Научные статьи и авторефераты диссертаций по гуманитарным наукам

Ідея виховання моральної особистості у спадщині українських педагогів-мислителів другої половини XVIII ст. : автореф. дис... канд. пед. наук.: 13.00.01 / О.Б. Потапенко; Кіровоград. держ. пед. ун-т ім. В.Винниченка. — Кіровоград, 2009. — 20 с. — укp.

Ідея виховання моральної особистості у спадщині українських педагогів-мислителів другої половини XVIII ст.

• Архітектура українських храмів-ротонд другої половини Х - першої половини XIV століть

           Проаналізовано нові матеріали натурних, історико-бібліографічних та історико-архівних досліджень, що дозволило розширити перелік українських храмів-ротонд. Відомі храми-ротонди систематизовано за принципом інформативності та достовірності матеріалів натурних досліджень, фіксацій та обгрунтованістю їх архітектурної інтерпретації. Визначено основні закономірності побудови планувальної та об'ємно-просторової структури архітектурної форми храмів-ротонд. Обгрунтовано прийняті рішення щодо їх планувальних та об'ємно-просторових реконструкцій. Проаналізовано ідейний зміст архітектурного образу храмів-ротонд. Визначено основні тенденції розвитку архітектурно-композиційних традицій храмового ротондального будівництва княжої доби.
  
  

• Ідея соціальної справедливості в українській філософії другої половини ХІХ початку ХХ століть

  : автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.05 [Електронний ресурс] / Алла Олександрівна Макарова; Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. — Л., 2009. — 20 с. — укp.
  
  

• Проблема змісту освіти в педагогічній спадщині вчених-істориків Слобожанщини другої половини XIX - початку XX століття

           На підставі аналізу історико-педагогічної літератури, архівних документів розглянуто й узагальнено внесок учених-істориків Слобожанщини (Д. Багалія, В. Бузескула, А. Лебедєва, М. Максименка, М. Петрова, Є. Рєдіна, О. Єфименка) другої половини XIX - початку XX ст. у розвитку проблеми змісту освіти. Визначено особливості їх теоретичних ідей щодо його формування. Охарактеризовано культурологічну парадигму змісту освіти, вимоги до його відбору й умови практичної реалізації. Висвітлено питання щодо розроблених ученими-істориками Слобожанщини дослідженого періоду національно-регіонального "місцевого елемента" естетичного та релігійного спекиів змісту освіти. Доведено, що особливе місце у творчій спадщині вчених-істориків посідала проблема формування змісту вищої та середньої історичної освіти. Установлено й охарактеризовано основні напрями реалізації теоретичних ідей істориків-науковців Слобожанщини щодо формування змісту освіти у досліджений період, а саме: науково-методичний і просвітницький. Визначено етапи та тенденції розвитку зазначеної проблеми у творчій спадщині вчених-істориків. Розглянуто перспективи впровадження прогресивних ідей учених-істориків Слобожанщини в практику сучасних вищих і середніх навчальних закладів.
  
  

• Образ матері в творах українських поетів другої половини ХХ ст.

  План
  Вступ 3
  1. Образ матері в поезії А. Малишка 3
  2. Поезія Б. Олійника про матір 6
  3. Образ матері в творчості В. Симоненка та І. Драча, Д. Павличка 8
  Заключення 15
  Література 16
  
  
  
  

• Генеза акціонерного підприємництва в роботах українських економістів другої половини XIX - початку XX століття

           Охарактеризовано головні напрями досліджень та узагальнено основні концептуальні політико-економічні погляди провідних українських учених у галузі акціонерного підприємництва, зокрема, маржиналістський, інституціональний та неокласичний підходи. Установлено передумови виникнення та подальшого поширення акціонерного підприємництва у вітчизняній економіці: концентрацію виробництва та капіталу, розвиток акціонерного законодавства, зміну державного відсотка за банківськими вкладами, вплив іноземного капіталу. Проведено періодизацію етапів становлення вітчизняного акціонерного підприємництва та здійснено аналіз особливостей кожного з них на підставі дослідження наукової літератури та статистичних даних. У хронологічних межах досліджуваного періоду виділено п'ять основних циклів розвитку акціонерної справи у вітчизняній господарській практиці. Розкрито внесок українських науковців до розробки питань акціонерного підприємництва, який полягав у з'ясуванні суті та форм прояву акціонерного капіталу й особливостей його функціонування у вітчизняній промисловості другої половини XIX - початку XX ст. Із сучасних теоретико-методологічних позицій проаналізовано особливості тлумачення інституту "акціонерне товариство" вітчизняними науковцями та виокремлено негативні та позитивні характеристики даного виду корпорації. Досліджено творчу спадщину та наукові праці в досліджуваній галузі провідних українських економістів Л.Петражицького та І.Тарасова.
  
  

• Народна ікона на склі другої половини XVIII-XIX століття: європейський контекст

           Розглянуто народні ікони на склі як мистецький феномен, цілісне художнє явище, характерне для країн Центральної Європи. Вперше в мистецтвознавстві український іконопис на склі представлений рівноцінною складовою частиною європейської спадщини. Комплексно висвітлено генезис цього виду творчості в Центральній Європі, визначено типологію артефактів за основними тематичними характеристиками, встановлено, що в народному малярстві на склі найбільш поширеними були ікони. Виділено тематичні пріорітети різних осередків та основні композиційні типи творів. Конкретизовано час створення, авторство певних груп українських ікон на склі, здійснено їх поділ на стилістичні групи, проведено порівняльний аналіз зі зразками сусідніх етносів.
  
  

• Композиційно-драматургічні параметри алеаторики в симфонічній творчості українських композиторів другої половини ХХ століття

  : автореф. дис... канд. мистецтвознав. наук: 17.00.03 [Електронний ресурс] / Олексій Вікторович Скрипник; Львівська національна музична академія ім. М.В.Лисенка. — Л., 2009. — 19 с. — укp.
  
  

• Козацька старшина слобідських полків другої половини XVII - першої третини XVIII ст.

           Проаналізовано процес формування козацької еліти Слобідської України за умов панування своєрідних звичаїв ("черкаської обикності") та інкорпорації слобідсько-українських земель до Російської імперії. Досліджено генезу місцевої козацької еліти, вплив на її формування російського уряду, зайняття нею верхніх щаблів соціальної драбини, нагромадження козацькими старшинами матеріальних благ. Розглянуто проблеми поступового обмеження владних прерогатив слобідсько-української козацької старшини російським урядом, політичної пасивності козацької еліти, доведення козацькими старшинами своєї соціальної винятковості. На підставі аналізу численних джерел висвітлено перетворення місцевих козацьких старшин на прошарок землевласників-поміщиків - "нову шляхту", вплив даних процесів на суспільний розвиток усього регіону.
  
  

• Народність як принцип виховання у педагогічній науці другої половини XIX - XX століття

           Проаналізовано історико-педагогічну літературу з проблеми виховання на підставі принципу народності. Висвітлено передумови становлення ідеї народності у вихованні в дихотомії часу-простору. Проаналізовано розвиток принципу народності у вихованні в період становлення модерної педагогічної думки, у період 1905 - 1920 рр. та у сучасній педагогічній теорії. Запропоновано дефініцію принципу народності. Відзначено, що у вітчизняній педагогічній науці накопичено великий досвід з проблеми дослідження. У працях О. Духновича, К. Ушинського, Б. Грінченка, С. Русової, І. Огієнка, Я. Чепіги, М. Грушевського, В. Сухомлинського розкрито народність як принцип виховання, обгрунтовано її роль і значення у вихованні молодого покоління. Зауважено, що ця проблема актуальна на сучасному етапі відродження національної ідеї.
  
  

• Мандрівні записки Й.А.Гільденштедта як джерело з соціально-економічної історії України другої половини XVIII ст.

           Розкрито інформативні можливості мандрівних записок Й.А.тільденштедта стосовно вивчення проблем соціально-економічної історії України другої половини XVIII ст. Вперше зроблено грунтовний джерелознавчий аналіз усього комплексу вміщених у джерелі відомостей про соціально-економічний розвиток України. На тлі здобутків історіографії з'ясовано наукову цінність низки ще незадіяних свідчень тільденштедта, здійснено їх оригінальну інтерпретацію. Завдяки залученню наративних і документальних джерел виявлено ступінь репрезентативності записок мандрівника та достовірності вміщеної в них інформації.
  
  

• Гетьмансько-старшинське середовище і культурно-музичне життя в Україні другої половини ХVII - XVIII ст.

           Розглянуто діяльність представників гетьмансько-старшинської верстви у галузі музичної освіти та культури в Україні другої половини XVII - XVIII ст., особливості її музичного побуту та культурно-мистецьких зв'язків в Україні та за її межами. Підкреслено роль верстви у розповсюдженні та утвердженні рис козацького бароко у пам'ятках української культури цієї доби. Зроблено висновок, що за підтримки та участі гетьманського уряду в середині XVIII ст. створилися належні умови для розвитку національної культури та закладення фундаменту вищої музичної освіти та виконавства в Україні. Маєтки представників гетьмансько-старшинської верстви стали осередками національної культури, в яких культувалися різні форми музичного мистецтва та виховувалися професійні кадри. До репрезентативної сфери суспільно-політичного та культурно-музичного життя козацько-гетьманської держави належала діяльність військових музикантів.
  
  

• Народні кам'яні надмогильні хрести Українських Карпат середини XVIII - першої половини ХХ ст. (історія, типологія, художні особливості)

           Проведено дослідження народних кам'яних надмогильних хрестів Українських Карпат середини XVIII - першої половини XX ст. На підстві вперше введеного в науковий обіг потужного комплексу пам'яток та аналізу літературних джерел розкрито особливості даного виду народної творчості в регіоні. На базі результатів вивчення емпіричного матеріалу, встановлено, що для виготовлення ландшафтних (надмогильних) хрестів широко використовували камінь. Розглянуто історію та специфіку розвитку меморіапластики, проведено типологізацію артефактів, визначено їх художні ознаки. Встановлено, що формування кам'яних надмогильних хрестів Українських Карпат відбувалося під впливом міського пам'яткарства, народного мистецтва та частково малої сакральної архітектури сусідніх народів.
  
  

• Романтизм як спосіб осмислення держави та нації у політико-правових концепціях мислителів Німеччини XVIII - XIX століть

           Проведено комплексний аналіз впливу романтичного світобачення на формування таких понять, як держава, право, нація, громадянські засади суспільства, а також на способи, умови їх онтологізації, підсумком якого є твердження, що романтизм становив особливий вид світорозуміння, в якому відображені ідеї свободи, рівності, справедливості, ідея толерантності, самодостатності, самовизначеності держави та домінантності культурних чинників у її формуванні. Сформульовано та виокремлено основні ознаки та критерії політичного романтизму, зокрема, критерій "народності" світобачення, тобто звернення до народних, релігійних джерел; критерій відчуття цінності людського буття, суспільства, нації, держави, а також критерій надання пріоритету моралі у політиці та праві. Запропоновано авторське визначення політичного романтизму, під яким розуміється традиція трактування або ж апелювання до практики у межах розуміння державної системи, влади, політико-правових відносин, де системовизначальною основою є феномен культури, історії, релігії, нації, традицій, ментальності, психології, де стан відчуттів, переживань, захоплень може переважати раціоналізм. Проаналізовано політичні теорії І.Канта, Й.Фіхте, Ф.Шеллінга, Г.В.Гегеля. По-новому досліджено суб'єктивні (розум, рівність, свободу) й об'єктивні (політико-правові норми, систему політичних інституцій, владу) чинники трансформації системи політичних відносин, зумовлених романтичним світобаченням. З'ясовано певну подібність суспільно-політичного розвитку Німеччини XVIII - початку XIX ст. і державотворчих процесів в Україні даної доби.
  
  

• Історія Донецького басейну другої половини ХІХ - першої половини ХХ ст.

           Розглянуто основні тенденції капіталістичної модернізації на теренах Донбасу, яка перетворила регіон на головний металургійний та вуглевидобувний центр Російської імперії. Визначено найголовніші чинники та передумови, що спричинили створення підприємств важкої індустрії у Донецькому басейні. Проаналізовано основні соціальні суперечності та конфлікти, які забезпечили підтримку місцевим робітництвом більшовицького заколоту. Висвітлено та інтерпретовано провідні тенденції, форми та методи здійснення радянським режимом соціалістичної індустріалізації, колективізації та повоєнної реконструкції у даному регіоні. Показано, що зазначені соціалістичні перетворення реалізовувалися на основі нещадної експлуатації людських ресурсів, упровадження надзвичайних методів керівництва економікою та жорсткої карально-репресивної системи. З'ясовано, що голодомори 1921 - 1923 рр., 1933 - 1934 рр., 1946 - 1947 рр. були спричинені передусім злочинною політикою правлячої комуністичної партії. Доведено, що внаслідок соціалістичних експериментів на Донеччині утворився техногенно перевантажений індустріальний комплекс, а також деформоване соціокультурне середовище.