От партнеров

Заказать работу

От партнёров


Счетчики
    Желаете получить информацию о том, где можно найти и СКАЧАТЬ не отходя от своего компьютера бесплатные журналы, обзоры, научные и аналитические статьи, статистические данные, книги, учебники, официальные документы государственных органов? Тогда воспользуйтесь нашим новым сервисом "Полезная ссылка"!

    Как это работает? Очень просто! Вы получаете полезную ссылку, нажав на которую, скачиваете документ с первоисточника в электронном виде.

Поиск рефератов на Linksdir.com.ua!
Раздел каталога

Научные статьи и авторефераты диссертаций по гуманитарным наукам

Название

Трансформація образності традиційного народного мотиву "вазон" у творчості професійних митців / М.В. Юр // Вісн. Харк. держ. акад. дизайну і мистец. — 2002. — N 6. — С. 113-117. — Бібліогр.: 7 назв. — укp.

Коротко

Трансформація образності традиційного народного мотиву "вазон" у творчості професійних митців

СсылкаСкачать в архиве
Добавлено2008-08-15 04:14:04

Юр М.В.

кандидат мистецтвознавства,

доцент Київський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім.М.Бойчука


ТРАНСФОРМАЦІЯ ОБРАЗНОСТІ ТРАДИЦІЙНОГО НАРОДНОГО МОТИВУ “ВАЗОН”

У ТВОРЧОСТІ ПРОФЕСІЙНИХ МИТЦІВ


Анотація. О. Дубовик — художник постімпресіоністичного періоду. Мотив “вазон”, його характерні риси, місце у
розвитку сучасної живописної пластичної мови.

Ключові слова. Мотив “вазон”. Трансформація.

Аннотация. Юр М.В. Трансформация образности традиционного народного мотива «вазон» в творчестве
профессиональных художников. О. Дубовик –– художник постимпериалистического периода. Мотив «вазон», его
характерные черты, место в развитии современного живописного пластического языка.

Ключевые слова. Мотив «вазон». Трансформация.

Annotation. Ur M.V. Transformation of figurativeness of traditional national motive "the bowl" in creativity
of the professional artists. O. Dubovik - artist of postimperialistic phase. Motive "the bowl", his
characteristic features, place in development of modern picturesque plastic tongue.

Keywords. Motive "the bowl". Transformation.


Іконографію рослинної орнаментики творів українського народного мистецтва складають декілька викристалізованих
традицією мотивів: вазон, букет, гілка, віночок, а їх варіативність, репрезентує ту багату культурну спадщину
нашого народу яка представлена у широкому діапазоні індивідуально-специфічних манер народних майстрів усіх
історико-етнографічних регіонів. Одним з найпоширеніших і найулюбленіших, “наповнених” смислом і декоративною
образністю є мотив “вазон”, прототипом якого, як вважає М.Селівачов є міфологічний образ “дерева життя”[1].

У різних видах народного мистецтва “вазон” має свою пластичну мову вираження, обумовлену, насамперед,
матеріалом, на якому створюється орнамент, та матеріалом і технікою виконання самого мотиву. Гармонійне
поєднання цих засобів є чи не найголовнішим чинником у формуванні художнього образу творів
декоративно-ужиткового мистецтва. Оскільки зображення “вазону” властиве усім видам народного мистецтва, то
таким чином, можна говорити про спільні риси мотиву в усіх видах, які й визначають його загально-національний
рівень. Однією із таких рис є константа композиційної будови, з наявними у ній рухом і спокоєм, гармонією та
дисгармонією, ієрархією розташування складових, своєрідною іконографією елементів з переважаючим площинним
трактуванням, колористичними співвідношеннями тощо. Композиція симетрична з чітко вираженим центром, а
характер наповнення елементів у мотиві можна умовно поділити на два види — щільне та розріджене [2]. Характер
загальної форми мотиву виражений через рівновагу, спокій, статику, а його рух, динаміка, експресія передаються
через наповнення його різномасштабними елементами та особливістю пластичних форм власне самих елементів.
Іконографія і колорит останніх обумовлена специфікою матеріалу у якому виконується орнамент, у зв’язку з цим,
конфігурація і внутрішнє заповнення елемента та його деталей набуває графічно-лінійного (вишивка (рис.1),
різьблення, випалювання, ковка та ін.) або живописного (розписи на виробах з дерева (рис.2), кераміка,
стінописи (рис.3), писанкарство та ін.) трактування.

Загалом мотиву властиве білатеральне зображення рослини у вигляді одного, трьох, п’яти і більше основних
пагонів, які, як правило, утворюють віялоподібну крону та посудина. Пагони уквітчують гілочки з розмаїтим
асортиментом абстрагованих чи натуроподібних квітів (руж, волошок, соняшників, квіток-“яблук”, півоній тощо),
листків (дугастих, округлих, гофрованих і т.п.), пуп’янків, ягід, виногрон і т.д. розташованих переважно
анфас. Співвідношення посудини і рослини буває різним, але завжди гармонійно врівноважене.

Таким чином, традиції образності мотиву “вазон” у народному мистецтві зберігають сталий композиційний модуль,
а його модифікація у різних видах народної творчості збагачена специфікою матеріалу та технікою виконання.

Протягом усієї історії розвитку українське народне мистецтво співіснувало з професійним, взаємовпливаючи і
взаємозбагачуючись. Народні майстри працювали розвиваючи традиційний стиль виконання орнаменту, а відтак
мотиву “вазон”, а співпрацюючи з професійними надавали йому нових рис. Цікавою у такій творчій співпраці була
на поч. ХХ ст. діяльність кустарних товариств, при яких, зусиллями передової творчої інтелігенції, поміщиків
та меценатів засновувались художні майстерні. У них народні та професійні майстри конструювали нові форми
виробів та розробляли їх оздоблення широко застосовуючи традиції української народної вишивки, розписів на
дереві, стінописів, різьби тощо. Наприклад, у Київському кустарному товаристві основи нового підходу були
закладеними О.Екстер, Н.Давидовою, Є.Прибильською. Роль останньої була визначальною у формуванні творчості
видатних народних майстринь — Ганни Собачко, Параски Власенко, Наталки Вовк. Саме вони створювали рисунки для
вишивок, які виконувалися в майстернях на початку століття і вивели українське мистецтво на міжнародні
виставки [3]. Наприклад, за малюнками Г.Собачко, однієї з зачинательок українського народного декоративного
живопису, основаного на народних традиціях вишивки, настінного розпису, розпису весільних скринь,
виготовлялися панно, вишивки, що експонувалися у Петербурзі, Києві (1913), Парижі (1913), Берліні (1914),
Москві (1915).

До образу мотиву “вазон” майстриня звертається протягом усієї творчості, але на різних її етапах він набуває
специфічних форм вираження. Г.Собачко у своїх роботах використовує прийом асиметричної рівноваги, а техніка
акварелі й гуаші, в якій працює художниця, певною мірою визначає живописне багатство її творів [4]. Співпраця
Г.Собачко з художницею О.Екстер у артілі с.Скопців стала певним мистецьким тандемом, де по-новому розкрився
талант обох мисткинь, а пластична мова їх творів набула нових форм вираження як у композиційному, так і у
художньо-стилістичному рішенні. У живописних композиціях Г.Собачко “вазон” зберігаючи асиметричну будову
врівноважувався крупними абстрагованими квітами, листками із включенням зооморфних мотивів (птахів, коників).
У пластичній мові розписів майстрині поєднувалися художні форми зображення мотиву у стінописах (масивність
стебел), вишивці (пунктирності заповнення форм квітів і листів та профільованості останніх), мальованих
скринях (яскравості колориту, іконографії квітів та абстрактних форм округлих обрисів), килимарстві
(геометризації форм) (рис.4). Співіснування цих складових у елементах, так і як у мотиві в цілому, впливало на
динаміку мас у статичному елементі композиції (квітки, листка). Таким чином, статична композиційна структура
наповнювалася ніби “живими” квітами. За висловленням Д.Сарабьянова, статика і динаміка, у середині яких діє
протилежне начало, властиві чинники кубофутуризму, яскравим представником якого була О.Екстер[5]. Хоч ця
особливість є традиційним прийомом у зображенні мотивів орнаменту народного мистецтва, але у прикладі з
Г.Собачко, яка у своїх розписах активно використовує специфіку стінописів, вишивки, розписів скринь,
килимарства, вони набувають нових ознак, ознак професійного мистецтва (“Коники” (1919), “Вечірні вогники”
(1918) і т.д.).

Таким чином, зроблений нами побіжний аналіз дозволяє говорити про новий підхід у зображенні традиційного
мотиву “вазон”, при якому зберігаються традиційно усталені форми композиції, але міняється його художня
образність у зв’язку з впливом ідей кубофутуризму.

Щодо художниці О.Екстер, то у багатьох її станкових роботах можна прослідкувати вплив українського народного
мистецтва [6], зокрема орнаментів розписів весільних скринь Київщини (рис.2). Найбільш цікавими експериментами
її декоративного живопису були кубофутуристичні безпредметні композиції (рис.5), в яких можна побачити і
традиційні прийоми побудови мотиву “вазон”, і трансформацію власне квітів, і широке використання крупних форм
та яскравого відкритого кольору, властивого розписам і ін.

твори українських народних майстрів часто служили поштовхом, стимулом для формування манери, прийомів, стилю
професійних художників протягом багатьох століть. Зокрема, “прочитання” мотиву “вазон” художниками особливо
кінця ХХ ст. трансформувалося в їх полотнах у нових художніх образах із наявними цитатами мотиву або у вигляді
поєднання абстрактних форм чи цілісної пластичної маси, наповненої містикою чи символізмом. Власне знакова
система “вазона” неодноразово привертала увагу мистців, оскільки у ній кожна орнаментальна форма будь-якої
конфігурації та технічного виконання несла інформаційне навантаження, таким чином формуючи загальний художній
образ.

Сучасний нам художник Олександр Дубовик розвиваючи власну пластичну мову живописних творів, звертався до
орнаментики ужиткових виробів різних етно-культурних спільностей. Оскільки знаковість це специфіка орнаменту,
то таким чином можна говорити, що знаковість є основним композиційним елементом у живописних творах
О.Дубовика. Манера виконання живопису майстра характеризується трьома напрямками: символічно-реалістичним,
абстрактно-реалістичним, абстрактно-декоративним. Загалом, сам митець вважає, що його полотна виконані у стилі

См. также:
  • Трансформація образу Фауста у творчості Й.В.Гете та О. С. Пушкіна

    1. Вступ 2
    2. Трансформація образу Фауста у творчості Й.В.Гете та О. С. Пушкіна 8
    3. "Я тої сили частка, що робить лише добро, бажаючи лише злого" (образ Мефістофеля в трагедії Йоганна Вольфганга Гете "Фауст") 17
    4. Про почуття, i не тільки про це (за творами Йоганна Вольфганга Гете "Фауст" i Тараса Шевченка "Катерина") 22
    Висновки 24
    Список використаної літератури 26


  • Трансформація пластичної мови у шрифтовій творчості Михайла Жука

             Зазначено, що М. Жук - яскравий представник стилю модерн в українському мистецтві. Художник проніс відчуття цього стилю крізь всю творчість. У стильових шуканнях М. Жука завжди присутній тонкий натяк на модерн. Ця тенденція дуже чітко проявилась у шрифтових композиціях митця.

  • Формування професійних знань учнів професійних училищ у процесі позаурочної роботи з природничо-математичних дисциплін

             Уперше розроблено дидактичні засади формування професійних знань учнів у процесі позаурочної роботи (ПР) з природничо-математичних дисциплін (ПМД), що є необхідною передумовою зростання інтелектуального рівня та професійної культури майбутнього робітника. Теоретично обгрунтовано доцільність проведення ПР з ПМД у професійно-технічних навчальних закладах (ПТНЗ) з урахуванням національних традицій та досягнень педагогічної науки. Удосконалено методику формування професійних знань даних учнів завдяки використанню індивідуальних, групових і масових форм ПР. Розвинуто методи та форми підготовки учнів ПТНЗ до оволодіння майбутньою професією у позаурочній роботі.

  • Трансформації образності в мистецтві ХХ століття

             Досліджено феномен художньої культури в онтологічному вимірі. Доведено, що онтологічні трансформації художньої культури XX ст. відтворюються стильовою парадигмою творчості, яку можна описати у рамках таких напрямків творчості, як модерн, авангард, сюрреалізм, соцреалізм та постмодерн. Встановлено, що видова диференціація просторових мистецтв здійснюється як архітектуроцентристський проект. З'ясовано, що видовищні мистецтва еволюціонують у напрямку глобального планетарного інформаційного синтезу, де домінують комп'ютерні технології.

  • Міфопоетична парадигма художньої образності у "Повісті врем'яних літ"

             Досліджено міфологічні джерела, використані авторами "Повісті врем'яних літ" у формуванні образної системи літописного тексту. На підставі результатів міфологічного аналізу даного твору встановлено, що літописці у процесі укладання тексту використовували різноманітні усні та писемні джерела, серед яких особливу увагу приділяли міфологічним (місцевим і запозиченим). Виділено такі групи міфів: східнослов'янські (автохтонні), тюркські, скандинавські, античні та біблійні. У групі автохтонних міфів проаналізовано космогонічні, топонімічні, історичні та ритуально-обрядові, мотиви й образи яких залучено до художньої структури літопису. З'ясовано, що автохтонні міфи засобами літописної образності виражають архаїчну інформацію про світоглядні та художні уявлення етносів, які населяли сучасну територію України. Доведено факт залучення до літопису інокультурного художнього досвіду, з урахуванням якого уточнено уявлення про міжетнічні, міжнародні контакти Русі протягом X - XII ст. і зроблено висновок про синтетичний характер творчості давніх літописців, їх широку обізнаність з різноманітними джерелами (усними та писемними). На підставі міфологічного аналізу "Повісті врем'яних літ" аргументовано доведено літературність літопису, поєднання у ньому художності з історизмом.

  • Традиція та новаторство в діяльності об'єднання сучасних митців України

             Розглянуто ключові аспекти діяльності Об'єднання сучасних митців України. Окреслено характерні особливості його становлення та розвитку в контексті національного та європейського мистецтва першої третини ХХ ст.

  • Вплив античної культури на творчість європейських митців та філософів

    Вступ. 3
    1. Вплив античної культури на творчість європейських митців та філософів. 5
    2. "Аполлонічне" та "діонісійське" начала в культурі та їх розуміння Ф. Ніцше та В. Іванова. 7
    3. Міфотворність та філософія символізму. 17
    4. Філософсько-художнє осмислення міфологічних героїв в творах представників реалізму. 21
    Висновки. 25
    Список використаної літератури 26


  • Поясні аксесуари японського традиційного костюму: інро, сагемоно

    Поясні аксесуари японського традиційного костюму: інро, сагемоно [Електронний ресурс] / С.Б. Рибалко // Вісн. Харк. держ. акад. дизайну і мистец. — 2006. — N 3. — С. 109-120. — Бібліогр.: 23 назв. — укp.
    Розглянуто поясні аксесуари японського традиційного костюму; висвітлено їх типологію, художні та дизайнерські особливості.
    Ключ. слова: нецке, інро, сагемоно, нецукесі, одзіме, кісерузуцу


  • Лексика традиційного господарювання в говорах Центральної Слобожанщини (Харківщини)

             З використанням значного фактичного матеріалу здійснено лексикологічний опис та виявлено особливості складу лексики традиційного господарювання у центральнослобожанських говорах, а також скартографовано кілька елементів системи лексики традиційного господарювання, охарактеризовано їх просторову поведінку. Розглянуто суфіксальне словотворення сільськогосподарських назв (збірних найменувань на позначення листя та стебел сільськогосподарських культур, сингулятивних назв, найменувань поля та соломи, агентивних номенів).

  • Ансамблевий комплекс українського традиційного вбрання як зразок протодизайну одягу

             Розглянуто ансамблевий комплекс українського традиційного вбрання з метою виявлення тих характерних особливостей в його структурі та принципах творення, які дозволяють визначати його як зразок протодизайну одягу.

  • Нецке як складова японського традиційного вбрання (на прикладі приватних колекцій Харкова)

             Розглянуто нецке в контексті японського традиційного вбрання; висвітлено та уточнено їх типологію, художні та дизайнерські особливості.

  • Ляльковий світ хіна-мацурі як джерело дослідження японського традиційного костюма

             Розглянуто основні типи ляльок для хіна-мацурі, висвітлено особливості їх одягу, визначено можливі ракурси дослідження традиційних хіна як джерела вивчення японського костюму.

  • Універсальне і специфічне в просторово-часовій символіці українського та ірландського традиційного мистецтва (порівняльно-семіотичний аналіз)

             Класифіковано український та ірландський орнаментальний та епічний матеріал на підставі структурно-семантичних інваріантів - умовно-графічних ідей центричності, бінарності, тернарності. Здійснено просторово-часову інтерпретацію систематизованого матеріалу. Виявлено характер інваріантних системних зв'язків просторово-часової символіки традиційного мистецтва України та Ірландії шляхом міжвидової та крос-культурної взаємоінтерпретації (пошуків універсального). Визначено способи та характер варіантного, образно-конкретного втілення універсальних просторово-часових схем української та ірландської традиційної символіки.

  • Вплив добрив на гумусовий стан і азотний фонд чорнозему опідзоленого та продуктивність сівозміни за традиційного і ресурсозберігаючого землеробства

             Досліджено зміни гумусового та трофічно-енергетичного стану чорнозему опідзоленого, особливості функціонування мікробного ценозу, а також продуктивність сівозмін за різного навантаження агрохімікатами за традиційної, органічної та ресурсоощадної систем землеробства. Надано комплексну оцінку впливу застосування гною, соломи озимої пшениці, гички цукрових буряків і сидеральної маси редьки олійної на спрямованість трансформації органічних сполук і азотного фонду чорнозему опідзоленого на формування кількісних і якісних показників урожаю сільськогосподарських культур. Установлено, що грунт за ресурсоощадного ведення господарства характеризується високим трофічно-енергетичним рівнем з перевагою процесів гуміфікації та акумуляції енергії в органічній речовині. Доведено біоенергетичну й економічну доцільність зменшення витрат промислових мінеральних добрив на 50 % у порівнянні з традиційними системами їх застосування завдяки залученню до системи удобрення вторинної продукції рослинництва та сидеральної маси редьки олійної.

© 2007-2018 vbs.com.ua