От партнеров

Заказать работу

От партнёров


Счетчики
    Желаете получить информацию о том, где можно найти и СКАЧАТЬ не отходя от своего компьютера бесплатные журналы, обзоры, научные и аналитические статьи, статистические данные, книги, учебники, официальные документы государственных органов? Тогда воспользуйтесь нашим новым сервисом "Полезная ссылка"!

    Как это работает? Очень просто! Вы получаете полезную ссылку, нажав на которую, скачиваете документ с первоисточника в электронном виде.

Поиск рефератов на Linksdir.com.ua!
Раздел каталога

Научные статьи и авторефераты по сельскому хозяйству

Название

Синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові при вагітності і піометрі у собак : Автореф. дис... канд. вет. наук: 16.00.07 / О.А. Дубова; Нац. аграр. ун-т. — К., 2004. — 21 с.: рис. — укp.

Коротко

Синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові при вагітності і піометрі у собак

СсылкаСкачать в архиве
Добавлено2008-09-16 15:34:47

Послідовність типологічних зрушень у системі відмінкового формотворення числівників полягає в поступовій
заміні дії синтетизаційної тенденції аморфізаційною. Якщо перша тенденція виявилася в процесі становлення
лексичного складу, синтетичних формомоделей і типів відмінювання, специфічних для числівника як окремої
частини мови, то дія аморфізаційної тенденції стала наслідком подальшого виявлення специфічних граматичних
властивостей числівника – дефункціоналізації системи морфологічних категорій, успадкованих числівником від
іменника. Утрата флексій некінцевими компонентами однослівних похідних числівників зрештою була виявом
тенденції до стандартизації синтетичної словозміни числівників, а подальші власне аморфізаційні зміни були
визначені функціональним обмеженням категорії відмінка і навіть потенційною її втратою числівником.

Необхідно визнати, що аморфізаційна тенденція виявила сильний вплив на визначення типологічних ознак класу
числівників в обох досліджуваних мовах, оскільки в розмовному мовленні її дія реалізувалася повністю, а в
літературному цій тенденції протистоять лише нормативні вимоги.

У п’ятому розділі „Морфологічний синтетизм та аналітизм у сфері дієслівних категорій” аналізуються кількісні
зміни у складі синтетичних та аналітичних дієслівних засобів як відбиття семантичної еволюції дієслівних
категорій та функціональної спеціалізації, набутої типологічно протиставленими засобами.

Грамеми непредикативних категорій виду і стану в обох досліджуваних мовах зберігають стійку тенденцію набувати
синтетичного вираження шляхом використання споконвічних засобів синтетичного формотворення або
парадигматизації засобів синтетичної деривації. Грамеми предикативних категорій часу, стану-особи можуть
набувати як синтетичного, так і аналітичного вираження. Джерелом становлення синтетичних засобів для вираження
нових грамем цих дієслівних категорій є споконвічні синтетичні та синтетизовані аналітичні формомоделі.

Становлення нових аналітичних формомоделей, що входять до складу парадигм предикативних дієслівних категорій,
зумовлене функціонально-семантичним зближенням дієслівних форм та аналітичних предикатів, що являють собою
резерв для поповнення засобів дієслівного формотворення. Якщо в процесі еволюційних змін у семантичній
структурі предикативної дієслівної категорії з’являються ознаки того, що в складі категорійної парадигми
намічається утворення позиції, не заповненої наявними засобами, то до цієї “порожнини” втягується така
синтаксична аналітична одиниця, що виявляє мінімум відмінностей від семантики, передбачуваної парадигматичною
організацією категорійних значень.

Отже, завдяки змінам у семантичній структурі дієслівних категорій може активізуватися утворення як
синтетичних, так і аналітичних формомоделей, а тому наслідки цієї активізації не підлягають однолінійному
структурно-типологічному визначенню. Становлення нових синтетичних формомоделей в українській і російській
мовах є поверхневим виявом формування ядерних грамем (формомоделі теперішнього, майбутнього, минулого часу, 2
особи в імперативі) або двоядерної перебудови в семантичній структурі дієслівних категорій (формомоделі
дієслівного пасиву, сумісної особи імператива). Утрату синтетичних дієслівних формомоделей, навпаки,
зумовлюють або ліквідація відповідних грамем (формомоделі аориста, імперфекта), або тенденція до одноядерної
перебудови дієслівної категорії (формомоделі дієприкметникового пасиву в українській мові). Становлення нових
аналітичних формомоделей свідчить про формування ядерно-периферійної структури предикативних категорій та/або
уніфікацію структури категорійної парадигми – забезпечення послідовної репрезентації грамем предикативної
категорії усіма корелятами непредикативних категорій.

Оскільки становлення нових синтетичних та аналітичних засобів дієслівного формотворення в українській та
російській мовах зумовлені узгодженими між собою еволюційними процесами, співіснування цих засобів в обох
досліджуваних мовах загалом характеризуються відношеннями функціонального доповнення, а не конкурентного
протистояння. Засоби вираження грамем непредикативних категорій майже цілком залишаються сферою виявів
синтетизму як в українській, так і в російській мові. Лише в складі парадигм предикативних категорій
об’єднуються синтетичні та аналітичні формомоделі. Внаслідок еволюційних змін у складі синтетичних та
аналітичних засобів дієслівного формотворення предикативних категорій визначилася тенденція до функціональної
спеціалізації цих засобів. Призначення синтетичних засобів полягає у вираженні ядерних, елементарних
категорійних грамем, а призначення аналітичних – у репрезентації периферійних грамем ускладненого типу.

Разом зі спільними тенденціями, що регулюють застосування синтетичних та аналітичних засобів при вираженні
значень дієслівних категорій в українській та російській мовах, існує певна специфіка реалізації синтетичності
та аналітичності в кожній з цих мов. При вираженні значень тих категорій, що в обох мовах мають тотожну
семантичну структуру (вид, час, особа), в разі якщо існують коливання між синтетичною та аналітичною
репрезентацією певної грамеми, українська мова більшою мірою тяжіє до синтетичності, російська – до
аналітичності (пор. вираження майбутнього недоконаного, сумісної особи, диференціацію синкретичного значення
двовидових дієслів). Ці відмінності зумовлені тим, що в українській мові створюються сприятливіші
морфонологічні та фонетичні умови для синтетичного формотворення. Як правило, ці умови цілком узгоджуються з
дією основної тенденції до синтетичного вираження елементарних грамем.

Загалом засоби вираження дієслівних грамем у сучасних українській та російській мовах являють собою сукупність
функціонально диференційованих синтетичних та аналітичних одиниць, в якій синтетичним одиницям належить
провідна роль, оскільки вони переважають у формотворенні непредикативних категорій, а в предикативних
категоріях є засобами репрезентації ядерних грамем. Аналітичні формомоделі утворюють периферію дієслівного
формотворення в сучасних українській та російській мовах. Таке співвідношення виявів синтетизму та аналітизму
в дієслівних категоріях обох досліджуваних мов репрезентує системи зі стійкими структурно-типологічними
властивостями. Перспективний потенціал синтетизаційної або аналітизаційної тенденцій, зумовлений
функціональним розподілом типологічно протиставлених одиниць дієслівного формотворення, може виявитися лише
фрагментарно – в остаточній синтетизації або аналітизації конкурентних позицій майбутнього недоконаного та
сумісної особи імператива.

Дисертаційну роботу завершують загальні висновки, в яких формулюються результати дослідження та його роль для
вирішення проблеми типологічної еволюції мови як багаторівневої системи.

1. Зміст проблеми співвідношення синтетичних та аналітичних одиниць у морфологічних підсистемах української та
російської мов вбачають здебільшого у визначенні певної еволюційної спрямованості структурно-типологічних
змін. Ця проблема найчастіше вирішувалася в межах аналітизаційної концепції, згідно з якою еволюційні процеси
в синтетичних мовах полягають у посиленні ознак аналітичності, в переході (або, щонайменше, тенденції до
переходу) від панівної синтетичності до переважаючої аналітичності. Хоч ця концепція набула широкого визнання
і має багато прихильників, однак загальноприйнятою не стала. Уразливість аналітизаційної концепції виявляється
в тому, що для її обґрунтування використовувалися вибіркові спостереження за окремими, хоч і яскравими фактами
та явищами, структурно-типологічна ідентифікація яких спиралася на доволі суперечливі й неузгоджені між собою
тлумачення понять про синтетизм та аналітизм. Упередженість прибічників цієї концепції, що аксіоматично
визнавали аналітичні мовні засоби досконалішими, а еволюцію типологічних змін вбачали в односпрямованості
розвитку мови від синтетизму до аналітизму, виявилася також і в тому, що їхня увага була зосереджена тільки на
тих фактах, що кваліфікувалися як вияви аналітизаційних змін. Варто зауважити, що під таке визначення
підпадали будь-які скорочення в складі синтетичних одиниць, що невиправдано спрощувало висвітлення змісту та
ідентифікування еволюційних змін, оскільки обмежувало їх альтернативним вибором між двома вищеназваними
тенденціями.

Критичне ставлення до аналітизаційної концепції було зумовлене виявленими в ній методологічними похибками та
суперечливими фактами. На противагу цій концепції було висловлено пропозицію звертатися до
еволюційно-типологічних оцінок загального плану, по-перше, на підставі аналізу широкого за обсягом матеріалу
і, по-друге, з огляду на те, що аналітичність являє собою не нову, а давню типологічну рису в політипологічних
українській та російській мовах. Причому необхідною умовою, що дозволить уникнути певних суперечностей в
еволюційно-типологічних оцінках, було визнано такий аналіз мовного матеріалу, в якому увага рівною мірою
приділялася б як виявам аналітичності, так і виявам синтетичності.

2. Проведений аналіз, на нашу думку, переконливо свідчить про те, що еволюційні зміни не лише загалом у
морфологічних системах двох досліджуваних мов, а й у парадигмах окремих частин мови і навіть у категорійних
парадигмах не підпорядковуються дії певної однолінійної тенденції: від синтетизму до аналітизму або від
аналітизму до синтетизму. В еволюції морфологічних систем української та російської мов загалом
спостерігаються як синтетизаційні, так і аналітизаційні зміни. Переважний вплив синтетизаційної чи
аналітизаційної тенденцій спостерігається лише при змінах у складі формомоделей, що репрезентують окремі
позиції в категорійних парадигмах. Виявлені зміни здебільшого супроводжують еволюційну реструктуризацію
семантики певних морфологічних категорій в українській та російській мовах. Скорочення, збільшення або
перерозподіл засобів вираження морфологічної семантики, що мають різні структурно-типологічні ознаки,

См. также:
  • Синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові при вагітності і піометрі у собак

             Вивчено патогенез, критерії діагностики, лікування хворих та розглянуто питання профілактики набутої гемостазіопатії - синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові (ДВЗ) у собак, який є ланкою патогенезу піометри, а також ускладнює перебіг післяопераційного періоду внаслідок лікування хворих тварин. Досліджено зміни системи гемостазу за умов фізіологічного перебігу вагітності сук, що якісно подібні до зрушень, виявлених у хворих на піометру невагітних і визначають стан нестійкого гомеостатичного балансу в організмі тварини. За результатами досліджень системи гемостазу в здорових собак одержано звужені нормативні величини гематологічних і гемостазіологічних показників, що характеризують фізіологічні константи та мають значення для діагностики синдрому ДВЗ. У разі порівняння зрушень системи гемостазу за умов вагітності, а також у випадку перебігу піометри та після оваріогістеректомії, проведеної з метою лікування тварин, встановлено їх якісну подібність. Проведено теоретичне обгрунтування спільності та подібності визначених зрушень гемостазу. Запропоновано та апробовано методи лікування тварин, хворих на гостру форму цього синдрому, а також методи профілактики його загострення.

  • Корекція метаболічних порушень при гострому пієлонефриті за допомогою внутрішньосудинного лазерного опромінення крові

    : Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.06 [Електронний ресурс] / Юрій Володимирович Бухалов; Інститут урології та нефрології АМН України. — К., 2000. — 21 с. — укp.

  • Патоморфоз раку молочної залози в умовах комплексного лікування з застосуванням внутрішньосудинного лазерного опромінювання крові

    : Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.03.02 [Електронний ресурс] / В.О. Ткачов; Нац. мед. ун-т ім. О.О.Богомольця. — К., 1999. — 20 с. — укp.

  • Звичне невиношування вагітності і антифосфоліпідний синдром

             Дисертацію присвячено питанням рішення важливої медико-соціальної проблеми: вагітності і пологів. В роботу включено клініко-теоретичні аспекти виникнення, розвитку антифосфоліпідного синдрому та його впливу на репродуктивну та дітородну функцію жінок, а також на стан здоров'я їхніх дітей. Проведено соціологічне та клініко-статистичне скринінгове обстеження 1127 пацієнток, що проживають в розвинутих промислових регіонах Донецької області. Визначені закономірності та виявлені причинно-наслідкові зв'язки між рівнем психоемоційного стресу та наявністю в крові вовчакового антикоагулянту, рівнем психоемоційного стресу і розвитком у вагітних фетоплацентарної недостатності, що виникає на тлі маточно-плацентарно-плодового кровообігу та супроводжується ускладненнями перебігу вагітності і пологів. Запропоновано новий напрямок у встановленні причин ідіопатичного невиношування вагітності - діагностика антифосфоліпідного синдрому. Розроблено комплекс профілактичних, реабілітаційних та лікувальних заходів у разі імуноконфліктної вагітності, який дозволяє знизити питому вагу ускладнень вагітності, перинатальної захворюваності та смертності.

  • Удосконалення методів профілактики та лікування ускладнень вагітності при ізоімунній несумісності крові матері та плода

             На підставі аналізу перебігу вагітності у жінок з резус-негативним типом крові за сучасних умов виявлено, що найпоширенішою патологією у випадку імунної несумісності є плацентарна недостатність (ПН). Встановлено наявність хибного кола в результаті впливу ПН, що створює умови для фетоматеринської трансфузії, яка посилює прояв ПН. Доведено вплив фетоматеринської трансфузії у жінок групи ризику з розвитку ізоімунізації та різних доз антирезус-імуноглобуліну на ефективність профілактики імунізації, перебіг вагітності та попередження розвитку гемолітичної хвороби новонароджених. Вперше встановлено залежність ефективності антенатальної специфічної профілактики гемолітичної хвороби плода та новонародженого від доз і терміну використання антирезус-імуноглобуліну. Визначено роль ендотеліну-1 (ЕТ-1), стабільних метаболітів оксиду азоту, фактора Віллєбрандта (ФВ) в розвитку ПН за ізоімунної несумісності крові матері та плода, проявом якої є домінування вазоконстрикторних субстанцій. Вперше науково обгрунтовано можливість застосування гетеротопічної трансплантації кріоконсервованої плацентарної тканини (ККПТ) під час ізоімунізації, що підвищує ефективність лікування даної патології в результаті поступового зниження титру АТ і забезпечує сприятливий перебіг і результат вагітності. Показано комплексний вплив застосування препаратів-донаторів оксиду азоту на організм вагітної жінки. Встановлено антиоксидантні властивості зазначених лікувальних засобів та їх роль як модуляторів рівнів оксиду азоту та ЕТ-1 в сироватці крові. Встановлено активізувальну дію застосування ангіопротекторів і венотоників на метаболічні процеси у матково-плацентарному комплексі. Розроблено методику проведення патогенетичної терапії, застосування якої сприяє зниженню частоти та тяжкості ускладнень в антенатальний і післянатальний періоди.

  • Методи та спецпроцесори подвійного згортання для спектрального аналізу сигналів діагностування

             Запропоновано та обгрунтовано методи подвійного згортання сигналів, що є основою для визначення спектральних характеристик згідно з узагальненою формулою Вінера - Хінчина, в тому числі з застосуванням нової статистичної функції - оцінки знаку похідної першого порядку, з послідовним використанням різних статистичних функцій для реалізації згортань за фазою та частотою, а також базисних частотних сигналів спеціальної форми. На основі введених критеріїв якості спектральних характеристик здійснено вибір оптимальних статистичних функцій для реалізації подвійного згортання сигналів діагностування з обмеженою вибіркою. Розроблено архітектуру спецпроцесорів подвійного згортання сигналів з використанням функції оцінки знаку похідної першого порядку.

  • Прегравідарна підготовка та ведення вагітності у пацієнток з невиношуванням вагітності на фоні герпесвірусної інфекції

             За результатами вивчення структури причин невиношування вагітності (НВ) установлено, що головною причиною НВ в Одеському регіоні є вірусно-бактеріальні інфекції (58,4 %), а саме: хронічна персистуюча інфекція (60,9 %) за різних клінічних варіантів. Доведено, що у пацієнток з НВ на тлі герпесвірусної інфекції (ГПІ) спостерігається інфікування плацентарного комплексу хронічним ендометритом - 15,8 %, поширеним, вогнищевим гнійним децидуітом - 37,5 %, лімфоідно-лейкоцитарною інфільтрацією децидуальної тканини - 20 %. У жінок з НВ виявлено декілька серологічних варіантів ГВІ: монокомпонентну вірусну інфекцію (65,8 %), змішану герпесвірусну інфекцію (12,5 %), змішану вірусно-бактеріальну інфекцію (21,7 %). У вагітних з НВ на тлі ГВІ відзначено зміни імунного статусу за типом вторинного імунодефіциту. пологів - на 29,5 % і сумарних перинатальних втрат на 35 %.

  • Перебіг вагітності, пологів та стан плода у жінок, які перенесли загрозу переривання вагітності в I триместрі

             Вперше обгрунтовано необхідність комплексного визначення порушень білковосинтезувальної та гормональної функцій плаценти, що формується, та розладів у системі гемостазу у патогенезі невиношування I триместру гестації. Встановлено цінність визначення рівнів білків вагітності (трофобластичного бета-1-глікопротеїну, альфа-2-мікроглобуліну фертильності) як діагностичного критерію розвитку плацентарної недостатності II - III триместру у випадку загрози викидня ранніх термінів. Вперше вивчено кореляційні зв'язки між показниками системи гемостазу, гормональними показниками та рівнем білків зони вагітності у здорових вагітних та жінок з загрозою переривання вагітності у I триместрі. Розроблено й апробовано методику комплексного лікування з використанням гормональної терапії, екстракту гінкго білоба й ериніту. Проаналізовано клінічну ефективність запропонованих терапевтичних заходів щодо перебігу вагітності, пологів і стану новонароджених і наявності загрози викидня у I триместрі й оцінено особливості їх дії на функціональний стан плаценти та показники гемостазу.

  • Ефективність комплексного лікування деструктивних форм інфільтративного та дисемінованого туберкульозу легень у хворих, які зловживають алкоголем

             Висвітлено питання удосконалення методики лікування деструктивного туберкульозу легень у хворих, які зловживають алкоголем, шляхом використання патогенетичних засобів терапії. Розроблено ефективний метод лікування, що базується на використанні в комплексній терапії нашкірного лазерного випромінювання низької інтенсивності і магнітотерапії на рефлексогенні зони. Доведено, що застосування комбінованої магнітолазеротерапії (МЛТ) зменшує інтоксикацію, прискорює процеси розсмоктування інфільтрації, збільшує частоту припинення бактеріовиділення та скорочує його термін у середньому на 1,3 міс., а також збільшує частоту закриття порожнин розпаду та зменшує його термін на 1,1 міс. Крім того, МЛТ позитивно впливає на імунну систему та нормалізує склад мікрофлори кишечника.

  • Забезпеченість лікувальних закладів України компонентами та біопрепаратами донорської крові та обгрунтування реорганізації служби крові

             У порівняльному аспекті наведено та узагальнено діяльність служби крові України за період 1994 - 2003 рр. Висвілено стан розвитку служби крові та визначено його невідповідність сучасним потребам охорони здоров'я у контексті сціально-економічних умов країни. Науково обгрунтовано необхідність реорганізації діяльності даної служби та можливість промислового виробництва високоефективних вірусонебезпечних препаратів плазми крові. Визначено ефективність застосування сучасної методики розрахунків тижневої потреби лікувальних закладів України у компонентах крові з урахуванням вимог сучасної концепції гемокомпонентної терапії. Обгрунтовано нові норми потреби даних закладів у компонентах донорської крові щодо одного профільного ліжка.

  • Діагностика носійства вірусів гепатиту С в популяції донорів крові Київської міської станції переливання крові та серед осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС

             Визначено поширеність вірусу гепатиту С (HCV) на популяційному рівні серед практично здорових людей - донорів крові, проведено генотипування циркулюючих в Україні вірусів гепатиту С. Зроблено грунтовну сероепідеміологічну оцінку поширення HCV в осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (ЧАЕС). Відзначено, що в групі учасників ліквідації наслідків аварії (ЛНА) на ЧАЕС HCV інфікованість асоційована з розвитком хронічного гепатиту та зі збільшенням частоти захворювань щитовидної залози, гематологічної патології (лімфаденопатії, тромбоцитопенії, геморагічні васкуліти), хронічних запальних процесів, підвищенням частоти гострого інфаркту міокарда, порушеннями ліпідного обміну. Досліджено збільшення ризику розвитку віддалених онкологічних наслідків опромінення за умов персистенції вірусів гепатиту С. Визначено високий рівень сероконверсії в групі учасників ЛНА (7,12 %), особливо реконвалесцентів гострої променевої хвороби (17,56 %). Викладено питання про посилення заходів з профілактики HCV-інфікування.

  • Бабезіозний увеїт собак

             Вивчено увеїт, зумовлений бабезіозом у собак. З'ясовано, що бабезіозний увеїт собак виникає у східноєвропейських вівчарок (27,8 %) і, рідко, у безпородних собак (16,7 %), найчастіше - собак після 12-місячного віку (58,8 %), вірогідно зумовленому посиленням сенсибілізації з віком. У разі слабкого прояву запалення війкового тіла виявлено міоз, світлобоязнь, сльозотечу та незначні зміни райдужки та рогівки, преципітати у передній камері ока, за тяжкого ступеня циліарного запалення має місце перикорнеальна ін'єкція судин, гіфема, сильний біль у ділянці війкового тіла, фібрин у передній камері ока, задні синехії, глаукома. Вміст у крові еритроцитів, гемоглобіну, лейкоцитів, показників лейкограми, вміст білка, його фракцій, білірубіну, АСТ і АЛТ, сечовини, креатиніну та бабезіозу, неускладненого увеїтом, ідентичні таким показникам ускладненого увеїтом бабезіозу, що доводить патогенетичну роль інших чинників у виникненні запалення війкового тіла. Відзначено, що кількість лейкоцитів, T- і B-лімфоцитів, T-хелперів, T-супресорів, показник імунорегуляторного індексу, вміст IgG, M у разі бабезіозу, ускладненого увеїтом, більші у порівнянні з цими показникамии за умов базіозу, неускладненого увеїтом, що зумовлює патогенетичну роль імунологічних порушень у виникненні запалення війкового тіла. Відзначено, що лікування бабезіозного увеїту раціональне у разі застосування на тлі базіозної терапії мідріатів (найчастіше 1 %-й розчину атропіну), нестероїдних протизапальних препаратів, зокрема, диклофенаку за дози 0,5 мг/кг маси тіла, а також тималіну (як імуномодулятора та стимулятора фагоцитозу) за дози 5 - 20 мг/ кг маси тіла тварин залежно від тяжкості перебігу запалення судинної оболонки очного яблука.

  • Атопічний дерматит у собак

    : Автореф. дис... канд. вет. наук: 16.00.05 [Електронний ресурс] / К.С. Медведєв; Білоцерків. держ. аграр. ун-т. — Біла Церква, 2000. — 16 с. — укp.

  • Пролонгована епідуральна анестезія у собак і кіз

             Подано матеріали про розробку пролонгованої епідуральної анестезії у собак і кіз шляхом послідовного введення 2 %-ого розчину лідокаїну гідрохлориду ( собакам - 0,3 - 20,5, козам - 0,6 - 0,8 мл на кожні 10 см довжини тулуба ) через катетер. Загальний час знеболювання сягав двох годин. У кіз катерізуцію епідурального простору з подальшим кількаразовим введенням місцевого анестетика виконано вперше. Проведено комплекні дослідження щодо впливу анестезії на організм собак і кіз. Установлено, що використання анестезії не спричиняє будь-яких негативних явищ в організмі тварин, які можуть викликати ускладнення.

© 2007-2017 vbs.com.ua