От партнеров

Заказать работу

От партнёров


Счетчики
    Желаете получить информацию о том, где можно найти и СКАЧАТЬ не отходя от своего компьютера бесплатные журналы, обзоры, научные и аналитические статьи, статистические данные, книги, учебники, официальные документы государственных органов? Тогда воспользуйтесь нашим новым сервисом "Полезная ссылка"!

    Как это работает? Очень просто! Вы получаете полезную ссылку, нажав на которую, скачиваете документ с первоисточника в электронном виде.

Поиск рефератов на Linksdir.com.ua!
Раздел каталога

Статьи и авторефераты диссертаций по философии, психологии и педагогике

Название

Метажанр як феномен культури: містерія - літургія - опера - "Містерія" : Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.04 / В.О. Черненко; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2002. — 19 с. — укp.

Коротко

Метажанр як феномен культури: містерія - літургія - опера - "Містерія"

СсылкаК сожалению, на данный момент ссылка не доступна
Добавлено2008-10-24 20:13:51
Описание
         Розглянуто питання пошуку в культурі достатньо об'ємних структурних одиниць, що могли б репрезентувати співвідношення між людиною та феноменом розуміння нею особистісного буття, яке у духовному вимірі ніколи повністю не збігається з самим фактором емпіричного існування. Висвітлено проблему зіставлення двох сторін реальності: фізичної та семантичної (сенсової). Виділено в ландшафті культури три стійкі моделі: язичницьку містерію, християнську літургію, оперу, розкрито їх феноменологічну суть. Досліджено, яким чином у кожному з трьох запропонованих феноменів, які отримують визначення метажанрів культури, розгортається феноменологічна смислова тріада: Абсолютне - Я - Інше, що може бути представлена як своєрідний стрижень, навколого якого обертається світова духовна культура людства.
См. также:
  • Пекінська опера як музично-естетичний феномен

    : автореф. дис... канд. мистецтвознав.: 17.00.03 [Електронний ресурс] / Лянь Юнь; Харківський держ. ун-т мистецтв ім. І.П.Котляревського. — Х., 2009. — 18 с. — укp.

  • Музичне виконавство як феномен музичної культури

             Розкрито сутність, соціальну та творчу природу музичного виконавства, виявлено закономірності та тенденції його становлення, розвитку та наукового вивчення в контексті історичних соціокультурних процесів. Визначено структуру музичного виконавства як системного утворення. Обгрунтовано сутність і логіку зв'язків і взаємодії складових даної системи, завдяки яким вона функціонує як органічна цілісність. Висвітлено специфіку музичного виконавства, яку формують видово-мистецька специфіка музики як така й особливості музично-виконавської діяльності. Проаналізовано об'єкт музичного виконавства - музичний твір. Визначено основні вимоги до музично-творчого потенціалу та техніко-виконавських можливостей, яким повинен відповідати виконавець. Розкрито об'єктивні закономірності суб'єктивізації у виконавському процесі, визначено й обгрунтовано засади та види інтерпретації.

  • Псалом як багатофункціональний феномен хорової культури

             Наголошено, що розуміння псалма як словесно-музичного феномену, який протягом кожної історичної епохи віддзеркалює духовно-музичні надбання, пов'язане з його багатофункціональністю у соціокультурному просторі. Проаналізовано функції псалма, виявлено деякі загальні схеми та форми музичного мислення, які впливали на формування європейської музичної культури, зокрема української.

  • Релігія як феномен універсуму культури: християнський контекст

             Досліджено релігію та культуру як надособисні явища. Запропоновано теоретичне вирішення проблем їх співвідношення та взаємодії. Конституйовано релігію як нову галузь релігієзнавчого знання. Зазначено, що у процесах етноінтеграції й етноідентифікації українців важливу роль може відіграти українізоване християнство, оскільки воно історично було взаємопо'язане з культурою й долею українства. Природно, що центр релігійних змін в Україні значною мірою зміщується в сферу, де релігія відіграє легітимізуючу роль у процесах національного будівництва й постає потужним чинником політичної, етнічної та культурної мобілізації. За цього важливо усвідомлювати, що християнство не може витупати єдиним фактором, здатним позитивно впливати на відродження української культури. Необхідно враховувати такі державотворчі складові, як історичні та культурні корені українців, геополітичну єдність, єдність мови, історичної долі, національного характеру та психології, що породили єдину, але різноманітну культуру.

  • Православна заупокійно-поминальна традиція як феномен музичної культури

             Досліджено соціокультурну природу, жанрово-стильову побудову та музичні аспекти православної заупокійно-поминальної традиції. Визначено загальнотеоретичні передумови вивчення заупокійної служби шляхом аналізу богословських, філософсько-культурологічних і музикознавчих праць. Значну увагу приділено аспекту розуміння явища смерті у православному вченні та особливої ролі колективної молитви у православному богослужінні, у контексті провідних тенденцій якого визначено явище "музики богослужіння". Запроваджено поняття пам'яті як універсалії культури та провідної цінності поминального богослужіння. Визначено головні аспекти культури, що стосуються пам'яті, у взаємозв'язку з репродуктивною та креативною сторонами заупокійно-поминальної традиції. На підставі вивчення поминальних циклів доведено провідне значення ужиткового, ужитково-авторського та авторського як домінуючих музично-стильових тенденцій поминальної чинопослідовності. Досліджено суспільно-педагогічну та музично-творчу діяльність О.Кастальського у контексті російської культури початку XX ст. Визначено особливості розвитку заупокійно-поминальної традиції на початку XXI ст., її вплив на композиторську творчість та духовну культуру у цілому.

  • Києво-Печерський розспів як церковно-співочий феномен української культури

             Розглянуто Києво-Печерський розспів як цілісний феномен богослужбово-співочої культури України, що сприяло зібранню багатого, однак розпорошеного й різнопланового матеріалу релігійно-співацького ужитку. Охарактеризовано важливий пласт хорової культури України, пов'язаний з багатовіковими традиціями чернецького співу. Розкрито суть розспіву в історичному, теоретичному і практичному аспектах. Виявлено цілісність джерел (ірмологіонів) з їх етапами фіксації богослужбово-співочої практики Києво-Печерського монастиря. Проаналізовано розспів зі світоглядних позицій, властивих його творцям, що дозволяє оптимально осмислити розспів і традиційне для України природне середовище його створення. Висвітлено методику аналізу за допомогою залучення інструментарію богослов'я. Досліджено сутність літургійної функціональності розспіву в контексті містерії храмового дійства.

  • Композиторська освіта у Великій Британії як феномен європейської музичної культури

             Вперше в українському мистецтвознавстві проведено аналіз творчо-методичних принципів викладання композиції на початковому етапі навчання британського студента. Розроблено методику композиторського аналізу як різновиду музикознавчого аналізу за умов його спрямованості на текст конкретного твору. Проаналізовано загальні моменти британської й української композиторських освіт. Визначено відмінності британської освіти від вітчизняної з метою формулювання методико-практичних рекомендацій щодо удосконалення навчання композиторів в Україні.

  • Феномен органа та органна концертна концепція у контексті європейської музичної культури

             Досліджено роль органа в музичній культурі Європи XIX - початку XX ст. Проаналізовано стан вивчення проблеми феномену органної музики у контексті європейської музичної культури. Запропоновано нові оцінні положення для системного дослідження європейської органної культури, яку розглянуто як феномен, що має особливі специфічні властивості та специфічні інтонаційні комплекси. Виявлено та визначено поняття органної концертної концепції як явища, що еволюціонувало від окремих виявів до сформованої системи засобів музичної виразності та як нову музично-естетичну категорію. Простежено й аргументовано еволюцію органної концертної концепції від етапу зародження до остаточного формування, відзначено шляхи її розвитку у сучасній органній музиці. Розроблено методику аналізу органної музики у контексті нових оцінних положень з обов'язковим урахуванням основних традиційних тенденцій європейських органних шкіл, досягнень органобудування й органної виконавської практики. Проаналізовано процес секуляризації даної музики, кроскультурні взаємини академічної та народної музики.

  • Культура як аксіологічний феномен буття (соціально-філософський аналіз природи та ієрархії культури)

             Запропоновано теоретичну модель культури як системи а ієрархії абсолютних (універсалій культури), конкретно-історичних та екзистенційно-особистісних цінностей, що створюють єдину ціннісно-смислову реальність буття. Детально проаналізовано генезу культури в контексті аксіологічної методології її дослідження. Розглянуто онтологічні, ціннісні за своєю суттю, засади аксіологічної природи культури. Зроблено спробу визначення й опису змісту її фундаментальних цінностей, що виявляються в різних модальностях і за різними рівнями ієрархії. Розвинуто засади загальної теорії цінності (аксіології), а також питання щодо її історико-логічної реконструкції. Досліджено теорію особистості.

  • Мініатюра як феномен музичної культури (на матеріалі фортепіанних творів українських композиторів кінця XIX - XX століть)

             Вперше проведено дослідження мініатюри як системного явища в теоретико-культурологічному та історико-типологічному дискурсах. Обгрунтовано культурологічну концепцію жанру мініатюри як специфічного феномену в мистецтві, що фокусує в собі мініатюризм як принцип художнього мислення. Визначено семантичні функції та музичний хронотип жанру, виявлено семантико-структурний інваріант мініатюри. Розроблено внутрішню жанрову типологію та здійснено історико-типологічний аналіз фортепіанної мініатюри в українській професійній культурі з метою характеристики суб'єкта і типів музичної експресії, властивих національній моделі жанру. У контексті музичної стилістики української фортепіанної мініатюри виявлено особливості національної ментальності. Визначено ментальну структуру жанру мініатюри у музичній культурі. Розкрито внутрішній зміст і "культурний смисл" мініатюри, що відображає психологію суб'єкта та характеризує її феномен як специфічний спосіб світопізнання, моделювання та відображення дійсності.

  • Німецька траурна погребальна музика лютеранської традиції як феномен європейської культури XVII - XX століть

             Уперше зразки лютеранської траурної погребальної музики розглянуто у вітчизняному музиконавстві як самостійний художній музично-історичний феномен. Розглянуто аспект лютеранської специфіки цієї музики у взаємодії з конкретною конфесіональною традицією. Наведено ідею культурологічного усвідомлення "Німецького реквіему" як реалізації християнської ідеї "смерті - підсумка" життєвого шляху людини за надсобово-хоральним принципом її музичного втілення. Виявлено глибинні зв'язки типології "Німецького реквієму" з драматургією епіко-оповідального типу, а також з духом корпоративності німецької лютеранської общини та богослужбового акту. Уперше у вітчизняному музикознавстві у зазначеному контексті жанрової типології проаналізовано твори Г.Шютца, І.С.Баха, Р.Шумана, І.Брамса, Г.Ейслера, П.Хіндеміта, Е.Денісова.

  • Італійська опера ХХ століття: основні тенденції і напрямки розвитку

             Розглянуто проблему еволюції італійської опери XX ст. у взаємозв'язку з історичним розвитком всієї національної музичної культури даного періоду. Визначено основні тенденції розвитку та висвітлено її роль у загально-європейському контексті. Охарактеризовано стильові трансформації італійської опери на підставі виявлення її національних особливостей для різних стильових напрямків. Для кожного з них запропоновано визначальні художньо-естетичні принципи, а також комплекс драматургічних, формотвірних і музично-виразових засобів, показано відмінність їх втілення у творчості окремих композиторів. Установлено дві провідні тенденції розвитку італійської опери XX ст., а саме: поступову втрату нею позицій пріоритетного жанру та поступове зменшення її впливу на розвиток оперного жанру в Європі.

  • Італійська опера кінця ХХ століття: основні напрямки розвитку

             Розглянуто провідні напрямки розвитку італійської опери 70 - 90-х рр. ХХ ст., описано особливості основних варіантів італійської постмодерністичної опери, подано характеристику її представників та стислий аналіз їх найбільш вагомих музично-театральних творів.

  • Англійська комічна опера середини ХХ століття в контексті національної художньої традиції

             Досліджено оперні твори провідних англійських композиторів XX ст. Б.Брітгена, М.Тіппена й Х.Бертвістла, що належать до комічного жанру з метою виявлення в них специфіки комічного та з'ясування ролі національного фактора. В "Альберт Херінзі" Б.Брітгена висвітлено взаємозв'язок з сатиричною лінією англійського мистецтва, традиціями "Опери жебраків", образами англійського соціально-побутового та моралістичного роману, творчістю У.Хогарта, Р.Шерідана, Ч.Діккенса. У "Весіллі в Іванів день" М.Тіппета виявлено глибоке шекспіровське коріння (завдяки порівнянню зі "Сном літньої ночі") та його вплив на трактування комічного в опері, а також зв'язок творчістю представників національної літературної школи XX ст. (Т.Еліота, Б.Шоу, Д.Джойса, У.Б.Йейтса). У "Панчі та Джуді" Х.Бертвістла висвітлено роль традицій народного англійського театру, що зумовило втілення комічного у гострогротесковій модифікації. Проаналізовано опери у контексті національної музичної традиції, зокрема творчості Г.Персела, інструментальної та музичної культури єлизаветської епохи, жанру "маски", паралельних у часі та стилі культурно-мистецьких явищ середини XX ст.

© 2007-2019 vbs.com.ua