От партнеров

Заказать работу

От партнёров


Счетчики
    Желаете получить информацию о том, где можно найти и СКАЧАТЬ не отходя от своего компьютера бесплатные журналы, обзоры, научные и аналитические статьи, статистические данные, книги, учебники, официальные документы государственных органов? Тогда воспользуйтесь нашим новым сервисом "Полезная ссылка"!

    Как это работает? Очень просто! Вы получаете полезную ссылку, нажав на которую, скачиваете документ с первоисточника в электронном виде.

Поиск рефератов на Linksdir.com.ua!
Раздел каталога

Научные статьи и авторефераты по сельскому хозяйству

Название

Історико-теоретична реконструкція гносеологічних засад ціннісно-оцінкового пізнання в проекті "наукової соціології" Б. Кістяківського : автореф. дис... канд. соціол. наук: 22.00.01 / Т.В. Ройко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2009. — 16 с. — укp.

Коротко

Історико-теоретична реконструкція гносеологічних засад ціннісно-оцінкового пізнання в проекті "наукової соціології" Б. Кістяківського

СсылкаК сожалению, на данный момент ссылка не доступна
Добавлено2010-05-07 01:54:36
Описание
         Розкрито плюралістичний характер соціологічної концепції Б. Кістяківського, обгрунтовано гносеологічну значущість теоретико-методологічних ідей ученого, досліджено їх вплив на подолання кризового стану в соціальних науках кінця XIX - початку XX ст. Проаналізовано основні ідеї вчення Б. Кістяківського, зокрема, методологічного плюралізму, базування соціального пізнання на ціннісних ідеалах (концепція "наукового ідеалізму"), поєднання у пізнанні категорій причинного та належного, інструментальної ролі ідеалу у соціальному пізнанні, які в українській соціології не дістали належної розробки. Показано певну обмеженість плюралістичної методології Б. Кістяківського. На підставі історико-теоретичної реконструкції науковго доробку ученого вперше встановлено міждисциплінарну основу концепції "наукового ідеалізму", яка базується на припущенні про формування дослідницьких ідей науковця у контексті соціальної філософії, загальної соціології, соціології права та моралі (як результата певного поєднання дисциплін). Показано еклектичну спрямованість наукових ідей Б. Кістяківського. Зроблено висновок, що вихідні елементи концепції "наукового ідеалізму" ученого можуть бути базовими у продукуванні оцінкового знання в соціальному пізнанні, основою ціннісного відношення до дійсності. Розкрито сутність поняття "ідеал" і категорій "належне", "необхідне", "спільне", "ідеальне" у методологічній концепції Б. Кістяківського, які визначено як базові понятійні інструменти ціннісно-оцінкового пізнання. Уперше у вітчизняній теоретичній соціології виділено основні етапи оцінкового пізнання, які здійснюються у межах ціннісного відношення. Удосконалено структуру загального механізму ціннісно-оцінкового пізнання на підставі введення нових елементів, розкрито їх гносеологічну спроможність.
См. также:
  • Проблема методу пізнання: історико-філософський аналіз

             Дисертацію присвячено аналізу процесу становлення і розвитку поняття "методу пізнання" в філософії. Основна мета роботи полягає у вияві проблеми методу пізнання та створенні цілісної концепції філософського методу. Досліджені основні етапи розвитку методів пізнання в історії філософії, виявлені тенденції формування різноманітних філософських методів та визначені їх особливості.

  • Інтегрована музично-теоретична підготовка майбутніх учителів музики на історико-стильовій основі

             Доведено необхідність об'єднання музично-теоретичних дисциплін в інтегрований курс набуття майбутніми вчителями музики вміння історико-стильової орієнтації.

  • Історико-філософська реконструкція концепції природного права в контексті аналізу перехідних суспільств

             В історико-філософському контексті проаналізовано концепцію природного права та особливості її тлумачення на різних етапах розвитку філософії, починаючи з античності. З'ясовано ступінь реалізації основних принципів історико-філософської концепції природного права - свободи, правової рівності та справедливості у суспільствах різного типу: ліберальному, технократичному, солідаристському, в соціальній державі. Досліджено місце і роль невід'ємних природних прав людини у процесі творення незалежності української держави, громадянського суспільства, у відновленні національної духовності, культури, традицій та норм моралі. Обгрунтовано вирішальний вплив принципів історико-філософської концепції природного права на процеси індивідуалізації та персоніфікації життя людей, що сприяє встановленню усталених норм закононності, моралі, справледливості та їх дійсному функціонуванню як засобів стабілізації за умов перехідного суспільства.

  • Предметна сфера історико-правового пізнання: традиції й оновлення (епістемологічний аналіз)

             Вперше комплексно досліджено актуальні проблеми визначення об'єкта, предмета, меж і структури історико-правового пізнання, проаналізовано сучасний стан та основні етапи становлення та розвитку теоретичного вчення. Сформовано багатомірну модель об'єкта та узагальнено характеристику предмета історико-правового пізнання. У контексті вивчення сучасного стану епістемологічних досліджень на основі узагальнення новітніх тенденцій світової історичної науки та постмодерністського історичного дискурсу виявлено шляхи оновлення та збагачення історико-правового знання, зокрема розглянуто можливості його антропологізації. Обгрунтовано гіпотезу про складний і багатогранний характер явища історико-правового пізнання, що не обмежується традиційними історико-правовими науковими дисциплінами. Обгрунтовано необхідність формування нових напрямків у галузі історико-правового пізнання, зокрема універсальної історії та історіософії права, а також правової епістемології. Сформульовано концепцію оновлення історичного пізнання права.

  • Київська духовно-академічна філософія: аналіз логіко-гносеологічних тенденцій

             Досліджено логіко-гносеологічні пошуки, зійснювані філософами Київської духовної академії (КДА) у часи післякантівських реформ традиційної логіки та теорії пізнання. До дослідження залучено їх манускрипти, які суттєво коригують уявлення дослідників про рівень логіко-гносеологічної культури філософів КДА, складені лише на основі опублікованого ними. Уперше у галузі історико-філософських досліджень здійснено теоретичну реконструкцію логіко-гносеологічних поглядів київських академістів. Суттєво уточнено особливості духовно-академічного ідеалізму. З'ясовано загальнофілософські засади академістів щодо співмірності предметів логіки та теорії пізнання, щодо пізнавальних можливостей традиційних законів мислення.

  • Методологія правознавства в науковій спадщині Б.О.Кістяківського

             Комплексно проаналізовано наукову спадщину одного з вітчизняних вчених-правознавців дореволюційного періоду Б.О.Кістяківського у галузі розробки методологічних проблем правознавства та виявлено значення його методологічних ідей для сучасної вітчизняної правової науки. Висвітлено зміст результатів теоретико-методологічних досліджень Б.О.Кістяківського за напрямками: стану і проблем пізнання права, завдань правової науки; методологічної природи даної науки: співвідношення та взаємодії у пізнанні права філософії, соціальних наук і правознавства; методологічних особливостей загальної теорії права, співвідношення загальної теорії права з догматичною юриспруденцією та філософією права; необхідність методологічного плюралізму і синтетичного підходу до пізнання права; деяких методологічних аспектів вивчення держави як правового явища, методологічних труднощів в науці про державу; методологічних проблем історико-правових досліджень. Аргументовано тезу, що Б.О.Кістяківський не був прихильником якогось конкретного дослідницького підходу, а здійснював дослідження з використанням синтетичної (інтегральної) теорії права, здійснивши за цього значний внесок у соціологічне вивчення права, а також у розробку багатьох загальнотеоретичних проблем права та держави. Обгрунтовано, що плюралістична (синтетична) концепція Б.О.Кістяківського є однією з перших у світовій правовій думці та першою в українській правовій науці. Виявлено основні постулати та недоліки цієї концепції. Визначено основні аспекти концепції загальної теорії права Б.О.Кістяківського, його погляди стосовно методологічних труднощів у науці про державу, проблем історико-правових досліджень. Виявлено значення, наукову цінність і конструктивну роль методологічних ідей Б.О.Кістяківського для сучасної правової науки.

  • Обгрунтування методів управління ризиком у проекті реінжинірингу системи технічного обслуговування та ремонту пожежних автомобілів

             Розглянуто питання підвищення ефективності проекту реінжинірингу системи технічного обслуговування та ремонту (ТОР) пожежних автомобілів (ПА) шляхом розробки нових методів та моделей управління виробничо-технічним ризиком (ВТР) на початковій фазі життєвого циклу даного проекту. Запропоновано здійснювати системне управління ВТР у проекті реінжинірингу системи ТОР ПА, що передбачає обгрунтування його причин, ризику чинників та інтегрованих фізичних показників ефективності функціонування віртуальної системи ТОР ПА, що впливають на систему пожежогасіння. Ідентифіковано складові ВТР у проекті реінжинірингу системи ТОР ПА, наведено їх кількісну оцінку. Розкрито причинно-наслідкові зв'язки між складовими ВТР на підставі методів статистичного імітаційного моделювання та запропоновано відповідні моделі. Розроблено план управління ВТР у проекті реінжинірингу системи ТОР ПА. Одержано, проаналізовано та узагальнено результати виробничих і комп'ютерних експериментів. Здійснено впровадження у практику запропонованих наукових розробок та визначено економічну ефективність створення раціонального резерву.

  • Філософсько-світоглядні засади соціально-політичної концепції Б.Кістяківського

             Досліджено підхід Б.Кістяківського до методології неокантіанства як інструменту вивчення явищ суспільного життя. Виявлено особливості трактування вченим центрального поняття неокантівської методології - поняття цінностей. Як цінності він розуміє смисли, значення життєвого світу людей, історично установлені у конкретному суспільстві, які індивід переживає у своєму досвіді як свій світ, що сягає своїм корінням національної культури та історії. Визначено зміст категорії належного у соціально-філософських поглядах Б.Кістякіського. Показано, що ця категорія використовується філософом як загальний принцип, що об'єднує соціальне значення, подібне до того, як поняття природної необхідності об'єднує всі природничі науки. Розкрито методологічну роль, яку відіграє у соціальній концепції Б.Кістяківського ідеально-родове поняття "ідеальний тип" держави. Показано, що це теоретична схема, призначена для розкриття суті феномену держави шляхом зіставлення його з ідеальною теоретичною моделлю. З'ясовано значення другого важливого родового поняття "соціальний ідеал". Зазначено, що як соціальний ідеал Б.Кістяківський розумів історичну мету дердави, якою є здійснення солідарних інтересів людей. Досліджено ідеологічну позицію вченого у контексті поєднання у його соціально-політичних поглядах елементів лібералізму та теорії соціалізму. Аргументовано твердження, що він критично осмислив ліберальну та соціально-демократичну концепції. Обгрунтовано тезу, що найбільш точно позицію Б.Кістяківського можна визначати як належність до соціалістично-федералістичного руху, який, за І.Франком, був альтернативою соціал-демократії. З'ясовано, що цей підхід найбільш повною мірою відповідав прагненню Б.Кістяківського обгрунтувати такий державний устрій, який створив би реальні умови для збереження та розвитку української суспільності за умов тодішньої російської держави.

  • Питання загальної частини кримінального права в працях О.Ф.Кістяківського

             Проаналізовано методологічне значення ідей видатного українського криміналіста ХІХ ст. О.Ф.Кістяківського для сучасних кримінально-правових досліджень, розкрито його вплив на становлення та розвиток історичного, порівняльного та соціологічного методів у кримінально-правовій науці, розвиток вчення про кримінальне право, закон та злочин. Висвітлено внесок О.Ф.Кістяківського у розвиток ідей гуманізації покарання. Наведено пропозиції щодо активізації наукових розробок ученого за сучасних умов.

  • Етичні засади політико-правової теорії Богдана Кістяківського

             Досліджено вплив етичних настанов Б.Кістяківського на формування його політико-правової теорії. Виявлено взаємозв'язок між поглядами цього мислителя й етичним реформсоціалізмом, зорієнтованим на автономну етику гідності. Розкрито значення полеміки Б.Кістяківського з народництвом, марксизмом та консерватизмом. У її межах мислителем обстоювалась вимога визнання автономії різних духовних сфер, обгрунтовувався методологічний плюралізм на засадах застосування каузальних і етико-телеологічних підходів. Проаналізовано ставлення Б.Кістяківського до етичних підходів у вивченні права та до співвідношення між державою соціальної справедливості та правовою державою.

  • Закономірності управління забезпеченням якості шихти в проекті вивозу готових до виймання запасів руди з кар'єру залізорудного комбінату

             Розглянуто процес оперативного планування роботою кар'єру гірничозбагачувального комбінату як проекту зі створення та впровадження інформаційно-аналітичної системи забезпечення якості рудної сировини на внутрішньомісячному інтервалі. Створено багатокритеріальну модель визначення вантажопотоків руди, проаналізовано її розв'язок, запропоновано підходи для усунення її несумісності. Досліджено можливі відхилення у процесі роботи кар'єру від намічених значень вантажопотоків та сформовано моделі коректування планових завдань з перевезення руди, що враховують ймовірнісний характер параметрів системи оперативного планування певних процесів на кар'єрі. За цього запропоновано з'ясувати продуктивність екскаватора на змінному та добовому інтервалах за допомогою нейронної мережі прямого розповсюдження. Визначено закономірності та структуру моделі, що дають змогу розрахувати дати проведення технічного обслуговування та ремонтів обладнання з урахуванням комплексного показника ефективності роботи кар'єру.

  • Ціннісно-нормативна легітимація політичної системи

             Розглянуто проблему ціннісно-нормативної легітимації політичної системи модерного суспільства як суспільства ліберально-демократичної культури. Розкрито значення ціннісно-нормативної складової процесу легітимації. Обгунтовано твердження, що за умов модерного суспільства легітимація політичної системи є процесом аргументованого обгрунтування або виправдання політичних інституцій і практик. Відзначено, що легітимація як одна з мовленнєвих практик потрапляє у проблемне поле прагматичного аналізу мови. Здійснено дослідження легітимативної практики з використанням понять "комунікативний розум", "значущість", "фактичність", "комунікативна дія", "життєсвіт". Визначено сутність ціннісно-нормативної легітимації як процесу, який пов'язує життєсвіти політико-правової спільноти та її політичну систему. Доведено, що ціннісно-нормативними засадами легітимації політичної системи у модерному суспільстві є свобода, рівність, політична автономія індивіда та справедливість, що претендують на універсальну значущість.

  • Знать Південної Волині на схилі середніх віків. Історико-генеалогічне та історико-географічне дослідження

             Досліджено питання генеалогії та землеволодіння княжих і шляхетських родів Південної Волині під час перебування регіону з кінця XIV ст. до кінця 60-х рр. XVI ст. в складі Великого князівства Литовського. На підставі широкого кола джерел встановлено час та обставини переходу Південної Волині під владу литовських князів і простежено формування території Кременецького повіту. Розкрито роль давньоруської спадщини та земельної політики литовських князів у формуванні на півдні Волині місцевої знаті. Виявлено та реконструйовано всі княжі й шляхетські роди, що володіли в регіоні маєтками, а також визначено склад належних їм володінь та простежено їх історію. Розглянуто структуру землеволодіння Кременецького повіту на межі нової доби.

  • Ціннісно-смислова детермінація управління навчальним закладом

             Вивчено специфіку ціннісно-смислової детермінації управління навчальним закладом, розглянуто генетичні, морфологічні та функціональні аспекти даної детермінації, проаналізовано їх органічну взаємодію, описано нові атрибутивні властивості, зокрема, самоорганізації та саморегуляції, визначено їх співвідношення у процесі прийняття управлінських рішень. Досліджено ціннісну і смислову компоненти, які набувають рис детермінанти та регуляції, обумовлюють види причинності та зворотнього зв'язку. Висвітлено кінцеві продукти, зокрема, гомеостаз, гомеорез та аутопоезис навчальної форми як суперечність між педагогічними традиціями і новаторством. Проаналізовано вітчизняну педагогічну практику та наведено рекомендації щодо оптимізації управління закладами освіти.

© 2007-2018 vbs.com.ua