джерел національного конституційного права, охарактеризовано їх види. Розроблено пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства України у сфері конституційної правотвірної та правозастосовної діяльності.
11	Правовий режим земель міжнародних автомобільних транспортних коридорів в Україні Досліджено особливості земель міжнародних автомобільних транспортних коридорів (МАТК) як об'єкта правового регулювання. Проаналізовано етапи становлення законодавства, що закріплює правовий режим земель МАТК та вивчено правові форми їх використання. Обгрунтовано, що основними з них є право державної власності, постійне та концесійне землекористування. Охарактеризовано засоби правової охорони земель МАТК. Розглянуто особливості управління ними, а також контроль використання й охорони. Обгрунтовано наукові висновки та пропозиції щодо вдосконалення законодавства, що регламентує правовий режим земель МАТК.
12	Правовий режим земель природно-заповідного фонду Комплексно досліджено юридичну природу правового режиму природно-заповідного фонду України. Розглянуто основні напрями розвитку наукових досліджень правових проблем режиму земель природно-заповідного фонду України, а також генезис правового регулювання земельних відносин. Запропоновано визначення поняття правового режиму земель даного фонду України. Запропоновано науково обгрунтовані елементи правового режиму земель природно-заповідного фонду. Розглянуто проблему відмежування цих земель від інших категорій земель. Охарактеризовано особливості правового статусу суб'єктів прав на землі природно-заповідного фонду України. Зроблено всебічний аналіз суті виникнення, здійснення та припинення земельних прав суб'єктів на землі даного фонду України. Визначено правові принципи охоронного режиму таких земель та розкрито специфіку управління ними. Запропоновано конкретні зміни та доповнення до чинного земельного законодавства України з метою його вдосконалення.
13	Правовий статус Міжнародного комітету Червоного Хреста у міжнародному праві Розглянуто питання про юридичну природу Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ), досліджено юридичні підстави його діяльності. На підставі аналізу чинних договірних і звичаєвих норм міжнародного права наведено перелік його міжнародних прав і обов'язків. Досліджено питання міжнародної правосуб'єктності МКЧХ у контексті сучасних теорій щодо правосуб'єктності міжнародних міжурядових і міжнародних неурядових організацій. Зроблено висновок, що ця організація є особливим суб'єктом міжнародного права. Висвітлено питання щодо правового стану МКЧХ, проаналізовано його внутрішньо-організаційний механізм, а також досліджено взаємовідносини з іншими суб'єктами міжнародного права, зокрема, державами та міжнародними організаціями. Розглянуто роль МКЧХ у становленні, розвитку і кодифікації норм міжнародного гуманітарного права. Установлено основні форми впливу цієї організації на формування доктрини, звичаєвих і договірних норм, що регламентують порядок ведення збройних конфліктів і захист прав жертв війни.
14	Правовий статус організації - платника податку Обрунтовано необхідність введення в податкове законодавство України терміна "організація". Запропоновано визначення організації - платника податку. Розкрито ознаки такого платника податку та критерії його класифікації. Проаналізовано роль організації - платника податку, у податкових правовідносинах як виду фінансових. Розкрито зміст понять суб'єктів податкового права та суб'єктів податкових правовідносин, а також місце даної організації у системі суб'єктів податкового права. Розглянуто особливості податкової правосуб'єктності організації та правову форму податків, які сплачує цей платник. Розкрито фінансово-правову відповідальність і способи захисту прав організації - платника податку. Висвітлено контроль, що здійснюється органами державної податкової служби України за дотриманням податкового законодавства оранізацією - платником податку. Значну увагу приділено конкретним пропозиціям з метою вдосконалення чинного податкового законодавства й усунення юридичних колізій щодо регулювання правового статусу організації - платника податку.
15	Правовий статус посадових осіб митної служби України З'ясовано суть посади як організаційно-правової форми службової діяльності. Наведено визначення понять, що використовуються у даній сфері. Виокремлено ознаки та види посадових осіб митної служби України. З'ясовано суть і елементи правового статусу посадових осіб органів митної служби України. Проаналізовано проблемні питання, що стосуються проходження служби посадовими особами митних органів України. Охарактеризовано права й обов'язки посадових осіб митної служби. Розглянуто обмеження, взаємопов'язані з професійною діяльністю посадових осіб митних органів. Наведено визначення понять і виокремлено види гарантій як елемента правового статусу даних посадових осіб. З'ясовано особливості їх юридичної відповідальності. Наведено пропозиції та рекомендації стосовно досліджених питань.
16	Правовий статус споживчих товариств Досліджено теоретико-правові та практичні аспекти законодавчого закріплення правового статусу споживчих товариств в Україні. Доведено, що чинні нормативно-правові акти містять положення регулювання статусу споживчих товариств, розроблені у період формування системи споживчої кооперації в СРСР. Зовнішні економічні та правові умови діяльності юридичних осіб приватного права на тлі прагнення України до входження в Європейське Співтовариство вимагають кардинального перегляду всіх положень законодавства, що визначають правовий статус споживчих товарів. Запропоновано нову модель правового статусу споживчих товариств, в якій враховано концептуальні підходи, що містяться в законодавстві зарубіжних країн і законодавстві Європейського Союзу про кооперативні товариства. Розкрито зміст цивільно-правових ознак, що є підставою для виокремлення споживчих товариств як окремої організаційно-правової форми непідприємницьких юридичних осіб приватного права, положення, що забезпечуватимуть діяльність споживчих товариств як самостійних суб'єктів права власності. Наголошено, що непідприємницький правовий статус споживчих товариств доцільно забезпечити врегулюванням у Законі України "Про кооперацію" норм, що передбачатимуть необхідність закріплення у статусі особливого порядку розподілу доходу такого товариства. Зокрема, статусом споживчого товариства може бути передбачено спрямування всього доходу товариства на здійснення його мети, або можливість його членів одержувати незначні виплати на пай. Наведено пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення чинного законодавства, що регулює правовий статус даних товариств.
17	Правовий статус та організація діяльності органів самоорганізації населення в Україні Досліджено правову природу, порядок утворення, функції, повноваження, принципи, форми та методи діяльності органів самоорганізації населення. Визначено характерні особливості даних органів. Наведено визначення поняття "органи самоорганізації населення". Установлено їх роль у здійсненні місцевого самоврядування та співвідношення правового статусу цих органів з об'єданнями співвласників багатоквартирного будинку і з об'єднаннями громадян, відповідальність і гарантії діяльності цих органів. Розроблено цілісну концепцію організації та діяльності з використанням категорій - принципів, цілей, завдань, функцій, повноважень, форм і методів діяльності. Праналізовано історико-міжнародний досвід функціонування органів самоорганізації населення. Значну увагу приділено шляхам удосконалення організації та діяльності цих органів в Україні. Розроблено Типове положення щодо таких органів. Сформульовано концептуальні положення. Обгрунтовнао висновки та пропозиції з досліджених питань.
18	Правовий статус юридичних осіб нафтогазового комплексу України (цивільно-правові аспекти) Здійснено системний аналіз теоретичних і практичних питань правового статусу юридичних осіб нафтогазового комплексу України. Досліджено поняття й елементи правового статусу даних осіб, виявлено структуру, особливості управління та правову природу холдингу в нафтогазовому комплексі. Досліджено проблеми співвідношення інституту холдингу з іншими суміжними правовими конструкціями певних юридичних осіб. Виявлено особливості та механізм здійснення правосуб'єктності юридичних осіб газопостачання в Україні. Розкрито суть понять і елементів транспортних мереж та процесу транспортування нафти та газу. Розроблено практичні рекомендації щодо застосування внесення змін до цивільного законодавства України. Запропоновано вирішення певних питань, що є спірними під час управління холдинговою компанією нафтогазового комплексу України, за умов виявлення правових форм на майно юридичних осіб зазначеного комплексу.
19	Правові аспекти охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду України Досліджено процес формування законодавчих основ про охорону територій та об'єктів природно-заповідного фонду України з найдавніших часів до сучасного періоду. Виділено основні етапи даного процесу та наведено їх наукову характеристику. Розкрито сутність понять, особливості правового режиму та правової охорони територій, а також об'єктів природно-заповідного фонду України. Досліджено інститут державного управління як елемент правової охорони даних територій та об'єктів. Розкрито значення юридичної відповідальності в системі правових гарантій ефективності охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду України й обгрунтовано шляхи реформування природоохоронного законодавства.
20	Правові аспекти прикордонного співробітництва на регіональному рівні Досліджено питання щодо підвищення ефективності правового регулювання відносин у сфері прикордонного співробітництва на регіональному рівні. Зазначено, що стратегія інтеграції України до Європейського Союзу, основні параметри якої визначені указами Президента України, актами інших органів влади, зумовлює необхідність розв'язання проблем, взаємопов'язаних з реформуванням і реалізацією регіональної політики та реформуванням регіонального управління. Обгрунтовано тенденції та закономірності процесу розвитку прикордонного співробітництва, що має суттєво позитивно позначитись на економічному та соціальному прогресі відповідного регіону, поглибленні культурного співробітництва, особливо з прикордонними районами країн СНД. Зазначено, що результати дослідження доцільно використовувати місцевими органами влади й органами місцевого самоврядування у процесі роботи.
21	Правові гарантії прав і свобод людини та громадянина у сфері діяльності міліції Проаналізовано методологічні, теоретико-правові та прикладні проблеми забезпечення правових гарантій прав і свобод людини та громадянина у сфері діяльності міліції. Визначено основні критерії класифікації правових гарантій прав і свобод людини та громадянина. Охарактеризовано правові засади діяльності міліції, що забезпечують відповідні гарантії. Досліджено міжнародно-правові документи про встановлення основних правових гарантій існування людини, забезпечення її прав і свобод. Обгрунтовано необхідність систематизації вітчизняного законодавства в галузі прав людини відповідно до міжнародних стандартів.
22	Правові засади доходів і видатків місцевих бюджетів в Україні Розглянуто теоретичні засади та практичні проблеми формування дохідної частини місцевих бюджетів і форм мобілізації ресурсів, які становлять систему доходів місцевих бюджетів, а також розмежування видів видатків і здійснення повноважень, що виконуються за рахунок коштів бюджетів і трансфертної системи України як основного інструменту перерозподілу фінансових ресурсів між бюджетами усіх рівнів. Значну увагу приділено виявленню основних причин, які зумовлюють обмеження фінансових можливостей органів місцевого самоврядування стосовно здійснення їх функцій, розглянуто шляхи їх розв'язання. Запропоновано нові підходи щодо державної політики фінансового забезпечення місцевих бюджетів. Визначено напрями вдосконалення національного законодавства, враховуючи зарубіжний досвід і особливості бюджетної системи України. Розроблено пропозиції та рекомендації щодо оптимізації функціонування місцевих бюджетів і міжбюджетних відносин.
23	Правові засади концесії земельної ділянки за законодавством України Досліджено правову природу концесії як самостійної форми використання земельної ділянки державної та комунальної власності під час здійснення концесійної діяльності, показано її відмінності від інших правових форм землекористування, закріплених чинним земельним законодавством. Науково обгрунтовано визначення концесії земельної ділянки й її правові ознаки. Визначено особливості правового режиму землі у концесійних правовідносинах на підставі пріоритету механізму земельно-правового регулювання. Досліджено практику застосування вітчизняного концесійного законодавства, розглянуто особливу процедуру виникнення у концесіонера права на земельну ділянку. Визначено особливості забезпечення охорони земель і застосування земельно-правової відповідальності у концесійній діяльності.
24	Правові засади регулювання діяльності Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (господарсько-правовий аспект) Досліджено поняття, історію становлення, розвиток міжнародного комерційного арбітражу, його юридичну природу. Проаналізовано законодавство про Міжнародний комерційний суд при Торгово-промисловій палаті України. Висвітлено принципи процесу розгляду спорів. Сформульовано теоретичні та пратиктичні висновки щодо вдосконалення правових засад регулювання діяльності міжнародного комерційного арбітражу.
25	Правові основи фінансування комунального господарства Досліджено стан фінансового забезпечення комунального господарства в контексті фінансового права. Розкрито зміст поняття "комунальне господарство", визначено його місце в системі фінансово-правового механізму держави. Сформульовано принципи фінансування комунального господарства. Розкрито особливості становлення фінансових правовідносин у досліджуваній галузі, охарактеризовано джерела її фінансування, визначено особливості залучення позабюджетних коштів у даний процес. Розглянуто повноваження органів публічної влади у сфері фінансування комунального господарства. Обгрунтовано необхідність прийняття Закону України "Про фінансування комунального господарства". Проаналізовано зарубіжний досвід фінансування комунального господарства. Визначено основні напрямки удосконалення нормативно-правових актів щодо фінансування комунального господарства в Україні у контексті європейської інтеграції.
26	Правові системи України та Республіки Бєларусь: сучасні процеси правового розвитку Досліджено природу, зміст, значення правових систем пострадянського простору, зокрема, України та Республіки Бєларусь, за умов глобалізаційних та інтеграційних процесів, що відбуваються у світі, а також їх основні сутнісні ознаки та визначено їх місце у світі у правовому аспекті на підставі просторово-часових характеристик. Проаналізовано історію становлення та розвитку правових систем України та Республіки Бєларусь від зародження державності до сьогодення. Висвітлено основні напрями розвитку цих держав та їх правових систем з урахуванням сучасних світових трансформацій. Розглянуто сучасні тенденції правового, економічного та політичного розвитку України й зроблено висновок, що найоптимальнішим варіантом розвитком для нашої країни є поступовий розвиток і вдосконалення правової системи на базі досвіду країн - членів Європейського Союзу (ЄС) та держав - учасниць СНД, з запозиченням за цього найбільш досконалих і прийнятих норм для нашої країни та суспільства. У порівняльному аспекті досліджено міждержавні об'єднання ЄС і СНД, які відрізняються процесом утворення та розвитку, рівнем впливу на світове співтовариство, але, незважаючи на масштаби ЄС - СНД, мають право на існування та розвиток у сучасному світі. Визначено місце законодавства країн СНД, зокрема, правового моделювання, у процесі створення масиву законодавства України та Республіки Бєларусь.
27	Правові та організаційні засади формування і функціонування персоналу митних органів України Комплексно досліджено процеси формування та функціонування персоналу митних органів України, а також стан їх правового забезпечення й організації. Визначено шляхи вдосконалення. Зазначено, що дані процеси характеризуються як основні засоби реалізації державної кадрової політики та кадрової політики Державної митної служби України. Проаналізовано, систематизовано й уточнено понятійний апарат, зокрема основі терміни щодо роботи з персоналом у митних органах України. Сформульовано висновки та рекомендації, спрямовані на вдосконалення нормативно-правового регулювання процесів відбору, оцінювання, розстановки, адаптації, підвищення рівня професіоналізму та дисципліни персоналу. Визначено правові й організаційні засади поетапного формування системи психологічного забезпечення, діяльність якої спрямована на підвищення ефективності функціонування митних органів. Розроблено пропозиції, враховані в Законі України "Про Дисциплінарний статут митної служби України".
28	Правоохоронні відносини: поняття, їх особливості та види : автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.01 [Електронний ресурс] / Ігор Анатолійович Сердюк; Київський національний ун-т внутрішніх справ. — К., 2008. — 20 с. — укp.
29	Праворозуміння: герменевтичне дослідження Запропоновано загальнотеоретичну характеристику праворозуміння як герменевтико-мисленнєвий процес та його результату, який об'єктивується у мові через правоназви. Установлено вплив праворозуміння на офіційне судове тлумачення юридичних норм. Зроблено спробу з'ясувати онтичну суть і герменевтичний механізм праворозуміння (результатом якого є відшукування чи творення смислу права). Виявлено залежність праворозуміння від мовних форм, в яких зафіксоване зазначене поняття, тобто явище прав. Досліджено вплив праворозуміння на діяльність уповноважених державних і міждержавних органів, що здійснюють офіційну інтерпретацію юридичних норм (Конституційного Суду України, Федерального конституційного суду Німеччини, Верховного Суду США, Європейського суду з прав людини), а також герменевтичний механізм та інструменти такої діяльності.
30	Предмет доказування у справах, що закриваються провадженням за нереабілітуючими підставами Проаналізовано й обгрунтовано зміст і значення предмету доказування у кримінальному процесі. Значну увагу приділено класифікації видів предмету доказування у справах, що закриваються провадженням. Конкретизовано нереабілітуючі підстави та їх ефективність у разі закриття кримінальної справи. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства та розробки нового Кримінально-процесуального кодексу (КПК) України з питань, взаємопов'язаних з предметом доказування у справах, що закриваються провадженням за нереабілітуючими підставами.
31	Презумпція невинуватості в кримінальному процесі України та практиці Європейському суду з прав людини : автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.09 [Електронний ресурс] / Ганна Юріївна Юдківська; Академія адвокатури України. — К., 2008. — 20 с. — укp.
32	Примусові заходи медичного характеру щодо осіб із короткочасними психотичними розладами психічної діяльності алкогольного та органічного генезу Проаналізовано результати обстеження 150-ти хворих з гострими алкогольними психозами та сутінковими потьмареннями свідомості органічного гененезу, під час яких 105 осіб скоїли суспільно небезпечні дії (СНД). Встановлено особливості клініко-динамічної структури гострих алкогольних психозів і сутінкових потьмарень свідомості органічного генезу. У даної категорії осіб вперше виявлено особистісні й соціальні характеристики, які можуть впливати на агресивну поведінку хворих під час короткочасного психотичного стану. Проаналізовано характер, структуру та вектор направленості скоєних ними СНД. Визначено взаємозв'язок клінічних, особистісних, соціальних факторів у генезі скоєних СНД під час короткочасних психотичних станів алкогольного й органічного генезу. Обгрунтовано необхідність застосування примусових заходів медичного характеру в процесі лікування досліджуваної категорії хворих з метою профілактики скоєння ними повторних СНД.
33	Принцип незалежності і недоторканності суддів у кримінальному процесі України та Азербайджану (порівняльно-правове дослідження) Досліджено правову природу, суть і зміст принципу незалежності та недоторканості суддів у кримінальному процесі України й Азербайджану. Проаналізовано процес становлення, а також розвиток цього принципу у кримінальному процесі даних країн. Вивчено та проаналізовано їх конституції та законодавства, міжнародно-правові акти про незалежність і недоторканість суддів. Досліджено проблеми сучасного стану та шляхи подальшого правового врегулювання принципу незалежності та недоторканості суддів у кримінальному процесі. Проаналізовано співвідношення даного принципу з іншими принципами кримінального процесу України й Азербайджану. Проведено порівняльно-правовий аналіз національного законодавства цих країн щодо незалежності та недоторканості суддів, рівня забезпечення та системи гарантії незалежності суддів, відповідність законодавства цих держав їх міжнародно-правовим зобов'язанням. Обгрунтовано необхідність удосконалення законодавства України й Азербайджану щодо притягнення суддів до юридичної відповідальності (дисциплінарної та кримінальної). Зроблено пропозиції законодавцям даних держав стосовно приведення правової бази щодо незалежності та недоторканості суддів у відповідності до міжнародних зобов'язань.
34	Принцип публічності у кримінальному процесі України Досліджено генезу розвитку уявлень про принцип публічності у теорії кримінального процесу. Розкрито суть поняття, функціонального призначення та структуру принципу публічності, а також його співвідношення з іншими принципами кримінального процесу. Висвітлено відображення цього принципу у змісті та структурі кримінально-процесуальної діяльності. Розглянуто кримінально-правові, адміністративно-правові та кримінально-процесуальні гарантії реалізації принципу публічності у кримінальному процесі.
35	Принципи відкритості та прозорості в діяльності органів державного управління України Досліджено проблему еволюційного розвитку реалізації принципів відкритості та прозорості в діяльності органів державного управління та їх впливу на стан управлінської діяльності у контексті процесів демократизації українського суспільства. Теоретично обгрунтовано обов'язковість принципів відкритості та прозорості як складових державного управління і об'єктивних характеристик удосконалення його компонентів. Проаналізовано основні критерії зазначених принципів, розкрито їх зміст. На підставі теоретичних висновків і результатів соціологічних досліджень систематизовано адміністративно-організаційні умови ефективності управлінської діяльності та шляхи її підвищення. Визначено підходи щодо практичної реалізації принципів відритості та прозорості у державному управлінні у взаємозв'язку з розвитком нормативно-правового поля з регламентації функціонування державних органів. Розроблено показники стану впровадження цих принципів у діяльність органів управління як засобу оцінки її ефективності.
36	Принципи нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю України Досліджено особливості принципів нагляду та контролю за дотриманням норм трудового законодавства України з урахуванням новітніх досягнень науки трудового права. Проаналізовано нормативно-правове забезпечення нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю. Наведено характеристику предмету, об'єкту й суб'єктів нагляду та стадій контрольної діяльності за дотриманням трудового законодавства України. Розглянуто загальновизнані принципи права як міжнародні стандарти у сфері нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю. Наведено пропозиції щодо внесення змін і доповнень до чинного трудового законодавства, зокрема, розроблено законопроект "Про нагляд та контроль за дотриманням законодавства про працю".
37	Принципи розкриття злочинів Проведено комплексне дослідження принципів розкриття злочинів і розроблено рекомендації, спрямовані на ефективне вирішення завдань кримінального судочинства. Визначено зміст діяльності з розкриття злочинів у взамозв'язку з метою, завданнями та соціально-економічними умовами життєдіяльності суспільства. Визначено співвідношення умов і критеріїв оцінювання діяльності з розкриття злочинів. Встановлено обумовленість окремих принципів розкриття злочинів положеннями міжнародно-правових норм і стандартів забезпечення прав і свобод людини. Побудовано цілісну систему принципів, у якій відображено комплексний характер відповідної діяльності. Сформульовано визначення основних дефініцій, що стосуються завдань, структури, прийомів і засобів розкриття злочинів. Обгрунтовано шляхи вирішення дискусійних питань й обгрунтовано наукові положення, що розвивають теорію кримінального процесу, криміналістики й оперативно-розшукової діяльності.
38	Припинення міжнародних договорів: теорія і практика Досліджено міжнародно-правові аспекти припинення міжнародних договорів у контексті сучасних тенденцій розвитку відповідного інституту та кодифікації нових форм і принципів міжародних договорів. Проаналізовано понятійний апарат, класичні та сучасні підходи до припинення міжнародних договорів. Розглянуто особливості припинення міжнародних договорів за умов збройних конфліктів та у межах регіональних інтеграційних об'єднань ЄС і СНД. Наведено рекомендації щодо вдосконалення національного законодавства з проблеми припинення міжнародних договорів і усунення його недоліків і невідповідностей міжнародно-правовим стандартам, визначеним у Віденських конвенціях та документах регіональних організацій, у проектах нових статей Комісії міжнародного права ООН та теоретичних розробках вітчизняних фахівців.
39	Припинення суб'єктів господарювання Досліджено правові питання припинення суб'єків господарювання. Запропоновано доповнити закон статтею стосовно заборони примусової ліквідації суб'єктів господарювання, що мають стратегічне загальнодержавне або місцеве значення. Узагальнено особливості ліквідації та реорганізації таких суб'єктів. Класифіковано особливості їх ліквідації та реорганізації за різними критеріями. Запропоновано вдосконалити підстави ліквідації суб'єкта господарювання. Обгрунтовано, що його примусова реорганізація повинна проводитися на підставі рішення суду за позовами уповноважених державних органів виконачої влади, а не на підставі прямих рішень цих органів. Запропоновано ввести процедуру нагляду за діяльністю боржника, яка передуватиме процедурі розпорядження майном боржника, а також спрощену процедуру окремих категорій боржників. Запропоновано запровадити систему обов'язкового страхування відповідальності членів ліквідаційної комісії, арбітражних керуючих у випадках завдання шкоди боржникам, кредиторам та іншим особам у процесі реорганізації чи ліквідації. Обгрунтовано інші пропозиції щодо законодавства.
40	Притримання як спосіб забезпечення виконання зобов'язань Проаналізовано історичний розвиток притримання, регулювання за чинними законодавством України і окремих країн. Визначено правову природу і специфічні ознаки притримання. З'ясовано його місце у системі способів забезпечення зобов'язань та здійснено відмежування від інших інститутів, а саме: застави, самозахисту, зупинення зустрічного виконання зобов'язань, права продажу чужої речі, зарахування зустрічних однорідних вимог, заходів оперативного впливу, юридичної відповідальності. Наведено характеристику елементів зобов'язального правовідношення притримання. Досліджено підстави та моменти виникнення та припинення права притримання. Сформульовано теоретичні висновки стосовно досліджених питань. Наведено рекомендації, спрямовані на вдосконалення регулювання притримання у цивільному законодавстві України.
41	Проблеми теорії і практики використання спеціальних криміналістичних знань в розслідуванні крадіжок з проникненням у житло Вивчено актуальні теоретичні та практичні проблеми використання спеціальних криміналістичних знань у розслідуванні крадіжок, здійснених за умов проникнення у житло. Досліджено питання формування концепції інтегративної моделі використання спеціальних криміналістичних знань у розслідуванні таких крадіжок. Розглянуто правову природу й елементи їх криміналістичної характеристики, взаємозв'язок з криміналістичною класифікацією. Розроблено пропозиції щодо використання відомостей, відображених у криміналістичній характеристиці крадіжок, здійснених під час проникнення у житло, у процесі науково-методичного забезпечення використання спеціальних криміналістичних знань у розслідуванні конкретного злочину. Досліджено питання вдосконалення організаційних і криміналістичних засад використання цих знань; участі спеціаліста-криміналіста під час проведення конкретних слідчих дій; особливості призначення та проведення окремих видів судових експертиз; проведення обліків стосовно конкретних кримінальних справ під час розслідування крадіжок, здійснених з проникненням у житло. Наведено пропозиції та рекомендації, спрямовані на вдосконалення їх подальшого правового врегулювання та практик застосування.
42	Проблеми функціонування та напрямки реформ системи врегулювання міждержавних суперечок СОТ Розкрито організаційно-правові особливості функціонування системи врегулювання міждержавних суперечок СОТ, досліджено її особливості. Проаналізовано норми Домовленості про правила та процедури врегулювання суперечок і положення інших офіційних документів СОТ. Висвітлено практичний аспект врегулювання суперечок у межах цієї організації. Визначено та детально розглянуто основні інституційні проблеми, що впливають на ефективність функціонування зазначеної системи, а також проблеми у процедурах врегулювання суперечок на стадіях консультацій, третейського розгляду, апеляційного перегляду, нагляду та застосування заходів, які забезпечують виконання рішень щодо певних справ. Досліджено проблеми, взаємопов'язані з застосуванням у СОТ компенсації та репресалій. Проаналізовано процес офіційних переговорів стосовно реформування системи врегулювання суперечок, які тривають у СОТ за участі всіх країн-членів. Розкрито зміст і проведено критичний аналіз основних пропозицій, внесених країнами-членами СОТ під час зазначених переговорів. На підставі аналізу з урахуванням виявлених проблем наведено зауваження та доповнення до цих пропозицій. Запропоновано нове трактування певних пропозицій країн-членів про внесення змін і доповнень до норм Домовленості про правила та процедури врегулювання суперечок. Наведено рекомендації щодо оптимального пакету реформ, які доцільно здійснити з метою вдосконалення системи врегулювання суперечок СОТ. Проаналізовано проблеми, що впливають на можливості України щодо ефективного використання переваг, які надає доступ до системи врегулювання суперечок СОТ. Запропоновано заходи, реалізація яких сприятиме підготовці України до участі у процедурах зазначеної системи.
43	Провадження в кримінальних справах про контрабанду в суді першої інстанції Розглянуто теоретичні та практичні особливості доказування у кримінальних справах про контрабанду у суді першої інстанції. Проаналізовано обставини, що підлягають доказуванню у таких кримінальних справах. Виявлено специфіку питань, які вирішуються під час попереднього розгляду справи суддею у справах про контрабанду. Установлено особливості судового слідства у цих справах. Охарактеризовано особливості оцінки судом першої інстанції матеріалів досудового слідства, їх допустимості, достатності для судового розгляду та повноти. Наведено пропозиції щодо вдосконалення чинного кримінально-процесуального законодавства України, яке регламентує провадження у кримінальних справах про контрабанду в суді першої інстанції.
44	Прокурорський нагляд за додержанням законодавства про звернення громадян Досліджено конституційне право громадян на звернення та розгляд заяв і скарг в органах прокуратури, визначено гарантії його реалізації. Розкрито сутність прокурорсько-наглядового провадження за розглядом даних звернень громадян та їх підвідомчість органам прокуратури. Розроблено тактичні та методичні засади прокурорсько-наглядової діяльності з розгляду звернень громадян і нагляду за додержанням законів про звернення громадян в органах місцевого самоврядування. Запропоновано методику здійснення аналітичної роботи з розгляду звернень громадян в органах прокуратури. Наведено пропозиції щодо удосконалення Законів України "Про прокуратуру", "Про звернення громадян", Кодексу адміністративного судочинства, наказів Генерального прокурора України.
45	Просторово-часова організація діяльності посадових осіб місцевого самоврядування : автореф. дис... канд. наук з держ. упр.: 25.00.03 [Електронний ресурс] / Наталя Леонідівна Шаргородська; Дніпропетровський регіональний ін-т держ. управління Національної академії держ. управління при Президентові України. — Д., 2008. — 20 с. — укp.
46	Профілактика тяжких суспільно небезпечних дій психічно хворих, спрямованих проти членів сім'ї Наведено результати дослідження 120-ти психічно хворих осіб, які скоїли тяжкі суспільно небезпечні дії проти членів сім'ї та 60-ти хворих без агресивних тенденцій в анамнезі. На підставі порівняльного аналізу виявлено клінічні, соціальні й особистісні предиктори ризику агресивної поведінки психічно хворих у сім'ї, які слід враховувати під час прогнозування суспільно небезпечних дій. За допомогою судово-психіатричного аналізу генезу встановлено фактори, що мали вплив на процес формування та реалізації агресії. Виявлено, що у детермінації внутрішньосімейних агресивних дій хворих на шизофренію найвагомішу частку у генезі становили клінічні й особистісні чинники. В осіб з органічним ураженням головного мозку виявлено визначальну роль клінічних і ситуаційно-соціальних чинників. Розроблено реабілітаційно-профілактичні програми примусових заходів медичного характеру з урахуванням чинників генезу тяжких суспільно небезпечних дій психічно хворих осіб, спрямованих проти членів сім'ї.
47	Проходження державної служби в Україні: організаційно-правовий аспект Проведено дослідження процесу проходження державної служби як комплексного публічного соціально-правового інституту. Визначено сутність поняття, правову природу та структуру проходження державної служби. Розглянуто основні етапи просування по державній службі та його співвідношення з проходженням державної служби та службовою кар'єрою. Визначено зміст поняття, види та правовий статус державної посади як системи завдань і обов'язків, повноважень і прав, кваліфікаційних вимог і порядку заміщення, взаємозамінності та грошового утримання, що визначає її місце та роль в державному органі та регулюється нормами різних галузей права. Визначено обов'язки, права та відповідальність посадових осіб, описано етапи та види службової кар'єри, проаналізовано особливості організації та функціонування органів управління проходженням державної служби, наведено загальну характеристику службових процедур. Проведено порівняльне дослідження вітчизняного та зарубіжного досвіду правового регулювання процесу проходження державної служби. Наведено пропозиції щодо удосконалення окремих положень українського законодавства про державну службу, зокрема, щодо прийняття Закону України "Про основи державної служби". Проаналізовано особливості реалізації окремих видів службових процедур, зокрема, конкурсної, призначення на посаду, атестаційної й оцінювання діяльності державних службовців.
48	Процесуальне забезпечення конфіскації майна в кримінальному судочинстві Комплексно досліджено проблеми забезпечення застосування у кримінальному процесі конфіскації майна як виду додаткового покарання та кримінально-процесуального засобу. Досліджено історичні умови розвитку законодавчого регулювання застосування конфіскації майна. Визначено шість етапів розвитку нормативно-правового регулювання забезпечення застосування конфіскації майна. На підставі аналізу праць вітчизняних і зарубіжних учених-процесуалістів розкрито суть поняття "забезпечення конфіскації майна" й особливості її застосування у кримінальному процесі. Обгрунтовано положення про необхідність законодавчого закріплення загального правила застосування конфіскації засобів, знарядь вчинення злочину, речей, здобутих злочинним шляхом, у чинному Кримінально-правовому кодексі (КПК) України та запропоновано виключити положення про їх застосування з Особливої частини Кримінального кодексу України. Наведено пропозицію щодо речових доказів віднести також будь-який дохід чи прибуток від речей, одержаних злочинними шляхом, та унормувати вирішення питання про їх конфіскацію завдяки внесенню змін до статей 78 і 81 КПК України. За даними матеріалів анкетування практичних працівників і на підставі результатів дослідження, запропоновано зміни та доповнення до статей 125, 126, 177, 179 КПК України з метою вдосконалення практики забезпечення застосування конфіскації майна та речових доказів.
49	Процесуальні акти кримінального судочинства: юридична техніка, шляхи вдосконалення Розглянуто комплекс теоретичних і практичних проблем, пов'язаних зі складанням і використанням процесуальних актів кримінального судочинства. Проаналізовано процесуальні акти досудового розслідування, прокурорської діяльності та судового провадження. Детально охарактеризовано правозастосовні помилки, допущені в актах. Наведено методи усунення типових помилок. На підставі узагальнення літературних джерел та вивчення слідчої та судової практики досліджено проблеми визначення юридичної техніки процесуальних актів і правового визначення актів слідства та дізнання, прокурорської діяльності та судового провадження. Розроблено рекомендації щодо вдосконалення мовної культури складання таких актів. Обгрунтовано комплекс пропозицій і рекомендацій, спрямованих на вдосконалення слідчої та судової практики та чинного кримінально-процесуального законодавства, що регулює зміст, форму, структуру та порядок складання процесуальних актів.
50	Процесуальні і тактичні питання використання звуко-, відеозапису в кримінальному судочинстві України Вперше в Україні проведено комплексне дослідження процесуальних і тактичних питань використання звуко- та відеозапису в кримінальному судочинстві. Обгрунтовано шляхи вирішення проблемних завдань у сфері застосування науково-технічних засобів, визначено норми та розроблено концепцію їх ефективного використання, наведено рекомендації щодо удосконалення українського законодавства у даній сфері. З урахуванням сучасних потреб правоохоронної практики та стану її технічного забезпечення визначено засоби звуко- та відеозапису, які необхідно застосовувати у сфері кримінального судочинства.

Ссылки 2951 - 3000 из 43354
<<< Предыдущие || Следующие >>>

курсовая скачать, темы курсовых работ, скачать рефераты,

реферати, скачати реферат, курсовая бесплатно,