От партнеров

Заказать работу

От партнёров


Счетчики
    Желаете получить информацию о том, где можно найти и СКАЧАТЬ не отходя от своего компьютера бесплатные журналы, обзоры, научные и аналитические статьи, статистические данные, книги, учебники, официальные документы государственных органов? Тогда воспользуйтесь нашим новым сервисом "Полезная ссылка"!

    Как это работает? Очень просто! Вы получаете полезную ссылку, нажав на которую, скачиваете документ с первоисточника в электронном виде.

Поиск рефератов на Linksdir.com.ua!
Раздел каталога

Статьи и авторефераты диссертаций по философии, психологии и педагогике

Название

Психологічний аналіз окремих кримінально-правових понять (за чинним КК України) : Автореф. дис... канд. юрид. наук: 19.00.06 / О.Л. Мартенко; Нац. акад. внутр. справ України МВС України. — К., 2005. — 19 с. — укp.

Коротко

Психологічний аналіз окремих кримінально-правових понять (за чинним КК України)

СсылкаК сожалению, на данный момент ссылка не доступна
Добавлено2008-10-01 19:07:27
Описание
         Здійснено юридично-психологічний аналіз понять (норм, інститутів) чинного Кримінального кодексу України. Розвинуто теоретичні засади та визначено можливості практичного використання юридично-психологічних знань у правотворчості та правозастосовній діяльності. За результатами дослідження одержано нові дані про психологічну детермінацію та механізми формування злочинної поведінки, а також про психологічні аспекти вини у разі скоєння умисних і необережних злочинів. Доведено, що принцип наукової обгрунтованості чинного законодавства зумовлює необхідність врахування досягнень правових, психологічних та інших наук. Відзначено, що для забезпечення науково-обгрунтованих засад реалізації у кримінальному судочинстві особистісного підходу у процесі визначення форми та виду винної поведінки необхідно здійснювати аналіз всіх компонентів структури психічного (інтелектуального, вольового та емоційного). За цього інтелектуальний момент прямого й непрямого умислу не тотожні: за прямого у свідомості суб'єкта бажані наслідки конструюються як неминучі, за непрямого - як реально можливі. Розбіжність між прямим і непрямим умислом у вольовому моменті полягає у тому, що першому властиве бажання настання суспільно небезпечних наслідків, а у іншому - позитивне чи нейтральне ставлення до їх настання.
См. также:
  • Нормативна сутність оцінних понять в кримінально-процесуальному праві України

             Досліджено теоретичні та практичні питання, пов'язані з використанням оцінних понять у тексті кримінально-процесуального закону. Розглянуто сутність оцінних понять, поширеність їх використання в кримінально-процесуальному законодавстві держав з різними правовими системами, класифікацію та функції оцінних понять у сфері кримінального судочинства. Проаналізовано специфіку тлумачення й застосування кримінально-процесуальних норм, що містять оцінні поняття, виявлено пов'язані з цим проблеми, запропоновано можливі шляхи їх усунення. Використано діалектичний метод пізнання дійсності та спеціальні методи: формально-логічний, системно-структурний, порівняльно-правовий, статистичний, соціологічний. Надано пропозиції щодо вдосконалення низки інститутів чинного кримінально-процесуального законодавства, в яких використання оцінних понять викликає складнощі.

  • Кримінально-правова характеристика примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань (ст. 355 КК України)

             Висвітлено комплекс проблем стосовно кримінальної відповідальності за примушування до виконання (невиконання) цивільно-правових зобов'язань. На підставі аналізу вітчизняного та зарубіжного законодавства обгрунтовано тезу про виправданість доповнення кримінального законодавства України від 20 листопада 1996 р. новим складом злочину - примушування до виконання (невиконання) цивільно-правових зобов'язань. Досліджено особливості законодавчої конструкції цього складу злочину, проаналізовано його елементи та ознаки. Наведено певні рекомендації щодо удосконалення ч. 1 ст. 355 КК. Проаналізовано кваліфікований та особливо кваліфікований склади цього злочину. Наведено пропозиції щодо вдосконалення кримінального законодавства та кримінально-правової оцінки скоєного. Здійснено аналіз співвідношення примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань з суміжними складами злочинів, а саме: з вимаганням (ст. 189 КК), протидією законній господарській діяльності (ст. 206 КК) і самоправством (ст. 356 КК).

  • Порівняльний аналіз ключових понять і категорій основ національної безпеки України

             Проаналізовано ключові поняття та категорії засад національної безпеки України, з'ясовано багатоаспектність висхідної категорії "безпека", зумовленої внутрішніми та зовнішніми (інтеграційними) практичними потребами. Здійснено теоретичне узагальнення існуючих методологій, на підставі якого запропоновано нове вирішення даного наукового завдання. Здійснено логіко-семантичне структурування головних понять і категорій з урахуванням практичних напрямків їх визначення. Установлено структурно-функціональні відношення та взаємозв'язки між поняттями та категоріями, що використовуються у даній сфері. Виявлено семантичні та лінгвістичні зв'язки між ключовими термінами для визначення змісту понять. На підставі комплексного підходу розкрито питання обгрунтування понятійно-категоріального апарату засад національної безпеки. Проведено порівняльний аналіз вітчизняного та зарубіжного апарату даних засад. Зроблено вибір найадекватніших підходів до синтезу понять та їх формалізації для розробки критеріїв і обгрунтування понять і категорій за відповідними класифікаційними рядами. Визначено рівень забезпечення національною безпекою з урахуванням впливу внутрішніх і зовнішніх чинників в усіх сферах національної безпеки. Розроблено рекомендації щодо застосування понять і категорій під час обгрунування, формування та реалізації засад державної політики України у даній сфері. Розкрито суть поняття "безпека". Розроблено методологічний підхід, який дозволяє визначити поняття безпеки у взаємозв'язку з поняттям "система", що дає змогу розглядати безпеку як множину державних і недержавних органів з урахуванням її складових, ієрархії та рівнів. Доведено, що система національної безпеки повинна бути "відкритою", зорієнтованою на створення колективної безпеки у зовнішньополітичній сфері та передбачати участь позиційних партій, блоків, громадських організацій у діяльності відповідних державних структур, що забезпечують безпеку у дослідженій сфері.

  • Конкуренція кримінально-правових норм

             Досліджено питання конкуренції кримінально-правових норм (КПН). Визначено поняття конкуренції КПН на підставі комплексного аналізу даного правового явища. Встановлено критерії класифікації конкуренції КПН на види, на підставі аналізу яких розроблено правила кваліфікації суспільно-небезпечних посягань у ситуаціях конкуренції різних видів. Виявлено ознаки конкуренції КПН і на підставі характеру функціонального зв'язку між конкуруючими нормами виділено види конкуренції КПН та проаналізовано їх зміст. Встановлено можливість існування двох способів вирішення конкуренції КПН: усунення та подолання. Визначено правила подолання конкуренції кожного виду. Проаналізовано практику застосування кримінального закону за умов конкуренції кримінально-правових норм, а також виявлено типові помилки у діяльності правозастосовних органів у ситуаціях конкуренції. Наведено рекомендації щодо покращання практики правозастосування у випадках кваліфікації суспільно небезпечних посягань за умов конкуренції кримінально-правових норм.

  • Психологічний аналіз професійної діяльності міліціонерів ДСО при МВС України та визначальні умови її удосконалення

             Проведено психологічний аналіз професійної діяльності міліціонерів Державної служби охорони (ДСО) та розроблено науково-обгрунтовані пропозиції щодо професійного відбору та формування і розвитку професійно-значущих якостей як умов підвищення ефективності оперативно-службової діяльності. Наведено перелік умов та чинників, що забезпечують ефективне вирішення оперативно-службових завдань міліціонерами охорони. Розроблено професіограми та психограми основних посадових категорій ДСО. Наведено методичні рекомендації щодо проведення занять з професійно-психологічної підготовки та відпрацювання раціональних технологій вирішення оперативно-службових завдань.

  • Взаємодія слідчого з органом дізнання в системі МВС України (організаційно-правовий та психологічний аналіз)

             Вивчено сучасний стан взаємодії слідчого з органом дізнання, її межі, правову процедуру та значення для прийняття юридичних рішень. Досліджено організаційно-правові та психологічні умови та чинники, що впливають на зазначену взаємодію. Створено теоретико-правову основу взаємодії, наведено рекомендації щодо змін і доповнень до чинного кримінально-процесуального законодавства та проекту нового КПК України. Розроблено та апробовано процедуру експериментального виявлення та коригування конфліктної установки у взаємодіючих суб'єктів. Визначено професійно-психологічні властивості, необхідні для ефективної взаємодії. Наведено пропозиції щодо вдосконалення організації та проведення професійної психологічної підготовки слідчого та органу дізнання до взаємодії.

  • Поняття призначення покарання, як специфічного етапу застосування кримінально-правових норм


    ВСТУП. 3
    РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ. 5
    1.1 ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ ЯК СПЕЦИФІЧНИЙ ЕТАП ЗАСТОСУВАННЯ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ НОРМ. 5
    1.2 ПОНЯТТЯ ТА ЗМІСТ ЗАГАЛЬНИХ ЗАСАД ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ. 6
    РОЗДІЛ 2. ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ ЗА СУКУПНІСТЮ ЗЛОЧИНІВ 17
    2.1 ОСОБЛИВОСТІ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ ЗА СУКУПНІСТЮ ЗЛОЧИНІВ. 17
    2.2 ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ ЗА СУКУПНІСТЮ ЗЛОЧИНІВ У ПОРЯДКУ, ПЕРЕДБАЧЕНОМУ ЧАСТИНАМИ 1, 2, 3 СТ. 70 КК. 18
    2.3 ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ ЗА СУКУПНІСТЮ ЗЛОЧИНІВ У ПОРЯДКУ, ПЕРЕДБАЧЕНОМУ Ч. 4 СТ. 70 КК. 22
    РОЗДІЛ 3. ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ ЗА КІЛЬКОМА ВИРОКАМИ. 25
    3.1 ОСОБЛИВОСТІ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ ЗА КІЛЬКОМА ВИРОКАМИ. 25
    3.2 ПОРЯДОК ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ ЗА КІЛЬКОМА ВИРОКАМИ. 26
    3.3 ОСОБЛИВОСТІ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ ЗА СУКУПНІСТЮ ЗЛОЧИНІВ І ЗА КІЛЬКОМА ВИРОКАМИ ОДНОЧАСНО. 30
    РОЗДІЛ 4. ПРИЗНАЧЕННЯ БІЛЬШ М'ЯКОГО ПОКАРАННЯ, НІЖ ПЕРЕДБАЧЕНО ЗАКОНОМ. 31
    4.1 ПІДСТАВИ ПРИЗНАЧЕННЯ БІЛЬШ М'ЯКОГО ПОКАРАННЯ, НІХ ПЕРЕДБАЧЕНО ЗАКОНОМ. 31
    4.2 ПОРЯДОК ПРИЗНАЧЕННЯ БІЛЬШ М'ЯКОГО ПОКАРАННЯ, НІХ ПЕРЕДБАЧЕНО ЗАКОНОМ. 32
    4.3 ВИДИ БІЛЬШ М'ЯКОГО ПОКАРАННЯ, НІЖ ПЕРЕДБАЧЕНО ЗАКОНОМ. 33
    ДОДАТОК (ПРИКЛАД). 34
    ВИСНОВКИ. 35
    ЛІТЕРАТУРА. 37


  • Кримінально-правові аспекти примирення між особою, яка вчинила злочин, та потерпілим (порівняльний аналіз законодавства України та ФРН)

             Досліджено нормативні, теоретичні та практичні передумови введення та розвитку інституту примирення у кримінальному праві України з урахуванням досвіду Федеративної Республіки Німеччини та Російської Федерації. Проаналізовано суть і визначено місце даного інституту у системі кримінального права. Надано визначення поняття "примирення між особою, яка вчинила злочин, і потерпілим". Сформульовнао ознаки, умови юридичної дійсності та кримінально-правові наслідки примирення. У порівняльному аспекті вивчено сучасну судову практику Німеччини та Росії з кримінальних основ щодо даного питання. Наведено конкретні пропозиції щодо внесення змін і доповнень до чинного кримінального законодавства України, а також рекомендації стосовно практичного застосування норми про примирення між особою, яка скоїла злочин, і потерпілим.

  • Аналіз об'єктивних понять знаку і знакових операцій. Поняття інформації

             Проаналізовано об'єктивні поняття знаку і знакових операцій та поняття інформації.

  • Диференційно-психологічний аналіз емпатії

             Уперше теоретично та емпірично розглянуто структуру емпатії на формально-динамічному, якісному, а також змістовому рівнях. Змістовний рівень представлено показниками емпатичної спрямованості, досліджено її компонентний склад. Визначено характер взаємовідносин між якісними та змістовими показниками емпатії, здійснено диференційно-психологічний аналіз їх поєднань. Доведено та вивчено взаємозв'язки змістових показників з широким спектром властивостей особистості, проаналізовано психологічні портрети осіб з різною індивідуальною структурою емпатії (своєрідність якісно-кількісного поєднання її показників). Розвинуто уявлення про емоційність (стійка властивість індивідуальності) як фактора, що структурує показники емпатії. Розроблено тест-опитувальник показників емпатичної спрямованості (методику діагностики змістових показників емпатії).

  • Інтерсуб'єктивність: естетико-психологічний аналіз

             Дисертацію присвячено виявленню специфіки естетичної природи інтерсуб'єктивності та розкриттю історичної динаміки становлення інтерсуб'єктивності як засобу подолання обмеженості "філософії суб'єкта". У новоєвропейській філософії від Р.Декарта до К.Маркса, а також сутність "комунікативного повороту" в сучасній європейській філософії. Виявлено естетичний потенціал інтерсуб'єктивності шляхом аплікації концепції "суб'єктивної" та "інтерсуб'єктивної" парадигм (В.Хьосле) в історії філософії до історії естетичної теорії. Ця аплікація є продуктивною, оскільки дозволяє розкрити нові принципи класифікації естетичних теорій 18 - 20 ст. Проведено ретельний аналіз естетичної площини "суб'єктивної" та "інтерсуб'єктивної" парадигм, наведено їх принципові характеристики, на прикладі конкретних концепцій (психоаналітичної та аналітико-психологічної) розкрито їх історичне значення. Особливу увагу приділено аналізу інтерсуб'єктивних детермінант процесів художньої творчості та сприйняття художнього твору, який проведено шляхом застосування великого обсягу фактичного матеріалу та прикладів.

  • Психологічний аналіз інноваційного потенціалу особистості

             Представлено методологічні засади побудови психологічної теорії інноваційних процесів і концептуальний підхід до вивчення інноваційного потенціалу особистості як суб'єкта власного життя. Описано структуру інноваційного потенціалу, механізми, стратегії та типологічні особливості його реалізації, феноменологію переживання людиною змін. Запропоновано методику дослідження інноваційного потенціалу особистості. Вивчено вікові й індивідуальні особливості прояву інноваційних можливостей людини та їх динаміку залежно від системи механізмів, які реалізують інноваційний потенціал, і специфіки його внутрішньоструктурної організації.

  • Психологічний аналіз групових феноменів у котерапії

             Побудовано модель системогенезу групових психотерапевтичних феноменів у психотерапії. Охарактеризовано особливості розвитку групових феноменів у котерапевтичній практиці. Для котерапії розроблено метод спільної роботи, що одержав назву структурної редукції означальних. Визначено та досліджено феномени структурно-семіотичних і змістовно-смислових трансформацій дискурсу. Вперше впроваджено поняття узагальнених групових феноменів: реципрокного простору феноменологічних станів і феноменів трансформацій дискурсу у межах сформованої на сеансі семіосфери. Узагальнено уявлення про механізм формування групових феноменів. Застосовано поняття символічного конституювання клієнта, на підставі даного поняття уточнено розуміння ефективності психотерапії.

  • Психологічний аналіз категорії життєвого шляху особистості

             Здійснено психологічний аналіз понять, що стосуються категорії життєвого шляху особистості, висвітлено механізми її життєтворчості. На підставі теоретичного аналізу встановлено, що життєвий шлях особистості - це багатовимірна, узагальнена й цілісна програма індивідуального розвитку особистості, яка має свої межі, періоди, міру завершеності та вичерпаності. Розвинуто та конкретизовано психологічну модель життєвого шляху особистості й узагальнено шляхи розвитку механізмів цієї категорії. За результатами проведеного емпіричного дослідження життєвих планів і перспектив студентської молоді виявлено прогнози стосовно матеріальних і соціальних досягнень і розподілу видів діяльності студентів після закінчення вищого навчального закладу.

© 2007-2018 vbs.com.ua