От партнеров

Заказать работу

От партнёров


Счетчики
    Желаете получить информацию о том, где можно найти и СКАЧАТЬ не отходя от своего компьютера бесплатные журналы, обзоры, научные и аналитические статьи, статистические данные, книги, учебники, официальные документы государственных органов? Тогда воспользуйтесь нашим новым сервисом "Полезная ссылка"!

    Как это работает? Очень просто! Вы получаете полезную ссылку, нажав на которую, скачиваете документ с первоисточника в электронном виде.

Поиск рефератов на Linksdir.com.ua!
Раздел каталога

Научные статьи и авторефераты по сельскому хозяйству

Название

Морфогенез лімфоїдних утворень, асоційованих із слизовими оболонками кишечнику телят неонатального і молочного періодів : автореф. дис... д-ра вет. наук: 16.00.02 / Т.Р. Корабльова; Білоцерків. нац. аграр. ун-т. — Біла Церква, 2009. — 31 с. — укp.

Коротко

Морфогенез лімфоїдних утворень, асоційованих із слизовими оболонками кишечнику телят неонатального і молочного періодів

СсылкаК сожалению, на данный момент ссылка не доступна
Добавлено2010-05-07 01:44:44
Описание
         Досліджено лімфоїдні утворення кишечнику телят неонатального та молочного періодів (на прикладі великої рогатої худоби, а саме виду: Bos primigenius taurus L.). З використанням гістологічних, макро- та мікроскопічних методів досліджено структурно-функціональну будову пеєрових плямок у телят віком 1, 10, 30, 120-ти днів. Для пеєрових плямок тонкої кишки телят неонатального та молочного періодів характерна динамічність змін архітектоніки компонентів лімфоцитарно-тканинного комплексу, що зумовлює їх високу адаптивність і пластичність у реалізації генетично детермінованої імунної відповіді. Морфогенез структурних одиниць лімфоцитарно-тканинного комплексу кишешнику телят неонатального та молочного періодів зумовлений розвитком асоційованих з ним компонентів слизової оболонки та підслизової основи. Кількість поодиноких лімфоїдних вузликів у стінці кишечнику телят з віком зростає, особливо у стінці ободової кишки. З'ясовано, що спрямованість взаємозв'язків між морфометричними параметрами скупчених лімфоепітеліальних вузликів телят знаходиться залежно від їх локалізації у кишечнику. Встановлено, що прямий кореляційний зв'язок існує між сумарною відносною площиною складчасто-пластинчастих і пластинчастих пеєрових плямок (r = 0,97).
См. также:
  • Структурно-функціональні особливості органів кровотворення телят неонатального і молочного періодів

             Досліджено структурно-функціональні закономірності адаптивної трансформації тканинних компонентів органів кровотворення у телят як представників виду продуктивних зрілонароджуючих ссавців у неонатальному і молочному періодах. Доведено взаємозв'язок структурно-функціональної організації тканинних компонентів органів кровотворення новонароджених (добових) телят з їх організменним статусом. Визначено критерії морфо-функціонального статусу паренхіматозних (гемопоетичних) і стромальних (мікрооточення) тканинних компонентів органів кровотворення новонароджених, 10-, 20-, 30-, 120-добових телят. Встановлено закономірності локалізації та адаптивної трансформації остеобластичного, гемопоетичного і жовтого кісткового мозку в скелеті телят неонатального і молочного періодів. Виявлено взаємозалежність адаптивних перетворень паренхіматозних і стромальних компонентів в органах універсального гемо- та лімфопоезу. Наведено гіпотезу взаємозв'язку інтенсивності адаптивної трансформації кісткового мозку з життєздатністю матуронатних продуктивних тварин. Розроблено модифікації методик виготовлення, забарвлення та імпрегнації сріблом тонких (15 - 25 мкм) зрізів органів кровотворення.

  • Структурно-функціональні особливості лімфатичних вузлів у поросят неонатального і молочного періодів

             Досліджено особливості морфогенезу лімфатичних вузлів у свині свійської у період постнатальної адаптації за наявності колострального імунітету на органному, тканинному та клітинному рівнях структурної організації. Встановлено наявність у паренхімі лімфатичних вузлів новонароджених поросят повного комплексу морфологічних маркерів імунокомпетентності з різним ступенем їх розвитку в соматичних і вісцеральних вузлах; періодичний і послідовний характер формування в лімфатичній тканині вузлів структурних компонентів, що забезпечують клітинну та гуморальну ланки імунітету; факт утворення дефінітивної гісто- та цитоархітектоніки паренхіми в лімфатичних вузлах обох груп до кінця молочного періоду. З'ясовано, що паренхіма лімфатичних вузлів свині свійської має чітко виражену сегментарну структуру, окремі сегменти вузлів побудовано за єдиним принципом з концентрацією функціональних зон на їх полюсах, що наближені до ворітного синуса вузлів (полісегментні лімфатичні вузли з проміжним типом консолідації та доцентровим характером концентрації паренхіми). Встановлено факт існування кулеподібної просторової конфігурації усіх функціональних зон паренхіми лімфовузлів, що відрізняються максимальним потенціалом проліферації лімфоцитів (одиниці глибокої кори та лімфатичні вузлики). Доведено можливість формування лімфатичних вузликів у вузлах свині свійської на основі усіх без винятку функціональних зон паренхіми, що межують з синусами вузлів, зокрема, мозкових тяжів. Визначено перідизацію росту та розвитку лімфатичних вузлів у свині свійської в ранньому постнатальному періоді онтогенезу.

  • Вікові і реактивні особливості лімфоїдних утворень легень

             Досліджено особливості структури, гістогенезу, вікові зміни лімфоїдних утворень легень людини, а також вивчено генезис лімфоїдних утворень легень щурів у нормі та їх реактивні зміни після внутрішньоутробного антигенного впливу. Встановлено присутність у легенях плодів людини дифузно розташованих лімфоцитів. Зазначено, що їх кількість рівномірно зростає від третього до восьмого місяця внутрішньоутробного розвитку. Обгрунтовано міжклітинні взаємодії між лімфоцитами, епітеліальними та сполучнотканинними структурами легень. Встановлено етапи розвитку лімфоїдних утворень легень щурів: дифузно розташовані лімфоцити - ліфоїдні скупчення - периваскулярні лімфоїдні вузлики - лімфоепітеліальні лімфоїдні вузлики. Внутрішньоутробне введення антигену прискорює розвиток лімфоїдних утворень легень, змінює динаміку морфологічних популяцій лімфоцитів, призводить до збільшення кількості незрілих PNA+ лімфоцитів у легенях, впливає на формування та функціональний стан альвеолярних макрофагів і епітеліоцитів респіраторного відділу.

  • Морфофункціональна характеристика лімфоїдних утворень гортані людини в онтогенезі та їх реактивні зміни

             Комплексно досліджено гістотопографію, кількість, будову та функціональні особливості лімфоїдних утворень різних відділів гортані в онтогенезі. Встановлено відмінності у морфологічній організації та клітинному складі лімфоїдних структур різних відділів гортані. Наведено комплексну морфофункціональну характеристику дифузно розташованих елементів місцевої імунної системи гортані у віковому аспекті та встановлено їх морфогенетичну роль у пре- та постнатальному формуванні епітеліальних і лімфоїдних структур гортані. Показано взаємозв'язок між кількістю, локалізацією лімфоцитів і рівнем біосинтетичних і формотвірних процесів у структурах гортані людини у пренатальному періоді онтогенезу. Встановлено закономірності динаміки лектин-позитивних лімфоцитів у гортані людини в онтогенезі. Виявлено етапи становлення структурно-функціональної основи імунної реактивності гортані щурів у ранньому постнатальному періоді онтогенезу. Встановлено закономірності змін в її формуванні у разі впливу антигеном у внутрішньоутробному періоді. Описано структури гортані, які мають рецептори до лектинів арахісу, сої та бобчука. З'ясовано закономірності динаміки їх кількісних змін. Виявлено вплив антигенного введення на формування структур гортані у ранньому постнатальному періоді онтогенезу.

  • Поведінка домішок з незаповненими 3d і 4f-оболонками в селеніді ртуті і твердих розчинах на їх основі

    : автореф. дис... канд. фіз.-мат. наук: 01.04.10 [Електронний ресурс] / В.Р. Романюк; Чернів. нац. ун-т ім. Ю.Федьковича. — Чернівці, 2009. — 20 с. — укp.

  • Проблема спряженості та ріст періодів у групах Григорчука

             В дисертації вивчається 2-групи Григорчука та деякі інші скінченно-породжені резидуально скінченні групи подібної конструкції. Пропонується певна методика отримання інформації про структуру елементів в групах Григорчука. Зокрема, повністю розв'язується проблема спряженості елементів в групах Григорчука; подаються нижня та верхня оцінки зростання періодів в 2-групах Григорчука. Єдиний підхід до вивчення всіх груп Григорчука дозволяє також розширити клас груп, що досліджуються: знайдено необхідні умови наявності тотожностей для скінченно-породжених резидуально скінченних груп, з яких випливає відсутність тотожностей в групах Григорчука.

  • Морфофункціональний статус кровоносних судин та тканинних компонентів печінки у свійських тварин неонатального періоду

             Досліджено морфофункціональний статус аферентних і еферентних кровоносних судин, а також тканинних компонентів печінки телят, поросят і цуценят у перші 20 діб постнатального періоду онтогенезу. Доведено, що біологічною закономірністю даного морфогенезу є його незавершеність, зумовлена впливом дренажу плацентарної крові по пупковій вені у пупково-ворітний колектор і через венозну протоку до каудальної порожнистої вени. Незавершеність структури кровоносних судин і тканинних компонентів печінки зумовлена її участю у регулюванні інтенсивності течії крові до серця і високою адаптивною потенцією в неонатальний період відповідно до матуронатності організму. Виявлено, що у неонатальний період змінюється структура магістральних і мікроциркуляторного русла кровоносних судин печінки, формуються структурно-функціональні одиниці (часточки) паренхіми, збільшується оптична щільність гепатоцитів і асинхронно зменшується їх кількості, а в подальшому відбувається зникнення центрів гемопоезу в органі. Установлено, що структурно-функціональні особливості кровоносних судин печінки, її тканинних компонентів, динаміка їх сонографічних (ехоморфологічних) показників і кореляційних взаємозв'язків, а також висока варіабельність свідчать про участь печінки як органа у регуляції течії крові від органів черевної порожнини до серця у тварин неонатального періоду.

  • Поліморфізм генів, асоційованих з господарсько-цінніми ознаками великої рогатої худоби

             Установлено, що тільки у видів підродини Bovinae частота несинонімічних замін вище, ніж синонімічних. Амінокислотна послідовність капа-казеїну у 4-му екзоні у двох видів Bos taurus та Bos indicus ідентична, за винятком однієї заміни у позиції 148 у Bos tauru. Це відповідає алельному варіанту B капа-казеїну у великої рогатої худоби. Для тварин червоної польської породи установлено наявність цінних алельних варіантів за генами (CSN3, BLG, GH), а для тварин галовейської породи - за генами GH, LEP, MSTN, які взаємопов'язані з показниками м'ясної продуктивності. Найбільш цінним співвідношенням алельних варіантів генів BLG, CSN3, GH, PIT-1 характеризуються тварини бурої карпатської породи. Розподіл алельних варіантів генів визначається особливостями формування генофонду кожної породи відповідно до її напрямку продуктивності і не залежить від еколого-географічних умов розведення. Застосування методу ПЛР-ПДРФ дає змогу прискорити та збільшити точність селекційної роботи щодо підвищення якості сільськогосподарської продукції.

  • Клініко-імунологічні особливості раннього неонатального періоду у недоношених новонароджених групи ризику з внутрішньоутробного бактеріального інфікування

             Обгрунтовано важливість визначення стану навколоплідних оболонок у жінок з загрозою переривання вагітності та ризиком внутрішньоутробної інфекції (ВУІ) з метою встановлення ступеня ризику розвитку внутрішньоутробного бактеріального інфікування (ВУБІ) в системі мати - плід - новонароджений.

  • Особливості перебігу і ведення раннього неонатального періоду у дітей з природженими вадами розвитку і ризиком спадкової патології

             Розроблено ефективну тактику ведення неонатального періоду в дітей з природженими вадами розвитку (ПВР) і ризиком спадкової патології. Проведено порівняльний аналіз особливостей перебігу раннього неонатального періоду й адаптаційних процесів у дітей від матерів з групи високого ризику природженої та спадкової патології у потомстві та у новонароджених з ПВР "суворого обліку". Відзначено, що середня частота ПВР у популяції Львівщини протягом 2001 - 2005 рр. становить 392,88 на 10 000 новонароджених, а від "суворого обліку" - 27,26 на 10 000 новонароджених. Установлено, що у порвінянні з новонародженими від TORCH-інфікованих матерів і жінок високого генетичного ризику, діти з ПВР відзначаються вищою частотою порушень стану відразу після народження та наступною захворюваністю. Встановлено, що у переважної більшості дітей з муковісцидозом (73,9 %) клінічні симптоми захворювання мали місце у перші дні життя, лише у 26,1 % випадків, ранній неонатальний період перебігав без особливостей. Розроблено рекомендації щодо ефективної тактики ведення неонатального періоду в дітей з високим ризиком природженої та спадкової патології.

  • Клінічні та терапевтичні аспекти дуоденальних виразок, асоційованих із різноманітними штамами Helicobacter pylory

             Визначено вплив різноманітних (чутливих і резистентних до антибіотиків) штамів Helicobacter pylori на клінічні проявлення, морфологічні зміни, систему гемостазу у хворих на дуоденальні виразки. Показано, що резистентні до антибіотиків штами Helicobacter pylori у порівнянні з чутливими викликають більші порушення функціонального та морфологічного стану гастродуоденальної зони та системи гемостазу. Встановлено, що дана терапія з урахуванням виявлених порушень має високу ерадикаційну ефективність і здатна усувати дані порушення.

  • Сучасні підходи до діагностики, лікування та прогнозування захворювань шийки матки, асоційованих з папіломавірусною інфекцією

             Обстежено 348 жінок із захворюваннями шийки матки (ШМ), асоційованих з папіломавірусною інфекцією (ПВІ), 178 хворих з доброякісними процесами, асоційованих з ПВІ, 132 жінки з церквіальною інтрансоплазією (ЦІН) І і ІІ ступенів тяжкості, асоційованих з ПВІ, 38 жінок - хворих на ЦІН ІІІ ступеня та преінвазивний рак шийки матки (РШМ), асоційованих з ПВІ. Встановлено, що від папіломавірусних захворювань страждають, в основному, молоді жінки активного репродуктивного періоду. Ранню появу менархе у хворих на доброякісні процеси, асоційованих з ПВІ, відзначено у 4,8 разів, а у хворих на преінвазивний РШМ, асоційований з ПВІ, - у 2,1 рази частіше, ніж у здорових жінок. Визначено можливості кольпоцитоморфологічних методів у виявленні персистенції вірусу папіломи людини (ВПЛ). Електронно-мікроскопічним методом виявлено особливості ультраструктурної організації слизової оболонки ШМ, враженої ВПЛ. За результатами ДНК (ПЛР) підтверджено, що для доброякісних процесів ШМ характерними є типи ВПЛ - 6 і 11, а передпухлинних і пухлинних - типи 16 і 18, менше - 31 - 33. У патогенезі захворювань ШМ, індукованих ВПЛ, особливу роль відіграє стан імунореактивності організму жінки. Доведено, що у разі ПВІ ШМ змінюються показники неспецифічної противірусної резистентності організму. У випадках захворювань ШМ, асоційованих з ПВІ, у периферійній крові хворих жінок з'являються подразники, які призводять до функціональної перебудови клітин фагоцитарної системи - моноцитів і нейтрофілів: різко зростають показники кисневозалежної бактерицидної активності нейтрофілів, пригнічуються резервні можливості системи фагоцитозу. У периферичній крові хворих жінок змінюється характерне для клінічно здорових осіб співвідношення Т- і В-лімфоцитів, а також їх субпопуляцій. У разі папіломавірусних уражень ШМ зменшується величина індексу співвідношення CD4/CD8. У хворих жінок пригнічується продукція - та -інтерферону клітинами периферичної крові. Зниження інтерфероногенної активності клітин супроводжується зміною показників клітинного імунітету. За допомогою отриманих результатів теоретично обгрунтовано необхідність проведення імунокоригувальної терапії у комплексному лікуванні захворювань ШМ, асоційованих з ПВІ. Запропоновано нові високоефективні методи лікування захворювань ШМ, індукованих ПВІ. Залежно від ступеня тяжкості захворювання для його локалізації використовуються такі комбінації: місцева цитостатична терапія разом з місцевою інтерферонотерапією; CO2-лазерна вапоризація в комплексі з системною інтерферонотерапією; місцева цитостатична терапія в поєднанні з кріодеструкцією , місцевою та системною інтерферонотерапією; місцева цитостатична терапія в поєднанні з діатермоконізацією та системною інтерферонотерапією. Завдяки запропонованому комплексному лікуванню захворювань ШМ, асоційованих із ПВІ, на 20 % зросла ефективність лікування, нормалізувались показники загального та місцевого імунітету, на 14 % знизилась частота рецидивів захворювань ШМ.

  • Розвідувальна діяльність періодів Нової Запорізької Січі та Української революції: історичний аспект

             Проаналізовано джерельну базу та стан наукової розробки проблеми становлення та функціонування воєнної розвідки періоду Нової Запорозької Січі (1734 - 1775 рр.) та Української революції на початку XX ст. (1917 - 1921 рр.), запропоновано власну методику дослідження. З'ясовано роль і місце воєнної розвідки у забезпеченні національної безпеки України. Узагальнено досвід функціонування розвідувальних органів в організації діяльності військових формувань Запорозької Січі (1734 - 1775 рр.), Української Народної Республіки та Української держави (1917 - 1921 рр.) у мирний та воєнний період. Проаналізовано принципи організації та планування розвідувальної діяльності. Охарактеризовано структуру та способи ведення воєнної розвідки Запорозького війська та Збройних сил України. Висвітлено позитивні та негативні аспекти розвідувального забезпечення, а також підготовки особового складу для виконання бойових завдань. Надано оцінку ефективності дій розвідувальних органів. Наведено рекомендації щодо сучасного використання історичного досвіду розвідувальної діяльності періодів Нової Запорозької Січі, Української Народної Республіки та Української держави.

  • Клініко-параклінічні характеристики гострого і проміжного періодів легкої черепно-мозкової травми

             Уперше комплексно вивчено вміст нуклеїнових кислот, L-аргініну, середніх молекул (СМ), активності нуклеаз, перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) у сироватці крові та кількості нітритів у сечі хворих з легкою черепно-мозковою травмою (ЛЧМТ) у динаміці її гострого та проміжного періодів. Виявлено залежність даних показників від тяжкості травми, тривалості та клінічних особливостей перебігу гострого та проміжного періодів ЛЧМТ, наявності супутньої алкогольної інтоксикації, а також від фазності перебігу процесу. Запропоновано критерії та розроблено рекомендації для проведення корекції порушень, які виникають, нуклеїнового гомеостазу, активності нуклеаз, ПОЛ, обміну NO та концентрації СМ у гострому періоді струсу головного мозку (СГМ) за допомогою фенібуту. Доведено, що використання даного препарату у комплексному лікуванні хворих з СГМ у гострому періоді у порівнянні з традиційною терапією сприяє більш швидкому регресу клінічних проявів травми.

© 2007-2018 vbs.com.ua