От партнеров

Заказать работу

От партнёров


Счетчики
    Желаете получить информацию о том, где можно найти и СКАЧАТЬ не отходя от своего компьютера бесплатные журналы, обзоры, научные и аналитические статьи, статистические данные, книги, учебники, официальные документы государственных органов? Тогда воспользуйтесь нашим новым сервисом "Полезная ссылка"!

    Как это работает? Очень просто! Вы получаете полезную ссылку, нажав на которую, скачиваете документ с первоисточника в электронном виде.

Поиск рефератов на Linksdir.com.ua!
Раздел каталога

Научные статьи и авторефераты по сельскому хозяйству

Название

Агробіологічне обгрунтування виробництва капусти білоголової для продовольчих і насіннєвих цілей в Лісостепу і Поліссі України : Автореф. дис... д- ра с.-г. наук: 06.01.06 / В.В. Хареба; Нац. аграр. ун-т. — К., 2005. — 39 с. — укp.

Коротко

Агробіологічне обгрунтування виробництва капусти білоголової для продовольчих і насіннєвих цілей в Лісостепу і Поліссі України

СсылкаСкачать в архиве
Добавлено2008-08-15 03:49:43


Дата сівби

Урожайність, кг/га

Лабораторна схожість,%

Енергія проростання, %

Маса 1000 насінин, г

Фракційна структура насіння, %






1,2-1,5 мм

1,6-2,0 мм

> 2 мм

30.04

660

79,2

76,2

4,0

3,5

82,0

14,5

10.05

720

79,4

75,6

4,2

3,5

84,5

12,0

20.05

770

78,8

75,1

4,5

3,5

82,5

14,0

30.05

720

72,2

68,6

4,2

5,0

83,5

11,5

10.06

550

65,5

67,2

3,9

5,5

81,0

7,5

НІР05

26








Нами також встановлено, що застосування касетного способу вирощування розсади, в середньому за 1993-1995 рр.
сприяло підвищенню врожайності маточників до 90,4 т/га, при їх товарності 90,1%, що на 10,2 т/га та 6,8%
більше, порівняно з контролем (розсада вирощена в холодному розсаднику). При цьому, в період вегетації,
ураженість рослин слизовим бактеріозом знизилась у 1,8, а судинним – у 1,4 рази, порівняно з контролем і в 1,6
та 1,9 рази – з безрозсадним способом. За період зберігання ураженість маточників, вирощених з касетної
розсади, слизовим бактеріозом знизилась у 1,4 рази, порівняно з контролем та знаходилась на рівні
безрозсадного способу, а судинним – знизилась відповідно у 1,5 і 1,3 рази. Маточники, розсаду яких вирощували
в касетах, сприяли одержанню більш здорових насінників із ураженням хворобами 9,8% проти 15,2% у контролі. Це
сприяло зменшенню випадів у 1,6 рази та підвищенню насіннєвої продуктивності рослин і якості насіння.
Урожайність насіння при цьому на 60,0 кг/га перевищувала контроль. Отже строки сівби та садіння розсади і
способи вирощування її суттєво впливали на вихід стандартних маточників, їх ураженість хворобами та насіннєву
продуктивність рослин і якість насіння. Найбільш здорові маточники з максимальною насіннєвою продуктивністю
рослин та високою якістю насіння капусти сорту Ліка нами одержано за сівби його у зоні Полісся 20 травня,
садіння розсади – 27 червня і застосуванні касетного способу вирощування.

Передзбиральне підрізання кореневої системи маточників, застосування десикантів і регуляторів росту в
насінництві капусти білоголової. У Поліссі на дослідній станції „Маяк” протягом 1997-2000 рр. досліджено вплив
передзбирального підрізання маточників на їх урожай, товарність, лежкість і насіннєву продуктивність та якість
насіння капусти білоголової. Встановлено, що підрізання кореневої системи на глибині 12-14 см за 30 днів до
збирання капусти зменшувало масу рослин на 0,2 кг, за 20 – на 0,5, а за 10 днів – на 0,4 кг, порівняно з
контролем і сприяло формуванню маточників середніх розмірів (1,5-1,8 кг). Аналогічні дані одержані нами за
підрізання кореневої системи на глибині 16-18 см. Маса головки маточників змінювалась в основному за рахунок
зменшення їх діаметру, висота – залишалася такою ж або навіть збільшувалася. Збільшення середньої маси рослин
і діаметра головок капусти сприяло отриманню найвищої – 64,9 – 71,6 т/га врожайності маточників у контролі
(без підрізання кореневої системи). Застосування передзбирального підрізання зменшувало врожайність маточників
залежно від терміну його проведення: за 30 днів – на 7,0 – 10,2 т/га, за 20 – на 10,1-12,2 і за 10 днів – на
7,5 -8,5 т/га відповідно. Вихід стандартних маточників складав 80,3 – 80,8%, у контролі – 86,7%. За період
зберігання краще за інших (90,2% проти 86,6% у контролі) зберігались маточники кореневу систему яких підрізали
на глибині 16-18 см за 10 днів до їх збирання.

Урожайність насіння різко коливалася за роками вирощування. Найбільш сприятливим був 1999 рік. Максимальна
врожайність (16,2 ц/га) отримана нами за підрізання кореневої системи маточників за 10 днів до їх збирання на
глибині 16-18 см (приріст до контролю – 32,8%). За несприятливих погодних умов 2000 року таке підрізання
кореневої системи маточників сприяло підвищенню врожайності насіння капусти на 17,1%, порівняно з контролем.
Середня врожайність насіння за 1998-2000 рр. у контролі становила 720 кг/га. За підрізання кореневої системи
маточників на глибині 12-14 і 16-18 см за 30 днів до їх збирання врожайність насіння змінювалась не суттєво і

См. также:
  • Технологічне обгрунтування конвеєрного виробництва капусти білоголової в умовах Центрального Полісся України

             Вивчено найбільш раціональні способи вирощування розсади капусти білоголової, оптимальні строки її висаджування у відкритий грунт, умов сівби насіння за безрозсадного способу з метою стабільного постачання продукції населення протягом року на сірих опідзолених грубопилувато-легкосуглинкових грунтах Центрального Полісся України. Установлено вплив агротехнічних заходів та факторів навколишнього середовища на динаміку формування врожайності сортів та гібридів капусти білоголової.

  • Агробіологічне обгрунтування інтегрованого захисту ягідних насаджень від шкідників у північно-західному Лісостепу і Поліссі України

             Робота присвячена вдосконаленню захисту ягідних культур: смородини чорної і червоної, агрусу, малини, суниці. В результаті досліджень уточнено: видовий склад, шкодочинність основних шкідників (розанна, свинцевосмугаста, мінлива, підкорова, вербова, всеїдна, смородинова, сітчаста, строкатозолотиста листокрутки; агрусовий п'ядун; смородинова міль, малинова міль, малинова міль-крихітка; агрусова вогнівка; суничний чорноплямистий, гребінчастовусий розанний, блідоногий агрусовий, жовтий агрусовий, малиновий пильщики; велика смородинова, порічкова галова, агрусова пагонова попелиці і попелиця Шнайдера; смородинова склівка; сірий бруньковий, малиново-суничний довгоносики; квіткова, листкова смородинова, пагонова смородинова галиці; бруньковий смородиновий, звичайний павутинний кліщі). Встановлено причини їх високої чисельності. Розроблена і випробувана у виробництві інтегрована система захисту ягідників від шкідників. Уточнені економічні пороги шкодочинності. Розроблена методика визначення комплексних економічних порогів шкодочинності. Уточнено видовий склад зоофагів і їх роль в ягідниках.

  • Основні шкідники капусти білоголової у Східному Лісостепу України. Екологія і прогноз розвитку

             На підставі результатів багаторічного моніторингу агроценозів капусти білоголової уточнено видовий склад і біологічні особливості фітофагів і ентомофагів для східного Лісостепу України. Виявлено закономірності багаторічної динаміки популяцій основних шкідників капусти білоголової та вплив на неї різних чинників, зокрема сонячної активності. Встановлено залежності шкодочинності основних фітофагів капусти білоголової від чисельності популяцій. Вперше розраховано моделі зв'язку сезонного розвитку чотирьох видів шкідників капусти з температурою повітря, а також залежності пошкодження капусти від щільності особин. Уточнено суми ефективних температур і пороги розвитку капустяної совки і ріпного білана. Побудовано фенологічні календарі та номограми для визначення кількості поколінь капустяної молі та капустяної попелиці, що можуть розвиватися на пізніх сортах капусти залежно від температурних умов сезону. Доведено ефективність застосування мікробіологічних і хімічних препаратів, що сприяють зниженню шкодочинності фітофагів капусти білоголової пізньої.

  • Насіннєва продуктивність капусти білоголової пізньостиглої при використанні добрив в умовах лівобережного Лісостепу України

             Встановлено закономірності формування якості та високого рівня врожайності насіння капусти білоголової пізньостиглої. Розроблено метод збільшення виходу насіння з одиниці площі та збереження його високої якості на базі застосування локального способу внесення мінеральних добрив, підживлення рослин у фазу відростання квітконосіїв та використання біодобрива "Байкал ЕМ-IУ". Досліджено типи галуження насінників капусти білоголової. Доведено вплив архітектоніки куща на продуктивність насіннєвих рослин і якість насіння. Для програмування врожайності встановлено оптимальні дози внесення поживних речовин і коефіцієнти їх використання насінниками капусти. Доведено позитивний вплив біодобрива "Байкал ЕМ-IУ" на ріст, розвиток, продуктивність насіннєвих рослин і якість насіння капусти білоголової. Виявлено збереженість сортових та основних господарсько-цінних ознак рослинами капусти білоголової у разі використання насіння, одержаного з застосуванням запропонованих добрив. Розраховано енергетичну й економічну ефективність внесення добрив під насінники капусти білоголової.

  • Вплив вермикомпосту та купограну на урожай та якість капусти білоголової на темно-сірому опідзоленому грунті Північного Лісостепу України

             Захищається робота, яка містить результати по визначенню впливу вермикомпосту та купограну на агрохімічні та агроекологічні властивості темно-сірого опідзоленого легкосуглинкового грунту, урожай та якість капусти білоголової сорту "Амагер 611" при вирощуванні за енерго-ресурсо-природоохоронною технологією. Отримано значний приріст врожаю та покращання якості капусти білоголової в результаті використання нових видів добрив. Вивчена ефективність використання вермикомпосту та купограну на темно-сірому опідзоленому легкосуглинковому грунті Північного Лісостепу України для покращання агрохімічних властивостей грунту, стабілізації продуктивності білоголової капусти, покращання біологічної цінності та терміну зберігання продукції.

  • Агробіологічне обгрунтування технологічних прийомів підвищення продуктивності однорічних агрофітоценозів для конвеєрного виробництва зелених кормів в правобережному Лісостепу України

             Теоретично обгрунтовано та практично реалізовано шляхи вдосконалення конвеєрного виробництва зелених кормів за рахунок створення різночасно достигаючих однорічних агрофітоценозів ранніх та пізніх ярих культур. Розроблено агрофітоценози ранніх ярих злакових, зернобобових і капустяних культур для конвеєрного виробництва кормів у період між першим і другим укосами багаторічних трав упродовж 35 - 40-ка днів. Розроблено й апробовано агрофітоценози пізніх культур кукурудзи, суданської трави, пайзи з різночасно достигаючими зернобобовими для виробництва зелених кормів у період між другим і третім укосами багаторічних трав. Експериментально доведено аробіологічну, біоенергетичну й економічну ефективність використання орних земель шляхом сівби пізніх ярих з високобілковими культурами після використання агрофітоценозів ранніх ярих, а також одержання двох урожаїв шляхом сівби жита ярого з гірчицею білою після збирання кукурудзяно-бобових сумішок весняної сівби.

  • Агрохімічна оцінка використання добрив за вирощування капусти білоголової ранньої на темно-сірому опідзоленому грунті Правобережного Лісостепу України

             З метою підвищення продуктивності й одержання біологічно ціної продукції капусти білоголової ранньої наведено рекомендації щодо оптимізації умов живлення рослин на темно-сірому опідзоленому грунті Лісостепу Правобережного України. Вивчено динаміку зміни окремих параметрів поживного режиму грунту та використання різних доз мінеральних добрив. Визначено інтенсивність проходження окремих фізіологічних процесів у рослинах, господарського виносу основних елементів живлення врожаєм, встановлено коефіцієнти їх використання з добрив. Вивчено вплив мінеральних добрив на продуктивність і показники якості головок капути білоголової (ранньої). Проведено економічне й енергетичне оцінювання використання мінеральних добрив під дану сільськогосподарську культуру.

  • Енергозберігаюча технологія виробництва насіння капусти білоголової пізньостиглої у Криму

             Наведено результати чотирирічних досліджень з питань енергоощадного насінництва капусти білоголової. Доведено можливість одержання високих врожаїв якісного насіння капусти білоголової за умов Криму. Розроблено енергоощадну технологію виробництва насіння капусти білоголової пізньостиглої. У разі використання підрізки коренів маточників (строк сівби - 2 декада липня) створюються умови водного стресу, що оптимізує процес закалки рослин та підвищує їх зимостійкість. Підготовлені маточники у фазі нещільної головки залишаються безпосередньо у полі за впливу коливання зимових температур. З'ясовано, що використання адаптаційного потенціалу рослин сприяє одержанню врожайності насіння капусти за виробничих умов до 1 010 кг/га, зниженню витрат енергії у порівнянні з існуючою технологією на 39 %. Собівартість 1 кг насіння зменшується до 6,8 грн./кг.

  • Обгрунтування підбору маточно-насіннєвих форм груші для вирощування слаборослих підщеп у Лісостепу України

             На підставі комплексного вивчення за умов Лісостепу України шести слаборослих гібридних форм груші як маточно-насіннєвих рослин у саду та розсаднику виділено слаборослі насіннєві підщепи для груші, найбільш придатні для створення насаджень за основними біологічними та господарськими показниками. Визначено фенологічні фази, зимо- та стійкість до збудників парші і буруватості маточно-насіннєвих рослин залежно від екологічних умов вирощування. Встановлено високу фізіологічну сумісність слаборослих насіннєвих підщеп з сортами груші різного строку достигання. Досліджено основні фізіологічні процеси у листках підщеп та саджанців у розсаднику. Встановлено вплив підщепи на дані показники. Визначено продуктивність маточно-насіннєвих рослин за виходом насіння, підщеп і саджанців. Обгрунтовано виділення слаборослих насіннєвих підщеп з високою економічною ефективністю їх вирощування у Лісостепу України. За результатами наукового дослідження відібрано три слаборослі гібридні форми як насіннєві підщепи СМЛ 2-9, СМЛ 5-11 та СМЛ 7-21.

  • Обгрунтування елементів технології вирощування капусти савойської в Лісостепу України

             Представлено результати трирічних досліджень з вивчення окремих прийомів вирощування капусти савойської в Лісостепу України. За комплексом господарсько-цінних ознак виділено кращі сорти та гібриди капусти савойської, які рекомендовано для державного сортовипробування - середньостиглі сорти Чіфтейн савой та Аубервіль. Для підвищення лежкості капусти савойської протягом 4-х місяців встановлено оптимальні способи зберігання головок капусти савойської: цілими рослинами у підвішеному стані, поліетиленових мішках і пакетах по одній головці без доступу повітря, які забезпечують найвищий вихід товарних головок - 78,7, 77,1 та 76,4 %. Рекомендовано зберігання капусти савойської у відкритих поліетиленових мішках, з укладанням цілих рослин на решітчасті настили в штабелі та в ящиках із загортанням у папір.

  • Обгрунтування окремих елементів технології вирощування капусти червоноголової в Лісостепу України

    : автореф. дис... канд. с.-г. наук: 06.01.06 [Електронний ресурс] / Олена Іванівна Волошина; Національний ун-т біоресурсів і природокористування України. — К., 2009. — 20 с. — укp.

  • Основні агротехнічні заходи вирощування насіння капусти білоголової безпересадковим способом на півдні України

             Наведено результати чотирирічних досліджень щодо визначення особливостей формування врожаю та якості насіння капусти білоголової за безпересадкового способу вирощування. Доведено можливості застосування розсадної та безрозсадної культур. Для забезпечення успішної перезимівлі безпересадкових насінників, завершення стадійних змін, дружного формування пагонів і стручків та досягнення врожайності насіння на рівні 10,5 - 12,2 ц/га на півдні України обгрунтовано доцільність використання розсадної культури і строків сівби 10 - 15 липня, а для безрозсадної культури - 25 - 30 липня. З'ясовано, що для підвищення зимостійкості безпересадкових насінників і врожайності насіння необхідно застосовувати передзимове підгортання їх землею.

  • Агроекологічне обгрунтування технології виробництва льону-довгунця в Поліссі України

             Теоретично обгрунтовано продукційний процес льону-довгунця. Вивчено, розроблено та впроваджено способи основного та передпосівного обробітку авто- і гідроморфних грунтів. Досліджено аспект використання мінеральних добрив. Вивчено вплив довготривалого безполицевого основного та комбінованого передпосівного обробітку грунту, строків і доз внесення мінеральних добрив на водно-фізичні властивості грунту, родючість, забур'яненість посівів, добову періодичність росту, фотосинтетичний потенціал і вуглеводний обмін льону-довгунця. Доведено, що вилежування трести на льонищі з підсіяних під льон злакових трав зменшує вміст радіоцезію в продукції на 28 - 50 %.

  • Агрохімічна ефективність мінеральних добрив при вирощуванні гібридів білоголової капусти різних груп стиглості

             Наведено результати вивчення впливу мінеральних добрив, зокрема комбінованого добрива "Гармонія", внесених під гетерозисні гібриди капусти білоголової різних груп стиглості на темно-сірому опідзоленому грунті Північного Лісостепу України. Визначено вплив доз добрив на агрохімічні показники грунту, проходження окремих фізіолого-біологічних процесів у рослинах, урожайність різних груп стиглості культури, а також біологічну цінність урожаю. Розроблено математичні моделі прогнозування продуктивності та якості урожаю гібридів капусти різних груп стиглості залежно від доз внесених добрив. Встановлено раціональні та економічно-доцільні дози добрив у процесі вирощування різних груп стиглості капусти білоголової за удосконаленою технологією.

© 2007-2019 vbs.com.ua