От партнеров

Заказать работу

От партнёров


Счетчики
    Желаете получить информацию о том, где можно найти и СКАЧАТЬ не отходя от своего компьютера бесплатные журналы, обзоры, научные и аналитические статьи, статистические данные, книги, учебники, официальные документы государственных органов? Тогда воспользуйтесь нашим новым сервисом "Полезная ссылка"!

    Как это работает? Очень просто! Вы получаете полезную ссылку, нажав на которую, скачиваете документ с первоисточника в электронном виде.

Поиск рефератов на Linksdir.com.ua!
Раздел каталога

Научные статьи и авторефераты диссертаций по медицине

Название

Особливості клінічних, ендоскопічних і морфофункціональних проявів гастропатій у хворих ревматоїдним артритом та їх лікування : Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.02 / В.І. Гриценко; Запоріз. держ. мед. ун-т. — Запоріжжя, 2001. — 21 с. — укp.

Коротко

Особливості клінічних, ендоскопічних і морфофункціональних проявів гастропатій у хворих ревматоїдним артритом та їх лікування

СсылкаСкачать в архиве
Добавлено2008-10-29 20:36:24

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ







Гриценко Віта Іванівна





УДК 616.34-02:616.72-002.77]-085.275.3/ .276





ОсобливостІ клІнІчних, ендоскопІчних І морфофункціональних проявів гастропатій у хворих ревматоїдним
артритом та їх лІкування




14.01.02 – внутрішні хвороби






АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук
















Запоріжжя - 2001


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ України.





Науковий керівник: академік АМН України, доктор медичних наук, професор Георгій Вікторович Дзяк,
Дніпропетровська державна медична академія, ректор, завідувач кафедри госпітальної терапії №2.





Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Свінціцький Анатолій Станіславович, Національний
медичний університет ім.О.О. Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри госпітальної терапії №2; Заслужений
діяч науки та техніки України, доктор медичних наук, професор Дейнега Володимир Григорович,
Запорізький державний інститут удосконалення лікарів МОЗ України, завідувач кафедри терапії №1.

Провідна установа: Інститут терапії АМН України, відділ гастроентерології (м.Харків).




Захист дисертації відбудеться 20/06/ 2001р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д
17.600.02 у Запорізькому державному медичному університеті МОЗ України (69035, м. Запоріжжя, пр.
Маяковського, 26).




З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Запорізького державного медичного університету (69035, м.
Запоріжжя, пр. Маяковського, 26).





Автореферат розісланий 18.05. 2001р.






Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор медичних наук, професор Волошин М.А.


загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Ревматоїдний артрит (РА) продовжує залишатися розповсюдженим захворюванням, яке вражає
0,4-1,0% населення (Коваленко В.М. та інш., 1994; Ганджа І.М., Лисенко Г.І., 1996; Jain R., 1997).
Особливостями його перебігу є перехід від локалізованих до системних і швидко прогресуючих варіантів (Нейко
Є.М. та інш., 1996; Walder R.L., 1993; Maini R.N., 1994). Найбільш раннім і частим проявом генералізації
ревматоїдного артриту вважається ураження внутрішніх органів, які суттєво погіршують якість життя хворих,
обумовлюють значну втрату працездатності та інтенсифікацію лікувальних заходів (Мешков А.П., 1994; Насонов

См. также:
  • Клініко-імунологічне обгрунтування комплексного лікування хронічного катарального гінгівіту у дітей з ревматоїдним артритом в санаторно-курортних умовах

             Уперше визначено клінічні особливості ураження тканин пародонта у дітей з ревматоїдним артритом, зокрема наявність хронічного генералізованого катарального гінгівіту (ХГКГ), що супроводжується підвищенням пародонтальних індексів (РМА, КПІ, CPITN). Досліджено стан загального та місцевого імунітету у дітей з ХГКГ на тлі ревматоїдного артриту, виявлено дисфункцію клітинної, гуморальної та макрофагальної ланок імунітету, ступінь вираженості яких залежить від клінічної форми та тривалості ревматоїдного артриту. Уперше вивчено особливості структурно-функціональних властивостей кісткової тканини у даних дітей, якими є системний остеопенічний синдром і остеопороз, які відображають зниження основних денситометричних параметрів - швидкості поширення ультразвуку, широкосмугового послаблення ультразвуку й індексу щільності кісткової тканин, що зумовлюють розвиток аналогічного остеопоротичного процесу в альвеолярному відростку щелепи. Установлено виражений імуномодулювальний ефект біорезонансної стимуляції, у разі застосування якої відбувається достовірне зростання кількості Т-лімфоцитів та їх субпопуляцій, ІРІ, зниження рівней сироваткових імуноглобулінів класів A, M, G. Показано, що використання препарату "Імудон" дітей під час лікування ХГКГ на тлі ревматоїдного артриту призводить до виражених змін у місцевому імунітеті. Доведено, що комбіноване застосування біорезонансної стимуляції та імуномодулювального препарату "Імудон" сприяє підвищенню системного та місцевого імунітету, повному усуненню запального процесу у тканинах пародонта та вираженому впливу на процеси моделювання кісткової тканини.

  • Особливості клінічних проявів, перебігу та лікування псоріазу у осіб похилого віку

             Установлено зв'язок клінічного перебігу псоріатичної хвороби у хворих похилого віку з показниками клітинної та гуморальної ланок імунітету та стану окисно-антиоксидантного балансу в осіб зазначеного віку. Обгрунтовано виділення клініко-терапевтичних груп, розроблено чіткі показання до призначення різних комплексних терапевтичних заходів залежно від клінічних проявів, стану імунітету та вільнорадикального окиснення ліпідів у літніх хворих. Доведено, що застосування антиоксиданту мелатоніну, імуномодулятора циклоферону та їх комбінації супроводжується оптимізацією їх стану. Водночас з нормалізацією імунного стану та вільнорадикального окиснення зменшується термін стаціонарного лікування, відзначається подовження ремісії, редукція кількості рецидивів.

  • Клініко-патогенетичні особливості гастропатій у хворих на цироз печінки та їх лікування

             Вивчено клініко-патогенетичні особливості перебігу гіпертензивної портальної гастропатії (ГПГП) у хворих на цироз печінки (ЦП) та обгрунтовано її диференційовану терапію. Встановлено, що у хворних на ЦП з ГПГП одним з факторів обтяженого перебігу захворювання є персистування Helicobacter pylori (HP) у слизовій оболонці (СО) верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Показано, що клінічні ознаки ГПГП корелюють зі ступенем контамінації HP у СО шлунка, морфологічні зміни СО проявляються переважно у вигляді хронічного антрального гелікобактерного гастриту. З'ясовано, що у HP-негативних хворих ГПГП виникає, в першу чергу, на фоні печінкової недостатності та порушеної мікроциркуляції СО шлунка у поєднанні із кислотно-пептичним фактором. Проведено порівняльну оцінку ефективності диференційованої терапії ГПГП у хворих на ЦП з урахуванням наявності HP і стану кислоутворення за умов використання стандартних схем антигелікобактерної терапії (АГТ), та у модифікації із МВ "Поляна Квасова" на фоні базисної терапії ЦП із застосуванням глутаргіну.

  • Особливості клінічних проявів остеохондрозу хребта у жінок в пері- та постменопаузальному періодах

             Представлено результати обстеження жінок віком 40 - 69 років у пері- та постменопаузальному періодах з клінічними проявами остеохондрозу хребта (ОХ). Виявлено особливості клінічних проявів ОХ, клімактерічного синдрому (КС) і структурно-функціонального стану кісткової тканини в обстежених хворих залежно від віку, тривалості постменопаузального періоду та локалізації ОХ. Уточнено особливості дегенеративно-дистрофічних змін у хребті, структурно-функціонального стану кісткової тканини та впливу замісної гормональної терапії у жінок з синдромом Тернера. Запропоновано препарат "Гранули кверцетину" для зниження виразності хронічного больового синдрому в хребті та КС, поліпшення структурно-функціонального стану кісткової тканини у жінок у пері- та постменопаузальному періодах з клінічними проявами ОХ, остеопенічним синдромом або остеопорозом.

  • Особливості клінічних проявів, психоемоційного статусу та вегетативної регуляції у дітей з артеріальною гіпотензією

             Наведено результати дослідження вегетативного гомеостазу у дітей з різним рівнем артеріального тиску (АТ). Визначено реалізацію компенсаторних можливостей серцево-судинної системи дітей залежно від рівня АТ. Проаналізовано результати кардіоінтервалографії, ЕКГ та холтерівського моніторування електрокардіограми. Вивчено варіабельність серцевого ритму як показника балансу симпатичної та парасимпатичної частини вегетативної нервової системи за показниками спектрального та часового аналізу. Окреслено основні варіанти змін психоемоційного статусу та проаналізовано взаємовідношення психічної та соматичної сфери у дітей з артеріальною гіпотензією (АГ). Вивчено характер змін вегетативного статусу дітей з АГ з використанням аналізу показників кліноортостатичної проби, викликаних симпатичних шкіряних потенціалів, часового та спектрального аналізу добової варіабельності ритму серця. Верифіковано напруження стану гіпофізарно-тиреоїдної системи, що проявляється, насамперед, у підвищенні активності щитовидної залози та кіркової речовини наднирників за умов нормальних показників тиреотропної функції гіпофізу. Діагностовано дисліпідемію та визначено залежність змін ліпідного спектра від рівня АТ та статі обстежених дітей. Розроблено комплексний підхід щодо вивчення АГ і на підставі одержаних результатів запропоновано шляхи удосконалення методики діагностики АГ у дітей.

  • Особливості клінічних проявів, перебігу та діагностики багатовогнищевих уражень головного мозку судинного генезу

             Обстежено 151-го пацієнта, з яких 121 - з багатовогнищевими та 30 хворих - з одновогнищевими ураженнями головного мозку судинного генезу. Всім хворим здійснено нейровізуальні обстеження (комп'ютерна томографія (КТ) та магнітно-резонансна томографія (МРТ) головного мозку), а також морфометричні дослідження. Установлено, що для багатовогнищевих уражень характерна полісиндромність. Не всі вогнища, виявлені за нейровізуальними методами (КМ і МРТ), мають клінічні прояви. Патоморфологічно за умов багатовогнищевих уражень головного мозку судинного генезу виявлено феномен звивистості ходу екстра- й інтрацеребральних артерій, а також судин мікроциркуляторного русла з формуванням множинних мікроаневризм, зон венозного повнокрів'я та ішемії, що зумовлює персистуючий набряк речовини мозку. Зівставлено клінічні, нейровізуальні та патоморфологічні зміни за повторних гострих порушень мозкового кровообігу та з'ясовано, що вогнищева неврологічна симптоматика, перебіг і виходи інфарктів головного мозку, здатність до відновлення втрачених функцій залежать від величини та локалізації вогнищ, ступеня попередніх дифузних і вогнищевих змін головного мозку.

  • Порушення системи ейкозаноїдів у хворих на нейродерміт, їх роль в патогенезі клінічних проявів, вибір тактики лікувально-профілактичних заходів

             Дисертацію присвячено удосконаленню методів лікування нейродерміту. Встановлено кореляцію між тяжкістю патологічного процесу, клінічною ефективністю лікування і ступенем порушень в системах ейкозаноїдів та вторинних посередників. Розроблено та впроваджено у практику новий метод комплексного лікування хворих на нейродерміт з використанням антиейкозаноїдів. Ефективність методів терапії оцінювалась по ступеню регресу клінічної картини дерматозу, динаміці показників вище зазначених систем. Досягнуто скорочення тривалості лікування, подовження тривалості ремісії, скорочення числа та ступеня виразності рецидивів у хворих на нейродерміт.

  • Особливості клініки, лікування та профілактики неврологічних проявів остеохондрозу поперекового відділу хребта у хворих різних морфо-конституціональних типів

             На підставі результатів проведених досліджень встановлено конституціонально обумовлені особливості вертеброневрологічних проявів і клінічного перебігу остеохондрозу поперекового відділу хребта (ОХ ПВХ) у хворих різних соматипів. Виявлено конституціально обумовлені відмінності анатомічних і функціональних характеристик ПВХ в осіб різних соматотипів. Встановлено, що серед чинників, які визначають різномантність клінічних проявів ОХ ПХВ, важливе місце займають конституціональні особливості, на які треба зважати під час проведення цілеспрямованої діагностики. Наведено рекомендації щодо вибору тактики диференційованого лікування хворих з неврологічними проявами ОХ ПВХ з урахуванням їх соматотипу. Розроблено практичні рекомбінації щодо профілактики рецидивів неврологічних проявів ОХ ПВХ у хворих різних соматотипів.

  • Патогенетичне обгрунтування ентеросорбції та цитопротекції для профілактики та лікування гастропатій у хворих на ревматоїдний артрит

             Висвітлено результати клінічних, лабораторно-інструментальних досліджень хворих на ревматоїдний артрит (РА). Докладно вивчено зв'язки клініко-патогенетичних варіантів перебігу РА з імунологічними, мембранодеструктивними, сполучнотканинними змінами, із рівнем ендогенної інтоксикації; клінічні та ендоскопічні характеристики уражень слизової оболонки гастродоуденальної зони та фактори, що їх спричинили. Наведено патогенетичне обгрунтування застосування ентеросорбції в лікуванні хворих на РА з метою посилення ефекту базової терапії та зниження дози нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) для профілактики ятрогенного ураження слизової оболонки гастродоуденальної зони, викликаного даними препаратами. Доведено профілактичний та лікувальний вплив цитотеку на слизову оболонку гастродуоденальної зони у разі застосування терапії НПЗП. Розроблено диференційований підхід до застосування ентеросорбенту залежно від ступеня активності запального процесу та цитотеку залежно від ендоскопічної картини ураження слизової оболонки ГДЗ.

  • Ефективність ендоскопічних методик лікування кровотеч із варикозно розширених вен стравоходу у хворих із портальною гіпертензією

             Встановлено залежність ефективності лікувальних заходів від величини прогностичного індексу пацієнтів. З'ясовано, що метод ЕС + ВККТ ефективніший, ніж ендоскопічне лікування, пломбування та ЕС. Зазначено, що його застосуання знижує ризик виникнення повторних кровотеч, нормалізує показники зсідання крові та функціонального стану печінки. На підставі порівняння віддалених результатів у хворих, які перенесли кровотечу з варикозно розширених вен стравоходу встановлено певну редукцію рецидиву кровотеч після ендоскопічної облітерації розширених вен.

  • Оптимізація ендоскопічних методів лікування і реабілітації хворих з каменями нирок та сечоводів (клініко-експериментальне дослідження)

             Розроблено основні принципи ендоскопічного та лапароскопічного методів лікування різних видів локалізації каменів у сечовій системі. Проаналізовано їх ефективність і встановлено показання та протипоказання щодо застосування. Вивчено функціональний стан нирок перед та після проведення лікування нефроуретеролітіазу ендоскопічними методами. Проаналізовано ускладнення, які виникають в результаті застосування черезшкірної нефролітотрипсії, різних методів інтракорпоральної уретеролітотрипсії та лапароскопічної уретеролітотомії, визначено способи їх профілактики та лікування. Запропоновано використовувати антиоксидантну та антибактеріальну терапію під час ендоскопічного лікування хворих з коралоподібними каменями нирок. Вивчено рівень анестезіологічного забезпеченян під час ендоскопічного лікування хворих з каменями нирок та сечоводів. Доведено доцільність проведення реабілітаційного санаторно-курортного лікування хворих уретеролітіазом у здравницях Східниця та Трускавець. Визначено пересічну вартість та економічну ефективність ендоскопічного лікування хворих на уролітіаз. Встановлено морфологічні зміни стінки сечоводу у разі дії різних видів контактних літотрипторів. Розроблено показання та протипоказання щодо застосування черезшкірної нефролітотрипсії, ендоскопічної уретеролітотрипсії та лапароскопічної уретеролітотомії. Розроблено сучасні алгоритми лікування хворих з каменями нирок і сечоводів.

  • Профілактика розвитку поліалергії та трансформації клінічних проявів атопії у дітей раннього віку

             Удосконалено профілактично-лікувальні заходи щодо запобігання клініко-патогенетичній еволюції атопії у дітей раннього віку. Доведено, що дітям раннього віку зі спадковою схильністю до алергії притаманна вікова еволюійна послідовність розвитку феномену сумації й алергійного поліорганного ураження та маніфестація клініко-імунологічних проявів атопічного дерматиту з подальшим приєднанням дермо-респіраторного синдрому. З'ясовано, що початкові клінічні прояви атопічного дерматиту з'являються на першому році життя у разі харчової алергії та зростання рівня специфічного IgЕ до коров'ячого молока. Виявлено, що у дітей старше 2-х років ступінь сенсибілізації до харчових алергенів знижується, однак приєднується сукупна гіперчутливість до побутових пилкових алергенів. У 60 % хворих віком 2 - 3 роки відмічено підвищення чутливості до домашнього пилу, що є тригерним фактором появи/загострення шкірних проявів хвороби, а в 24 % випадків встановлено приєдання дермо-респіраторного синдрому. Встановлено, що превентивність комплексного призначення гідролізованих сумішей як функціонального харчування, стримує імунологічні зрушення у дітей з успадкованою атопією, запобігає розвитку атопічного дерматиту. Показано, що сумісне застосування гіпоалергенної суміші, топічної нестероїдної терапії та антигістамінного препарату III покоління у разі наявності клінічних проявів атопічного дерматиту сприяє відновленню імунної відповіді, покращує перебіг хвороби, запобігає розвитку більш тяжкого перебігу захворювання, а також дермо-респіраторного синдрому.

  • Індивідуалізоване лікування хворих на рак молочної залози з урахуванням клінічних, морфологічних та молекулярно-біологічних провісних факторів

             Розроблено, досліджено та впроваджено в клінічну практику спосіб індивідуалізованого комплексного лікування хворих на рак молочної залози (РМЗ) T1-2N0M0 стадій з урахуванням клінічних, морфологічних і молекулярно-біологічних провісних маркерів. Проведено комплексне оцінювання та точну математичну обробку впливу клінічних, морфологічних і молекулярно-біологічних факторів на ефективність лікування хворих на ранній рак молочної залози (РРМЗ). Встановлено, що суттєвий вплив на вибір тактики лікування РРМЗ має комплекс молекулярно-біологічниї характеристик пухлини. Проаналізовано провісну значущість імуногістохімічних маркерів РМЗ, а саме: ER, PR, HER-2/neu, p53 Bcl-2 Ki-67. Визначено, що групову роль у визначенні провісних характеристик пухлин РРМЗ, окрім ER, PR, Her-2/neu, мають маркери Ki-67 та p53. Статистично не доведено прогностичну значущість Bcl-2. Вдосконалено та науково обгрунтовано діагностичний алгоритм для індвідуалізації лікування хворих на РМЗ T1-2N0M0 стадій. Обгрунтовано та показано, що запропонований спосіб лікування хворих на РРМЗ дозволяє збільшити тривалість безрецидивного періоду на 4 міс., термін трирічної безрецидивної виживаності - на 19,8 % і загальної трирічної виживаності - на 10,4 %. Доведено ефективність використання неоад'ювантної променевої терапії в лікуванні хворих на РРМЗ.

  • Особливості клінічних, метаболічних і гемодинамічних порушень у хворих з віддаленими наслідками закритої черепно-мозкової травми

             Наведено результати клінічного, метаболічного, гемодинамічного, структурного й функціонального дослідження хворих молодого віку з віддаленими наслідками черепно-мозкової травми (ВНЗЧМТ). Запропоновано систему діагностики та патогенетичної корекції виявлених порушень. На підставі аналізу вмісту первинних і вторинних продуктів перекисного окиснення ліпідів відзначено у хворих з ВНЗЧМТ наявність ознак оксидантного стресу. За даними біохемілюмінесценції з'ясовано, що найбільш виражені ознаки оксидантно-антиоксидантного дисбалансу спостережено у хворих з менш тривалим посттравматичним періодом. Показано, що якщо у хворих з тривалістю посттравматичного періоду (ТПП) менше п'яти років переважають процеси оксидантного стресу, то зі збільшенням ТПП за даними визначення електронегативності ядер відзначається погіршення біоенергетичного стану клітини, що призводить до прискорення швидкості старіння організму, реєструється порівняно більше виражені процеси атерогенезу. Доведено, що до комплексу патогенетично обгрунтованої раціональної корекції ВНЗЧМТ хворих молодого віку доцільно включати немедикаментозну методику впливу низькоінтенсивного лазерного випромінення.

© 2007-2017 vbs.com.ua