От партнеров

Заказать работу

От партнёров


Счетчики
    Желаете получить информацию о том, где можно найти и СКАЧАТЬ не отходя от своего компьютера бесплатные журналы, обзоры, научные и аналитические статьи, статистические данные, книги, учебники, официальные документы государственных органов? Тогда воспользуйтесь нашим новым сервисом "Полезная ссылка"!

    Как это работает? Очень просто! Вы получаете полезную ссылку, нажав на которую, скачиваете документ с первоисточника в электронном виде.

Поиск рефератов на Linksdir.com.ua!
Раздел каталога

Научные статьи и авторефераты диссертаций по экономическим наукам

Название

Структурна перебудова трансформаційної економіки в контексті сучасних тенденцій екологізації : автореф. дис... канд. екон. наук: 08.00.01 / В.В. Жигінас; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2008. — 20 с. — укp.

Коротко

Структурна перебудова трансформаційної економіки в контексті сучасних тенденцій екологізації

СсылкаСкачать в архиве
Добавлено2009-04-12 18:47:34

постіндустріальної стадії як загальної закономірності еволюційного прогресу цивілізації. У цьому контексті для
України головним завданням є створення матеріального добробуту, який відповідає її значному
науково-технічному, промисловому та природо-ресурсному потенціалу.

У розділі 3 «Інвестиційні та екологічні чинники вдосконалення структурних пропорцій» досліджуються питання
інвестиційного забезпечення та екологізації структурної перебудови української економіки.

Заощадження населення України не відіграють суттєвої ролі у збільшенні інвестиційного потенціалу економіки. Їх
обсяг у структурі валових національних заощаджень складає близько 36%, що майже в 1,5 раза менше, ніж у
розвинених країнах світу. Через тривалий період недоспоживання, зростання реальних доходів населення
переважно трансформується не в заощадження, а на споживання. Автор приходить до висновку, що в умовах
посткризового періоду розвитку політика зростання доходів є необхідною, але не достатньою умовою для
збільшення інвестиційних ресурсів за рахунок заощаджень населення. Для цього зростання реальних доходів
повинно поєднуватись із подальшим розвитком фінансових ринків (особливо кредитного та фондового). Збільшення
інвестиційних ресурсів за рахунок прибутків підприємств потребує удосконалення системи оподаткування.
Необхідно знизити загальне податкове навантаження до економічно обґрунтованого рівня, який є компромісом між
потребами максимального розширення і оновлення виробництва та надходженнями до доходної частини державного
бюджету. З метою усунення розриву між прибутковістю окремих видів промислової діяльності доцільним є
запровадження диференційованих ставок податку на прибуток, розмір яких повинен встановлюватись на певний
термін та з огляду на пріоритетність розвитку тієї чи іншої галузі. Дослідивши особливості амортизаційної
політики, автор робить висновок, що вона не дає змоги призупинити процес фізичного та морального зносу
основних фондів вітчизняних підприємств. Для відновлення економічної функції амортизації потрібно переглянути
існуючі вимоги щодо її нарахування та прийняти законодавчі акти, що регламентують використання та передбачають
відповідальність за нецільове використання амортизаційних коштів.

У розвинутих країнах світу у процесі важливих структурних перетворень серед усіх джерел інвестиційних ресурсів
домінуючими були бюджетні кошти. Зазначене не відповідає практиці фінансування структурних перетворень в
Україні, де переважають власні кошти підприємств (прибуток та амортизація складають близько 2/3 усіх
інвестицій), що призводить до стихійного оновлення капіталу. Обсяги державних капітальних вкладень можуть
суттєво збільшитись за рахунок удосконалення механізмів планування бюджетних видатків. Потрібно відмовитись
від практики, коли фактичний обсяг видатків, здійснених розпорядниками бюджетних коштів у поточному році, є
одним із критеріїв для визначення видатків на наступний рік. Необхідно, щоб виділення бюджетних коштів було
прив’язаним до конкретних результатів їх отримувачів, а не до фактичних видатків, понесених раніше. Це дасть
можливість заощадити ті ресурси, які неефективно використовуються на поточне споживання, і спрямувати значну
частину вивільнених таким чином коштів на інвестиційні потреби. За розрахунками дисертанта, такий підхід
подвоїть державні капіталовкладення.

У загальному обсязі капіталовкладень 2006 року частка прямих іноземних інвестицій складає всього 3,4% (або 450
дол. США на душу населення), тоді як в країнах Центрально-Східної Європи – близько 15%. Розподіл прямих
іноземних інвестицій за видами економічної діяльності не відповідає структурним пріоритетам, оскільки останні
спрямовуються переважно у швидкоокупні сфери (торгівля, фінансова діяльність, операції з нерухомістю). Нинішня
ситуація вимагає здійснення адекватної політики регулювання іноземних інвестицій. Заходи відповідної політики
мають передбачати широку та гнучку систему пільг, які можуть бути надані іноземному інвестору у разі
дотримання умов, визначених державою. Останні повинні тісно кореспондуватися із пріоритетами структурної
перебудови та соціально-економічного розвитку. Втім, досвід окремих постсоціалістичних країн переконує в тому,
що іноземні інвестори не зацікавлені у вкладанні коштів у країни, де бракує внутрішніх інвестицій. Тому
іноземні інвестиції можуть слугувати доповненням до внутрішніх національних ресурсів, однак вони не можуть
відіграти роль головного важеля структурних змін.

На основі аналізу вітчизняної системи екологічного оподаткування та її порівняння з аналогічними системами
розвинених країн, автором розроблено модель екологічного оподаткування в Україні (рис. 4).





Загальна концепція моделі полягає у створенні додаткових стимулів для технологічного оновлення виробничої бази
підприємств за рахунок зміни структури і механізмів нарахування екологічних податків. В основу цієї моделі
покладено систему рівнянь, де ставка ефективного екологічного податку (Т) визначається з урахуванням двох
критеріїв: 1) граничні витрати підприємства на зменшення забруднення (МС3), які дають уявлення про порогову
величину екологічного податку, нижче якого підприємства не зацікавлені у технологічних і природозберігаючих
змінах, та 2) екологічна ціна продукції (РЕ), яка визначає екологомісткість продукції та характеризує розмір
екологічних збитків, завданих суспільству.


ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у розробленні
теоретико-методологічних положень і практичних аспектів структурної перебудови трансформаційної економіки
України, спрямованих на створення сучасної і екологічно безпечної її структури. Результати проведеного
дисертаційного дослідження дають можливість зробити такі висновки і пропозиції:

Теоретичний аналіз структури економіки дав змогу встановити, що остання, на відміну від структури суспільного
виробництва, уособлює в собі не лише найбільш агреговані пропорції суспільного відтворення, але й інші важливі
макроекономічні пропорції, які включають діяльнісно-видові, технологічні та зовнішньоекономічні. Всі вони у
сукупності складають структуру окремо взятої національної економіки, яка формується під впливом суспільного та
міжнародного поділу праці, рівня розвитку продуктивних сил та системи економічних відносин, що відрізняє її
від інших структур як у часі, так і в просторі.

Трансформація структури економіки є діалектичним процесом порушення та відновлення трьох рівнів структурної
рівноваги (цінового, попиту і пропозиції, рівень продуктивних сил), які визначають дію механізму
структуроутворення. Їх порушення спричинює суперечність між потребою в економічних ресурсах та можливістю
задоволення такої потреби за наявної структури. Основними шляхами для вирішення цієї суперечності є структурні
зрушення або структурна перебудова, які розрізняються за масштабністю і тривалістю структурних перетворень, а
також специфікою дії чинників, що їх зумовлюють.

Неоднозначний вплив структурних перетворень на умови життєдіяльності суспільства визначає необхідність
оцінювання їх якості за спеціальними економічними показниками. В основу розробленої автором методології цього
оцінювання покладено такі основні показники, як: структурна ресурсомісткість, структурна ресурсовіддача, які
визначають вплив структурних змін на обсяг витрат економічних ресурсів на одиницю валового випуску і
ефективність використання таких ресурсів, а також показник прогресивності структурних змін, що дає можливість
визначати структурний вплив на темпи економічного зростання.

В умовах загострення світової екологічної кризи надзвичайно актуальним є пошук шляхів відновлення екологічної
рівноваги на планеті Земля шляхом підтримки стійкого розвитку. У процесі дослідження автором встановлено, що
прогресивний підхід до стійкого розвитку в сучасних умовах пов’язується із переходом від індустріального до
постіндустріального технологічного способу виробництва. У структурі постіндустріальної економіки переважає
сфера послуг, а основними ресурсами її зростання є знання та інформація, виробництво і споживання яких не
завдає шкоди довкіллю. Це дає змогу зробити висновок, що сучасна постіндустріальна модель розвитку економіки
найбільшою мірою відповідає вимогам збереження довкілля.

Альтернативною доктриною структурної перебудови, яку взяли на озброєння країни Південно-Східної Азії є
«наздоганяючий розвиток». Вона ґрунтується на прискореному індустріальному розвитку через засвоєння тих
технологій і способів організації виробництва, які свого часу були реалізовані передовими країнами світу.
Основним недоліком «наздоганяючого розвитку» є те, що країни, які обирають цей шлях, не можуть подолати
технологічне відставання від постіндустріальних країн, а однобокий індустріальний розвиток лише посилює
екологічні загрози.

Практика структурної перебудови в Україні засвідчує, що наявні джерела інвестиційних ресурсів не забезпечують
навіть мінімальної потреби для її фінансування. У структурі валових інвестицій 2/3 складають власні кошти
підприємств, що не відповідає світовій практиці. Остання переконує, що у період радикальних структурних
перетворень, коли необхідно уникнути стихійності оновлення основного капіталу, домінуючими мають бути бюджетні

См. также:
  • Структурна перебудова в телекомунікаційних компаніях

             Визначено концептуальні засади функціонування телекомунікаційної компанії як суб'єкта економічних відносин, який еволюціонує у процесі трансформації організаційно-економічного статусу та прав власності. З позицій комплексного підходу узагальнено й уточнено шляхи структурної перебудови у телекомунікаційній компанії. Висвітлено фактори зовнішнього середовища, які суттєво впливають на трасформацію структури телекомунікаційної компанії: глобалізацію, демонополізацію, приватизацію та лібералізацію телекомунікаційного ринку, ступінь розвитку фондового ринку, кількісний та якісний склад його учасників. Сформульовано поняття "демонополізація телекомунікаційного ринку" та визначено сценарії її здійснення. На основі порівняльного аналізу етапів структурної перебудови у провідних телекомунікаційних компаніях з'ясовано їх загальні риси й особливості відповідно до ступеня економічного розвитку країн Європи. У разі впровадження нової структури даної компанії запропоновано використовувати відносний показник зміни коефіцієнтів ефективності витрат, що дозволяє на основі існуючих вихідних даних, розрахувати відносний показник ефективності структурної перебудови компанії.

  • Структурна перебудова перехідних економік та її особливості в Україні

             Обгрунтовано, що основними структуроутворювальними елементами економіки є галузевий, технологічний, відтворювальний, інституційний та зовнішньоекономічний блоки. Для проведення аналізу динаміки економічної структури запропоновано використовувати систему показників, що включає масу, швидкість, інтенсивність, потенціал, мультиплікатор та акселератор структурних змін. Розроблено концепцію визначення пріоритетів структурної перебудови. Доведено безперспективність використання моделі "наздоганяючого" розвитку в структурній перебудові перехідних економік. Аргументовано, що в середньостроковому періоді в економіці України немає достатніх ресурсів для переходу до постіндустріального етапу структурних зрушень. Відзначено, що найближчою перспективою структурного оновлення економіки України є накопичення необхідних ресурсів за результатом розвитку пріоритетних секторів індустріальної економіки та створення механізмів їх спрямування до наступних постіндустріальних зрушень.

  • Перебудова кримінального процесу України в контексті європейських стандартів: теорія, історія і практика

             Досліджено тенденції розвитку національного кримінально-процесуального законодавства на підставі європейських стандартів кримінально-процесуальної діяльності та Конституції України та на цій підставі обгрунтовано висновок, що в Україні формується публічно-змагальне кримінальне судочинство. З'ясовано співвідношення вимог публічності (імперативності) й диспозитивності у системі нормативного регулювання кримінально-процесуальної діяльності та відзначено, що імперативні вимоги не можуть тлумачитися як безправне підпорядкування підозрюваного, обвинуваченого, підсудного органам дізнання, досудового слідства та суду. Розроблено засади кримінально-процесуальних механізмів, які найбільшою мірою забезпечують захист законних прав та інтересів учасників кримінально-процесуальної діяльності, доступність і дієвість судового контролю за діяльністю органів дізнання й досудового слідства. Здійснено аналіз кримінально-процесуального законодавства України на всіх етапах її історії та виявлено закономірність, суть якої полягає у тому, що тільки правові інститути, яким притаманна публічно-змагальна форма кримінального процесу, спроможні реально забезпечити захист прав і законних інтересів людини та громадянина. Сформульовано нормативне положення про розширення змагальних засад на досудовому слідстві. Визначено правову суть функцій слідчого судді, коло його прав і обов'язків. Розкрито процесуальну суть поняття "доступ до правосуддя" як одну з умов розвитку змагальної форми кримінального судочинства. Обгрунтовано висновок про загальну потребу нормативного закріплення форми правосуддя - відновлювального правосуддя. Розроблено систему змін і доповнень до чинного та до проекту КПК, які найбільшою мірою забезпечують розвиток процесуальних форм, іманентних публічно-змагальному процесу, зокрема меж допустимості "повороту до гіршого" на різних стадіях провадження у кримінальній справі.

  • Сакральна творчість львівських композиторів кінця ХХ - початку ХХІ ст. у контексті провідних тенденцій сучасної релігійної музики

             Розглянуто актуальні проблеми релігійної музики. Вперше в українському музикознавстві здійснено спробу розробити універсальну систему типологізації творів, що належать до сфери релігійної музики. Запропоновано застосування двох основних термінологічних категорій: "релігійної музики" та "сакральної музики". Українську релігійну музику розглянуто як невід'ємну складову загальноєвропейських процесів мистецького розвитку. Результати досліджень засвідчили безперервність та актуальність розвитку української традиції релігійної музики. Її континуарність простежено навіть у роки окупації України комуністично-тоталітарним режимом. Виявлено характерні особливості в одних випадках консервації, в інших - розвитку національної традиції релігійної музики у творчості українських композиторів-емігрантів. Увагу зосереджено на сакральній творчості львівських композиторів кінця XX - початку XXI ст. Аналіз ряду творів, що належать до сфери сакральної музики, виявив унікальність творчих засобів львівських композиторів у поєднанні національних традицій української релігійної музики з актуальними західноєвропейськими мовностильовими новаціями у цій сфері.

  • Формування трудового потенціалу в умовах трансформаційної економіки

             Висвітлено еволюцію поглядів і розкрито соціально-економічну суть категорії трудового потенціалу. Розроблено понятійний і категоріальний апарат, класифікації, моделі та методики, які є складовими теоретико-методологічних засад й інструментарію дослідження проблем освітньо-професійної складової формування трудового потенціалу як окремого виду економічної діяльності. Розкрито методологічні та методичні засади формування потреби у персоналі та планування його підготовки. Уперше запропоновано методики планування та визначення соціально-економічної ефективності неперервного професійного навчання персоналу. Проаналізовано тенденції, особливості розвитку різних етапів формування трудового потенціалу як окремого виду економічної діяльності за умов трансформаційної економіки. Наведено практичні рекомендації щодо визначення та підвищення їх ефективності.

  • Управління конкурентоспроможністю підприємства в умовах трансформаційної економіки

             Показано взаємозв'язок конкурентоспроможності товару, підприємства, галузі, країни, світового ринку, що відбиває фундаментальні основи ринкової екноміки. Проаналізовано реальні можливості аналізу, формування й управління конкурентоспроможністю підприємства з використанням запропонованого підходу, грунтуючись на засадах кругообігу капіталу підприємства. Розкрито послідовність проведення аналізу конкурентоспроможності підприємства, звважаючи на кругообіг та обіг капіталу. Запропоновано методику визначення рівня конкурентоспроможності підприємства трансформаційної економіки на підставі порівняння інтегральних показників підприємств-конкурентів. Розроблено систему управління конкурентоспроможністю, яка є складовою частиною системи управління підприємством. Розглянуто найважливіші елементи системи управління конкурентоспроможністю підприємства. Створено методи рівня кругообігу й обігу капіталу в стратегічному й операційному управлінні підприємством. Наведено напрямки удосконалення системи управління конкурентоспроможністю підприємства.

  • Економічна безпека держави в умовах трансформаційної економіки

             Дисертацію присвячено питанням економічної безпеки держави в умовах ринкової трансформації економіки України. Розкрито сутність і зміст економічної безпеки держави як категорії економічної теорії і практики управління, систематизовані загрози економічним інтересам держави, визначені сучасні проблеми в сфері економічної безпеки і можливі шляхи їх вирішення. На основі комплексного системно-структурного аналізу класифіковані головні чинники, що формують стан економічної безпеки держави на відповідних рівнях. Запропоновані методичні засади побудови концепції національної економічної безпеки України як державної стратегічної програми.

  • Диверсифікація діяльності підприємств в умовах трансформаційної економіки

             Уточнено економічний зміст поняття "диверсифікація діяльності підприємств", досліджено вітчизняний та зарубіжний досвід здійснення даного процесу. Розроблено класифікацію існуючих видів і напрямків диверсифікації, визначено мету, мотиви та передумови її здійснення. На підставі вивчення сучасного економічного стану промислових підприємств доведено суттєве значення управління диверсифікацією їх діяльності. Висвітлено зміст загальних принципів і функцій управління, визначено зовнішні та внутрішні фактори диверсифікації. Обгрунтовано методичні підходи щодо розробки стратегії переходу від спеціалізації виробництва до диверсифікації діяльності підприємств. Наведено оцінку нормативної межі синергетичного ефекту з урахуванням множини факторів, що створюють умови для стійкого функціонування підприємств. Запропоновано методичний підхід щодо забезпечення підприємства прогнозованою масою прибутку та засобами стійкого функціонування на підставі розробленої графічної моделі ефекту диверсифікації.

  • Податковий контроль в умовах трансформаційної економіки України

             Досліджено теоретичні засади податкового контролю за умов трансформаційної економіки України як загального системного поняття. Сформульовано практичні рекомендації щодо вдосконалення норм даного контролю, його організації, методики здійснення контрольних процедур та прийняття управлінських рішень згідно до наслідків контролю. Визначено, а також комплексно розкрито функції та складові податкового контролю як системного поняття. На підставі аналізу практичної діяльності та чинного законодавства обгрунтовано необхідність змін у законодавстві стосовно прав і завдань органів Державої податкової служби (ДПС). З метою доведення у правовому полі порушення законодавства й ухилень від податків за схемами з використанням "фіктивних" фірм, введення в українське законодавство визначення термінів "фіктивна" фірма (підприємство), "фіктивні" операції, офіційного визначення ознак фіктивності. Для підвищення ефективності податкового контролю розроблено рекомендації стосовно усунення помилок в актах за результатами податкових перевірок. Установлено взаємозв'язок між кожною формою податкового контролю та властивими їм методами, а саме: загальнонауковими та спеціальними. Наведено засоби забезпечення виконання стратегічних цілей Програми модернізації ДПС.

  • Інституційні зміни в умовах трансформаційної економіки України

             Досліджено зміну інституційної структури економіки України у процесі переходу до ринкової економіки. Проаналізовано еволюцію поглядів на категорію "інституція", визначено причини існування інституцій та їх функції, розкрито сутність, види та механізм здійснення інституційних перетворень. З'ясовано особливості вітчизняної економіки та суспільної системи взагалі, які негативно впливають на економічний розвиток і свідчать про незавершеність трансформаційного процесу. З'ясовано причини виникнення неефективних інституцій. Обгрунтовано тезу про необхідність застосування інституційних запозичень з метою оптимізації траєкторії інституційного розвитку вітчизняної економіки. Розроблено модель оцінки ефективності впровадження нових інституцій.

  • Економічний механізм державного регулювання трансформаційної економіки

             Обгрунтовано економічний механізм державного регулювання трансформаційної економіки. Доведено діалектичну єдність ринкових і державних регуляторів економіки. Визначено загально-філософські, соціально-економічні, правові та політичні передумови державного регулювання економіки. Проаналізовано суперечності інтересів суб'єктів господарської діяльності та трансформаційних процесів в економіці (організаційного, економічного та психологічного характеру, а також у владних інституціях держави). Розкрито сутність державного регулювання економіки як економічної категорії. На підставі визначення стратегічних пріоритетів випереджального інноваційного розвитку, сполучення класичних елементів кейнсіанства з елементами неокейнсіанства та урахування важелів монетарного впливу держави на економіку розроблено економічний механізм державного макроекономічного регулювання.

  • Управління конкурентоспроможністю банків в умовах трансформаційної економіки

             Розроблено організаційно-економічні підходи щодо створення результативної системи управління конкурентоспроможності банків і механізму впровадження їх до практики банківської діяльності. З використанням системного підходу проаналізовано стан і шляхи формування конкурентної банківської системи, а також досліджено конкурентні переваги банку. Наведено методику визначення складових характеристик конкурентоспроможності, а також методику оцінки ефективності банківських бізнесів, зокрема, розрахунку реалізованого фінансового результату від операцій з іноземною валютою. Запропоновано методику оцінки персоналу банку й алгоритм оцінки ефективності інвестування впровадження інформаційних банківських технологій, які надають можливість формувати модель конкурентоспроможного банку.

  • Економічні інтереси регіону в умовах трансформаційної економіки

             Розроблено теоретичні основи функціонування економічних інтересів регіонів за умов ринкової трансформації економіки. Запропоновано визначення поняття економічних інтересів регіону як об'єктивно-історичного процесу виділення та об'єднання спільних інтересів економічних суб'єктів, що функціонують на його території, виявлено характерні особливості та класифіковано основні групи суперечностей економічних інтересів регіону. Запропоновано модель економічної політики регіону як форми прояву його економічних інтересів. Удосконалено визначення сутності категорій "регіон", "економіка регіону", "мета економічного розвитку регіону". Розроблено структуру механізму реалізації економічних інтересів регіону на основі обгрунтування взаємозв'язку ключових складових: ресурсного потенціалу регіону, організаційно-правових умов та фінансово-бюджетної системи його використання. Запропоновано методику системного підходу щодо створення механізму реалізації економічних інтересів. На основі аналізу досвіду країн з розвинутою ринковою економікою та постсоціалістичних країн визначено закономірності формування та реалізації ефективної регіональної політики в Україні.

  • Ресурсозбереження в розширеному відтворенні трансформаційної економіки України

             Досліджено сутність і тенденції розвитку ресурсозаощадження в Україні та через осмислення даної категорії - основних закономірностей удосконалення господарського механізму резурсозаощадження у розширеному відтворенні трансформаційної економіки України. Розглянуто основні напрямки якісного удосконалення механізму та управління резурсозаощадженням. Наведено підходи щодо формування ефективної фінансової політики та засобів, мотивації та стимулювання у даній сфері. Розроблено пропозиції стосовно створення відповідної нормативно-правової бази та структурно-організаційного забезпечення ресурсозаощадження.

© 2007-2019 vbs.com.ua