От партнеров

Заказать работу

От партнёров


Счетчики
    Желаете получить информацию о том, где можно найти и СКАЧАТЬ не отходя от своего компьютера бесплатные журналы, обзоры, научные и аналитические статьи, статистические данные, книги, учебники, официальные документы государственных органов? Тогда воспользуйтесь нашим новым сервисом "Полезная ссылка"!

    Как это работает? Очень просто! Вы получаете полезную ссылку, нажав на которую, скачиваете документ с первоисточника в электронном виде.

Поиск рефератов на Linksdir.com.ua!
Раздел каталога

Научные статьи и авторефераты диссертаций по гуманитарным наукам

Название

Оповідний простір художньої прози Ф. Саган: лінгвокогнітивний та комунікативний аспекти : автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.05 / Р.І. Савчук; Київ. нац. лінгв. ун-т. — К., 2009. — 20 с. — укp.

Коротко

Оповідний простір художньої прози Ф. Саган: лінгвокогнітивний та комунікативний аспекти

СсылкаК сожалению, на данный момент ссылка не доступна
Добавлено2010-05-07 02:25:14
Описание
         Визначено та проаналізовано особливості наративної структури художніх творів романістики. З'ясовано роль фокалізації та її окремих різновидів в оповідному просторі художньої прози письменниці. Представлено лексичні, морфологічні та синтаксичні засоби розгортання концептуальної інформації в різних типах оповіді, притаманних аналізованим творам. Встановлено, що оповідний простір художніх творів Ф. Саган виступає площиною розгортання окремих концептуальних творів екстра- / інтрагетеродієгетичної й екстра- / інтрагомодієгетичної оповіді, які сукупно формують концептуальний мегапростір художньої прози письменниці. Проаналізовано, що виділення суб'єктно-мовленнєвих планів оповідача та персонажа в оповідному просторі художньої прози Ф. Саган дозволило представити типологію засобів відтворення внутрішнього мовлення персонажа в аспекті його структури та семантики.
См. также:
  • Комунікативний простір релігії в європейській культурі

             Концептуалізовано релігійну комунікацію у просторі європейської культури, в якому релігія (християнство), як і наука, ініціювала формотвірні комунікативні моделі. Висвітлено та проаналізовано основні підходи комунікативної філософії XX ст. Показано контемпоральність ідей комунікативної філософії з основними ідеями релігійної комунікації у змістовому, етичному та нормативному аспектах, на підставі цього розглянуто християнську релігію як джерело артикуляції базових цінностей. Доведено, що релігія є комунікативно-парадигмальною моделлю культури, а наука - парадигмально-комунікативною. Здійснено спробу специфікувати релігійну комунікацію шляхом виділення трьох гетеротромних вимірів: тринітарного, вертикального та горизонтального. Установлено, що в екуменічному русі мають місце дві магістральні комунікативні стратегії - модерністська - подібності та постмодерністська - розрізнення.

  • Інституційний комунікативний простір Німеччини (фахова мова економіки)

             Запропоновано концепцію інституційного комунікативного простору Німеччини. Визначено основні одиниці його виміру - професійно спрямовані дискурси, які відображають певні типи мовленнєво-мисленнєвої діяльності людини. Проведено аналіз сучасних комунікативних та інформаційно-технологічних факторів впливу на фахову мову економіки, розвинуто лінгвістичні уявлення про типологічні ознаки професійно спрямованих дискурсів. Проаналізовано інтердискурсивні взаємозв'зки професійно спрямованих типів дискурсів з їх іншими типами. Розкрито особливості професійно спрямованого спілкування та визначено основні аспекти ітерпретації об'єкта дослідження - функціонального, антропоцентричного, соціолінгвального, жанрового та прагмалінгвістичного. Вивчення інституційного комунікативного простору Німеччини є новим напрямом теорії комунікації, який дає змогу описувати системні мовні явища, зокрема - професійно спрямовані типи дискурсів, демонструвати сукупність їх структурних здатностей поділятися на інші різновиди дискурсів. Доведено визначальну роль комунікативних чинників, розглянутих у контексті еволюції різних галузей інституційної економічної діяльності людини.

  • Поетика художньої прози В. Будзиновського

             Досліджено поетику художньої прози В. Будзиновського. Розкрито жанрово-тематичні, сюжетно-композиційні особливості, психологізм і стильові домінанти малої прози письменника. В оповіданнях, новелах та "образках" автора відображено життя та побут сучасного йому суспільства, галицької інтелігенції. Епіка В. Будзиновського, грунтуючись на реалістичних принципах, відзначається взаємодією елементів поетики імпресіонізму, натуралізму, екзистенціалізму, що було характерно для українського літературного процесу наприкінці XIX - початку XX ст. Історичні повісті митця презентують поетизацію козацького минулого. Акцентовано на майстерності письменника у поєднанні історичного факту та вимислу, на його прагненні задовольнити духовні запити зображуваної епохи, взаємодії художньо-дослідницького та пригодницького начал, патріотично-виховному та національно-державницькому спрямуванні повістей В. Будзиновського. Визначено специфіку хронотопу як відбиття загальних філософських уявлень автора про зображувану ним епоху козаччини та її проекцію у позачасовому масштабі.

  • Німецький молодіжний сленг: лінгвокогнітивний та соціолінгвістичний аспекти

             Досліджено лінгвокогнітивний і соціолінгвістичний аспекти німецького молодіжного сленгу на матеріалах текстів художньої літератури, молодіжної преси, анкетного опитування, реклами, Інтернет-формумів і чатів, лексикографічних видань і художніх фільмів. Запропоновано визначення поняття молодіжного сленгу, розглянуто його структурну організацію та типологію. Проаналізовано основні тенденції та напрямки дослідження німецького молодіжного соціолекту. Визначено особливості використання німецького молодіжного сленгу у різних типах дискурсу, описано системну організацію сленгової лексики. Охарактеризовано мовну картину світу молоді, зокрема, досліджено відображення етно- та соціокультурних концептів за допомогою сленгової лексики, метафоричне та метонімічне переосмислення найменувань, створення та нове тлумачення фразеологізмів у процесі запозичення лексики. Проаналізовано соціолінгвістичні, гендерні та регіональні особливості німецького молодіжного сленгу.

  • Комунікативні інтенції "я-висловлень" у сучасному англомовному дискурсі: лінгвокогнітивний та прагматичний аспекти

             Досліджено закономірності актуалізації інтенції в "Я-висловленнях" художнього, газетного та наукового авторських дискурсів сучасної англійської мови. Запропоновано комплексний підхід до вивчення комунікативного явища інтенції з використанням концептуального, фреймового, контекстуального та лігвостатистичного аналізів. Змодельовано концепт INTENTION, фрейм реалізації інтенції в англомовній картині світу, основні комунікативно-семантичні групи вербалізації інтенцій. Визначено частоту та варіативність вживання лексичних класів дієслова для вираження певних інтенцій, а також домінанті інтенції та засоби їх вираження у дискурсах зазначених типів.

  • Структурні і смислові трансформації логоепістем у французькому медіа-дискурсі: комунікативно-прагматичний і лінгвокогнітивний аспекти

             Вивчено шляхи утворення й особливості функціонування логоепістем у французькому медіа-дискурсі. Трансформовані логоепістеми розглянуто як результат мовної гри, що грунтується на їх інтертекстуальності та поліфонії та спричиняє певні зміни у концептуальній картині світу французького соціуму. Розроблено класифікацію механізмів трансформацій логоепістем і визначено їх місце в об'ємно-прагматичному членуванні медіа-тексту. На підставі типу відношень, які виникають між вихідною та трансформованою логоепістемами, виділено типи трансформаційних мотивацій, а саме: мотивацію фоновими знаннями, аналогію, концептуальну метафору та метонімію, концептуально-інтеграційну мотивацію, псевдомотивацію. З урахуванням частотності використання у французькому медіа-дискурсі логоепістем різних жанрів установлено його провербіоцентричний характер.

  • Модальні слова у персонажному мовленні: семантичний та прагматичний аспекти (на матеріалі прози англійського й американського модернізму)

             Досліджено семантико-прагматичні особливості англійських модальних слів у аспекті їх впливу на персонажне мовлення та наслідки цього впливу на подальший розвиток ситуації спілкування. Висвітлено головну роль слів зі значенням алетичної та епістемічної модальності в персонажному мовленні прози англійського модернізму. Ці слова пов'язані з інтенціональним станом мовця та передбачають зважування альтернатив (створення можливих світів), що спричиняє дисипацію художньої реальності в одній події, характерну для модерністського методу. Згідно з синергетичним підходом до вивчення модальних слів розглянуто множинні інтерпретації (біфуркації) мовцем-персонажем розвитку ситуації спілкування, що визначаються за допомогою модальних слів і можливий перлокутивний ефект висловлення з модальним словом (атрактор). Зазначено, що вживаючи модальне слово, персонаж передбачає варіанти розвитку ситуації, тому на модальних словах зроблено акцент як на смислотвірних елементах висловлення - параметрах порядку, які організують персонажне мовлення.

  • Естетичні аспекти комплексного підходу до художньої культури

    стр.
    Вступ 3
    1. Поняття естетичної культури особистості 4
    2. Поняття художньої культури особистості 7
    3. Елементи художньої культури 10
    Висновки 12
    Література 13


  • Психологічні аспекти формування виконавської художньої майстерності

             Запропоновано структуру майстерності музиканта-інструменталіста. Розглянуто аспект психологічного обумовлення майстерності. Значну увагу приділено емоційно-мотиваційним факторам. Обгрунтовано не тільки негативний, але й позитивний вплив хвилювання на музично-виконавську майстерність. У контексті суперечливості поглядів музикознавців та психологів стосовно значення темпераменту у формуванні художньої майстерності музиканта-інструменталіста опрацьовано характеристики типів темпераменту виконання і визначено сильні та слабкі сторони. Зазначено, що знання цих характеристик дозволяє розробити індивідуальний стиль артиста.

  • Лінгвокогнітивний аспект онімів та їх дериватів у англомовній літературній рецензії

             Досліджено мас-медійний літературно-критичний дискурс, важливим елементом якого є прецедентні оніми й утворені від них похідні. Прецедентні оніми, представлені іменами письменників, персонажів і назвами літературних творів, актуалізують "літературну пам'ять" читачів, до якої належать знання класичної та сучасної літератури, знання літературних напрямків стилів і жанрів, а також літературно-критичні категорії. Зазначено, за умов дискурсу відбувається концептуалізація літературних знань, що вивчається на рівнях: мовному, риторичної фігурації та літературно-критичної когніції. На мовному рівні концептуалізація найбільш повною мірою простежується у відонімних дериватах. Виявлено й проаналізовано концептуальні класи відонімних похідних на основі словотвірних значень. На рівнів риторичної фігурації досліджено метафоричну та метонімічну трансформацію прецедентних онімів. Проаналізовано прецедентні оніми у функції порівняння й епітетів. Процес концептуалізації стосується найхарактерніших особливостей творчості певного письменника, що можна представити у вигляді набору модулів "жанр", "стиль", "місце дії", "персонаж", "сюжет". Модуль є когнітивною одиницею, що репрезентує закладену в прецедентних онімах інформацію на основі літературних категорій.

  • Лінгвокогнітивний аспект онімів та їх дериватів у англомовній літературній рецензії

             Досліджено мас-медійний літературно-критичний дискурс, важливим елементом якого є прецедентні оніми й утворені від них похідні. Прецедентні оніми, представлені іменами письменників, персонажів і назвами літературних творів, актуалізують "літературну пам'ять" читачів, до якої належать знання класичної та сучасної літератури, знання літературних напрямків стилів і жанрів, а також літературно-критичні категорії. Зазначено, за умов дискурсу відбувається концептуалізація літературних знань, що вивчається на рівнях: мовному, риторичної фігурації та літературно-критичної когніції. На мовному рівні концептуалізація найбільш повною мірою простежується у відонімних дериватах. Виявлено й проаналізовано концептуальні класи відонімних похідних на основі словотвірних значень. На рівнів риторичної фігурації досліджено метафоричну та метонімічну трансформацію прецедентних онімів. Проаналізовано прецедентні оніми у функції порівняння й епітетів. Процес концептуалізації стосується найхарактерніших особливостей творчості певного письменника, що можна представити у вигляді набору модулів "жанр", "стиль", "місце дії", "персонаж", "сюжет". Модуль є когнітивною одиницею, що репрезентує закладену в прецедентних онімах інформацію на основі літературних категорій.

  • Комунікативний процес в організації


    1. Комунікативний процес в організації 3
    2. Контроль як функція управління 8
    3. Меморандум компанії “Кока-Кола” 15
    Список використаної літератури 19


  • Політична реклама як комунікативний процес

             Досліджено структуру, функції, типологічні форми політичної реклами, її інтегральну роль у системі масових політичних комунікацій. Доведено, що в політичній рекламі в концентрованому вигляді оприлюднюється ідеологічна платформа певних політичних сил, що сприяє проникненню у суспільну свідомість уявлень про їх характер і цілі, формуванню чітких електоральних настанов. Таке проникнення відбувається на рівні раціональних і емоційних засобів дії на аудиторію, впливаючи на усвідомлені та неусвідомлені реакції індивідів. Запропоновано підходи до політичної реклами як до частини комунікативного комплексу політичного маркетингу. Наведено класифікацію іміджів політиків. Проаналізовано форми політичної реклами та розглянуто спектр вербальних методик впливу на електорат.

  • Комунікативний аспект музично-виконавського висловлювання

             Обгрунтовано теоретичну концепцію музично-виконавського висловлювання як чинника комунікативної взаємодії композиторів, виконавців і слухачів у процесах музичного спілкування. На підставі дослідження індивідуально-психологічних, соціально-історичних і типологічних закономірностей стилетворення музично-виконавського висловлювання систематизовано поняттєво-категоріальний апарат, відповідний до комунікативної функції музично-виконавського мовлення в процесах музичного спілкування. Створено типологію стилів індивідуального музично-виконавського висловлювання. Обгрунтовано тезу про системну єдність усіх комунікативних засобів музиканта-виконавця, що застосовуються у процесах музичного художнього спілкування. Наведено визначення двох основних архетипів музично-виконавського висловлювання як чинників стилетворення у процесах музичного спілкування - "екстравертного" та "інтровертного".

© 2007-2019 vbs.com.ua