От партнеров

Заказать работу

От партнёров


Счетчики
    Желаете получить информацию о том, где можно найти и СКАЧАТЬ не отходя от своего компьютера бесплатные журналы, обзоры, научные и аналитические статьи, статистические данные, книги, учебники, официальные документы государственных органов? Тогда воспользуйтесь нашим новым сервисом "Полезная ссылка"!

    Как это работает? Очень просто! Вы получаете полезную ссылку, нажав на которую, скачиваете документ с первоисточника в электронном виде.

Поиск рефератов на Linksdir.com.ua!
Раздел каталога

Научные статьи и авторефераты диссертаций по гуманитарным наукам

Название

Лінгвокогнітивний аспект онімів та їх дериватів у англомовній літературній рецензії : автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / О.В. Борисович; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2009. — 20 с. — укp.

Коротко

Лінгвокогнітивний аспект онімів та їх дериватів у англомовній літературній рецензії

СсылкаК сожалению, на данный момент ссылка не доступна
Добавлено2010-05-07 02:23:28
Описание
         Досліджено мас-медійний літературно-критичний дискурс, важливим елементом якого є прецедентні оніми й утворені від них похідні. Прецедентні оніми, представлені іменами письменників, персонажів і назвами літературних творів, актуалізують "літературну пам'ять" читачів, до якої належать знання класичної та сучасної літератури, знання літературних напрямків стилів і жанрів, а також літературно-критичні категорії. Зазначено, за умов дискурсу відбувається концептуалізація літературних знань, що вивчається на рівнях: мовному, риторичної фігурації та літературно-критичної когніції. На мовному рівні концептуалізація найбільш повною мірою простежується у відонімних дериватах. Виявлено й проаналізовано концептуальні класи відонімних похідних на основі словотвірних значень. На рівнів риторичної фігурації досліджено метафоричну та метонімічну трансформацію прецедентних онімів. Проаналізовано прецедентні оніми у функції порівняння й епітетів. Процес концептуалізації стосується найхарактерніших особливостей творчості певного письменника, що можна представити у вигляді набору модулів "жанр", "стиль", "місце дії", "персонаж", "сюжет". Модуль є когнітивною одиницею, що репрезентує закладену в прецедентних онімах інформацію на основі літературних категорій.
См. также:
  • Лінгвокогнітивний аспект онімів та їх дериватів у англомовній літературній рецензії

             Досліджено мас-медійний літературно-критичний дискурс, важливим елементом якого є прецедентні оніми й утворені від них похідні. Прецедентні оніми, представлені іменами письменників, персонажів і назвами літературних творів, актуалізують "літературну пам'ять" читачів, до якої належать знання класичної та сучасної літератури, знання літературних напрямків стилів і жанрів, а також літературно-критичні категорії. Зазначено, за умов дискурсу відбувається концептуалізація літературних знань, що вивчається на рівнях: мовному, риторичної фігурації та літературно-критичної когніції. На мовному рівні концептуалізація найбільш повною мірою простежується у відонімних дериватах. Виявлено й проаналізовано концептуальні класи відонімних похідних на основі словотвірних значень. На рівнів риторичної фігурації досліджено метафоричну та метонімічну трансформацію прецедентних онімів. Проаналізовано прецедентні оніми у функції порівняння й епітетів. Процес концептуалізації стосується найхарактерніших особливостей творчості певного письменника, що можна представити у вигляді набору модулів "жанр", "стиль", "місце дії", "персонаж", "сюжет". Модуль є когнітивною одиницею, що репрезентує закладену в прецедентних онімах інформацію на основі літературних категорій.

  • Синестезійна образність поетичного тексту: лінгвокогнітивний аспект (на матеріалі американської жіночої поезії кінця ХІХ - початку ХХІ століття)

             Розроблено класифікацію словесної синестезії в контексті її функціонування у повсякденному чи поетичному видах мовлення, а також на ситуативно-перцептивні особливості її формування. Розглянуто словесно-поетичну синестезію як лінгвокогнітивний конструкт, що несе інформацію щодо комплексу різнорідних відчуттів автора та має три рівні: передконцептуальний (передсвідомі ментальні утворення, які зумовлюють формування синестезійного образу), концептуальний (проектування кванту/ів інформації з одного сенсорного концепту на інший) та вербальний. Встановлено основні різновиди синестезійних мапувань, які активують сенсорні концепти трьох концептополів (зовнішні відчуття, пропріоцептивні відчуття, внутрішні відчуття), а також визначено синестезійні тропи, що є їх виявом. Реконструйовано моделі інтеграції мапувань у межах словесно-поетичних синестезійних образів, що зумовлюють формування синестезійного образу.

  • Міфологічна традиція в літературній творчості ХХ століття

             Визначено, що міфологізм - це інструмент художньої організації матеріалу та засіб виразу певних національно-культурних моделей буття. Ідейними засадами створення неоміфологічного напрямку виступили слідуючи положення: "філософія життя", інтуїтивізм, психоаналіз, структуралізм, ритуалізм, функціоналізм. Розширено практику використання міфологічної тематики в літературі. Створено новаторську форму побудови сучасного літературного твору. Доведено, що звернення сучасних митців до психоаналізу та "глибинної" психології приводить до формування характерних рис психологізму, відсутніх в міфології. В процесі моделювання неоміфологічного твору досліджено феномен містицизму. Аргументовано, що "відродження" міфу в літературній творчості ХХ ст. сприяло формуванню нової посткласичної естетики.

  • Німецький молодіжний сленг: лінгвокогнітивний та соціолінгвістичний аспекти

             Досліджено лінгвокогнітивний і соціолінгвістичний аспекти німецького молодіжного сленгу на матеріалах текстів художньої літератури, молодіжної преси, анкетного опитування, реклами, Інтернет-формумів і чатів, лексикографічних видань і художніх фільмів. Запропоновано визначення поняття молодіжного сленгу, розглянуто його структурну організацію та типологію. Проаналізовано основні тенденції та напрямки дослідження німецького молодіжного соціолекту. Визначено особливості використання німецького молодіжного сленгу у різних типах дискурсу, описано системну організацію сленгової лексики. Охарактеризовано мовну картину світу молоді, зокрема, досліджено відображення етно- та соціокультурних концептів за допомогою сленгової лексики, метафоричне та метонімічне переосмислення найменувань, створення та нове тлумачення фразеологізмів у процесі запозичення лексики. Проаналізовано соціолінгвістичні, гендерні та регіональні особливості німецького молодіжного сленгу.

  • Дієслівні речення в українській літературній мові: структура, сематика, моделі

             Комплексно досліджено семантичну та структурну організацію простих речень з дієслівними предикатами різних лексико-семантичних груп і особливоті їх функціонування у сучасній українській літературній мові. Проаналізовано проблему семантики дієслова. Створено типологію значень дієслівних предикатів. Увагу приділено процесам десемантизації та лексикалізації. З'ясовано основні функції дієслів у структурі речення, а саме: предикативно-пропозитивну, копулятивну, актуалізаційну, модифікаційну, конпенсаторну. Зроблено спробу представити дієслівні речення як системно організований фрагмент, що має ознаки польової структури. Визначено місце речень певної семантики у ньому. Обгрунтовано зумовленість семантико-синтаксичної структури речення валентнісно-інтенційними потенціями дієлівного предиката. Визначено базові моделі дієслівних речень різної семантики, встановлено їх внутрішньомодельні різновиди та варіанти структурно-морфологічної реалізації.

  • Особливості електричної активності кори головного мозку при творчій літературній діяльності

             Проведено досліження електричної активності головного мозку у чоловіків та жінок з різним рівнем літературних здібностей за умов стану спокою, невербальної, вербальної стереотипної та творчої діяльності. Виявлено, що творчі вербальні завдання реалізуються з вищою активністю добових ділянок за провідної ролі правої півкулі, а також, з тіснішою взаємодією між вказаними ділянками у осіб з високим рівнем літературних здібностей. З'ясовано, що інтеграція структур кори мозку у систему в процесі реалізації творчої вербальної діяльності на основі альфа- та тета-ритму ЕЕГ більш організована у осіб з високим рівнем літературних здібностей з домінуванням задніх відділів лівої півкулі у жінок, та правої - у чоловіків. Доведено, що за наявності високого рівня здібностей творчий процес реалізується за особливих нейрофізіологічних механізмів роботи вищих відділів мозку, взаємодії таламо-кортикальних і лімбіко-ретикулярних систем, які формуються в результаті тривалих професійних занять. Показано, що лінгвістична обдарованість пов'язана з показниками активності та просторової синхронізації електричної активності головного мозку. Обгрунтовано можливість використання даних показників як таких, що мають достатню стабільність та інформативність у діагностичних дослідженнях.

  • Оповідний простір художньої прози Ф. Саган: лінгвокогнітивний та комунікативний аспекти

             Визначено та проаналізовано особливості наративної структури художніх творів романістики. З'ясовано роль фокалізації та її окремих різновидів в оповідному просторі художньої прози письменниці. Представлено лексичні, морфологічні та синтаксичні засоби розгортання концептуальної інформації в різних типах оповіді, притаманних аналізованим творам. Встановлено, що оповідний простір художніх творів Ф. Саган виступає площиною розгортання окремих концептуальних творів екстра- / інтрагетеродієгетичної й екстра- / інтрагомодієгетичної оповіді, які сукупно формують концептуальний мегапростір художньої прози письменниці. Проаналізовано, що виділення суб'єктно-мовленнєвих планів оповідача та персонажа в оповідному просторі художньої прози Ф. Саган дозволило представити типологію засобів відтворення внутрішнього мовлення персонажа в аспекті його структури та семантики.

  • Комунікативні інтенції "я-висловлень" у сучасному англомовному дискурсі: лінгвокогнітивний та прагматичний аспекти

             Досліджено закономірності актуалізації інтенції в "Я-висловленнях" художнього, газетного та наукового авторських дискурсів сучасної англійської мови. Запропоновано комплексний підхід до вивчення комунікативного явища інтенції з використанням концептуального, фреймового, контекстуального та лігвостатистичного аналізів. Змодельовано концепт INTENTION, фрейм реалізації інтенції в англомовній картині світу, основні комунікативно-семантичні групи вербалізації інтенцій. Визначено частоту та варіативність вживання лексичних класів дієслова для вираження певних інтенцій, а також домінанті інтенції та засоби їх вираження у дискурсах зазначених типів.

  • Поетика гіперроману у культурологічній та літературній перспективі (на прикладі романів М.Джойса, С.Моултропа, Ш.Джексон, М.Каверлі)

    : автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.04 [Електронний ресурс] / Катерина Павлівна Рітц-Ракул; Дніпропетровський національний ун-т ім. О.Гончара. — Д., 2009. — 20 с. — укp.

  • Структурні і смислові трансформації логоепістем у французькому медіа-дискурсі: комунікативно-прагматичний і лінгвокогнітивний аспекти

             Вивчено шляхи утворення й особливості функціонування логоепістем у французькому медіа-дискурсі. Трансформовані логоепістеми розглянуто як результат мовної гри, що грунтується на їх інтертекстуальності та поліфонії та спричиняє певні зміни у концептуальній картині світу французького соціуму. Розроблено класифікацію механізмів трансформацій логоепістем і визначено їх місце в об'ємно-прагматичному членуванні медіа-тексту. На підставі типу відношень, які виникають між вихідною та трансформованою логоепістемами, виділено типи трансформаційних мотивацій, а саме: мотивацію фоновими знаннями, аналогію, концептуальну метафору та метонімію, концептуально-інтеграційну мотивацію, псевдомотивацію. З урахуванням частотності використання у французькому медіа-дискурсі логоепістем різних жанрів установлено його провербіоцентричний характер.

  • Коммуникация: кросскультурный аспект

    [Электронный ресурс] / Д.О. Островский // Культура народов Причерноморья. — 2001. — N19. — С. 124-126 — Библиогр.: 5 назв. — рус.

  • Гендерний аспект сімейного виховання

    Вступ 3
    1. Особливості сімейного виховання дитини 5
    2. Гендерні особливості сімейного виховання 10
    2.1 Вплив статі дітей на сприйняття батьків 10
    2.2 Образ дітей різної статі у свідомості батьків 13
    2.3 Гендерні особливості догляду за дітьми та спілкування з ними 14
    2.4 Виховання дітей батьками різної статі 17
    2.5 Ставлення дітей до матері і батька 19
    Висновки 21
    Література 25
    Додаток А. Тест «Дівчата або хлопчики?», або Як ви виховуєте своїх дітей? 28
    Додаток Б. Тест „РАRI” 30
    Додаток В. Тест „Підлітки про батьків” 35


  • Мультикультуралізм: соціально-методологічний аспект

             Розглянуто методологічний аспект соціокультурної множинності. На підставі онтологічного аналізу множинності періодів модерну та постмодерну запропоновано нове визначення мультикультуралізму як соціокультурної моделі модернізації постмодерну, що полягає в ідеологічній спробі встановити симетрію між соціокультурною множинністю постмодерну. З використанням даного підходу встановлено демаркаційну лінію між спонтанною гетерогенною множинністю та множинністю, що стає результатом дії мультикультуралістських політичних ініціатив і виявити причини загострення міжкультурної інтеракції в суспільствах, що практикують мультикультуралістські заходи. Визначено, що підставою для виникнення гетерогенної множинності у соціокультурній сфері (постмодерної множинності на відміну від модерної) власне стає дереалізована, десубстанціалізована культура, котра постає як відкритий ціннісний горизонт, що все більше втрачає ієрархічний і системний характер організації та набуває сітьового характеру самоорганізації. На підставі розробленого методологічного підходу щодо вивчення процесів множення та культурної інтеракції у науковий обіг введено термін "мультикультурація", більш адекватний для характеристики рухомої множинності постмодерну. На підставі аналізу постмодерної рухомої множинності (мультикультурації) розкрито нові можливості емансипації (гетерогенної свободи), яка на відміну від попередніх форм позитивної та негативної свободи демонструє можливість подолання двотактності звільнення (відчуження/засвоєння) в історичному процесі, що має відбуватися з єдиного центру.

  • Маркетинговый аспект деятельности ГЦНМБ

             В докладе рассматриваются маркетинговые аспекты библиотечно-информационной деятельности Государственной центральной научной медицинской библиотеки МЗ России. Несмотря на то, что библиотека - не коммерческая организация, здесь на практике применяется концепция маркетинга. Использование маркетинговых принципов позволяет добиться выполнения основной задачи, стоящей перед всеми информационными учреждениями, - максимального соответствия предоставляемых продукции и услуг, - запросам потребителей. Возрастающие потребности в информации специалистов-медиков и практически полное отсутствие финансирования деятельности библиотеки, вынуждают искать новые пути решения проблемы. Одним из таких решений стало заключение взаимовыгодных договоров с медицинскими учреждениями. Уже первые шаги, сделанные в этом направлении, выявили нестандартные возможности обеспечения информацией специалистов в регионах.

© 2007-2019 vbs.com.ua