От партнеров

Заказать работу

От партнёров


Счетчики
    Желаете получить информацию о том, где можно найти и СКАЧАТЬ не отходя от своего компьютера бесплатные журналы, обзоры, научные и аналитические статьи, статистические данные, книги, учебники, официальные документы государственных органов? Тогда воспользуйтесь нашим новым сервисом "Полезная ссылка"!

    Как это работает? Очень просто! Вы получаете полезную ссылку, нажав на которую, скачиваете документ с первоисточника в электронном виде.

Поиск рефератов на Linksdir.com.ua!
Раздел каталога

Научные статьи и авторефераты диссертаций по медицине

Название

Інтерактивні технології в підготовці вчителя-словесника / О.А. Павлик // Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. — 2005. — N 25. — С. 116-118. — Бібліогр.: 6 назв. — укp.

Коротко

Інтерактивні технології в підготовці вчителя-словесника

СсылкаСкачать в архиве
Добавлено2008-10-02 17:22:54

О.А. Павлик,

кандидат педагогічних наук

(Криворізький державний педагогічний університет)

Інтерактивні технології в підготовці вчителя-словесника

У статті розкрито сутність інтерактивного навчання. Висвітлено досвід використання інтерактивних технологій на
заняттях із методики викладання української мови.

Основним напрямком модернізації вищої педагогічної школи України на сучасному етапі визнано особистісно
орієнтовану спрямованість усієї її системи роботи, за якої навчальний предмет, засвоювана студентами
інформація є засобом формування їх професійних рис. За нової парадигми освіти саме особистісно орієнтовані
освітні технології здатні забезпечити розвиток, саморозвиток та самовдосконалення того, хто навчається, вільну
реалізацію його природних задатків. Суттєвою ознакою сучасної педагогічної освіти є наголос на толерантному
ставленні до особистості, що, власне, і є важливим складником інтерактивних технологій, завдяки яким
підвищується активність учасників навчального процесу.

Аналіз науково-педагогічної літератури з проблеми дослідження сучасних технологій навчання (О. Пєхота, Г.
Селевко, М. Кларин, І. Зязюн, М. Хайруддинов та інші) свідчить, що серед різноманіття педагогічних (освітніх)
технологій мало хто з науковців окремо визначає інтерактивні технології. Як правило, дослідники розглядають їх
у контексті особистісно орієнтованих технологій. Разом з тим, ознаки інтерактивного навчання помітні в інших
описаних у науковій літературі технологіях (імітаційній (ігровій), груповій, діалоговій, технології
колективної розумової діяльності (КРД)). Існує навіть думка, що сама назва "інтерактивне навчання" є
некоректною, оскільки навчання саме по собі в більшій чи меншій мірі є активним процесом. Однак інтерактивне
навчання, як і інші технології, відрізняється стійкістю, системністю, здатністю відтворюватися, ефективністю і
стабільністю кінцевих результатів. У зв’язку з цим виявляється доцільним дослідження проблеми інтерактивної
організації навчального процесу. Інтерактивне навчання як специфічну освітню технологію у загальнодидактичному
аспекті ґрунтовно досліджено О. Пометун та Л. Пироженко. На жаль, у методиці навчання української мови з
досліджуваної проблеми висвітлено переважно досвід учителів-практиків (Н. Могила, В. Щербина, О. Волкова,
О. Романенко, Т. Герега). Зокрема, Л. Кратасюк та Л. Варзацька представили методичні рекомендації щодо
застосування інтерактивних методів навчання на уроках української мови в 5 класі. Останні видання чинних
програм (М. Пентилюк, С. Карамана, Т. Донченко, В. Мельничайка) та підручників з методики викладання
української мови в контексті підготовки словесників до роботи у школах нового типу не приділяють уваги
інтерактивним технологіям. Очевидно, така ситуація викликана тим, що теоретичні й методичні засади сучасних
освітніх технологій знаходяться ще на стадії розробки, осмислення, первинної практичної апробації.

Мета публікації полягає у розкритті специфіки інтерактивного навчання у вищій школі, висвітленні особливостей
його впровадження на заняттях з методики викладання української мови.

Як свідчать наукові дослідження, інтерактивними прийнято називати засоби, що забезпечують безперервну
діалогову взаємодію суб’єктів освітнього процесу. "Інтерактивне навчання (від англ. inter – взаємний, act –
діяти), за визначенням О. Пироженко, це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має за мету
створення комфортних умов навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність та інтелектуальну
спроможність" [1: 9]. Інтерактивна діяльність ґрунтується на активній комунікації учасників освітнього
процесу. "Сутність інтерактивного навчання, – стверджують Н. Побірченко та Г. Коберник, – полягає в тому, що
навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів; учитель і учень є
рівноправними суб’єктами навчання" [2: 8]. Інтерактивність освіти сприяє формуванню як предметних умінь і
навичок, так і загальнонавчальних, виробленню життєвих цінностей, створенню атмосфери співробітництва,
взаємодії, розвитку комунікативних якостей особистості. Така технологія, як стверджують дослідники, передбачає
моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв’язання проблем на основі аналізу
відповідної навчальної ситуації і виключає домінування одного учасника навчального процесу над іншим, однієї
думки над іншою. Тому під час такого навчання учні та студенти вчаться демократично спілкуватися з іншими
людьми, критично й творчо мислити, приймати обґрунтовані рішення. При цьому до роботи залучаються всі учасники
процесу, які працюють у групах в облаштованому класі за підготовленим заздалегідь викладачем матеріалом, із
дотриманням процедури й регламенту, в атмосфері довіри. Інтерактивне навчання змінює звичні ілюструючі форми
на діалогічні, що ґрунтуються на взаємодії та взаєморозумінні. Враховуючи вищесказане, можна відзначити такі
методичні особливості організації інтерактивного навчання: застосування проблемних ситуацій та формулювань,
відповідна організація навчального простору, що сприяє діалогу, мотиваційне забезпечення спільної діяльності,
дотримання правил навчального співробітництва, використання комунікативних методів і прийомів, оптимізація
системи оцінювання процесу та результатів спільної діяльності, розвиток навичок самоаналізу і самоконтролю
індивідуальної та групової діяльності.

Методи, спрямовані на збільшення комунікативної активності між учасниками спілкування, або їхньої взаємодії,
називають інтерактивними. Серед них найбільшого поширення набули такі: мозковий штурм, або мозкова атака, коло
ідей, мікрофон (вільне накопичення великої кількості ідей з певної теми, критичне їх осмислення); метод
прогнозування або передбачення (за дидактичним матеріалом підтвердити чи заперечити гіпотезу, сформулювати
тему заняття); дискусія, кути, ПРЕС-метод (послідовно студенти дають аргументовані відповіді на певне
дискусійне питання, доходять спільної думки); гронування, або асоціативний кущ (встановлення асоціативних
зв’язків між окремими поняттями для узагальнення теоретичного матеріалу, підбиття підсумків вивченої теми чи
розділу, зокрема з методики викладання української мови); бесіда за Сократом (студенти ставлять проблемні
питання і шукають шляхи їх розв’язання); ділові ігри (відтворюється поведінка і робота конкретних працівників
за фахом).

Кожна ділова гра має бути заснована на діалогічних формах взаємодії учасників навчального процесу і призначена
для розвитку творчого мислення, оволодіння знаннями, практичними навичками, відпрацювання індивідуального
стилю спілкування та поведінки, формування умінь проявляти ініціативу та самостійність у вирішенні нагальної
проблеми. Ділову гру можна розглядати як моделювання її учасниками професійної діяльності, імітацію реальних
фахових ситуацій. Основною ознакою ділової гри, зазначає К.Г. Вишневська, є "моделювання, яке максимально
наближене до реальної професійної діяльності" [3: 214], що забезпечує реалізацію принципу відповідності
професійної підготовки вимогам сучасного суспільства. Імітаційно-рольове навчання у вищій школі розкриває
можливості для розв’язання навчально-педагогічних проблем, які не мають однозначного вирішення, що сприяє
появі у студентів настанови на пошук оригінальних рішень і способів виходу з різних непередбачуваних ситуацій.
При цьому важливо забезпечити студентам свободу вибору завдань і навчальних ролей із урахуванням їх
можливостей та індивідуальних особливостей, активність і нестандартність дій, ситуацію успіху на кожному етапі
роботи.

На заняттях з методики викладання української мови пропонуємо програвання ролей учителя-словесника, учнів
різних вікових категорій з урахуванням психологічних особливостей віку школярів, шкільної адміністрації,
членів методичного об’єднання; пошук виходу із заданої комунікативно-ігрової ситуації ("дайте відповідь на
підступне запитання учня, дохідливо поясніть незрозумілий для школяра навчальний матеріал, ефективно
застосуйте прийоми підвищення уваги, зацікавленості учнів на уроці, вдало організуйте групову навчальну
діяльність" тощо). Аналіз ходу гри та досягнутих результатів сприяє тому, що студенти усвідомлюють себе,
власні дії, переживання, прийоми саморегуляції, нові утворення, які виникають у їхньому
пізнавально-комунікативному досвіді. Таким чином, ігрові форми і методи дозволяють створити ситуації,
включаючись у які студенти оволодівають методичною майстерністю, мистецтвом швидко та ефективно вирішувати
навчально-педагогічні завдання, удосконалюють комунікативні вміння, розвивають самостійність мислення.

Як свідчить досвід застосування інтерактивних методів під час навчання лінгводидактики, найбільш уживаними є
за кооперативної форми роботи "Акваріум", "Карусель", робота в малих групах та парах, за фронтальної роботи –
"Мікрофон", "Мозковий штурм", "Ажурна пилка", рольові ігри, метод "Прес", "Обери позицію" тощо. При цьому
важливо дотримуватися визначених Г.О. Сиротенко умов підвищення ефективності навчання дорослих: "ураховувати
мотиви навчання, створювати позитивну атмосферу навчального процесу, використовувати суб’єктивний досвід учнів
(слухачів), … створювати ситуації успіху, демонструвати можливість використання набутих знань у практичній
діяльності, використовувати різноманітні методи навчання, форми організації навчального процесу" [4: 29]. Із
приводу останньої варто зазначити, що О. Пометун та Л. Пироженко застерігають від бездумного захоплення
"іграми заради самих ігор" і пропонують "на одному занятті використовувати одну (максимум дві) інтерактивну
вправу, а не їх калейдоскоп" [1: 18], адже використання інтерактивних технологій у навчальному процесі не
повинно бути самоціллю, а лише засобом підвищення його ефективності. Разом із тим необхідним чинником такого

См. также:
  • Міжпредметні зв'язки природничо-математичних і спеціальних дисциплін у підготовці вчителя фізики

             Розглянуто проблему підвищення рівня фундаментальної та професійної підготовки вчителя фізики у процесі встановлення та реалізації міжпредметних зв'язків (МПЗ) природничо-математичних і спеціальних дисциплін. Теоретично обгрунтовано методологічну функцію МПЗ як основу цілісності навчально-виховного процесу. Визначено й охарактеризовано структурні компоненти підготовки вчителя фізики на міжпредметній основі. Створено модель МПЗ як цілісну систему змістового та процесуального складових навчання. Визначено педагогічні умови реалізації МПЗ природничо-математичних і спеціальних дисциплін у навчальному процесі. Розроблено і впроваджено у навчальний процес методику реалізації МПЗ природничо-математичних і спеціальних дисциплін з використанням інноваційних технологій навчання. Удосконалено зміст підготовки студентів до діяльності з реалізації МПЗ за умов профільного навчання середньої загальноосвітньої школи.

  • Основні характеристики декларативної моделі кредитно-модульної технології навчання вчителя інформатики

             Охарактеризовано ключові елементи декларативної моделі кредитно-модульної технології навчання вчителя інформатики: цілі, завдання, ресурсне забезпечення, відтворюваність, упровадження.

  • Роль світової культури у формуванні творчої особистості педагога-словесника

             Розглянуто деякі особливості інтегрованого викладання дисциплін на кафедрі філології та лінгводидактики педагогічного факультету.

  • Використання педагогічної технології "діалог культур" у процесі підготовки майбутнього вчителя іноземної мови

             Розглянуто можливості використання педагогічної технології "діалог культур" у процесі підготовки майбутнього вчителя іноземної мови, запропоновано форми та методи технології.

  • Інтерактивні маркетингові комунікації в менеджменті підприємства

             Досліджено актуальні проблеми теоретичних і методологічних напрямків формування й управління інтерактивними маркетинговими комунікаціями. Узагальнено основні підходи щодо розуміння їх суті й особливостей. Розкрито суть понять "прямий маркетинг", "інтерактивний маркетинг", "інтерактивні маркетингові комунікації". Проаналізовано інформаційне забезпечення управління комунікаціями, здійснено моніторинг інтерактивних маркетингових комунікацій, діагностику управління Інтернет-комунікаціями. Розроблено комплексну систему інтерактивних маркетингових комунікацій і рекомендацій щодо її впровадження. Запропоновано стратегії управління даними комунікаціями.

  • Енергозберігаючі інтерактивні електромеханічні системи автоматичного керування насосними установками

             Розроблено електромеханічну систему автоматичного керування насосом водопостачання, яка в інтерактивному режимі визначає потреби споживачів та відповідно змінює швидкість обертання насосу, що забезпечує суттєве енергозбереження.

  • Оптичні методи та інтерактивні засоби контролю в діагностиці неоднорідних середовищ

             Дисертація присвячена питанням розвитку оптичних методів контролю, які містять теоретичні та методологічні розробки і результати досліджень неоднорідних (світлорозсіювальних) середовищ. На їх основі здійснена апаратна і програмна реалізація інтерактивних технічних засобів контролю, які можуть знайти застосування і частина яких вже впроваджена у медичній діагностиці та екологічному контролі.

  • Релігієзнавство в професійній підготовці студентів педагогічного коледжу

             Здійснено ретроспективний аналіз релігійної освіти у професійній підготовці вчителів народних училищ другої половини ХІХ - початку ХХ ст., систематизацію поглядів щодо місця релігії у сучасній українській освітньо-виховній системі. Висвітлено стан проблеми у педагогічній, психологічній та релігієзнавчій літературі, у практичній діяльності вищих педагогічних закладів І - ІІ рівнів акредитації. Розроблено і теоретично обгрунтовано зміст курсу релігієзнавства для педагогічного коледжу. Визначено критерії та рівні ефективності його вивчення у педагогічному коледжі. Виявлено можливості курсу релігієзнавства у вихованні релігійної толерантності студентів і значення релігієзнавчих знань у педагогічній діяльності вчителів початкових класів. Доведено, що підвищенню ефективності вивчення релігієзнавства студентами педагогічного коледжу сприяє використання матеріалу курсу у практичній діяльності.

  • Система автоматизованого проектування у підготовці дизайнерів одягу

             Висвітлено актуальність застосування САПР у підготовці дизайнерів одягу.

  • Методологічні проблеми викладання сценографії при підготовці театральних дизайнерів

             Зроблено огляд стану проблем підготовки майбутніх театральних дизайнерів і театральних художників у ВУЗ Східного і Західного регіонів України. Розглянуто дизайнерську природу професії театрального художника як основу методології підготовки сценографів.

  • Формування економічної культури майбутніх учителів у фаховій підготовці

             Розроблено та науково обгрунтовано модель формування економічної культури майбутнього вчителя, застосування якої забезпечує єдність економічної, екологічної, правової, моральної компетентностей, а також розробку ціннісно-орієнтованої технології як умови реалізації сформованості економічної культури певних рівнів. Розвинуто ідею аксіологічного впливу на формування структурних компонентів економічної культури майбутніх учителів, а саме: ціннісно-мотиваційного, ціннісно-когнітивного та ціннісно-діяльнісного компонентів. Визначено критерії, показники та рівні сформованості економічної культури майбутніх учителів у процесі їх фахової підготовки. На підставі результатів експериментальних досліджень доведено ефективність реалізованої педагогічної технології формування економічної культури майбутніх учителів.

  • Педагогічні умови використання ділових ігор у підготовці майбутніх економістів

    : Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04 [Електронний ресурс] / Наталія Вікторівна Захарченко; Вінницький держ. педагогічний ун-т ім. Михайла Коцюбинського. — Вінниця, 2006. — 20 с. — укp.

  • Індивідуально-диференційований підхід у професійній підготовці майбутніх учителів інформатики

             Уперше розроблено та обгрунтовано модель індивідуально-диференційованого підходу щодо професійної підготовки майбутніх учителів інформатики. Визначено критеріальні характеристики його ефективного застосування. Запропоновано навчально-методичний комплекс для професійної освіти майбутніх учителів інформатики з застосуванням індивідуально-диференційованого підходу. Розвинуто методику дослідження індивідуальних якостей студентів, на базі якої здійснюється індивідуально-диференційований підхід до кожного з них під час навчання.

  • Особистісний підхід у допрофесійній підготовці учнів гімназій з вивченням східних мов

             Обгрунтовано теоретичні засади та можливості застосування особистісного підходу у процесі допрофесійної підготовки майбутніх сходознавців у загальноосвітніх навчальних закладах. Проаналізовано специфічні особливості навчального процесу за даних умов. Розроблено ідеальну модель професійно важливих якостей особистості фахівця-сходознавця та встановлено рівень їх розвитку в учнів, які навчаються у школах з поглибленим вивченням східних мов. З'ясовано вплив психолого-педагогічних засобів, розроблених у межах концепції Школи діалогу культур, на розвиток особистісних професійно-важливих якостей учнів. Показано пріоритетне значення у процесі професійного становлення фахівця-сходознавця таких чинників, як особистісно-культурологічна орієнтація, гуманістична спрямованість та використання діалогічних стратегій міжособистісного та міжкультурного спілкування. Встановлено, що провідною метою сходознавчої освіти є формування гуманістично налаштованої, зорієнтованої на діалогічні відносини особистості фахівця-сходознавця. Розроблено психологічний та психорозвивальний компоненти тренінгу діалогічного, а також особистісного та культурологічного спілкування учнів для освітніх закладів допрофесійної підготовки за сходознавчим профілем. Експериментально підтверджено ефективність використання особистісного підходу у процесі допрофесійної підготовки старшокласників як майбутніх сходознавців.

© 2007-2018 vbs.com.ua