От партнеров

Заказать работу

От партнёров


Счетчики
    Желаете получить информацию о том, где можно найти и СКАЧАТЬ не отходя от своего компьютера бесплатные журналы, обзоры, научные и аналитические статьи, статистические данные, книги, учебники, официальные документы государственных органов? Тогда воспользуйтесь нашим новым сервисом "Полезная ссылка"!

    Как это работает? Очень просто! Вы получаете полезную ссылку, нажав на которую, скачиваете документ с первоисточника в электронном виде.

Поиск рефератов на Linksdir.com.ua!
Раздел каталога

Научные статьи и авторефераты диссертаций по экономическим наукам

Название

Структурна перебудова трансформаційної економіки в контексті сучасних тенденцій екологізації : автореф. дис... канд. екон. наук: 08.00.01 / В.В. Жигінас; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2008. — 20 с. — укp.

Коротко

Структурна перебудова трансформаційної економіки в контексті сучасних тенденцій екологізації

СсылкаСкачать в архиве
Добавлено2009-04-12 18:47:34

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, описано рівень її теоретичної розробленості, визначено
мету та завдання дослідження, об’єкт та предмет, вказано новизну дослідження та особистий внесок автора,
розкрито практичне значення отриманих результатів, наведено дані щодо апробації результатів дисертаційного
дослідження.

У розділі 1 “Теоретико-методологічні основи дослідження структури економіки” здійснено аналіз структурної
перебудови у сучасному світі, представлений доктринами «наздоганяючого» та «сталого» розвитку. Досліджено
особливості структурних перетворень економіки, показано роль і місце екологічних факторів у зв’язку зі
структурними змінами.

Аналіз визначень структури економіки авторами різних економічних шкіл і напрямів сучасної економічної теорії
дав можливість встановити, що остання є багаторівневою часово-просторовою характеристикою національної
економіки, яка охоплює основні макроекономічні пропорції, що складаються в країні під впливом суспільного та
міжнародного поділу праці, рівня розвитку продуктивних сил та системи економічних відносин. Водночас у
науковій літературі категорії “структура економіки” та “структура суспільного виробництва” часто
використовуються як синоніми, що, на нашу думку, є методологічно некоректним, оскільки “економіка” нетотожна
“суспільному виробництву”. Методологічною основою для розрізнення обох структур є рівень агрегованості
досліджуваних макроекономічних пропорцій. Структура суспільного виробництва охоплює пропорції суспільного
відтворення у найбільш агрегованому виді (пропорції виробництва, розподілу і перерозподілу створюваного в
країні валового випуску товарів і послуг). Структура економіки охоплює не лише пропорції суспільного
відтворення (суспільного виробництва), а й інші макроекономічні пропорції: діяльнісно-видові, що
характеризують виробничу спеціалізацію країни; технологічні, які показують рівень використання досягнень НТП в
економіці; зовнішньоекономічні, що характеризують обсяг і якість міжнародних економічних зв’язків.




Рис. 1. Механізм процесу структуроутворення


Порушенню кожного рівноважного рівня відповідають поняття галузевої або структурної кризи. Хоча зазначені
кризи відрізняються за масштабністю структурних перетворень, однак їх виникнення зумовлюється одними й тими ж
чинниками. Серед останніх найбільше значення в сучасних умовах мають технологічний та сировинно-енергетичний.
Поява нових технологій або підвищення цін на сировину і енергоресурси виявляє підприємства і галузі, які не
можуть пристосуватися до нових умов виробництва. Це призводить до виникнення суперечності між потребою в
економічних ресурсах і можливістю її задоволення за такої структури. Основними шляхами для вирішення цієї
суперечності є структурні зрушення або структурна перебудова. Під структурними зрушеннями слід розуміти
найменш масштабні та короткотривалі зміни, які відбуваються переважно під впливом кон’юнктурних чинників,
принципово не впливають на розвиток продуктивних сил країни, але призводять до прискорення чи уповільнення
розвитку окремих галузей економіки. Структурна перебудова, на відміну від структурних зрушень, полягає у
масштабних та довготривалих змінах основних макропропорцій, що відбуваються у результаті розвитку суспільного
поділу праці, кількісного зростання і якісного удосконалення продуктивних сил країни, перерозподілу людських
та інших ресурсів між видами діяльності, секторами, технологічними укладами.


SR = (d – d) r + (d – d) r +…+ (d – d) r ,

PS = =,


В умовах загострення світової екологічної кризи надзвичайно актуальним є пошук шляхів відновлення екологічної
рівноваги на нашій планеті через підтримання стійкого розвитку. Основою сучасної доктрини «стійкого розвитку»
є прогресивний підхід до розв’язання природо-ресурсних проблем людства. На відміну від попереднього
консервативного підходу, який передбачав «нульове» зростання, останній виходить із необхідності випереджаючих
прогресивних змін продуктивних сил і суспільного устрою. Випереджаючий характер таких змін означає, що у
відповідь на збільшення екологічного навантаження на екосистему планети, людство має якісно змінювати
продуктивні сили та суспільний устрій таким чином, щоб питоме екодеструктивне навантаження на умовну одиницю
природного потенціалу (територію) не збільшувалося (або зменшувалося). Автор посилається на праці радянського
еколога М. Ф. Реймерса, який одним із перших звернув увагу на зв’язок великих технологічних революцій та
екологічних криз. На основі ретроспективного аналізу вчений довів, що у процесі свого розвитку людство
пережило п’ять екологічних криз, кожна з яких була свого часу вирішена внаслідок технологічної революції.
Нинішній екологічній кризі, у результаті якої порушено відтворювальну здатність біосфери, відповідає
технологічна революція, під впливом якої відбувається перехід від індустріального до постіндустріального
технологічного способу виробництва. У структурі сучасної постіндустріальної економіки домінує сфера послуг, а
основними ресурсами її зростання є знання та інформація. Такі ресурси, на відміну від традиційних природних, є
невичерпними, а їх виробництво та споживання не завдає шкоди навколишньому середовищу. За рахунок цього
постіндустріальна модель розвитку найбільшою мірою відповідає вимогам збереження довкілля. Іншим висновком, до
якого приходить автор, є ототожнення прогресивного підходу до стійкого розвитку зі структурно-технологічним
оновленням економіки відповідно до сучасних постіндустріальних тенденцій передових країн світу.

Альтернативною доктриною структурної перебудови, яку взяли на озброєння країни Південно-Східної Азії є
«наздоганяючий розвиток». Вона ґрунтується на прискореному індустріальному розвитку через засвоєння тих
технологій і способів організації виробництва, які свого часу були реалізовані передовими країнами світу. Як
показала практика, економічні успіхи азіатських країн мали тимчасовий характер внаслідок численних протиріч
цієї моделі (відтворення індустріальної структури економіки, недоспоживання населення, переважання
екстенсивних факторів розвитку, масштабний імпорт капіталу тощо). Але основним недоліком «наздоганяючих»
економік є їх неспроможність подолати економічне і технологічне відставання від постіндустріальних країн, що
зрештою не дає можливості забезпечити належну якість довкілля.

У розділі 2 «Структурна перебудова національної економіки та необхідність визначення її нових пріоритетів»
досліджуються тенденції структурних зрушень економіки України, обґрунтовуються можливості та пріоритетні
напрями структурної перебудови із урахуванням необхідності створення сучасної та екологічно безпечної
структури національної економіки.

Проведений автором аналіз тенденцій структурних перетворень дав змогу виявити низку негативних змін, які
відбулися у пострадянський період розвитку України. Від 1990 до 2006 року у промисловому секторі країни частка
паливно-сировинних видів діяльності (добувна промисловість, енергетика, металургія, виробництво коксу та
нафтопродуктів) зросла у 2,7 раза, водночас частка інвестиційних (машинобудування, виробництво неметалевих
мінеральних виробів) та споживчих (легка, харчова, хімічна, деревообробна промисловість) зменшилась відповідно
у 2,1 та 1,7 раза (рис. 2).




Структура українського експорту, в якій понад 50% складають мінеральна продукція та метали, є характерною для
слабо розвинутих країн світу. Домінування продукції енергомістких виробництв у структурі експорту, зумовлює
необхідність значних обсягів імпортних поставок енергоносіїв. Тому структура українського імпорту значною
мірою є результатом її експортної спеціалізації. В останній близько 30% припадає на енергетичні матеріали та
нафтопродукти, потреба у яких постійно зростає через високу енергомісткість української продукції.





Автор аргументує, що комбінований підхід є прийнятним для розв’язання як структурних, так і екологічних
проблем функціонування вітчизняної економіки. Незважаючи на негативні екологічні наслідки в умовах
індустріального суспільства, розвинені країни в процесі поступової еволюції створили одну із найважливіших
передумов для екозбалансованого розвитку – матеріальну базу, у зв’язку з чим виникає можливість реалізації
достатніх умов – вдосконалення особистості, продукування нових знань та інформації, здатних поліпшити якість
навколишнього середовища та суспільство уцілому. Останні виникають у зв’язку з переходом до

См. также:
  • Структурна перебудова в телекомунікаційних компаніях

             Визначено концептуальні засади функціонування телекомунікаційної компанії як суб'єкта економічних відносин, який еволюціонує у процесі трансформації організаційно-економічного статусу та прав власності. З позицій комплексного підходу узагальнено й уточнено шляхи структурної перебудови у телекомунікаційній компанії. Висвітлено фактори зовнішнього середовища, які суттєво впливають на трасформацію структури телекомунікаційної компанії: глобалізацію, демонополізацію, приватизацію та лібералізацію телекомунікаційного ринку, ступінь розвитку фондового ринку, кількісний та якісний склад його учасників. Сформульовано поняття "демонополізація телекомунікаційного ринку" та визначено сценарії її здійснення. На основі порівняльного аналізу етапів структурної перебудови у провідних телекомунікаційних компаніях з'ясовано їх загальні риси й особливості відповідно до ступеня економічного розвитку країн Європи. У разі впровадження нової структури даної компанії запропоновано використовувати відносний показник зміни коефіцієнтів ефективності витрат, що дозволяє на основі існуючих вихідних даних, розрахувати відносний показник ефективності структурної перебудови компанії.

  • Структурна перебудова перехідних економік та її особливості в Україні

             Обгрунтовано, що основними структуроутворювальними елементами економіки є галузевий, технологічний, відтворювальний, інституційний та зовнішньоекономічний блоки. Для проведення аналізу динаміки економічної структури запропоновано використовувати систему показників, що включає масу, швидкість, інтенсивність, потенціал, мультиплікатор та акселератор структурних змін. Розроблено концепцію визначення пріоритетів структурної перебудови. Доведено безперспективність використання моделі "наздоганяючого" розвитку в структурній перебудові перехідних економік. Аргументовано, що в середньостроковому періоді в економіці України немає достатніх ресурсів для переходу до постіндустріального етапу структурних зрушень. Відзначено, що найближчою перспективою структурного оновлення економіки України є накопичення необхідних ресурсів за результатом розвитку пріоритетних секторів індустріальної економіки та створення механізмів їх спрямування до наступних постіндустріальних зрушень.

  • Перебудова кримінального процесу України в контексті європейських стандартів: теорія, історія і практика

             Досліджено тенденції розвитку національного кримінально-процесуального законодавства на підставі європейських стандартів кримінально-процесуальної діяльності та Конституції України та на цій підставі обгрунтовано висновок, що в Україні формується публічно-змагальне кримінальне судочинство. З'ясовано співвідношення вимог публічності (імперативності) й диспозитивності у системі нормативного регулювання кримінально-процесуальної діяльності та відзначено, що імперативні вимоги не можуть тлумачитися як безправне підпорядкування підозрюваного, обвинуваченого, підсудного органам дізнання, досудового слідства та суду. Розроблено засади кримінально-процесуальних механізмів, які найбільшою мірою забезпечують захист законних прав та інтересів учасників кримінально-процесуальної діяльності, доступність і дієвість судового контролю за діяльністю органів дізнання й досудового слідства. Здійснено аналіз кримінально-процесуального законодавства України на всіх етапах її історії та виявлено закономірність, суть якої полягає у тому, що тільки правові інститути, яким притаманна публічно-змагальна форма кримінального процесу, спроможні реально забезпечити захист прав і законних інтересів людини та громадянина. Сформульовано нормативне положення про розширення змагальних засад на досудовому слідстві. Визначено правову суть функцій слідчого судді, коло його прав і обов'язків. Розкрито процесуальну суть поняття "доступ до правосуддя" як одну з умов розвитку змагальної форми кримінального судочинства. Обгрунтовано висновок про загальну потребу нормативного закріплення форми правосуддя - відновлювального правосуддя. Розроблено систему змін і доповнень до чинного та до проекту КПК, які найбільшою мірою забезпечують розвиток процесуальних форм, іманентних публічно-змагальному процесу, зокрема меж допустимості "повороту до гіршого" на різних стадіях провадження у кримінальній справі.

  • Сакральна творчість львівських композиторів кінця ХХ - початку ХХІ ст. у контексті провідних тенденцій сучасної релігійної музики

             Розглянуто актуальні проблеми релігійної музики. Вперше в українському музикознавстві здійснено спробу розробити універсальну систему типологізації творів, що належать до сфери релігійної музики. Запропоновано застосування двох основних термінологічних категорій: "релігійної музики" та "сакральної музики". Українську релігійну музику розглянуто як невід'ємну складову загальноєвропейських процесів мистецького розвитку. Результати досліджень засвідчили безперервність та актуальність розвитку української традиції релігійної музики. Її континуарність простежено навіть у роки окупації України комуністично-тоталітарним режимом. Виявлено характерні особливості в одних випадках консервації, в інших - розвитку національної традиції релігійної музики у творчості українських композиторів-емігрантів. Увагу зосереджено на сакральній творчості львівських композиторів кінця XX - початку XXI ст. Аналіз ряду творів, що належать до сфери сакральної музики, виявив унікальність творчих засобів львівських композиторів у поєднанні національних традицій української релігійної музики з актуальними західноєвропейськими мовностильовими новаціями у цій сфері.

  • Формування трудового потенціалу в умовах трансформаційної економіки

             Висвітлено еволюцію поглядів і розкрито соціально-економічну суть категорії трудового потенціалу. Розроблено понятійний і категоріальний апарат, класифікації, моделі та методики, які є складовими теоретико-методологічних засад й інструментарію дослідження проблем освітньо-професійної складової формування трудового потенціалу як окремого виду економічної діяльності. Розкрито методологічні та методичні засади формування потреби у персоналі та планування його підготовки. Уперше запропоновано методики планування та визначення соціально-економічної ефективності неперервного професійного навчання персоналу. Проаналізовано тенденції, особливості розвитку різних етапів формування трудового потенціалу як окремого виду економічної діяльності за умов трансформаційної економіки. Наведено практичні рекомендації щодо визначення та підвищення їх ефективності.

  • Управління конкурентоспроможністю підприємства в умовах трансформаційної економіки

             Показано взаємозв'язок конкурентоспроможності товару, підприємства, галузі, країни, світового ринку, що відбиває фундаментальні основи ринкової екноміки. Проаналізовано реальні можливості аналізу, формування й управління конкурентоспроможністю підприємства з використанням запропонованого підходу, грунтуючись на засадах кругообігу капіталу підприємства. Розкрито послідовність проведення аналізу конкурентоспроможності підприємства, звважаючи на кругообіг та обіг капіталу. Запропоновано методику визначення рівня конкурентоспроможності підприємства трансформаційної економіки на підставі порівняння інтегральних показників підприємств-конкурентів. Розроблено систему управління конкурентоспроможністю, яка є складовою частиною системи управління підприємством. Розглянуто найважливіші елементи системи управління конкурентоспроможністю підприємства. Створено методи рівня кругообігу й обігу капіталу в стратегічному й операційному управлінні підприємством. Наведено напрямки удосконалення системи управління конкурентоспроможністю підприємства.

  • Економічна безпека держави в умовах трансформаційної економіки

             Дисертацію присвячено питанням економічної безпеки держави в умовах ринкової трансформації економіки України. Розкрито сутність і зміст економічної безпеки держави як категорії економічної теорії і практики управління, систематизовані загрози економічним інтересам держави, визначені сучасні проблеми в сфері економічної безпеки і можливі шляхи їх вирішення. На основі комплексного системно-структурного аналізу класифіковані головні чинники, що формують стан економічної безпеки держави на відповідних рівнях. Запропоновані методичні засади побудови концепції національної економічної безпеки України як державної стратегічної програми.

  • Диверсифікація діяльності підприємств в умовах трансформаційної економіки

             Уточнено економічний зміст поняття "диверсифікація діяльності підприємств", досліджено вітчизняний та зарубіжний досвід здійснення даного процесу. Розроблено класифікацію існуючих видів і напрямків диверсифікації, визначено мету, мотиви та передумови її здійснення. На підставі вивчення сучасного економічного стану промислових підприємств доведено суттєве значення управління диверсифікацією їх діяльності. Висвітлено зміст загальних принципів і функцій управління, визначено зовнішні та внутрішні фактори диверсифікації. Обгрунтовано методичні підходи щодо розробки стратегії переходу від спеціалізації виробництва до диверсифікації діяльності підприємств. Наведено оцінку нормативної межі синергетичного ефекту з урахуванням множини факторів, що створюють умови для стійкого функціонування підприємств. Запропоновано методичний підхід щодо забезпечення підприємства прогнозованою масою прибутку та засобами стійкого функціонування на підставі розробленої графічної моделі ефекту диверсифікації.

  • Податковий контроль в умовах трансформаційної економіки України

             Досліджено теоретичні засади податкового контролю за умов трансформаційної економіки України як загального системного поняття. Сформульовано практичні рекомендації щодо вдосконалення норм даного контролю, його організації, методики здійснення контрольних процедур та прийняття управлінських рішень згідно до наслідків контролю. Визначено, а також комплексно розкрито функції та складові податкового контролю як системного поняття. На підставі аналізу практичної діяльності та чинного законодавства обгрунтовано необхідність змін у законодавстві стосовно прав і завдань органів Державої податкової служби (ДПС). З метою доведення у правовому полі порушення законодавства й ухилень від податків за схемами з використанням "фіктивних" фірм, введення в українське законодавство визначення термінів "фіктивна" фірма (підприємство), "фіктивні" операції, офіційного визначення ознак фіктивності. Для підвищення ефективності податкового контролю розроблено рекомендації стосовно усунення помилок в актах за результатами податкових перевірок. Установлено взаємозв'язок між кожною формою податкового контролю та властивими їм методами, а саме: загальнонауковими та спеціальними. Наведено засоби забезпечення виконання стратегічних цілей Програми модернізації ДПС.

  • Інституційні зміни в умовах трансформаційної економіки України

             Досліджено зміну інституційної структури економіки України у процесі переходу до ринкової економіки. Проаналізовано еволюцію поглядів на категорію "інституція", визначено причини існування інституцій та їх функції, розкрито сутність, види та механізм здійснення інституційних перетворень. З'ясовано особливості вітчизняної економіки та суспільної системи взагалі, які негативно впливають на економічний розвиток і свідчать про незавершеність трансформаційного процесу. З'ясовано причини виникнення неефективних інституцій. Обгрунтовано тезу про необхідність застосування інституційних запозичень з метою оптимізації траєкторії інституційного розвитку вітчизняної економіки. Розроблено модель оцінки ефективності впровадження нових інституцій.

  • Економічний механізм державного регулювання трансформаційної економіки

             Обгрунтовано економічний механізм державного регулювання трансформаційної економіки. Доведено діалектичну єдність ринкових і державних регуляторів економіки. Визначено загально-філософські, соціально-економічні, правові та політичні передумови державного регулювання економіки. Проаналізовано суперечності інтересів суб'єктів господарської діяльності та трансформаційних процесів в економіці (організаційного, економічного та психологічного характеру, а також у владних інституціях держави). Розкрито сутність державного регулювання економіки як економічної категорії. На підставі визначення стратегічних пріоритетів випереджального інноваційного розвитку, сполучення класичних елементів кейнсіанства з елементами неокейнсіанства та урахування важелів монетарного впливу держави на економіку розроблено економічний механізм державного макроекономічного регулювання.

  • Управління конкурентоспроможністю банків в умовах трансформаційної економіки

             Розроблено організаційно-економічні підходи щодо створення результативної системи управління конкурентоспроможності банків і механізму впровадження їх до практики банківської діяльності. З використанням системного підходу проаналізовано стан і шляхи формування конкурентної банківської системи, а також досліджено конкурентні переваги банку. Наведено методику визначення складових характеристик конкурентоспроможності, а також методику оцінки ефективності банківських бізнесів, зокрема, розрахунку реалізованого фінансового результату від операцій з іноземною валютою. Запропоновано методику оцінки персоналу банку й алгоритм оцінки ефективності інвестування впровадження інформаційних банківських технологій, які надають можливість формувати модель конкурентоспроможного банку.

  • Економічні інтереси регіону в умовах трансформаційної економіки

             Розроблено теоретичні основи функціонування економічних інтересів регіонів за умов ринкової трансформації економіки. Запропоновано визначення поняття економічних інтересів регіону як об'єктивно-історичного процесу виділення та об'єднання спільних інтересів економічних суб'єктів, що функціонують на його території, виявлено характерні особливості та класифіковано основні групи суперечностей економічних інтересів регіону. Запропоновано модель економічної політики регіону як форми прояву його економічних інтересів. Удосконалено визначення сутності категорій "регіон", "економіка регіону", "мета економічного розвитку регіону". Розроблено структуру механізму реалізації економічних інтересів регіону на основі обгрунтування взаємозв'язку ключових складових: ресурсного потенціалу регіону, організаційно-правових умов та фінансово-бюджетної системи його використання. Запропоновано методику системного підходу щодо створення механізму реалізації економічних інтересів. На основі аналізу досвіду країн з розвинутою ринковою економікою та постсоціалістичних країн визначено закономірності формування та реалізації ефективної регіональної політики в Україні.

  • Ресурсозбереження в розширеному відтворенні трансформаційної економіки України

             Досліджено сутність і тенденції розвитку ресурсозаощадження в Україні та через осмислення даної категорії - основних закономірностей удосконалення господарського механізму резурсозаощадження у розширеному відтворенні трансформаційної економіки України. Розглянуто основні напрямки якісного удосконалення механізму та управління резурсозаощадженням. Наведено підходи щодо формування ефективної фінансової політики та засобів, мотивації та стимулювання у даній сфері. Розроблено пропозиції стосовно створення відповідної нормативно-правової бази та структурно-організаційного забезпечення ресурсозаощадження.

© 2007-2019 vbs.com.ua