От партнеров

Заказать работу

От партнёров


Счетчики
    Желаете получить информацию о том, где можно найти и СКАЧАТЬ не отходя от своего компьютера бесплатные журналы, обзоры, научные и аналитические статьи, статистические данные, книги, учебники, официальные документы государственных органов? Тогда воспользуйтесь нашим новым сервисом "Полезная ссылка"!

    Как это работает? Очень просто! Вы получаете полезную ссылку, нажав на которую, скачиваете документ с первоисточника в электронном виде.

Поиск рефератов на Linksdir.com.ua!
Раздел каталога

Научные статьи и авторефераты диссертаций по праву

Название

Права людини: антрополого-методологічні засади дослідження : автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.12 / Д.А. Гудима; Львів. держ. ун-т внутр. справ. — Л., 2008. — 16 с. — укp.

Коротко

Права людини: антрополого-методологічні засади дослідження

СсылкаСкачать в архиве
Добавлено2009-04-12 18:57:25

Львівський державний університет внутрішніх справ






Гудима Дмитро Анатолійович



УДК 340.12



Права людини:

антрополого-методологічні засади дослідження





Спеціальність 12.00.12 – філософія права




Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук









Львів – 2008

Дисертацією є рукопис.


Робота виконана на юридичному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка.


Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор

Рабінович Петро Мойсейович,

Львівський національний університет імені Івана Франка,

професор кафедри теорії та історії держави і права юридичного факультету


Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор

Максимов Сергій Іванович,

Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, професор кафедри філософії


кандидат юридичних наук

Бігун В’ячеслав Степанович,

Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України, науковий співробітник;

Національний університет „Києво-Могилянська академія”, доцент кафедри загальноправових наук факультету
правничих наук


Захист відбудеться 28 березня 2008 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.725.02 у
Львівському державному університеті внутрішніх справ (79007, м. Львів, вул. Городоцька, 26).


З дисертацією можна ознайомитись у Загальній бібліотеці Львівського державного університету внутрішніх справ
(79007, м. Львів, вул. Городоцька, 26)


Автореферат розісланий 19 лютого 2008 року


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.З. Панкевич

Загальна характеристика роботи


Актуальність теми дослідження визначається, насамперед, такими чинниками. По-перше, методологічні перетворення
у сучасній вітчизняній юридичній науці зумовили необхідність пошуку нових і змістовного оновлення існуючих
дослідницьких підходів до вивчення правових явищ, зокрема прав людини. По-друге, філософія прав людини дедалі
рельєфніше виокремлюється у відносно самостійний напрямок вітчизняних філософсько-правових досліджень і
починає претендувати на центральне положення в структурі філософії права. По-третє, сучасним завданням
філософії права, поряд із виявленням глибинних закономірностей, які стосуються виникнення, структури,
функціонування та розвитку права, є розкриття сутності застосовуваних нею методологічних підходів (й передусім
– підходів антропологічних), а також відповідних їм методів і прийомів дослідження правових явищ. По-четверте,
на теперішньому етапі розвитку України, з огляду на антропологізацію і гуманізацію юридичної науки та
практики, очевидною є потреба у вирішенні в філософії права власне антропологічних проблем. По-п’яте, у
наукових працях вітчизняних та зарубіжних вчених, а також в міжнародних і національних документах щодо прав
людини вживається низка таких терміно-понять, якими окреслюється поняттєвий апарат людинорозуміння саме в
юридичній науці.

Деякі проблеми теми знайшли достатнє відображення у працях М.Дамірлі, Д.Керімова, Б.Кістяківського,
А.Козловського, В.Лазарєва, П.Рабіновича, Ґ.Радбруха, В.Сирих та ін. (концептуальний плюралізм в юридичній
науці, багатоманіття дослідницьких підходів до вивчення людини та права, тенденції розвитку сучасного
людинознавства), О.Бережнова, В.Бігуна, С.Добрянського, Ж.Карбоньє, А.Ковлера, В.Малахова, С.Максимова,
М.Малеїна, М.Матузова, В.Нерсесянца, М.Орзіха тощо (термінологічне позначення понять про людину та її права),
М.Бердяєва, М.Бубера, М.Булатова, К.Вальверде, М.Вітрука, М.Гайдеґґера, Б.Головка, Б.Григор’яна, О.Грищук,
В.Губіна, П.Гуревича, В.Дольника, М.Коркунова, К.Любутіна, Б.Маркова, О.Некрасової, І.Покровського, С.Сливки,
В.Табачковського, Г.Тульчинського, Н.Хамітова й ін. (природа та сутність людини, антропні властивості
останньої), С.Алексєєва, В.Бачиніна, Л.Воєводіна, О.Гьофе, І.Кального, М.Козюбри, Г.Мальцева, П.Недбайла,
О.Овчиннікова, В.Патюліна, А.Полякова, О.Пучкова, С.Рабіновича, Н.Рулана, Л.Удовики, В.Шишка тощо (окремі
сюжети антропології права). Проте саме антрополого-методологічні засади дослідження прав людини ще не були в
Україні об’єктом монографічного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими планами та темами. Дослідження виконувалося поетапно у рамках держбюджетних тем
„Застосування міжнародних та національних стандартів захисту прав людини і громадянина в Україні
(теоретико-методологічні аспекти дослідження і викладання)” на 2002-2004рр. (№ держреєстрації 0102V003560) та
„Методологічні проблеми загальної теорії прав і свобод людини та громадянина” на 2005-2007рр.
(№ держреєстрації 0105V002229).

Мета дослідження полягає у встановленні антрополого-методологічних засад (підходів) дослідження прав людини та
виявленні евристичних можливостей цих підходів.

Для досягнення вказаної мети потрібно було розв’язати такі завдання:

См. также:
  • Теоретико-методологічні засади дослідження психічних станів людини

             Розроблено системні теоретико-методологічні засади вивчення проблеми психічних станів людини як засобу подолання негативних наслідків методолого-інформаційної кризи сучасної психології у одному з найважливіших фрагментів її змісту. Проведено теоретичний аналіз системного психологічного пізнання, обгрунтовано та реалізовано процедури системного дослідження проблеми психічних станів, її поняттєвого апарату. Одержано нові дані про процес усвідомлення системної природи поняття "психічнй стан" як моделі відповідного явища психіки у донауковій, філософській і науковій психології. Визначено зміст основних характеристик психічного стану як системи (компонентний склад, структуру, функції, інтеграційний і системотвірний фактори, класифікацію) та сформульовано його системне визначення. Розроблено структурну модель психічного стану, яка впорядковує характеристики його компонентного складу та містить підструктури - ієрархічну, координаційну, диференціальну, інтеграційну. Проведено систематизацію щодо поняття "психічний стан" як множини конкретних станів, які характеризують екстра - й інтровертовану свідомість людини за норми та у разі патології (емоційних, вольових, перцептивних, мисленнєвих, змінених станів) і наведено їх системні описи.

  • Теоретико-методологічні засади інформаційного права України: реалізація права на інформацію

             Розглянуто теоретичні та методологічні засади становлення науки інформаційного права України, досліджено вплив глобалізації на формування державної інформаційної політики, міжнародного й українського інформаційного права. Проаналізовано актуальні проблеми регулювання інформаційних відносин і реалізації права на інформацію. Визначено місце інформаційного права в системі національного права. Досліджено зарубіжний досвід законодавчого регулювання інформаційних відносин, наведено рекомендації щодо забезпечення відповідності розвитку національного інформаційного права світовим тенденціям. Розкрито сутність поняття сучасного інформаційного ринку, визначено правові режими доступу до інформації. На базі обгрунтування правових режимів створено методологічні засади формування ринку інформаційних товарів і послуг, розкрито особливості використання режиму обмежено оборотоздатної та дифамаційної інформації. Розглянуто питання реалізації права на інформацію відповідно до режимів доступу до інформації. Розроблено загальні засади інформаційної політики та пріоритетні напрями державно-правового регулювання інформаційної сфери. Проаналізовано проблемні питання реалізації права на інформацію у правовій системі України, досліджено співвідношення правових інститутів прав людини, демократії, інформаційних відносин.

  • Джерела права: теоретико-методологічні засади

             Досліджено теоретико-методологічні засади джерел права. Визначено понятійно-категорійний апарат теорії джерел права, а саме: методологію, поняття "джерело права", "форма права", "система джерел права", "функції джерел права", "ознаки джерел права", "класифікація джерел права". Розкрито суть поняття "джерела права" у контексті класичних і сучасних концепій праворозуміння. Вдосконалено положення щодо співвідношення понять "правова форма", "форма права" та "джерело права" у формально-юридичному розумінні. Наведено визначення поняття "система джерел права" та її структурування, принципи побудови. Розкрито суть і зміст правової системи, системи права та системи джерел права. Запропоновано визначення поняття "функції джерел права" та проведено їх класифікацію. Проаналізовано зміст впливу глобалізаційних процесів на правову сферу, розвиток систем джерел права різних правових сімей, аспекти інтеграції цих систем і напрями розвитку системи джерел права України на сучасному етапі на підставі аналізу її сучасного стану.

  • Методологічні засади статистичного дослідження соціальної структури суспільства

             Рзглянуто суть і основні концепції соціальної структури суспільства. Наведено пропозиції щодо удосконалення методології її статистичного аналізу. Систематизовано теоретичні та методологічні підходи до вивчення будови суспільства й обгрунтовано переваги застосування теорій соціальної стратифікації як теоретичної бази досліджень, що уможливлює застосування статистичних методів багатовимірної класифікації. Адаптовано методи кластерного аналізу та багатовимірного ранжування до аналізу соціальної структури, за допомогою яких досліджено будову сучасного українського суспільства, здійснено аналіз його диференціації за показником середньодушових сукупних витрат. Доведено необхідність перегляду меж інтервалів групування населення за розміром середніх сукупних витрат на одиницю населення. Систематизовано критерії виділення середнього класу. Проаналізовано прояви феномену статусної несумісності в українському суспільстві. Адаптовано процедуру стандартизації значень показників ознакової множини для обчислення багатовимірних інтегральних оцінок на основі еталонних значень показників до використання у стратифікаційних дослідженнях. Наведено пропозиції щодо удосконалення системи показників комплексної оцінки бідності.

  • Державна політика: теоретико-методологічні засади дослідження процесу формування та здійснення

             Розглянуто актуальні теоретичні й методологічні проблеми аналізу державної політики, обгрунтовано комплексну наукову програму реформування українського суспільства. Висвітлено різноманітні концептуальні підходи щодо розуміння сутності та умов формування й ефективного здійснення державної політики. Досліджено засади державної стратегії на реформаційному етапі розвитку України. Визначено змістові, структурні й функціональні особливості державної політики, що має базуватись на імперативах і закономірностях системної трансформації суспільства. Доведено необхідність розробки методик планування та здійснення соціально важливих акцій державної політики, зокрема, у формах солідарного співробітництва структур різних гілок влади між собою та з громадсько-політичними об'єднаннями, засобами масової інформації, іншими самодіяльними соціальними групами.

  • Економічні і соціальні права людини: європейські стандарти та їх впровадження в юридичну практику України (загальнотеоретичне дослідження)

             Проведено загальнотеоретичне дослідження економічних і соціальних прав людини, розглянуто їх європейські стандарти та правовий механізм забезпечення в Україні. Розкрито специфічні властивості економічних і соціальних прав людини, сформульовано визначення загального поняття стандартів таких прав, встановлено їх ознаки та розроблено класифікацію. Охарактеризовано судовоподібну природу діяльності Європейського комітету з соціальних прав у межах контрольних процедур за Європейською соціальною хартією (переглянутою), встановлено основні принципи тлумачення даним Комітетом її норм. Обгрунтовано шляхи оптимізації процесу національної імплементації в Україні європейських стандартів економічних і соціальних прав людини, зокрема, розроблено пропозиції щодо уточнення їх окремих конституційних формулювань.

  • Реалізація конституційного права людини та громадянина на звернення за захистом своїх прав і свобод до Європейського Суду з прав людини

             Визначено поняття конституційного права людини та громадянина на звернення за захистом своїх прав і свобод до Європейського суду з прав людини. Розкрито зміст вищезазначеного суб'єктивного права. Надано характеристики несудовій та судовій формам реалізації права людини на звернення за захистом своїх прав і свобод у різні державні та міжнародні інстанції. Обгрунтовано правові та організаційні аспекти, пов'язані з правом людини та громадянина в Україні на індивідуальне звернення за захистом своїх прав і свобод до Європейського Суду з прав людини. Узагальнено процедури звернення до Європейського Суду та розглянуто стан її функціонування в Україні. Оцінено діяльність судових і правоохоронних органів України щодо дотримання ними положень Конституції України, які закріплюють права та свободи людини та громадянина. Проаналізовано практику звернення громадян України за захистом своїх прав і свобод до Європейського Суду з прав людини.

  • Методологічні засади виховання духовності

             Проведено історико-філософське дослідження духовно-особистісної проблематики, що розкрило історичну мінливість понятійного поля та сприяло визначенню сучасного трактування таких понять, як "особистість", "духовність", "виховання", "духовні основи особистості", " добро", "істина", "любов", "свобода", "творчість" і "краса". Встановлено системність, діалектичний взаємозв'язок і рядоположення духовних основ особистості та здійснено експлікування духовних основ на найбільш важливі якості духовного світу особистості, завдяки яким можливе його формування.

  • Методологічні засади екологічної статистики

             Розроблено теоретичні, методологічні, науково-методичні й організаційно-практичні аспекти формування екологічної статистики, обгрунтовано її місце та роль у системі інтегрованої інформаційної статистичної бази. Наведено визначення понять, розкрито їх суть і розвинуто науково-методичні засади екологічної статистики. Обгрунтовано етапи її розвитку та становлення. Запропоновано класифікацію екологічних інформаційних ресурсів. Досліджено обліково-статистичні проблеми у сфері природокористування та охорони довкілля, зокрема: атмосферного повітря, водних об'єктів і земельних ресурсів у контексті сталого еколого-збалансованого розвитку. Розроблено та запроваджено у практику статистичних органів України методологічні засади щодо розрахунку викидів шкідливих речовин у повітряне середовище транспортними засобами та ряд форм державної статистичної звітності з екологічних проблем.

  • Конституція і розвиток принципів права України (методологічні питання)

             Дисертацію присвячено дослідженню конституційних засад розвитку принципів права в умовах формування правової держави і громадянського суспільства в Україні. А через призму цього вивчається їх генеза, поняття і ознаки, види, структура, яка визначає структуру права загалом, вплив принципів на правову систему, процеси правоутворення, правореалізації, правоохорони. Стверджується, що принципи правової держави і громадянського суспільства є визначальними і зумовлюють виникнення і розвиток принципів права в Україні. Виникнення останніх є об'єктивним процесом, який відбувається за схемою: суспільні відносини правоположення юридичної практики - норми-принципи. Принципи, що виникли, набувають певних ознак, а відтак можуть бути класифіковані за відповідними критеріями диференціації. Сучасні процеси, що відбуваються в українському суспільстві і державі, зумовлюють необхідність виділення і осмислення загальносоціальних і юридичних принципів. Останні, з точки зору системноструктурної організації права, можуть поділятись на принципи публічного і приватного, регулятивного і охоронного, матеріального і процесуального, об'єктивного і суб'єктивного права, модифікуючись разом із принципами системи права у керівні ідеї правоутворення, правореалізації і правоохорони.

  • Теоретико-методологічні засади державотворення в Україні

    : автореф. дис... д-ра наук з держ. упр. : 25.00.01 [Електронний ресурс] / Тетяна Олександрівна Бутирська; Національна академія держ. управління при Президентові України. — К., 2009. — 36 с. — укp.

  • Методологічні засади побудови податкової статистики

             Визначено місце податкової статистики у складі багатогалузевої статистичної науки, її поняття, історичні етапи розвитку, предмет, методологію та функції. Обгрунтовано концепцію створення її інформаційних ресурсів і забезпечення ними інтересів користувачів. Із позицій комплексного системного підходу розглянуто проблеми формування показників податкової звітності та їх інтеграції з даними фінансової звітності платників податків. Розроблено форму податкової звітності. Особливу увагу приділено питанням оцінки даного потенціалу та навантаження за окремими регіонами та платниками податків. Визначено основні прийоми та напрямки статистичного аналізу у сфері оподаткування. Доведено, що податкова система та політика України малоефективна та нединамічна, тому зміни, які зазвичай приймаються з метою удосконалення системи оподаткування, не призводять до адекватного регулювання податкових положень. Надано рекомендації щодо вдосконалення надання податкових пільг стосовно спрямування їх на розвиток інвестиційної та інноваційної діяльності платників. Запропоновано системно-нормативну концепцію використання статистичного аналізу у процесі виявлення фактів податкових порушень та тіньової економіки.

  • Методологічні засади постнекласичних стратегій менеджменту

             Здійснено філософсько-методологічний аналіз менеджменту як науки і діяльності в історичній перспективі та в сучасному контексті на базі застосування методологічних здобутків сучасної наукової революції, зокрема, синергетичної та інших постнекласичних методологій. Встановлено, що у відповідності з концепцією В. С. Стьопіна про періодизацію науки та типи наукової раціональності, в менеджменті як в науці про управління можуть бути визначені класичний, некласичний та постнекласичний періоди його розвитку. Доведено можливість застосування до менеджменту найрозробленішої з постнекласичних методологій - синенергетичної методології. Виявлено, що для роз'яснення діючих механізмів здійснення тих або інших практик дуже ефективною є концепція габітусу П. Бурд'є.

  • Теоретико-методологічні засади екологічного маркетингу

             Розроблено теоретико-методологічні основи нових економічних відносин у природокористуванні за умов ринкової економіки та науково-методичні рекомендації щодо формування стратегії екологічного маркетингу як способу виявлення резервів підвищення економіко-екологічної ефективності використання ресурсного потенціалу країни та управління природокористуванням. Обгрунтовано концепції екологічного маркетингу стосовно різних видів комерційної та некомерційної діяльності. Розроблено методичні рекомендації щодо реалізації екологічного маркетингу в приморській зоні України, розглянуто роль економіко-екологічних кадастрів у реалізації екологічного маркетингу. Запропоновано алгоритм розрахунку маркетингового потенціалу з урахуванням екологічних переваг, методи та алгоритм розрахунку величини загальної економічної цінності морського середовища, морських ресурсів та приморських територій, обумовлений сумою агрегованих показників: вартості використання морського середовища, морських ресурсів і приморських територій (споживчої вартості), вартості невикористання і вартості сполучення чи просторової сумісності в єдину систему.

© 2007-2019 vbs.com.ua