От партнеров

Заказать работу

От партнёров


Счетчики
    Желаете получить информацию о том, где можно найти и СКАЧАТЬ не отходя от своего компьютера бесплатные журналы, обзоры, научные и аналитические статьи, статистические данные, книги, учебники, официальные документы государственных органов? Тогда воспользуйтесь нашим новым сервисом "Полезная ссылка"!

    Как это работает? Очень просто! Вы получаете полезную ссылку, нажав на которую, скачиваете документ с первоисточника в электронном виде.

Поиск рефератов на Linksdir.com.ua!
Раздел каталога

Научные статьи и авторефераты диссертаций по медицине

Название

Професійна спрямованість навчання предметів природничо-математичного циклу в медичному коледжі : автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / В.А. Копетчук; Ін-т педагогіки АПН України. — К., 2009. — 21 с. — укp.

Коротко

Професійна спрямованість навчання предметів природничо-математичного циклу в медичному коледжі

СсылкаК сожалению, на данный момент ссылка не доступна
Добавлено2010-05-07 01:21:21
Описание
         Розроблено науково-теоретичні основи забезпечення професійно спрямованого навчання, наведено критеріальну характеристику та визначено особливості організації викладання природничо-математичних предметів у медичному коледжі, розкрито сутність базових понять дослідження. Створено модель професійно спрямованого навчання, яку використано у процесі вивчення предметів природничо-математичного циклу в медичному коледжі. Визначено структуру, мотивацію, ціннісні орієнтації, дидактичні компоненти й етапи професійно спрямованого навчання. Обгрунтовано умови успішної реалізації запропонованої моделі, якими є цілісний підхід до організації процесу забезпечення професійної спрямованості, варіативність організаційних форм навчальної діяльності та самовдосконалення студентів медичних коледжів. Встановлено критерії та показники рівнів сформованості професійної спрямованості у навчанні студентів медичних коледжів. Удосконалено комплекс педагогічної діагностики рівня професійно спрямованих предметів природничо-математичного циклу. Експериментально підтверджено, що успішній реалізації професійно спрямованого навчання сприяє комплексний підхід щодо вивчення професійних і природничо-математичних предметів студентами медичного коледжу.
См. также:
  • Диференціація навчання учнів 7 - 11 класів у процесі поглибленого вивчення предметів природничо-математичного циклу

             Висвітлено питання організації диференціації навчання у процесі поглибленого вивчення предметів природничо-математичного циклу (на прикладі математики, фізики та інформатики у класах з поглибленим вивченням математики й фізики). Диференціацію навчання в спеціалізованих класах розглянуто як дидактичну систему, до основ побудов якої покладено модульний принцип. Науково обгрунтовано, теоретично розроблено й апробовано всі модулі дидактичної системи (Систему Діагностики реальних навчальних можливостей учня, педагогічну технологію більш ранньої спеціалізації (організацію пропедевтичного курсу), педагогічну технологію організації мобільних груп, програму "Фізмат-дует", Систему Індивідуального Контролю, Систему Індивідуальних Завдань), визначено їх ефективність і надійність. Обгрунтовано можливість диференціації навчання, сформульовано цілі та визначено умови для її проведення у спеціалізованих класах.

  • Диференціація навчання в процесі групової форми його організації (на прикладі предметів природничо-математичного циклу)

             Визначено сутність диференціації навчання, її види, особливості надання педагогічної підтримки за умов групової роботи. Уточнено дефініції "педагогічна підтримка", "дозована педагогічна підтримка", "адекватна педагогічна підтримка". Науково обгрунтовано сутність і способи організації диференційованої педагогічної підтримки, конкретизовано види допомоги та прийоми надання адекватної педагогічної підтримки. Уточнено критерії для визначення об'єктивної динаміки сформованості реальних навчальних можливостей школярів. Вперше розроблено й експериментально перевірено варіативну технологію надання педагогічної підтримки з метою диференціації навчання в процесі групової форми його організації (підтримка вчителем, лідерами навчальних мікрогруп, надання алгоритмів самодопомоги). З'ясовано вплив реалізації педагогічної підтримки на якісні показники в навчанні школярів. Виявлено умови ефективності застосування розробленої технології.

  • Педагогічні умови професійного спрямування природничо-математичних предметів у медичному коледжі

             Розглянуто проблему професійного спрямування навчальних предметів природничо-математичного циклу відповідно до майбутньої спеціальності студентів медичного коледжу.

  • Формування пізнавального інтересу учнів 7 - 9 класів у процесі навчання предметів природничо-математичного циклу за комп'ютерної підтримки

             Вперше науково обгрунтовано сутність поняття "комп'ютерна підтримка" як заздалегідь спроектованого вчителем використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій з метою досягнення поставленої ним педагогічної мети. Виокремлено основні види комп'ютерної підтримки (інформаційну, програмну, комунікаційну), визначено її функції у навчальному процесі (інформаційну, інструментальну, моделювання, візуалізації, автоматизації, комунікативну, аналітичну) та режими використання (автономний, опосередкований, допоміжний). Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено способи формування пізнавального інтересу учнів VII - IX класів у процесі вивчення предметів природничо-математичного циклу з застосуванням комп'ютерної підтримки (зокрема, мультимедійної презентації об'єкта вивчення, електронних ресурсів для формулювання задач з використанням реальних ситуацій і даних, а також організації роботи учнів з інтерактивною комп'ютерною моделлю об'єкта вивчення). Уточнено компоненти пізнавального інтересу, встановлено критерії та показники рівня їх сформованості. Запропоновано схеми організації занять з застосуванням комп'ютерної підтримки у навчальному процесі.

  • Професійна діяльність учителя з розвитку творчих здібностей старшокласників на уроках природничо-математичного циклу

             Розроблено модель професійної діяльності вчителя, спрямованої на розвиток творчих здібностей учнів старших класів. Конкретизовано сутність і структуру понять, визначено критерії та рівневу характеристику готовності вчителя до даної діяльності. Запропоновано й апробовано методику діагностики рівнів готовності вчителя, модель на матеріалі уроків природничо-математичного циклу, науково-методичні матеріали щодо вдосконалення процесу навчання учнів, спецкурс "Організація та управління творчою діяльністю старшокласників на уроках природничо-математичного циклу".

  • Розвиток логічного мислення учнів основної школи в процесі вивчення предметів природничо-математичного циклу

             Вперше теоретично обгрунтовано педагогічні умови розвитку логічного мислення учнів у процесі вивчення предметів природничо-математичного циклу. Доведено залежність ефективності розвитку логічного мислення учнів від особливостей організації навчально-пізнавальної діяльності за умов особистісно орієнтованого навчання. Уточнено зміст поняття "логічне мислення", встановлено критерії та рівні його сформованості. Проаналізовано еволюцію тлумачення сутності поняття "мислення" у філософській та психолого-педагогічній літературі на різних історичних етапах суспільного розвитку. Розроблено основні положення особистісно орієнтованого навчання й обгрунтовано доцільність його використання як ефективної умови розвитку логічного мислення учнів. Розроблено й експериментально перевірено комплекс навчальних завдань, спрямованих на оволодіння учнями логічними операціями та логічними уміннями. Доведено доцільність його використання як ефективного засобу розвитку логічного мислення учнів у процесі вивчення предметів природничо-математичного циклу.

  • Історія математики як інтеграційна основа навчання предметів математичного циклу у фаховій підготовці майбутніх учителів

             Досліджено проблему впровадження інтегративного підходу щодо навчання предметів математичного циклу у процесі фахової підготовки майбутніх учителів математики. Науково обгрунтовано концепцію вивчення та використання історії математики як інтеграційної основи навчання предметів математичного циклу. На підставі визначення концептуальних засад побудовано теоретичну модель вивчення та використання історії математики як інтеграційної основи навчання предметів математичного циклу, яка предбачає: забезпечення пропедевтичного вивчення історії математики та початкової методологічної шляхом введення для першокурсників факультативного курсу "Математика як наука та навчальний предмет"; використання історичного матеріалу безпосередньо у процесі навчання предметів математичного циклу; вивчення систематичного курсу історії математики. Детально розглянуто методичну систему навчання історії математики. Розроблено теоретичні підходи щодо структурування та змістового наповнення курсу. Визначено організаційно-методичний інструментарій навчання, з'ясовано можливості використання у навчальному процесі нових інформаційних технологій, зокрема, комп'ютерного тестування. Обгрунтовано, що в педагогічних університетах курс "Історія математики" доцільно будувати як навчальний комплекс, у якому лекційний курс створююється на хронологічному принципі, а практичний - охоплює історію розвитку окремих математичних галузей, запропоновано варіант даного комплексу. На підставі результатів експериментального впровадження побудованої моделі у навчальний процес підтверджено можливість створення з її допомогою сприятливих умов для одержання дидактичних результатів у трьох напрямах: розвиток особистості студентів на базі якісного засвоєння знань з історії математики; вплив історії математики на процес навчання предметів математичного циклу та інтеграцію математичних знань; формування у студентів готовності до професійно-педагогічної діяльності засобами історії математики.

  • Професійна спрямованість викладання математичного аналізу в умовах диференційованої підготовки вчителя математики

             Дисертаційне дослідження присвячене проблемі вдосконалення професійної підготовки майбутніх вчителів математики в процесі навчання їх математичного аналізу в педагогічному вузі. Визначені загальні цілі підготовки сучасного вчителя математики в педагогічному вузі; спираючись на теорію мотивації діяльності, обгрунтовано необхідність у професійно спрямованому навчанні математичного аналізу майбутніх учителів математики; розроблена методична система навчання математичного аналізу, яка спрямована на підвищення рівня професійної підготовленості майбутніх учителів до викладання математики у різних типах навчальних закладів.

  • Педагогічні умови формування пізнавальної активності учнів 7 - 9 класів на уроках природничо-математичного циклу

             Розроблено та обгрунтовано технологію формування пізнавальної активності учнів VII - IX класів на уроках природничо-математичного циклу у системі середньої освіти за 12-бальною шкалою, що передбачає взаємозумовлену діяльність учнів та вчителя у процесі засвоєння наукових знань з використанням модульно-пізнавального та дидактично-технологічного аспектів навчально-пізнавальної діяльності. Уточнено суть пізнавальної активності та обгрунтовано можливості використання її як показника розвитку навчального процесу за допомогою розроблених рівнів пізнавальної активності. Виділено у структурі навчання особистісний компонент й визначено його роль у процесі керування навчально-пізнавальною діяльністю учня. Визначено роль теоретичних знань та вплив педагогічних умов на формування пізнавальної активності учнів VII - IX класів у процесі реалізації природничо-математичного циклу.

  • Система екологічної освіти в загальноосвітній школі в процесі вивчення предметів природничо-наукового циклу

             Науково обгрунтовано шляхи вирішення проблеми екологічної освіти школярів у процесі вивчення предметів природничо-наукового циклу. Проаналізовано історію становлення даного напрямку освітньої діяльності та особливості його реалізації. Наведено оцінку екологічної спрямованості предметів природничо-наукового циклу в сучасній вітчизняній і зарубіжних школах. З метою формування екологічної компетенції учнів розроблено концепцію трансформації екологічного змісту за екосистемними одиницями. Визначено умови ефективного впровадження даного процесу та типи освітніх завдань з урахуванням формалізованих за педагогічними критеріями існуючих видів екосистем і співвідносних з ними пріоритетних консументів. Розроблено методику оцінки екологічної компетентності учнів і виявлено критерії та рівні динаміки її формування, визначено стилі відношення до природи (конструктивний, творчий і деструктивний) і чотири типи аналізу екосистем. Визначено характеристики, принципи, методи, засоби та умови забезпечення дієвості системно-логічного й особистісно-орієнтованого напрямів екологічної освіти, репрезентовано відповідні навчальні та виховні технології, виявлено типологію та особливості екологічно-спрямованих уроків. Розроблено проект педагогічних завдань нормативного, когнітивного, емоційно-мотиваційного та практичного типів. Результати наукового дослідження впроваджено у процес екологічної підготовки в Україні та рекомендовано використовувати для подальшого удосконалення екологічної освіти в загальноосвітній школі та вищих навчальних закладах.

  • Формування у старшокласників інтересу до професії у процесі вивчення предметів фізико-математичного циклу

             Вперше розроблено й апробовано методику формування у старшокласників інтересу до професії під час вивчення фізико-математичних дисциплін, визначено ефективні умови її впровадження у навчально-виховний процес школи. Розкрито сутність понять "інтерес", "пізнавальний інтерес", "формування інтересу до професії". Здійснено теоретичне узагальнення та практичну перевірку наступності та різноманітності форм, методів і прийомів формування у старшокласників інтересу до професії. Охарактеризовано рівні професійного інтересу та етапи його зростання. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено потенційні можливості предметів фізико-математичного циклу щодо формування інтересу до професії в учнів старших класів, розроблено банк професій регіону.

  • Професійна спрямованість навчання вищої математики студентів економічних спеціальностей

             Вперше визначено педагогічні умови забезпечення професійної спрямованості навчання математики студентів економічних спеціальностей. Обгрунтовано необхідність забезпечення узгодженості методів, прийомів та засобів навчання вищої математики з новими завданнями щодо формування професійної культури фахівця, а також використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій організації навчально-пізнавальної діяльності студентів. Показано доцільність урізноманітнення форм і засобів формування й розвитку мотивів пізнавальної діяльності студентів у процесі навчання. Побудовано модель реалізації професійного спрямування навчання вищої математики студентів економічних спеціальностей відповідно до нових тенденцій розвитку освіти в Україні. Доведено пріоритетне значення та необхідність розвитку прийомів розумової діяльності у процесі навчання як важливого чинника формування професійної культури майбутнього економіста. Визначено основні мотиви вивчення вищої математики. Наведено пропозиції щодо підвищення ефективності організації самостійної роботи студентів та удосконалення кредитно-модульної системи навчання.

  • Розвиток пізнавальної активності школярів старших класів у процесі вивчення предметів фізико-математичного циклу

             Науково обгрунтовано розвиток пізнавальної активності учнів старших класів у процесі вивчення математики та фізики на основі модульно-розвиваючої технології навчання, що сприяє інтелектуальному розвитку школярів, формуванню у них системних фізико-математичних знань. Встановлено, що розвиток даної активності школярів підвищується, якщо навчання проведено з використанням модульно-розвиваючої технології за запропонованою методикою. Виявлено організаційно-педагогічні та методичні умови формування, а також розвитку пізнавальної активності у процесі навчальної діяльності старшокласників. Розроблено рекомендації з організації навчальної діяльності та розвитку пізнавальної активності старшокласників на заняттях із математики та фізики, що мають загальний характер і придатні для реалізації під час вивчення природничих дисциплін.

  • Формування інтелектуальних умінь старшокласників у процесі навчання предметів мовно-літературного циклу

             Досліджено актуальну проблему формування інтелектуальних умінь старшокласників у процесі вивчення предметів мовно-літературного циклу. Досліджено історію дидактики щодо формування інтелектуальних умінь, розкрито сутність базових понять. Проведено науковий аналіз змісту предметів мовно-літературного циклу, висвітлено їх вплив на формування інтелектуальних умінь старшокласників. Визначено структуру, ознаки, рівні сформованості, критерії та показники оцінювання, дидактичні умови, створено й апробовано модель і діагностичну методику формування даних умінь у процесі вивчення предметів мовно-літературного циклу. Розроблено факультативний курс "Формування інтелектуальних умінь у процесі вивчення предметів мовно-літературного циклу", експериментально підтверджено його ефективність.

© 2007-2018 vbs.com.ua