От партнеров

Заказать работу

От партнёров


Счетчики
    Желаете получить информацию о том, где можно найти и СКАЧАТЬ не отходя от своего компьютера бесплатные журналы, обзоры, научные и аналитические статьи, статистические данные, книги, учебники, официальные документы государственных органов? Тогда воспользуйтесь нашим новым сервисом "Полезная ссылка"!

    Как это работает? Очень просто! Вы получаете полезную ссылку, нажав на которую, скачиваете документ с первоисточника в электронном виде.

Поиск рефератов на Linksdir.com.ua!
Раздел каталога

Научные статьи и авторефераты диссертаций по медицине

Название

Ультразвукові та біохімічні маркери першого триместру в прогнозуванні акушерських ускладнень вагітності : автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / О.І. Соловйов; Нац. мед. акад. післядиплом. освіти ім. П.Л.Шупика. — К., 2009. — 21 с. — укp.

Коротко

Ультразвукові та біохімічні маркери першого триместру в прогнозуванні акушерських ускладнень вагітності

СсылкаК сожалению, на данный момент ссылка не доступна
Добавлено2010-05-07 01:26:23
Описание
         Вивчено можливості використання просівних досліджень I триместру вагітності для прогнозування пізніших акушерських ускладнень. Розглянуто дані анамнестичної, двох- і тривимірної ехографії, доплерографії, лабораторних досліджень маркерів Pregnancy Associated Plasma Protein A (PAPP-A) і вільної beta-підодиниці хоріонічного гонадотропіну людини (beta-ХГЛ), а також результати імунологічних досліджень вагітних і патоморфологічних досліджень плацент, катамнезу щодо вагітностей і новонароджених. Не знайдено кореляції з товщиною комірцевого простору (КП) плода. Якщо відповідь імунної системи є достатньо активною, відбувається компенсаторна морфологічна перебудова плацент, шо нормалізує материнсько-плодовий кровоплин. Запропоновано календар просівних досліджень, який у всіх категоріях пацієнток дозволяє вчасно, з високою ефективністю знаходити переважну більшість можливих хромосомних аномалій, вад розвитку плодів, ознаки вірогідних пізніших акушерських ускладнень. Такий календар сприяє втіленню у життя підходу "плід як пацієнт", залученню до співпраці на допологовому етапі неонатологів і членів родини для оптимізації разом з акушерами-гінеколагами перинатальної допомоги дітям.
См. также:
  • Профілактика акушерських і перинатальних ускладнень при невиношуванні вагітності у жінок з істміко-цервікальною недостатністю

             Проведено дослідження мікробіоценозу пологових шляхів, посліду і зовнішнього слухового проходу немовлят, особливостей гормональної функції плаценти та морфологічних особливостей тканин шийки матки після проведення корекції недостатньої затульної функції шийки матки у жінок з істміко-цервікальною недостатністю і вивчено стан їх немовлят. Встановлено, що до проведення лікувальних заходів мають місце порушення функціонування фетоплацентарного комплексу, а також підвищення мікробного обсіменіння пологових шляхів. Розроблено метод корекції недостатньої затульної функції шийки матки медичним клеєм. Доведено, що проведення комплексної терапії з використанням даного методу сприяє зменшенню мікробного обсіменіння пологових шляхів і нормалізації балансу гормонів фетоплацентарного комплексу. Встановлено, що впровадження розробленого методу лікування істміко-цервікальної недостатності підвищує ефективність лікування даної патології на 9,8 %, знижує частоту народження недоношених дітей на 48,4 %, а немовлят у стані асфіксії - на 82,34 %, зменшує травматизм у пологах на 42,9 %, післяпологові ускладнення - на 82,34 %.

  • Профілактика акушерських і перинатальних ускладнень у жінок, прооперованих з приводу доброякісних кіст яєчників під час вагітності

    : Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 [Електронний ресурс] / Марія Романівна Островерха; Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика. — К., 2005. — 19 с. — укp.

  • Профілактика акушерських і перинатальних ускладнень у жінок з гіперандрогенією

             Досліджено особливості клінічного перебігу вагітності, пологів і стану новонароджених у жінок з гіперандрогенією в анамнезі та розроблено комплекс лікувально-профілактичних заходів щодо попередження наслідків даної патології. На підставі одержаних результатів розширено уявлення про патогенез гіперандрогенії та функціональних порушень у системі мати - плацента - плід. Показано роль дисгормональних змін і порушень синтезу плацентарних білків у генезі ускладнень гестаційного процесу. Запропоновано методи контролю за клінічним перебігом вагітності та функціональним станом фетоплацентарного комплексу в жінок з гіперандрогенією. Розроблено та впроваджено практичні рекомендації щодо зниження акушерської та перинатальної патології у жінок з гіперандрогенією на основі використання комплексної медикаментозної терапії.

  • Профілактика акушерських і перинатальних ускладнень у жінок із гіпоталамічним синдромом

             На підставі клініко-лабораторних і функціональних методів дослідження розроблено методику лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів з використанням магнезіальної терапії, препаратів, що поліпшують окисно-відновні та трофічні процеси в головному мозку, фізіотерапії. Встановлено взаємозв'язок між клінічними, ендокринними, біохімічними та функціональними методами дослідження. Розширено дані про патогенез фетоплацетарної недостатності та гіпоталамічного синдрому. Впровадження розробленої методики дозволило знизити частоту акушерських і перинатальних ускладнень, коригувати гормональний і ліпідний статуси у жінок із гіпоталамічним синдромом.

  • Профілактика акушерських та перинатальних ускладнень при сифілітичній і хламідійній інфекції

             На підставі клініко-лабораторних і функціональних методів дослідження встановлено особливості акушерської та перинатальної патології за наявності у вагітних сифілітичної та хламідійної інфекції у "чистому" та в поєднаному варіанті. Науково обгрунтовано, розроблено та впроваджено практичні рекомендації щодо зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень на підставі використання вільпрофена та хофітола за розробленою схемою, що дозволило знизити частоту перинатальної смертності та захворюваності у вагітних з поєднаною сифілітичною та хламідійною інфекціями.

  • Сімейні пологи: профілактика та зниження акушерських і перинатальних ускладнень

             З метою зниження акушерських і перинатальних ускладнень розроблено програму підготовки подружжя до пологів і ведення сімейних пологів. Обгрунтовано визначення пологів як психоемоційного стресу, вираженість якого залежить від типу суб'єктивного контролю жінки, що спричиняє зміни ситуативної й особистої тривожності, стану стрес-реалізуючої та стрес-лімітувальної систем. З'ясовано, що у жінок з нормальним типом суб'єктивного контролю психоемоційний стрес характеризується адекватним напруженням, а у пацієнток з екстернальним та особливо інтернальним типом - дезадаптивними порушеннями нейромедіаторної ланки пологової діяльності, що обумовлює збільшення акушерських і перинатальних ускладнень у пологах. Науково обгрунтовано й експериментально доведено, що ведення сімейних пологів, особливо у жінок, які пройшли пренатальну підготовку з чоловіком, за розробленою системою, забезпечує високу ефективність зменшення частоти ускладнень у пологах, сприяє народженню здорового немовляти та дозволяє розпочати раннє грудне вигодовування. Виявлено високу економічну доцільність застосування запропонованого підходу.

  • Профілактика акушерських ускладнень у жінок робітниць автомобільної промисловості

             Вивчено перебіг вагітності в 128 вагітних робітниць автомобільного заводу. Комплексно досліджено функціональний стан фетоплацентарного комплексу (ФПК) з використанням клінічних, ехографічних, гістологічних і радіоімунологічних методів, надано практичні рекомендації щодо медичного нагляду за вагітними, які працюють за шкідливих умов виробництва автомобілів. Зазначено, що розвиток патологічних процесів у ФПК вагітних робітниць автомобільного заводу починається в першому триместрі гестації та залежить від стажу роботи на підприємстві. Визначено, що під впливом шкідливих факторів автомобільного виробництва виникають порушення морфо-функціонального стану ФПК і фізичного розвитку плода в першій половині вагітності. Водночас з розвитком плацентарної недостатності у вагітних робітниць автомобільної промисловості зафіксовано формування компенсаторно-пристосовних реакцій, як досягають свого максимуму на 22 - 28 тижні вагітності з їх поступовим виснаженням до кінця терміну гестації, що спричиняє до народження дітей з ознаками затримки внутрішньоутробного розвитку. Встановлено позитивний вплив санаторного оздоровлення на перебіг вагітності, пологів, стану ФПК у вагітних робітниць автомобільної промисловості та відповідне зниження перинатальних втрат.

  • Профілактика та лікування акушерських ускладнень у вагітних з вегетосудинною астенією

             З метою підвищення адаптаційно-компенсаторних можливостей організму вагітних жінок, зниження частоти акушерських ускладнень, антенатального захисту плода та новонародженого науково обгрунтовано доцільність застосування методу лікування "сухими" вуглекислими ваннами пацієнток з вегетосудинною астенією. Проведено клінічне обстеження 110-ти вагітних (30 здорових жінок і 80 пацієнток, яким діагностовано вегетосудинну астенію). Досліджено особливості перебігу вагітності та пологів, функціональний стан вегетативної нервової та симпатико-адреналової систем і психосоматичного статусу. Встановлено позитивний вплив лікувального методу "сухих" вуглекислих ванн на підвищення функціонального рівня гомеостатичних та адаптаційних механізмів у вагітних з вегетосудинною астенією. Розроблено практичні рекомендації щодо удосконалення та використання в акушерстві комплексу профілактичних і лікувальних методів для вагітних з вегетосудинною астенією. Здійснено апробацію запропонованих терапевтичних заходів в санаторії "Великий Луг" м.Запоріжжя.

  • Профілактика акушерських та перинатальних ускладнень у юних вагітних з субклінічним гіпотиреозом

             На підставі ретроспективного клініко-статистичного аналізу 300-т історій пологів і амбулаторних карт жінок з дифузним нетоксичним зобом та клініко-лабораторного обстеження 120-ти юних вагітних з субклінічним гіпотиреозом і 40-ка здорових юних вагітних доповнено фактори ризику виникнення та розвитку субклінічного гіпотиреозу у юних вагітних. Вперше визначено особливості функціонального стану щитовидної залози, зміни деяких біохімічних показників ліпідного, білкового, вуглеводного та мінерального обмінів та їх взаємозв'язок у юних вагітних з субклінічним гіпотиреозом, а також особливості перебігу вагітності та пологів у юних жінок з даною патологією. Впровадження схеми для юних вагітних з субклінічним гіпотиреозом, розробленої з використанням інтегрального тиреоїдного індексу (відношення гормонів щитовидної залози до їх гіпофізарного регулятора) - критерію призначення даної схеми, та застосуванням ентеросорбенту "Енсорал" і біологічно активного препарату "Спіруліна кримська", що містить йод, дозволило покращити перебіг вагітності та її завершення, а також стан новонароджених.

  • Профілактика акушерських і перинатальних ускладнень у жінок з гестаційною патологією нирок

             Обгрунтовано шляхи вирішення актуальної задачі акушерства - покращання перебігу вагітності, пологів і стану новонароджених у пацієнток з гестаційною патологією нирок на підставі клініко-лабораторного вивчення особливостей перебігу вагітності та пологів, епідеміології захворювання нирок, оцінки мікробного спектра сечі, дослідження деяких показників цитокінів, гормонів, імуноглобулінів, розробки діагностичного та лікувального алгоритмів. Доведено, що безсимптомна бактеріурія зустрічається у 30,38 % випадків і вперше діагностується під час вагітності. Виявлено, що підвищений рівень цитокінів і зниження вмісту імуноглобулінів під час вагітності сприяє частішому виникненню інфекції сечовивідних шляхів. Виявлено, що у разі наявності безсимптомної бактеріурії під час вагітності відбуваються імунологічні зсуви, характерні для її фізіологічного перебігу. Показано, що проведення комплексного лікування безсимптомної бактеріурії з використанням діагностичного та лікувального алгоритмів сприяє зниженню ускладнень перебігу вагітності з 57,20 % до 27,27 %, пологів - з 49,38 % до 25,00 %, перинатальних ускладнень - з 46,09 % до 29,09 %.

  • Профілактика акушерських та перинатальних ускладнень у жінок з плацентарною недостатністю при попередній гестації

             Обгрунтовано шляхи зменшення частоти акушерських і перинатальних ускладнень у жінок з плацентарною недостатністю за попередньої гестації на підставі вивчення клініко-ехографічних особливостей перебігу вагітності, функціонального стану вегетативної нервової системи, психоемоційного статусу, вмісту гормонів і плацентарних білків. Показано, що розвиток акушерської та перинатальної патології у жінок з плацентарною недостатність за попередньої гестації відбувається у разі наявності виражених змін психоемоційного статусу та функціонального стану вегетативної нервової системи. Розроблено та впроваджено практичні рекомендації щодо зниження частоти акушерської та перинатальної патології у жінок з плацентарною недостатністю за попередньої гестації на підставі дифереційованого підходу для проведення лікувально-профілактичних заходів.

  • Поєднані форми внутрішньоутробних інфекцій: патогенез акушерських і перинатальних ускладнень та їх профілактика

             Досліджено проблему стосовно поєднаних форм TORCH-інфекцій у вагітних і новонароджених. Вивчено нові ланки патогенезу акушерських і перинатальних ускладнень з урахуванням показників функціонування фетоплацентарного комплексу, систем імунітету, гомеостазу, еритрону, мікробіоценозу та вірусологічного статусу таких вагітних. Установлено особливості клінічного перебігу акушерських і перинатальних ускладнень, ступені їх важкості та взаємозв'язок між собою. Визначено клінічну ефективність профілактично-лікувально-реабілітаційної системи за поєднаних форм TORCH-інфекцій у вагітних, а також жінок і новонароджених у віддаленому після родів періоді. Розроблено та впроваджено практичні рекомендації щодо зменшення рівня та ступеня важкості акушерських і перинатальних ускладнень у жінок з поєднаними формами TORCH-інфекцій на базі поетапного використання патогенетично обгрунтованої терапії.

  • Профілактика акушерських та перинатальних ускладнень у юних першороділь з обтяженим акушерсько-гінекологічним анамнезом

             Вперше вивчено особливості перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду, а також стан новонароджених від юних першороділь з повторною вагітністю на фоні урогенітальної інфекції. Проведено комплексне обстеження 110-ти юних повторновагітних першороділь з урогенітальною інфекцією віком 14 - 17 років, що склали головну групу, та 30-ти юних першовагітних того ж віку з фізіологічним перебігом вагітності, які увійшли до контрольної групи. Розглянуто особливості мікробіоценозу статевих шляхів, стан гормонального гомеостазу та імунної відповіді. На підставі вивчення гормонального фону відмічено зниження естріолу, естрадіолу, прогестерону, плацентарного лактогену та підвищення кортизолу, що вказує на напруження компенсаторно-пристосувальних механізмів. Встановлено, що концентрація імуноглобулінів A, M і G у сироватці крові юних повторовагітних з урогенітальними інфекціями нижча, ніж у здорових. Етіопатогенетично обгрунтовано використання препарату "Спіруліна Кримська", дія якої сприяє нормалізації гормональних та імунологічних показників. Доведено, що застосування даної комплексної схеми лікувально-профілактичних заходів з обтяженим акушерсько-гінекологічним анамнезом покращує перебіг вагітності та пологів і знизує частоту перинатальних ускладнень.

  • Профілактика акушерських та перинатальних ускладнень у жінок після медикаментозної корекції гормональної дисфункції яєчників

             На підставі клініко-статистичних методів дослідження встановлено особливості акушерської та перинатальної патології у жінок після медикаментозної корекції різних типів оваріальної недостатності. Науково обгрунтовано, розроблено та впроваджено у клінічну практику рекомендації з питань зниження частоти акушерських та перинатальних ускладнень у жінок з гормональною дисфункцією яєчників в анамнезі на підставі диференційованого підходу щодо профілактичної гормонотерапії. Все це в сукупності сприяло поліпшенню результатів розродження у жінок із неплідністю в анамнезі.

© 2007-2018 vbs.com.ua