От партнеров

Заказать работу

От партнёров


Счетчики
    Желаете получить информацию о том, где можно найти и СКАЧАТЬ не отходя от своего компьютера бесплатные журналы, обзоры, научные и аналитические статьи, статистические данные, книги, учебники, официальные документы государственных органов? Тогда воспользуйтесь нашим новым сервисом "Полезная ссылка"!

    Как это работает? Очень просто! Вы получаете полезную ссылку, нажав на которую, скачиваете документ с первоисточника в электронном виде.

Поиск рефератов на Linksdir.com.ua!
Раздел каталога

Научные статьи и авторефераты по сельскому хозяйству

Название

Синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові при вагітності і піометрі у собак : Автореф. дис... канд. вет. наук: 16.00.07 / О.А. Дубова; Нац. аграр. ун-т. — К., 2004. — 21 с.: рис. — укp.

Коротко

Синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові при вагітності і піометрі у собак

СсылкаСкачать в архиве
Добавлено2008-09-16 15:34:47

засобів (зокрема прийменників, значущого порядку слів тощо), на тлі яких виявляється функціональна
надлишковість флексії або її менш виразні семантичні спроможності. Така ланцюжкова схема
еволюційно-типологічних змін, хоч і є цілком вірогідною, проте не єдиною, оскільки центральна її ланка
опиняється на перетині різних за змістом ретроспективних і проспективних відношень. По-перше, еволюційні
явища, спричинені дефункціоналізацією відмінкової флексійної словозміни, можуть визначити не лише такий
наслідок, як аналітизація, а й аморфізацію. По-друге, з огляду на інертність, консерватизм форми, яка може
зберігатися в мові, навіть утративши свою функцію або набувши іншої, не варто вважати дефункціоналізацію
флексійної словозміни тим процесом, що спричиняє облігаторну аналітизацію або аморфізацію засобів вираження
відмінкової семантики. Дефункціоналізація флексійної словозміни лише уможливлює такі перетворення, а
реалізація цієї можливості залежить від певних умов (зокрема таких, як вплив інших мов з аналітизаційною або
аморфізаційною будовою, фонетичні зміни тощо).

Для кожного з розглянутих у роботі еволюційних явищ, що спостерігаються у відмінково-числовому формотворенні,
встановлюється своя причина, проте жодне з них не виникло внаслідок того, що в українській або в російській
мові виявилися ознаки дефункціоналізації флексійної відмінкової словозміни. Серед цих явищ, напевне, лише
функціонально ненавантажену омонімію і невідмінюваність іменників можна вважати ознаками функціонального
послаблення відмінкової словозміни. Проте усталення цих ознак не стимулюється в системі мови, а навпаки
стримується, обмежується і навіть долається синтетичними засобами. Основне перспективне спрямування
еволюційних змін у відмінковому формотворенні визначає тенденція до підтримання функціонального потенціалу
синтетичної відмінкової словозміни в такому стані, щоб вона була здатна забезпечити потреби репрезентації
релятивної семантики. Саме ця тенденція стимулює захисну реакцію мовної системи, що спрацьовує у випадках
виявлення певних ознак послаблення в окремих ланках синтетичної відмінкової словозміни.

Обидві досліджувані мови не сприймають перспективного сценарію, що полягає в утворенні універсальної
відмінкової парадигми в однині на кшталт формомоделей множини. Навпаки, в українській та російській мовах
спостерігаються певні зрушення, що намічають тенденцію до більш послідовного впровадження родового
мотиваційного критерію, що підтримує існування кількох типів синтетичного відмінювання. Визначення такого
напряму в динаміці синтетичної відмінково-числової словозміни свідчить про те, що системи обох мов
спрацьовують так, щоб забезпечити субстантивній синтетичній словозміні певний запас стійкості.

У сучасній українській мові виразно окреслилися можливості впровадження власне родового мотиваційного критерію
і перерозподілу трьох перших продуктивних типів відмінювання за власне родовою ознакою іменників. Тенденція до
подолання омонімії родового й давального однини в парадигмах 2 та 3 відмін сприяє зближенню парадигм 1 та 3
„жіночих” відмін і водночас розмежуванню парадигми 2 відміни на дві – „чоловічу” та „середню”.

У сучасній російській мові нейтралізація омонімії флексій родового й давального однини в 1 відміні сприяє
уодноманітненню флексійного оформлення формомоделей з основами чоловічого та середнього роду. Подолання
подібної омонімії в парадигмі 3 відміни здійснюється лише в діалектах та просторіччі (К.В.Горшкова,
Г.О.Хабургаєв, Л.І.Житеньова). Літературна норма підтримує існування парадигми 3 відміни всупереч поширеній у
цій парадигмі омонімії формомоделей. Отже, в сучасній російській мові існують можливості для скорочення
кількості відмінково-числових парадигм продуктивної словозміни, однак, навіть за умови подолання протидії
узуального чинника, єдина універсальна парадигма в однині утворитися не може. Родовий критерій підтримуватиме
існування щонайменше двох парадигм – „нежіночої” відміни та „жіночої” відміни.

Отже, збереження поліпарадигматичних систем у сучасних українській та російській мовах забезпечує певний запас
стійкості для синтетичної відмінково-числової словозміни. Морфологічний синтетизм, репрезентований
функціонально необхідними та функціонально досконалими одиницями субстантивної словозміни, має міцні позиції
в досліджуваних мовах. Кількісні зміни у складі цих одиниць виявляються „побічним наслідком” процесу
функціонального вдосконалення цих засобів.

Перспективи для можливих аналітизаційних або аморфізаційних перетворень синтетичної словозміни субстантивів
можна помітити передусім на синтаксичному рівні (якщо встановлюється фіксований порядок слів, з'являються
спеціалізовані аналітичні засоби). Натомість синтаксичні особливості української та російської мов (порядок
слів, репрезентація синтаксем предметного типу, валентні характеристиками слів, що керують іменниками,
властивості прийменників) визначають необхідне збереження функціонального потенціалу іменників, незважаючи на
збільшення аналітичних синтаксичних засобів

Аналіз синтетичних та аналітичних одиниць систем, суміжних з морфологічною, виявив, що ці міжрівневі контакти
не визначають перспективної аналітизації на морфологічному рівні. Морфологічний синтетизм відіграє роль
домінуючої типологічної властивості не тільки відносно синтаксичного, а й відносно дериваційного аналітизму
(при вираженні сем статі). Синтетичне відмінкове формотворення є тим підґрунтям, що забезпечує
функціонально-семантичні можливості аналітичних компонентів-синтаксем, а синтетичне вираження грамем роду
регулює обсяг застосування аналітичних дериваційних засобів для вираження сем статі. Отже, в контактах
морфологічного синтетизму субстантивів із дериваційним та синтаксичним аналітизмом виявляється визначальна
роль морфологічного синтетизму. Вияви аналітизму в суміжних системах передбачають міцні позиції морфологічного
синтетизму субстантивів. Еволюційно-типологічні перспективи в субстантивній системі визначаються впливом, що
спрямовується від морфологічного синтетизму на синтаксичний та дериваційний аналітизм. Такий вектор у
взаємодії синтетизму та аналітизму зумовлений особливостями синтетичної будови досліджуваних мов і багатим
репертуаром засобів синтетичної деривації субстантивів.

У третьому розділі „Морфологічний синтетизм та аналітизм у сфері ад’єктивної категорії ступенів порівняння”
визначаються еволюційно-типологічна зміни в категорійних парадигмах ступенів порівняння. Ці парадигми в
українській та російській мовах знаходяться під впливом протилежних тенденцій: синтетизаційної – в
українській, аналітизаційної – в російській. Ці розбіжності визначені тим, що, маючи тотожні вихідні позиції
для становлення категорії ступенів порівняння, кожна мова виявила концептуальну специфіку формування цієї
категорії, що й позначилося згодом на структурно-типологічних ознаках формотворчих засобів.

В українській мові ступенева семантика раніше звільнилася від синтаксичної залежності. Становлення цієї
семантики було зосереджене в номінативних одиницях, а тому спиралося на засоби синтетичного формотворення і
синтетичної деривації. Формування категорії ступенів порівняння в українській мові здійснювалося як загальний
процес, що не знав функціонально-стилістичних варіацій. Усе це сприяло тому, що засоби синтетичного
формотворення (успадковані) та синтетичної деривації (інноваційні) набували властивостей універсальних
одиниць, що мають продуктивність, достатню для забезпечення послідовного формотворення. В українській мові не
існувало необхідності для поповнення категорійної парадигми ступенів порівняння аналітичними формомоделями
висхідного компаратива і суперлатива. Цей процес був стимульований завдяки рубрикаційному розподілу мовних
ресурсів. Напевне, усталені грамеми набувають ролі певного рубрикаційного концепту, що зумовлює дію
доцентрових тенденцій, за якими групуються наявні в мові засоби, ототожнені за граматичною семантикою.
Оскільки аналітичні формомоделі з висхідною ступеневою семантикою являють собою сформовані на периферії
функціонально-семантичні дублети універсальних синтетичних формомоделей, вони залишаються факультативними
засобами, що здатні урізноманітнити ступеневе формотворення, проте не являють собою необхідних складників
парадигми. Водночас синтетичні формомоделі висхідних модифікацій ступеневих грамем становлять засоби, достатні
для забезпечення всіх потреб ступеневого формотворення. Креативна роль аналітичних формомоделей висхідних
модифікацій виявилася в тому, що завдяки їм визначився модельний зразок для утворення засобів вираження
спадних модифікацій. Напевне, факультативне аналітичне формотворення висхідних модифікацій якоюсь мірою
підтримується завдяки спільності цього зразка з облігаторними аналітичними формомоделями спадних модифікацій.

Функціонально-стилістичне розмежування процесу становлення категорії ступенів порівняння в російській мові
визначило неуніверсальний характер синтетичних формотворчих засобів. Набуттю ними універсальних властивостей
заважала також їхня функціонально-синтаксична обмеженість і тривала залежність від синтаксичної дистрибуції.
Усталені грамеми висхідного компаратива і суперлатива, хоч і спиралися у своєму вираженні на синтетичні
засоби, проте не могли мати послідовного синтетичного вираження. Залучення до ступеневого формотворення
аналітичних засобів мало обов’язковий характер і позбавляло це формотворення обмежень, властивих синтетичним
засобам. Отже, в російській мові універсальними виявилися аналітичні формомоделі, оскільки саме вони
уможливлюють послідовну маніфестацію ступеневої семантики в повному обсязі.

У четвертому розділі „Типологічний аналіз числівникової словозміни” поступова втрата синтетичного відмінкового
формотворення – аморфізація розглядається як еволюційний процес, що проходить під впливом внутрішньосистемних
чинників.

См. также:
  • Синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові при вагітності і піометрі у собак

             Вивчено патогенез, критерії діагностики, лікування хворих та розглянуто питання профілактики набутої гемостазіопатії - синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові (ДВЗ) у собак, який є ланкою патогенезу піометри, а також ускладнює перебіг післяопераційного періоду внаслідок лікування хворих тварин. Досліджено зміни системи гемостазу за умов фізіологічного перебігу вагітності сук, що якісно подібні до зрушень, виявлених у хворих на піометру невагітних і визначають стан нестійкого гомеостатичного балансу в організмі тварини. За результатами досліджень системи гемостазу в здорових собак одержано звужені нормативні величини гематологічних і гемостазіологічних показників, що характеризують фізіологічні константи та мають значення для діагностики синдрому ДВЗ. У разі порівняння зрушень системи гемостазу за умов вагітності, а також у випадку перебігу піометри та після оваріогістеректомії, проведеної з метою лікування тварин, встановлено їх якісну подібність. Проведено теоретичне обгрунтування спільності та подібності визначених зрушень гемостазу. Запропоновано та апробовано методи лікування тварин, хворих на гостру форму цього синдрому, а також методи профілактики його загострення.

  • Корекція метаболічних порушень при гострому пієлонефриті за допомогою внутрішньосудинного лазерного опромінення крові

    : Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.06 [Електронний ресурс] / Юрій Володимирович Бухалов; Інститут урології та нефрології АМН України. — К., 2000. — 21 с. — укp.

  • Патоморфоз раку молочної залози в умовах комплексного лікування з застосуванням внутрішньосудинного лазерного опромінювання крові

    : Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.03.02 [Електронний ресурс] / В.О. Ткачов; Нац. мед. ун-т ім. О.О.Богомольця. — К., 1999. — 20 с. — укp.

  • Звичне невиношування вагітності і антифосфоліпідний синдром

             Дисертацію присвячено питанням рішення важливої медико-соціальної проблеми: вагітності і пологів. В роботу включено клініко-теоретичні аспекти виникнення, розвитку антифосфоліпідного синдрому та його впливу на репродуктивну та дітородну функцію жінок, а також на стан здоров'я їхніх дітей. Проведено соціологічне та клініко-статистичне скринінгове обстеження 1127 пацієнток, що проживають в розвинутих промислових регіонах Донецької області. Визначені закономірності та виявлені причинно-наслідкові зв'язки між рівнем психоемоційного стресу та наявністю в крові вовчакового антикоагулянту, рівнем психоемоційного стресу і розвитком у вагітних фетоплацентарної недостатності, що виникає на тлі маточно-плацентарно-плодового кровообігу та супроводжується ускладненнями перебігу вагітності і пологів. Запропоновано новий напрямок у встановленні причин ідіопатичного невиношування вагітності - діагностика антифосфоліпідного синдрому. Розроблено комплекс профілактичних, реабілітаційних та лікувальних заходів у разі імуноконфліктної вагітності, який дозволяє знизити питому вагу ускладнень вагітності, перинатальної захворюваності та смертності.

  • Удосконалення методів профілактики та лікування ускладнень вагітності при ізоімунній несумісності крові матері та плода

             На підставі аналізу перебігу вагітності у жінок з резус-негативним типом крові за сучасних умов виявлено, що найпоширенішою патологією у випадку імунної несумісності є плацентарна недостатність (ПН). Встановлено наявність хибного кола в результаті впливу ПН, що створює умови для фетоматеринської трансфузії, яка посилює прояв ПН. Доведено вплив фетоматеринської трансфузії у жінок групи ризику з розвитку ізоімунізації та різних доз антирезус-імуноглобуліну на ефективність профілактики імунізації, перебіг вагітності та попередження розвитку гемолітичної хвороби новонароджених. Вперше встановлено залежність ефективності антенатальної специфічної профілактики гемолітичної хвороби плода та новонародженого від доз і терміну використання антирезус-імуноглобуліну. Визначено роль ендотеліну-1 (ЕТ-1), стабільних метаболітів оксиду азоту, фактора Віллєбрандта (ФВ) в розвитку ПН за ізоімунної несумісності крові матері та плода, проявом якої є домінування вазоконстрикторних субстанцій. Вперше науково обгрунтовано можливість застосування гетеротопічної трансплантації кріоконсервованої плацентарної тканини (ККПТ) під час ізоімунізації, що підвищує ефективність лікування даної патології в результаті поступового зниження титру АТ і забезпечує сприятливий перебіг і результат вагітності. Показано комплексний вплив застосування препаратів-донаторів оксиду азоту на організм вагітної жінки. Встановлено антиоксидантні властивості зазначених лікувальних засобів та їх роль як модуляторів рівнів оксиду азоту та ЕТ-1 в сироватці крові. Встановлено активізувальну дію застосування ангіопротекторів і венотоників на метаболічні процеси у матково-плацентарному комплексі. Розроблено методику проведення патогенетичної терапії, застосування якої сприяє зниженню частоти та тяжкості ускладнень в антенатальний і післянатальний періоди.

  • Методи та спецпроцесори подвійного згортання для спектрального аналізу сигналів діагностування

             Запропоновано та обгрунтовано методи подвійного згортання сигналів, що є основою для визначення спектральних характеристик згідно з узагальненою формулою Вінера - Хінчина, в тому числі з застосуванням нової статистичної функції - оцінки знаку похідної першого порядку, з послідовним використанням різних статистичних функцій для реалізації згортань за фазою та частотою, а також базисних частотних сигналів спеціальної форми. На основі введених критеріїв якості спектральних характеристик здійснено вибір оптимальних статистичних функцій для реалізації подвійного згортання сигналів діагностування з обмеженою вибіркою. Розроблено архітектуру спецпроцесорів подвійного згортання сигналів з використанням функції оцінки знаку похідної першого порядку.

  • Прегравідарна підготовка та ведення вагітності у пацієнток з невиношуванням вагітності на фоні герпесвірусної інфекції

             За результатами вивчення структури причин невиношування вагітності (НВ) установлено, що головною причиною НВ в Одеському регіоні є вірусно-бактеріальні інфекції (58,4 %), а саме: хронічна персистуюча інфекція (60,9 %) за різних клінічних варіантів. Доведено, що у пацієнток з НВ на тлі герпесвірусної інфекції (ГПІ) спостерігається інфікування плацентарного комплексу хронічним ендометритом - 15,8 %, поширеним, вогнищевим гнійним децидуітом - 37,5 %, лімфоідно-лейкоцитарною інфільтрацією децидуальної тканини - 20 %. У жінок з НВ виявлено декілька серологічних варіантів ГВІ: монокомпонентну вірусну інфекцію (65,8 %), змішану герпесвірусну інфекцію (12,5 %), змішану вірусно-бактеріальну інфекцію (21,7 %). У вагітних з НВ на тлі ГВІ відзначено зміни імунного статусу за типом вторинного імунодефіциту. пологів - на 29,5 % і сумарних перинатальних втрат на 35 %.

  • Перебіг вагітності, пологів та стан плода у жінок, які перенесли загрозу переривання вагітності в I триместрі

             Вперше обгрунтовано необхідність комплексного визначення порушень білковосинтезувальної та гормональної функцій плаценти, що формується, та розладів у системі гемостазу у патогенезі невиношування I триместру гестації. Встановлено цінність визначення рівнів білків вагітності (трофобластичного бета-1-глікопротеїну, альфа-2-мікроглобуліну фертильності) як діагностичного критерію розвитку плацентарної недостатності II - III триместру у випадку загрози викидня ранніх термінів. Вперше вивчено кореляційні зв'язки між показниками системи гемостазу, гормональними показниками та рівнем білків зони вагітності у здорових вагітних та жінок з загрозою переривання вагітності у I триместрі. Розроблено й апробовано методику комплексного лікування з використанням гормональної терапії, екстракту гінкго білоба й ериніту. Проаналізовано клінічну ефективність запропонованих терапевтичних заходів щодо перебігу вагітності, пологів і стану новонароджених і наявності загрози викидня у I триместрі й оцінено особливості їх дії на функціональний стан плаценти та показники гемостазу.

  • Ефективність комплексного лікування деструктивних форм інфільтративного та дисемінованого туберкульозу легень у хворих, які зловживають алкоголем

             Висвітлено питання удосконалення методики лікування деструктивного туберкульозу легень у хворих, які зловживають алкоголем, шляхом використання патогенетичних засобів терапії. Розроблено ефективний метод лікування, що базується на використанні в комплексній терапії нашкірного лазерного випромінювання низької інтенсивності і магнітотерапії на рефлексогенні зони. Доведено, що застосування комбінованої магнітолазеротерапії (МЛТ) зменшує інтоксикацію, прискорює процеси розсмоктування інфільтрації, збільшує частоту припинення бактеріовиділення та скорочує його термін у середньому на 1,3 міс., а також збільшує частоту закриття порожнин розпаду та зменшує його термін на 1,1 міс. Крім того, МЛТ позитивно впливає на імунну систему та нормалізує склад мікрофлори кишечника.

  • Забезпеченість лікувальних закладів України компонентами та біопрепаратами донорської крові та обгрунтування реорганізації служби крові

             У порівняльному аспекті наведено та узагальнено діяльність служби крові України за період 1994 - 2003 рр. Висвілено стан розвитку служби крові та визначено його невідповідність сучасним потребам охорони здоров'я у контексті сціально-економічних умов країни. Науково обгрунтовано необхідність реорганізації діяльності даної служби та можливість промислового виробництва високоефективних вірусонебезпечних препаратів плазми крові. Визначено ефективність застосування сучасної методики розрахунків тижневої потреби лікувальних закладів України у компонентах крові з урахуванням вимог сучасної концепції гемокомпонентної терапії. Обгрунтовано нові норми потреби даних закладів у компонентах донорської крові щодо одного профільного ліжка.

  • Діагностика носійства вірусів гепатиту С в популяції донорів крові Київської міської станції переливання крові та серед осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС

             Визначено поширеність вірусу гепатиту С (HCV) на популяційному рівні серед практично здорових людей - донорів крові, проведено генотипування циркулюючих в Україні вірусів гепатиту С. Зроблено грунтовну сероепідеміологічну оцінку поширення HCV в осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (ЧАЕС). Відзначено, що в групі учасників ліквідації наслідків аварії (ЛНА) на ЧАЕС HCV інфікованість асоційована з розвитком хронічного гепатиту та зі збільшенням частоти захворювань щитовидної залози, гематологічної патології (лімфаденопатії, тромбоцитопенії, геморагічні васкуліти), хронічних запальних процесів, підвищенням частоти гострого інфаркту міокарда, порушеннями ліпідного обміну. Досліджено збільшення ризику розвитку віддалених онкологічних наслідків опромінення за умов персистенції вірусів гепатиту С. Визначено високий рівень сероконверсії в групі учасників ЛНА (7,12 %), особливо реконвалесцентів гострої променевої хвороби (17,56 %). Викладено питання про посилення заходів з профілактики HCV-інфікування.

  • Бабезіозний увеїт собак

             Вивчено увеїт, зумовлений бабезіозом у собак. З'ясовано, що бабезіозний увеїт собак виникає у східноєвропейських вівчарок (27,8 %) і, рідко, у безпородних собак (16,7 %), найчастіше - собак після 12-місячного віку (58,8 %), вірогідно зумовленому посиленням сенсибілізації з віком. У разі слабкого прояву запалення війкового тіла виявлено міоз, світлобоязнь, сльозотечу та незначні зміни райдужки та рогівки, преципітати у передній камері ока, за тяжкого ступеня циліарного запалення має місце перикорнеальна ін'єкція судин, гіфема, сильний біль у ділянці війкового тіла, фібрин у передній камері ока, задні синехії, глаукома. Вміст у крові еритроцитів, гемоглобіну, лейкоцитів, показників лейкограми, вміст білка, його фракцій, білірубіну, АСТ і АЛТ, сечовини, креатиніну та бабезіозу, неускладненого увеїтом, ідентичні таким показникам ускладненого увеїтом бабезіозу, що доводить патогенетичну роль інших чинників у виникненні запалення війкового тіла. Відзначено, що кількість лейкоцитів, T- і B-лімфоцитів, T-хелперів, T-супресорів, показник імунорегуляторного індексу, вміст IgG, M у разі бабезіозу, ускладненого увеїтом, більші у порівнянні з цими показникамии за умов базіозу, неускладненого увеїтом, що зумовлює патогенетичну роль імунологічних порушень у виникненні запалення війкового тіла. Відзначено, що лікування бабезіозного увеїту раціональне у разі застосування на тлі базіозної терапії мідріатів (найчастіше 1 %-й розчину атропіну), нестероїдних протизапальних препаратів, зокрема, диклофенаку за дози 0,5 мг/кг маси тіла, а також тималіну (як імуномодулятора та стимулятора фагоцитозу) за дози 5 - 20 мг/ кг маси тіла тварин залежно від тяжкості перебігу запалення судинної оболонки очного яблука.

  • Атопічний дерматит у собак

    : Автореф. дис... канд. вет. наук: 16.00.05 [Електронний ресурс] / К.С. Медведєв; Білоцерків. держ. аграр. ун-т. — Біла Церква, 2000. — 16 с. — укp.

  • Пролонгована епідуральна анестезія у собак і кіз

             Подано матеріали про розробку пролонгованої епідуральної анестезії у собак і кіз шляхом послідовного введення 2 %-ого розчину лідокаїну гідрохлориду ( собакам - 0,3 - 20,5, козам - 0,6 - 0,8 мл на кожні 10 см довжини тулуба ) через катетер. Загальний час знеболювання сягав двох годин. У кіз катерізуцію епідурального простору з подальшим кількаразовим введенням місцевого анестетика виконано вперше. Проведено комплекні дослідження щодо впливу анестезії на організм собак і кіз. Установлено, що використання анестезії не спричиняє будь-яких негативних явищ в організмі тварин, які можуть викликати ускладнення.

© 2007-2017 vbs.com.ua