От партнеров

Заказать работу

От партнёров


Счетчики
    Желаете получить информацию о том, где можно найти и СКАЧАТЬ не отходя от своего компьютера бесплатные журналы, обзоры, научные и аналитические статьи, статистические данные, книги, учебники, официальные документы государственных органов? Тогда воспользуйтесь нашим новым сервисом "Полезная ссылка"!

    Как это работает? Очень просто! Вы получаете полезную ссылку, нажав на которую, скачиваете документ с первоисточника в электронном виде.

Поиск рефератов на Linksdir.com.ua!
Раздел каталога

Научные статьи и авторефераты диссертаций по медицине

Название

Вплив хлористих сполук важких металів (талію, свинцю, кадмію, ртуті) на систему регуляції агрегатного стану крові і тканинний фібриноліз (експериментальне дослідження) : Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.03.04 / С.К. Подолян; НАН України. Ін-т фізіології ім. О.О.Богомольця. — К., 1999. — 18 с. — укp.

Коротко

Вплив хлористих сполук важких металів (талію, свинцю, кадмію, ртуті) на систему регуляції агрегатного стану крові і тканинний фібриноліз (експериментальне дослідження)

СсылкаСкачать в архиве
Добавлено2008-10-31 01:20:13

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ФІЗІОЛОГІЇ ІМЕНІ О.О. БОГОМОЛЬЦЯ




ПОДОЛЯН СВІТЛАНА КЛИМІВНА



УДК 616.15+616-018-092-06:546.3/8





ВПЛИВ ХЛОРИСТИХ СПОЛУК ВАЖКИХ МЕТАЛІВ (КАДМІЮ, ТАЛІЮ, СВИНЦЮ І РТУТІ) НА СИСТЕМУ РЕГУЛЯЦІЇ АГРЕГАТНОГО СТАНУ
КРОВІ І ТКАНИННИЙ ФІБРИНОЛІЗ

(експериментальне дослідження)





14.03.04 - патологічна фізіологія







АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук






Київ – 1999 р.

Дисертацією є рукопис



Робота виконана в Буковинській державній медичній академії



Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор

Мислицький ВалентинФранцович,

завідувач кафедри патологічної фізіології Буковин

ської державної медичної академії



Офіційні опоненти: доктор медичних наук

Третяк Наталія Миколаївна,

Київський інститут гематології і переливання крові МОЗ України,завідувач гематологічної клініки для дорослих



Кандидат медичних наук

Стежка Василь Ананійович,

НДІ медицини праці АМН України, завідувач лабо-раторії медико-біологічних досліджень.



Провідна установа: Національний медичний університет ім. О.О. Богомо-

льця МОЗ України, кафедра патологічної фізіології,

м. Київ



Захист відбудеться “16” листопада 1999 р. о 14 годині на засіданні спеціалі-зованної вченої ради Д 26.198.01
при Інституті фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України, 01024, Київ-24, вул. Богомольця, 4.



З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту фізіології

ім. О.О.Богомольця НАН України (01024, Київ-24, вул. Богомольця, 4.)



Автореферат розісланий “ 15 ” жовтня 1999 р.



Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради

доктор біологічних наук Сорокіна-Маріна З.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми.

За останні роки зростає екологічне навантаження на організм людини, що обумовлено забрудненням оточуючого
середовища ксенобіотиками, зокрема важкими металами. Якщо гостре отруєння кадмієм, талієм, свинцем і ртуттю є
досить добре вивченими, то їх хронічна дія на організм досліджена недостатньо (Авцын А.П. и соавт.,1991,
Деденко И.К. и соавт., 1997).

Відомо, що за умов екологічного неблагополуччя розвивається так званий синдром енергопластичного дефіциту. Він
характеризується зниженням процесів фізіологічної репарації тканин і призводить до пошкодження багатьох
органів і систем організму (Непомнящих Л.М, Непомнящих Г.И., 1996). Доведено, що за останнє десятиріччя
збільшується кількість хронічних захворювань з латентним перебігом, з’являються нові, екологічно обумовлені
хвороби, які здатні досягати статусу нозологічних одиниць (Кундиев Ю.И., Трахтенберг И.М.,1991, Деденко И.К.и
соавт.,1997).

В багатьох випадках клінічно встановити первинну причину патологічного процесу не вдається, тому при
екологічно-залежних захворюваннях застосовується не патогенетична, а симптоматична, або посиндромна терапія
(Нурмузамбетов А., Омирзакова К.,1996). З іншого боку відомо, що порушення енергопластики клітин залежать від
стану внутрішньоорганної мікроциркуляції, яка, в свою чергу, обумовлена реологічними властивостями крові
(Андреенко Г.В.,1979, Андреенко Г.В.и соавт.,1981, Артамонов В.С.и соавт.,1993). Останні тісно пов’язані з
системою регуляції агрегатного стану крові і тканинним фібринолізом (Баркаган З.С.,1980). Однак, з точки зору
розвитку екологічно-залежної патології, питання змін в системах коагуляційного, тромбоцитарно-судинного
гемостазу, протизсідаючої і фібринолітичної систем, необмеженого протеолізу, а також тканинного фібринолізу
вивчені недостатньо.

См. также:
  • Роль оксиду азоту в регуляції агрегатного стану крові (експериментальне дослідження)

             Установлено, що активація неферментативного фібринолізу, яка спостерігається in vivo, не пов'язана зі змінами у клітинах крові, так як не відтворюється в дослідах in vitro.

  • Патогенетичні механізми порушень функції нирок при комбінованій дії на організм хлористих сполук важких металів, зовнішнього та інкорпорованого іонізуючого випромінювання

             Розглянуто особливості порушень функціонального стану нирок за умов роздільного та комбінованого впливу хлористих сполук кадмію, талію і свинцю.

  • Механізми взаємодії систем регуляції агрегатного стану крові та водно-сольового обміну

             Установлено, що взаємодія систем регуляції агрегатного стану крові та водно-сольового обміну реалізується через гормональні механізми, які контролюють водно-сольовий гомеостаз. Ефекторною ланкою в механізмах інтеграції даних систем є нефрон як структурно-функціональна одиниця нирок, тромбоцити й ендотеліоцити як клітинна основа первинного гомеостазу. Інтеграція систем регуляції агрегатного стану крові і водно-сольового обміну здійснюється за трьома рівнями: системного - через секрецію гормонів, органного - через зміни інкреторної діяльності нирок та клітинного - через зміни функціонального стану тромбоцитів і ендотеліоцитів. Фізіологічні зсуви на будь-якому рівні регуляції водно-сольового обміну або агрегатного стану крові закономірно індукують відповідну адаптаційно-компенсаторну реакцію з боку іншої системи. Надмірна активація або пригнічення будь-якого контуру регуляції водно-сольового обміну призводить до неадекватної реакції системи регуляції агрегатного стану крові. Виявлено, що ушкодження еферентної ланки взаємодії систем регуляції агрегатного стану крові та водно-сольового обміну зумовлює виникнення ланцюгу реакцій патологічного процесу. Одержано дані щодо особливостей екозалежних змін у системі регуляції агрегатного стану крові та водно-сольового обміну.

  • Вплив комбінованої дії солей важких металів і стресу на хроноритми функціональної, фібринолітичної та протеолітичної активності нирок (експериментальне дослідження)

             Досліджено вплив комбінованої дії солей важких металів та іммобілізаційного стресу на хроноритми функціональної, фібринолітичної, протеолітичної активності нирок й обгрунтовано доцільність призначення мелатоніну з метою корекції порушень, обумовлених ксенобіотиками. Вперше з використанням сучасних методів дослідження визначено добові хроноритми функціональної, фібринолітичної та протеолітичної активності нирок і біологічних рідин за умов дії одногодинного іммобілізаційного стресу, поєданного з введенням комбінованої суміші хлоридів талію, свинцю й алюмінію. Встановлено роль епіфізарного гормону мелатоніну у регуляції циркадіанних порушень, які виникають у результаті дії патогенних чинників різної етіології (іммобілізаційного стресу та солей важких металів). Встановлено, що даний індол шишкоподібної залози відзначається вираженими нефропротективними властивостями. Доведено, що введення мелатоніну за одну годину до іммобілізаційного стресу, поєднаного з комбінованою дією суміші солей талію, свинцю й алюмінію у різні періоди доби сприяє покращанню показників діурезу, ниркового транспорту іонів натрію, процесів ацидогенезу, функціонального стану нефрона, фібринолітичної та протеолітичної активності нирок і біологічних рідин.

  • Стан антиоксидантної системи проростків гороху (Pisum sativum L.) за дії іонів кадмію, талію та свинцю

    : Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.04 [Електронний ресурс] / А.А. Платонова; Чернів. держ. ун-т ім. Ю.Федьковича. — Чернівці, 1999. — 18 с. — укp.

  • Екотоксичний вплив важких металів (Cd, Pb, Cu, Zn) на систему "грунт - рослина" в умовах Полісся та Лісостепу України

             Оцінено характер і динаміку міграції важких металів в агроценозі за імпактного забрудення. Визначено порівняльну оцінку токсичності Cd, Pb, Cu, Zn за їх впливом на фітопродуктивність ярого ячменю та інтенсивністю міграції полютанів у системі грунт - рослина. На підставі застосування кінетичних моделей встановлено закономірності вертикальної міграції Cd, Pb, Cu, Zn за грунтовим профілем. Визначено вплив важких металів на активність поліфенолоксидази та пероксидази грунту, а також фітопродукційний процес тест-культури ярого ячменю.

  • Вплив сполук важких металів на перебіг фітовірусної інфекції в модельних системах

             Встановлено, що наявність у грунті важких металів у високих концентраціях може призводити до більш суворих симптоматичних проявів вірусного інфікування рослин і сприяє розвитку процесу накопичення рослинами вірусів. Зазначено, що за дуже високих концентрацій важких металів у грунті відбувається пригнічення утворення вірус-індукованих включень в інфікованих рослинах. Доведено, що за сумісного впливу вірусної інфекції та важких металів відсутній синергічний або адитивний ефект щодо вмісту сумарного хлорофілу та співвідношення концентрацій хлорофілу a до хлорофілу b в рослинах у порівнянні з окремою дією кожного з даних факторів.

  • Морфофункціональні зміни печінки тварин за дії іонізуючого випромінювання і солей важких металів (анатомо-експериментальне дослідження)

             Досліджено вплив іонізуючої радіації у малих дозах і солей важких металів на печінку щурів за умови ізольованої дії цих чинників та їх комбінації. Морфофункціональні зміни печінки досліджено за допомогою світлової мікроскопії з морфометрією препаратів, електронної мікроскопії та хіміко-аналітичного аналізу. Встановлено, що іонізуюче випромінювання у дозах 0,1 Гр, 0,2 Гр і 0,3 Гр та навантаження тварин солями важких металів призводить до судинних розладів, розвитку жирової та зернистої дистрофії у печінкових клітинах з наступною деструкцією клітинних органел, зміни хімічного складу печінки. Виявлено, що ступінь і вираженість даних перетворень залежить від дози радіації та терміну навантаження солями важких металів. Показано, що застосування антиоксиданта мексидолу зменшує негативний вплив радіації та солей важких металів за умови їх ізольованої дії на печінку. Встановлено, що протекторні властивості препарату знижуються у разі застосування комбінації даних екологічних чинників. Результати наукового дослідження впроваджено у навчальний процес кафедр анатомії людини медичних вузів України.

  • Морфологічні та біохімічні зміни чоловічих гамет (сперматозоїдів) при поєднаній дії іонізуючого опромінення і важких металів (експериментальне дослідження)

             Встановлено, що провідними морфофункціональними ознаками токсичного та радіаційного пошкодження сперматозоїдів є зниження загальної кількості та кількості рухливих сперміїв, порушення структури плазмолеми та внутрішньоклітинних мембран акросоми та мітохондрій, а також пошкодження апарату руху чоловічих гамет.

  • Морфофункціональні перетворення нирок при комбінованому впливі іонізуючого випромінювання і солей важких металів (анатомно-експериментальне дослідження)

             Вивчено закономірності морфофункціональних змін у кірковій речовині нирок тварин за умов ізольованого та комбінованого впливу іонізуючої радіації та солей важких металів. З використанням комплексного морфофункціонального дослідження розкрито закономірності перебудови й особливості порушень вмісту хімічних елементів нирки щурів за умов дії іонізуючого випромінювання та споживання підвищеної кількості солей важких металів. Установлено, що іонізуюче випромінювання у комбінації з даними солями негативно впливають на структуру нирки. Вивчено порушення на органному, клітинному та субклітинному рівнях у кірковій речовині нирки щурів за умов дії змодельованих екологічних чинників. Виявлено залежність структурних змін нирок від дози радіації та терміну навантаження щурів солями важких металів. Здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення актуальної наукової задачі, зокрема встановлено загальнобіологічні закономірності морфофункціональних змін у нирках щурів у разі опромінння за низьких доз і споживання солей важких металів за умов окремої та комбінованої дії, що мають фазний характер з різноспрямованим проявом змін досліджуваних параметрів.

  • Клініко-експериментальне дослідження впливу солей важких металів на тканини пародонта та особливості медикаментозної корекції виявлених порушень

             Вивчено вплив солей важких металів на тканини пародонта й особливості медикаментозної корекції виявлених порушень у 125-ти хворих на генералізований пародонтит (ГП) хронічного перебігу I та II ступенів - у працівників Бурштинської ТЕС та у 84-х білих рандомбредних щурів за експериментальних умов. Вивчено стан пародонта, показники кальцій-фосфорного обміну, мікроелементний спректр крові і ротової рідини у хворих на ГП. З використанням моделі кадмієвої інтоксикації досліджено морфологічні та біохімічні показники й обгрунтовано патогенетичні напрямки корекції встановлених порушень. Розроблено та впроваджено в практику лікувальний комплекс (Вітрум Остеомаг, Силікс і Метрогіл Дента) у хворих на ГП, які зазнають впливу малих доз солей важких металів. Доведено ефективність запропонованого лікувального комплексу за даними клінічних, біохімічних показників у найближчі та віддалені терміни спостережень.

  • Ріст, будова та формоутворення кісток скелета під впливом загального опромінення та солей важких металів (анатомо-експериментальне дослідження)

             Вивчено особливості росту, будови та формоутворення довгих кісток щурів за умов комбінованої дії іонізуючої радіації, а також солей важких металів. Досліджено структурно-метаболічну характеристику кісток, базуючись на засадах остеометрії, світлової мікроскопії з використанням методів морфометрії та хіміко-аналітичного аналізу. Установлено, що іонізуюче опромінення у дозах 0,1 Гр, 0,2 Гр і 0,3 Гр та навантаження організму солями важких металів за різних комбінацій призводить до змін діафізу та епіфізарної пластиники росту довгих кісток скелета. Виявлено, що ступінь і вираженість цих перетворень залежить від дози радіації та виду солей. Установлено, що застосування ербісолу дає змогу істотно зменшити негативний влив комбінованої дії низьких доз радіації та солей важких металів.

  • Морфофункціональна характеристика кісткового регенерату в умовах комбінованого впливу іонізуючого опромінення та солей важких металів (анатомо-експериментальне дослідження)

             Уперше на підставі результатів експериментів з використанням комплексу морфологічних методів дослідження розкрито основні структурно-метаболічні особливості репаративної регенерації великогомілкових кісток білих щурів за умов дії іонізуючого опромінення та споживання підвищеної кількості солей важких металів. Виявлено залежність структурних змін репаративного остеогенезу від дози радіації та навантаження солями важких металів у різних комбінаціях. Визначено характерну властивість тималіну коригувати морфофункціональні порушення посттравматичного остеогенезу за умов комбінованої дії екологічних чинників.

  • Вплив мелатоніну на іонорегулювальну функцію нирок в умовах стресу та дії солей алюмінію і свинцю (експериментальне дослідження)

             Досліджено функціональну активність нирок за умов дії одногодинного іммобілізаційного стресу у разі введення суміші солей алюмінію та свинцю. Вперше встановлено роль епіфізарного гормону мелатоніну у регуляції порушень, що виникають у результаті дії патогенних чинників різного походження. Встановлено, що даний індол шишкоподібної залози має виражені нефропротекторні властивості. Виявлено, що введення мелатоніну у дозі 0,3 мг/кг маси тіла тварин зменшує прояви порушень досліджуваних ниркових функцій, спричинених дією солей важких металів та іммобілізаційного стресу. Вперше виявлено, що введення мелатоніну за 1 год до іммобілізаційного стресу за умов дії суміші солей алюмінію та свинцю сприяє покращання показників діурезу, ниркового транспорту іонів натрію, процесів ацидогенезу, функціонального та морфологічного стану нефрона, зменшує депресію ферментів енергетичного обміну. Виявлено, що найбільш яскраво виражені позитивні зміни ниркових функцій відбуваються у вечірній проміжок доби.

© 2007-2018 vbs.com.ua