От партнеров

Заказать работу

От партнёров


Счетчики
    Желаете получить информацию о том, где можно найти и СКАЧАТЬ не отходя от своего компьютера бесплатные журналы, обзоры, научные и аналитические статьи, статистические данные, книги, учебники, официальные документы государственных органов? Тогда воспользуйтесь нашим новым сервисом "Полезная ссылка"!

    Как это работает? Очень просто! Вы получаете полезную ссылку, нажав на которую, скачиваете документ с первоисточника в электронном виде.

Поиск рефератов на Linksdir.com.ua!
Раздел каталога

Статьи и авторефераты по политологии

Название

Референдуми в перехідних демократіях (на прикладі України, Білорусі та Росії) : Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.02 / І.А. Хаврук; Чернів. нац. ун-т ім. Ю.Федьковича. — Чернівці, 2006. — 20 с. — укp.

Коротко

Референдуми в перехідних демократіях (на прикладі України, Білорусі та Росії)

СсылкаК сожалению, на данный момент ссылка не доступна
Добавлено2008-09-24 11:43:02
Описание
         Проведено комплексне дослідження становлення та розвитку інституту референдуму в Україні, Республіці Білорусь і Російській Федерації як методу прийняття рішень з питань суверенітету, конституційних питань і засобу вирішення політичних конфліктів за умов функціонування систем перехідної демократії. Проаналізовано вплив референдумів на трансформаційні політичні процеси, розкрито їх роль як прояву народного суверенітету у період розпаду Радянського Союзу та здобуття й утвердження незалежності радянськими республіками. Розкрито зміст і політичний характер референдумів в утворених пострадянських країнах - Україні, Республіці Білорусь та Російській Федерації, встановлено їх комплексний вплив на формування політичної системи держави. Доведено суттєвий вплив на трансформаційні процеси реалізованих за умов перехідного суспільства референдумів, що були результатом політичних трансформацій та зумовлювали їх подальший розвиток і наслідки.
См. также:
  • Громадські організації України, Росії та Білорусі в умовах системної політичної трансформації пострадянських суспільств

    : автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.04 [Електронний ресурс] / Євген Олександрович Пожидаєв; Чернівецький національний ун-т ім. Юрія Федьковича. — Чернівці, 2009. — 19 с. — укp.

  • Цивільно-правова відповідальність за порушення земельного законодавства (на прикладі України, Азербайджану та Росії)

             Досліджено правову природу та підстави застосування цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства. Наведено визначення поняття "порушення земельного законодавства". Обгрунтовано розмежування земельно-правової відповідальності. Визначено самостійність існування земельно-правової відповідальності як окремого виду юридичної відповідальності, відмінної від цивільно-правової відповідальності. На підставі результатів дослідження зроблено відповідні висновки стосовно поняття, правової природи та розміру шкоди, заподіяної порушенням земельного законодавства.

  • Електоральний процес постсоціалістичного суспільства: політико-культурний вимір (на прикладі України, Росії та Польщі)

             Висвітлено політико-культурну специфіку електорального процесу постсоціалістичного суспільства у контексті компаративістського аналізу виборчих кампаній України, Росії та Польщі. Узагальнено основні теоретико-методологічні підходи щодо визначення сутності електорального процесу. Здійснено концептуалізацію електоральної культури як індикатора вимірювання якісного стану політичного розвитку трансформаційних суспільств. Відтворено історичну ретроспективу формування підгрунтя культури виборів українського народу шляхом виокремлення демократичних традицій національного державотворення. Охарактеризовано подальші тенденції становлення електоральної культури України, Росії та Польщі. Розроблено перелік рекомендацій, спрямованих на формування інтегративної, демократичної політичної культури українського народу й оптимізацію електорального процесу в сучасній Україні.

  • Формування зовнішньополітичних орієнтацій суспільств перехідного періоду засобами масової комунікації (на прикладі України, Росії та Польщі)

             Проаналізовано особливості функціонування засобів масової комунікації (ЗМК) у посткомуністичних країнах, які є комунікатором між суб'єктами політики. Визначено, що ЗМК впливовий фактор формування та трансформації політичних режимів і держав, представляють їх легітимними або нелегітимними шляхом трансляції поведінкових актів і визначення громадської думки. Проаналізовано процес політичної соціалізації індивіда за допомогою ЗМК. Останні впливають на аудиторію та актуалізують політичні норми та цінності. Визначено взаємодію та взаємовплив національних і міжнародних інформаційних потоків. Україна, Росія та Польща формують свій національний інформаційний простір, а, отже, частково захищають себе від тиску глобальних інформаційних потоків.

  • Трансформація політичних систем України та Білорусі: порівняльний аналіз

             Систематизовано здобутки й аналітичні можливості порівняльної політології, проаналізовано основні параметри бінарного аналізу політичної ситуації в Україні та Білорусі. Розкрито характерні ознаки системної політичної трансформації в контексті сучасної демократизації та за умов перехідного політичного розвитку двох посткомуністичних країн. Встановлено загальне та особливе, спільне та відмінне у трансформаційних процесах, які відбуваються в Україні та Білорусі. Розглянуто особливості політичних режимів за умов посткомуністичного політичного розвитку. На основі порівняння процесів трансформації політичних систем України та Білорусі виділено позитивні та негативні аспекти політичного досвіду Білорусі з метою оптимізації державотворення в Україні.

  • Права людини та громадянина в сучасних демократіях

             Проведено аналіз політики сучасних правових, соціальних держав у сфері охорони і захисту прав людини і громадянина, з'ясовано об'єктивну необхідність розширення складу суб'єктів правозахисної діяльності. Досліджено практику сучасних правових держав щодо реалізації прав людини і громадянина. Систематизовано основні підходи щодо класифікації держав за ступенем активності реалізації соціально-економічних прав. Розглянуто сучасні концепції демократії, засновані на ідеї прав людини. Обгрунтовано, що права людини є одним з основних критеріїв порівняльного вивчення демократій і в цілому політичних систем. Показано, що нова епоха розвитку особистості й суспільства поставили в порядок денний питання про доповнення діапазону прав людини інформаційними правами. Досліджено політику України в галузі прав і свобод людини й громадянина. Проаналізовано наявні в Україні інститути захисту прав людини і громадянина.

  • Особливості і реформування політико-владних відносин у перехідних суспільствах (на прикладі країн Вишеградської групи)

             Проаналізовано процес реформування політико-владних відносин, що виникають у перехідному суспільстві (на прикладі вивчення трансформацій даних соціальних інститутів у Польщі, Угорщині, Чехії та Словаччині). Висвітлено теоретичні аспекти існуючих підходів до реформування політико-владних відносин. Розглянуто концептуальні засади реформ у кожній з досліджуваних східноєвропейських країн. Наведено характеристику та визначено компетенцію й відповідальність органів місцевого та регіонального самоврядування. Виявлено провідні рушійні мотиви та чинники успішного проведення реформ, з'ясовано причини невдач. Розкрито сутність змін у політико-владних відносинах, визначено й проалізовано роль таких ключових елементів, як реформування центральних органів виконавчої влади, становлення органів місцевого самоврядування, описано механізм управління трансформаційним процесом. Визначено основні напрями змін у системі політичних і владних відносин: децентралізації (деконцентрації) виконавчої влади та європеїзації. Показано вплив політичних чинників на формування управлінських структур, проаналізовано інституційні рішення щодо організації центральної виконавчої влади, системи регіонального та місцевого самоврядування та механізмів взаємодії між ними. Визначено особливості формування політико-управлінських відносин та розроблено рекомендації щодо проведення реформи політико-владних інститутів в Україні.

  • Політична участь жінок країн Центральної і Східної Європи у період системної трансформації кінця XX - на початку XXI століття (на прикладі Словаччини, Польщі, Росії)

             У порівняльному аспекті комплексно досліджено процес трансформації політичної участі жінок під впливом різних факторів з використанням теоретичних підходів до аналізу політичного представництва й участі жінок у владних структурах, а також на базі поширеної у західній політології концепції у межах аналізу представництва жінок у легіслатурах, згідно з якою стан політичної участі жінок визначається комплексом соціально-економічних, культурних і політичних факторів. Проаналізовано тенденції політичної участі жінок у Словаччині, Польщі та Росії та виявлено, що рівень соціально-економічного розвитку, динаміка громадської активності жінок, відповідне культурне середовище та політико-інституційні фактори є важливими чинниками, що детермінують рівень політичної участі жінок у перехідних країнах.

  • Ісіхазм в духовній культурі середньовічної України та Росії

             Досліджено релігійний феномен ісіхазму - містичного вчення, спрямованого на вдосконалення людини та практику богопізнання. У контексті історіософського аналізу зроблено порівняльну характеристику ідей візантійського, києво-руського та московського ісіхазму. Проаналізовано вплив ісіхазму на тип східнослов'янського філософування. Візантійський ісіхазм сформовано на грунті взаємодії патристичного богослов'я та аскетичного напрямку, що призвело до створення універсального вчення про "обожнення" людини. Перетворення досягалося шляхом містичної практики "розумної молитви", через виховання в подвижнику всеохоплюючої любові до Бога та цілого світу. Догматичним виразом прагнення людини до поєднання зі світом постав культ Св. Трійці. Давньоруський ісіхазм не став офіційною ідеологією церкви, що суттєво зменшило його вплив на культуру.

  • Інститут президентства в контексті досвіду України та Росії

             Здійснено політико-правовий порівняльний аналіз політичних систем, розглянуто особливості механізму функціонування інституту президентства в контексті розвитку державно-владних систем України та Росії. З'ясовано сутність, еволюцію та форми вияву інституту президентства в світовій практиці державного будівництва. Розглянуто процеси становлення інституту президентства у пострадянський час. Визначено особливості функціонування інституту президентства з органами законодавчої влади України та Росії.

  • Порівняння організаційно-управлінської структури банківських систем України і Росії

    1. Законодавство України і Росії щодо кредитно-банківської сфери 2
    2. Порівняння організаційно-управлінської структури банківських систем 4
    3. Порівняльний аналіз виконуваних функцій 7
    Список літератури 8


  • Парламентська діяльність політичних партій України і Росії у пострадянський період

    : Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.02 [Електронний ресурс] / Л.С. Скочиляс; Львівський держ. ун-т ім. Івана Франка. — Л., 1999. — 17 с. — укp.

  • Церковнопарафіяльні школи Лівобережної України в системі освітньої урядової політики царської Росії (1884 - 1917 рр.)

             Уперше, базуючись на сучасній методології, розкрито особливості освітньої урядової політики Російської імперії, Синоду, місцевої влади та приватної ініціативи щодо церковонопарафіяльних шкіл Лівобережної України протягом 1884 - 1917 рр. Здійснено узагальнювальний аналіз процесу функціонування зазначених шкіл, визначено ступінь ефективності їх роботи у справі навчання та виховання підростаючого покоління. Зазначено щодо прагнення частини служителів церкви та передових вчителів на початку XX ст. до викладання у школах українською мовою. Спростовано кілька концептуальних положень радянської історіографічної науки щодо певних фактів діяльності церковно-парафіяльних шкіл та ролі духовенства стосовно поширення освіти.

  • Православна церква Правобережної України у контексті політичних відносин Росії і Речі Посполитої кінця ХVІІ - ХVІІІ ст.

             Розглянуто процес активного використання російським керівництвом свого політичного права (отриманого за умовами договору 1686 р.) і релігійного обов'язку (внаслідок підпорядкування Київської митрополії Московському патріархату 1686 р.) контролювати непорушність прав православного населення Речі Посполитої для розв'язання політичних завдань. З'ясовано наслідки використання Росією конфесійного питання в політичних проектах, які полягали в активізації католицько-уніатських сил у прцесі наступу на православну віру Правобережної України, що, в свою чергу, надало привід сусіднім державам втручатися у внутрішні справи Речі Посполитої. Події висвітлено у контексті зовнішньополітичної діяльності Росії та міжконфесійних відносин на Правобережній Україні наприкінці XVII - XVIII ст.

© 2007-2018 vbs.com.ua