От партнеров

Заказать работу

От партнёров


Счетчики
    Желаете получить информацию о том, где можно найти и СКАЧАТЬ не отходя от своего компьютера бесплатные журналы, обзоры, научные и аналитические статьи, статистические данные, книги, учебники, официальные документы государственных органов? Тогда воспользуйтесь нашим новым сервисом "Полезная ссылка"!

    Как это работает? Очень просто! Вы получаете полезную ссылку, нажав на которую, скачиваете документ с первоисточника в электронном виде.

Поиск рефератов на Linksdir.com.ua!
Раздел каталога

Статьи и авторефераты диссертаций по философии, психологии и педагогике

Название

Трансформація релігійно-моральної проблематики в нігілістично орієнтованому екзистенціалізмі : Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.11 / А.Є. Залужна; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2002. — 18 с. — укp.

Коротко

Трансформація релігійно-моральної проблематики в нігілістично орієнтованому екзистенціалізмі

СсылкаК сожалению, на данный момент ссылка не доступна
Добавлено2008-10-20 01:16:03
Описание
         Проаналізовано релігійно-моральну проблематику в нігілістично орієнтованому екзистенціалізмі та вітчизняному екзистенціалістському філософуванні. Виявлено трансформацію релігійних і моральних феноменів у релігійній філософії С. Кіргегора та у французькому атеїстичному екзистенціалізмі. Встановлено екзистенціалістські мотиви та їх специфіку у бутті української культури. Розкрито принципи релігійнго-моральних суперечностей в екзистенціалістській філософії, а також своєрідність експлікації зазначених питань в роботах українських філософів. Розкрито релігійні та моральні проблеми у літературно-філософських творах Б. Антоненка-Давидовича, В. Підмогильного, М. Хвильового та з'ясовано співзвучність багатьох їх екзистенціалістичних положень філософським інтенціям європейського екзистенціалізму.
См. также:
  • Проблеми часу і часовості в екзистенціалізмі: літературознавчі аспекти

             Проаналізовано основні теоретичні аспекти часу та часовості в літературі. Увагу акцентовано на концепції Часу і Буття в європейському екзистенціалізмі (Гайдеггер, Сартр, Ясперс та ін.) і те, як ці концепції представлені в художньому світі літератури. Доведено, що філософські тенденції, вироблені західноєвропейським модернізмом, також відобразилися і в українській літературі, особливо у жанрі модерністичної новели (Кобилянська, Винниченко, Яцків та ін.).

  • Формування лідерських якостей старшокласників в особистісно орієнтованому виховному процесі загальноосвітньої школи

             Вперше визначено педагогічні умови, що сприяють формуванню лідерських якостей старшокласників. Уточнено сутність понять "лідер" і "лідерство". Розроблено й експериментально перевірено технологію формування лідерських якостей старшокласників в особистісно орієнтованому виховному процесі загальноосвітньої школи. Визначено компоненти лідерських якостей, встановлено їх ознаки та рівні сформованості у старшокласників. Розкрито взаємозв'язок між виявленими компонентами (мотиваційним, емоційно-вольовим, особистісним, діловим) лідерських ознак. Розроблено методику діагностики рівнів сформованості лідерських якостей старшокласників. Створено й апробовано програму виховання школярів "Я - українець", а також нову модель учнівського самворядування - Шкільної Учнівської Республіки, програму школи лідерів "Я можу, вмію, дію". Наведено практичні рекомендації щодо формування лідерських якостей старшокласників для соціально-педагогічних працівників шкільного рівня освіти.

  • Формування онтологічної та гносеологічної проблематики у досократівській філософії

             Досліджено сутність і напрямки перших онтологічних та гносеологічних пошуків філософів-досократиків (від Фалеса до Емпедокла, Анаксагора та Демокріта включно) у контексті їх загальних натурфілософських рефлексій над світом та природою. Реконстуйовано та проаналізовано онтологічні та гносеологічні ідеї досократівської філософії, з'ясовано їх змістову сутність, історичну форму виразу та шляхи і способи вирішення в усіх тогочасних філософських школах, напрямках і теоретичних концепціях окремих філософів. Розкрито евристичний потенціал гносеологічних та онтологічних ідей досократівської філософії, показано їх суттєвий вплив на подальший розвиток світової філософської думки.

  • Развитие экологической проблематики в экологическом плакате 20 - 80-х годов ХХ века

             Висвітлено розвиток екологічної проблематики у вітчизняному плакаті 1920 -1980-х рр. Описано етапи його становлення, основні цілі й задачі. Розглянуто специфіку художнього стилю й різні підходи до вирішення проблем екології.

  • К вопросу о формировании концепции создания информационной среды экологической проблематики

    [Электронный ресурс] / Н.В. Дунаева — (Библиотеки и информационные ресурсы в современном мире науки, культуры, образования и бизнеса: 12-я Междунар. конф. "Крым 2005": Тр. конф). — М., 2005. — 1 электрон. опт. диск (CD-ROM). — рус.

  • Культура та цивілізація: становлення проблематики в українській філософській думці (кінець ХІХ - початок ХХ століть)

             Досліджено генезу поглядів на культуру та цивілізацію кінця XVIII - кінця XIX ст. та зроблено висновок, що українська філософська думка з кінця XVII ст. пропонує унікальну традицію "критики цивілізації", яка базується на християнському світогляді та визначає посередницьку роль філософського мислення між вірою та розумом; умовно її можна назвати "культуротворчою". Зазначено, що подальший шлях української філософської думки кінця XIX - початку XX ст. можна характеризувати як послідовне віддалення від цієї парадигми та пошук іншої, що базується на науково-раціональному пізнанні та ідеї прогресу. Запропоновано цю парадигму умовно назвати "цивілізаційною".

  • Релігійно-філософський світогляд В.Екземплярського

             Досліджено релігійно-філософську спадщину київського духовно-академічного мислителя кінця XIX - початку XX ст. В.І.Екземплярського. З використанням архівних документів і матеріалів, друкованих праць богослова, відтворено духовний світ мислителя в контексті вітчизняної культури зазначеної доби, визначено його місце у релігійно-філософському відродженні в Києві. Здійснено новий крок у вивченні київської духовно-академічної традиції, в осмисленні релігійно-філософських процесів у київському культурному осередку. На підставі аналізу першоджерел виявлено пріоритетність проблем християнської етики як напрямку наукових студій мислителя. Серед провідних мотивів християнської етики В.Екземплярського виокремлено проблему життєвості християнського морального ідеалу, концепцію любові-юродства як найвищого самозречення та самопожертви заради ближнього та соціальні аспекти етичного вивчення про співвідношення моралі та політики, держави та церкви, заперечення кари на смерть.

  • Релігійно-культурологічна концепція К.Г.Юнга

             Доведено, що розуміння релігії та культури швейцарським мислителем К.Г.Юнгом є важливою складовою частиною всього його вчення. Досліджено основні методологічні підходи та концептуальні положення вчення та їх вплив на релігійно-культурологічні погляди К.Г.Юнга. Особливу увагу приділено філософській інтерпретації релігії, розумінню природи Бога, сутності "природного богослов'я", символу, міфу та культури. Проаналізовано значення його релігієзнавчих поглядів для наукового вивчення релігії, з'ясовано основні положення Одкровення К.Г.Юнга та культурологічні концепції.

  • Релігійно-етичні засади спорту

             Релігійне моральне виховання є безперервною працею над формуванням душі й тіла людини для досягнення нею повної злуки з Богом. Метою християнського етичного виховання є виявлення, формування та розвиток природних та надприродних задатків душі й тіла, до осягнення єдності життя людини з Божими законами.

  • Взаємозв'язок релігійної та економічної проблематики в системі соціальних комунікацій (на матеріалі природоохоронної, релілієзнавчої і релігійної преси)

             Досліджено з журналістикознавчих позицій історію становлення природоохоронних мотивів у світових та інших релігій, що розвинулися у співпрацю релігійних та екологічних структур. Структуровано спектр тематичного розмаїття взаємозв'язку релігійної й екологічної проблематики на прикладі природоохоронної, релігієзнавчої та релігійної преси. Досліджено обсяги та тональність висвітлення природоохоронних мотивів у різних релігіях. Визначено методом експертного опитування, проблеми взаємозв'язку релігійної й екологічної проблематики у ЗМК, висвітлено шляхи їх розв'язання. Висунуто наукову гіпотезу щодо взаємозв'язку релігійної й екологічної проблематики, як нового явища соціальних комунікацій.

  • Формування моральної культури у курсантів-прикордонників

             На підставі вивчення психолого-педагогічної літератури визначено суть та структуру моральної культури в курсантів-прикордонників. Проведено психолого-педагогічний аналіз проблеми, визначено й обгрунтовано основні організаційно-педагогічні умови формування моральної культури: розвиток в офіцерського складу умінь та навичок організації формування моральної культури в курсантів; розвиток морального виховання курсантів; стимулювання самовиховання курсантів у процесі формування моральної культури. Розроблено комплексну програму та методичні рекомендації щодо формування моральної культури в курсантів-прикордонників.

  • Людина у контексті релігійно-філософської рефлексії І.Гізеля

             Визначено основні тенденції вивчення творчості І.Гезеля в наукових працях XIX - першої половини XX ст. та проаналізовано теоретико-методологічні засади дослідження його філософії у сучасній літературі. Висвітлено основні положення натурфілософської концепції І.Гезеля у контексті парадигми "Бог - світ - людина" у аспекті гуманістичних і барокових тенденцій, які визначили домінування пантеїстичних і деїстичних елементів у тлумачені співвідношення Бога і природи, людини та Всесвіту. Визначено та систематизовано категорії, на яких базується формування поняття "внутрішня людина" у філософії І.Гізеля, а саме: "істина", "віра", "воля", "свобода", "щастя". Відтворено своєрідне розуміння І.Гізелем людини як "диспозиційного чинника" та "ноуменальної цілісності", згідно якого суть людини розглядається через спонукальність, яка дає змогу досягти єдності душі та тіла та визначає її неповторну духовну індивідуальність. Систематизовано нові тенденції трактування етичних норм християнської моралі у релігійно-філософському вченні І.Гізеля, за якою людина розглядається як індивідуальність, що поєднує духовні цінності, визначені божою мудрістю, та власний розум і волю. Виокремлено концепцію "громадянського гуманізму", що становить оригінальне бачення смислових факторів буття людини І.Гізелем, яке базується на усвідомленні значимості й неповторності людської індивідуальності не лише перед Богом, а й перед суспільством, а це призводить до вдосконалення як окремої особистості, так і суспільства в цілому.

  • Розвиток моральної саморегуляції у молодшому шкільному віці

             Розкрито психологічний зміст розвитку моральної саморегуляції в молодшому шкільному віці у зв'язку з попередніми та наступними віковими періодами. Розглянуто будову та типологію моральної саморегуляції. Встановлено, що тип моральної саморегуляції має значну стійкість і зберігається, починаючи з молодшого шкільного віку, в переважної більшості людей. Розроблено експериментальні методики діагностики моральної саморегуляції молодшого школяра - методику тематичної проекції внутрішніх станів молодшого школяра у процесі здійснення морального вчинку та методику рангування соціальних ситуацій. З використанням цих методик побудовано науково обгрунтовану типологію моральної саморегуляції. Модифіковано й апробовано метод символдрами, як засіб корекції моральної саморегуляції молодшого школяра. З'ясовано особистісні передумови успішності психокорекції.

  • Відшкодування моральної шкоди при порушенні трудових прав

             На підставі дослідження існуючих у правовій літературі визначень поняття моральної шкоди запропоновано визначення моральної шкоди, заподіяної порушенням трудових прав. Виділено активну та пасивну, просту та складну, первинну та похідну (вторинну) моральну шкоду . Визначено й обгрунтовано зміст специфічних властивостей моральної шкоди, заподіяної порушенням трудових прав, які у своїй сукупності відбивають її своєрідність. Сформульовано визначення відповідальності власника або уповноваженого ним органу за заподіяну моральну шкоду як його моральної відповідальності, вираженої у грошовій або іншій матеріальній формі, яка має компенсаційно-штрафний характер, стягується на користь працівника та набуває чинності у випадку порушення його законних трудових прав. З'ясовано підстави, за яких власник не вважається винним у заподіянні моральної шкоди. Досліджено змішану форму вини та розроблено рекомендації щодо її впливу на визначення розміру заподіяної працівникові моральної шкоди.

© 2007-2018 vbs.com.ua