От партнеров

Заказать работу

От партнёров


Счетчики
    Желаете получить информацию о том, где можно найти и СКАЧАТЬ не отходя от своего компьютера бесплатные журналы, обзоры, научные и аналитические статьи, статистические данные, книги, учебники, официальные документы государственных органов? Тогда воспользуйтесь нашим новым сервисом "Полезная ссылка"!

    Как это работает? Очень просто! Вы получаете полезную ссылку, нажав на которую, скачиваете документ с первоисточника в электронном виде.

Поиск рефератов на Linksdir.com.ua!
Раздел каталога

Научные статьи и авторефераты диссертаций по гуманитарным наукам

Название

Участь епіфіза та моноамінів у регуляції функції гіпоталамо-гіпофізарно-гонадної системи птахів (гістофізіологічний аналіз) : Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.11 / Р.О. Барчук; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2003. — 18 с. — укp.

Коротко

Участь епіфіза та моноамінів у регуляції функції гіпоталамо-гіпофізарно-гонадної системи птахів (гістофізіологічний аналіз)

СсылкаК сожалению, на данный момент ссылка не доступна
Добавлено2008-10-21 15:25:08
Описание
         Вивчено функціональні зв'язки між епіфізом і гонадами на тлі блокади або стимуляції адренергічних, дофамінергічних і серотонінергічних систем головного мозку, ін'єкцій тестостерону та мелатоніну, а також у разі епіфізектомії та гонадектомії під час статевого дозрівання самців Gallus domesticus. Установлено прямий позитивний зв'язок між епіфізом і гонадами птахів. Показано спад функціональної активності пінеальної залози після гонадектомії. Зазначено, що введення мелатоніну та тестостерону по-різному впливає на функціональну активність епіфіза та гіпоталамо-гіпофізарно-гонадного комплексу птахів, залежно від дози та часу введення.
См. также:
  • Участь моноамінів у нейроендокринній регуляції гіпоталамо-адреналової, - тиреоїдної та -гонадної систем птахів (гістофізіологічний аналіз)

             Вивчено роль моноамінів головного мозку у гіпоталамічній регуляції функціональної активності надниркової залози, щитовидної залози та гонад птахів Gallus domesticus протягом препубертатного періоду онтогенезу. Відзначено, що виявлені ефекти фармакологічної модуляції активності тих самих моноамінергічних структур мозку відрізняються щодо досліджених ендокринних залоз. Встановлено, що значення моноамінів у регуляції кожної залози протягом препубертатного періоду змінюється завдяки участі моноамінів у формуванні в онтогенезі нових функціональних зв'язків у нейроендокринній системі. Доведено, що ефекти моноамінергічної модуляції активності усіх досліджених залоз відбуваються, починаючи з неонатального віку, що дозволяє припустити існування у птахів регуляторних взаємовідносин між моноамінергічними (МАЕ) системами головного мозку та компонентами нейроендокринної системи. Найвиразніші ефекти модуляції активності МАЕ структур виявлено у гіпоталамо-адреналовій та гіпоталамо-тиреоїдній системах піддослідних птахів з 10-денного віку, а у гіпоталамо-гонадній системі не раніше одномісячного віку життя.

  • Циркадна динаміка структурних змін гіпоталамо-гіпофізарно-гонадної системи та епіфіза птахів після введення мелатоніну та блокаторів дофамінових рецепторів

             Здійснено порівняльну характеристику впливу одноразового введення мелатоніну на репродуктивну систему птахів вранці, вдень, ввечері та вночі. Установлено, що триразове введення мелатоніну викликає пригнічення гонад, а вдень - їх стимуляцію. Підтверджено, що мелатонін опосередковує свій вплив на репродуктивну систему птахів шляхом дофамінергічної системи, однак з'ясовано, що цей вплив є різний залежно від часу доби.

  • Участь нейромедіаторів головного мозку та гіпоталамо-гіпофізарно-тиреоїдної системи птахів в реакції адаптації на хронічне охолодження

             Водночас пригнічувалась тиреотропна функція аденогіпофіза й активність нейроцитів паравентрикулярного ядра (ПВЯ) гіпоталамуса. З'ясовано, що стимуляція М-холінергічних рецепторів сприяє підвищенню продукції тиреоїдних гормонів щитовидною залозою та синтетичної активності тиреотропоцитів аденогіпофіза. Доведено, що антогоніст М-холінорецепторів атропін виявляє гальмівний вплив на адаптаційну реакцію дослідженої системи, що проявляється у посиленні процесів депонування гормонів у відповідь на охолодження. Виявлено, що окситоцин безпосередньо впливає на щитовидну залозу, підсилюючи її адаптаційну реакцію на охолодження.

  • Вплив імунізації, введення мелатоніну, серотоніну та епіфізектомії на гіпоталамо-гонадну систему птахів (гістофізіологічний аналіз)

             Досліджено стимулюючий вплив імунізації на репродуктивну систему статевонедозрілих птахів. Показано наслідки комбінованої дії мелатоніну, серотоніну, імунізації, епіфізектомії на репродуктивну систему та антитілоутворення. Встановлено наслідки комбінованої дії мелатоніну, серотоніну, імунізації на епіфіз. Виявлено, що екзогенний мелатонін та імунізація здатні підсилювати гальмівний вплив серотоніну та епіфізектомії на репродуктивну систему, дія мелатоніну на фоні імунізації викликає менш значні зміни, ніж вплив мелатоніну чи імунізації окремо. Визначено, що імунізація здатна гальмувати денну синтетичну активність епіфіза як самостійно, так і в поєднанні з хронічним введенням мелатоніну, але не з хронічними ін'єкціями серотоніну, а мелатонін зменшує цей параметр тільки в комбінації з імунізацією чи екзогенним серотоніном. Встановлено, що мелатонін стимулює антитілоутворення як на тлі епіфізектомії, так і під час введення серотоніну.

  • Клініко-неврологічний та функціональний стан гіпофізарно-гонадної та гіпофізарно-тиреоїдної систем у хворих на епілепсію

             Представлено теоретичне узагальнення результатів вивчення клініко-неврологічних, біохімічних та інструментальних особливостей генералізованої та парціальної епілепсії, поєднаної з нейроендокринною патологією. Визначено шляхи поліпшення діагностичних патогенетично обгрунтованих терапевтичних і профілактичних заходів щодо лікування даної категорії пацієнтів. На підставі результатів клініко-неврологічного дослідження встановлено високу частоту нейроендокринної патології, яка супроводжується розвитком синдрому вегетативної дистонії. Виявлено, що переважним проявом нейроендокринної дисфункції є гормональний дисбаланс у гіпофізарно-тестикулярній, гіпофізарно-оваріальній і гіпофізарно-тиреоїдній системах. Визначено кореляційну залежність між ступенем порушення гормонального гомеостазу та частотою епілептичних нападів і тривалістю захворювання. На підставі виявлених патогенетичних механізмів епілептичних і вегетативних порушень обгрунтовано показання щодо призначення препаратів 1,4-бензодіазепінів хворим на генералізовану епілепсію, що супроводжується розвитком нейроендокринної дисфункції.

  • Вплив моноамінів і тестостерону на електричну активність аркуатного ядра гіпоталамуса та гістофізіологію гонад птахів

             За допомогою системи комп'ютерної електроенцефалографії проаналізовано сумарну електричну активність аркуатного ядра (АЯ) гіпоталамуса протягом статевого дозрівання птахів і характер впливу на цей процес катехол-, індоламінів, тестостерону та мелатоніну. Встановлено наявність прямої кореляції між спектральною потужністю АЯ та площею поперечного перерізу нейроцитів цього ядра, тобто, між морфометричними й електрофізіологічними показниками функціональної активності АЯ гіпоталамуса.

  • Участь системи оксиду азоту в механізмах регуляції біохімічних процесів в динаміці розвитку і загоєння стрес-індукованих уражень слизової оболонки шлунка щурів

             Досліджено активність синтази оксиду азоту у слизовій оболонці шлунка (СОШ) за умов розвитку та загоєння стрес-індукованих уражень. Установлено, що під впливом пошкоджувального фактора відбувається активація NOS, яка супроводжується підвищенням рівня нітрит-іонів і пероксинітриту в тканинах. Відзначено, що зазначені зміни у СОШ супроводжуються розвитком структурно-геморагічних уражень. Введення неселективного інгібітору L-NAME здійснює значний гастропротекторний ефект і призводить до зниження активності синтази оксиду азоту, зменшення рівня нітрит-іонів і пероксинітриту у порівнянні з показниками тварин, що піддавалися дії лише стресу. У разі застосування селективних інгібіторів нейрональної та індуцибельної NOS , а також під час дослідження характеру експресії мРНК кожної ізоформи встановлено, що основний внесок у гіперпродукцію оксиду азоту здійснюють конститутивні ізоформи синтази оксиду азоту, а у процеси загоєння залучений оксид азоту, синтезований індуцибельною ізоформою ферменту. Відзначено, що під впливом пошкоджувального фактора відбувається активація cGP-залежної протеїнкінази. Показано інтенсифікацію процесів перебігу перекисного окиснення ліпідів і порушення функціонування ферментів антиоксидантної системи захисту за умов розвитку стрес-індукованих уражень СОШ, а також нормалізацію досліджених показників під час процесів загоєння.

  • Стан холецистокінін-синтезуючої системи гіпоталамусу і роль холецистокініну-8 в регуляції ендокринної функції підшлункової залози в нормі та при експериментальному цукровому діабеті

             Проведено дослідження стану холецистокінін-синтезуючої системи гіпоталамусу, визначено вплив введення синтетичного агоніста та антагоніста рецепторів холецистокініну на ендокринну функцію підшлункової залози у нормі та за експериментального цукрового діабету. Встановлено, що найбільший рівень утворення холецистокініну-8 спостерігається у паравентрикулярному та дорсомедіальному ядрах гіпоталамусу, а найбільш інтенсивна холецистокінінергічна іннервація - у вентромедіальному ядрі та серединному підвищенні гіпоталамусу. Вперше виявлено, що розвиток експериментального цукрового діабету супроводжується формуванням функціональної недостатності холецистокінін-8-синтезуючої системи гіпоталамусу. Встановлено, що багаторазові введення синтетичного холецистокініну-8 сприяють поліпшеню ендокринної функції підшлункової залози та зменшенню важкого стану патологічного процесу.

  • Стан гіпофізарно-тиреоїдної системи і фізіологічного калоригенезу у білих щурів при гострій дії холоду

             Виявлено якісні та кількісні взаємозв'язки між інтегральними параметрами системи терморегуляції, ефективністю її основних механізмів і станом секреторної функції аденогіпофізарно-тиреоїдної системи білих щурів за умов нормотермії та за гострої дії холоду різної інтенсивності. Установлено, що у разі посилення гіпотермічної дії холоду нівелюється головний механізм теплоутворення у холоді - термогенна ефективність скелетної мускулатури. Виявлено, що екзогенне введення адреналіну за умов in situ підвищує теплотвірну функцію великогомілкового м'яза білих щурів за рахунок зниження енергетичної ефективності скоротливого акту. Зазначений механізм підвищення термогенної вартості м'язового скорочення найбільш ефективний за фізіологічної моделі охолодження і разом з розвитком гіпотермічного стану поступово послаблюється та повністю зникає за глибокої гіпотермії. Показано, що разом з розвитком гіпотермії послаблюється, а потім повністю втрачається здатність адреналіну стимулювати інтенсивність холодового калоригенезу у гомойотермного організму - білих щурів. Наведено дані, що стосуються характеру взаємостосунків між різними складовими елементами аденотіпофізарно-тиреоїдної системи за умов нормотермії та гострого охолоджування. Установлено, що за умов термонейтральної зони у межах фізіологічних коливань тиреотропного гормону крові регуляція секреції гормонів щитовидної залози за принципом "плюс-мінус взаємодія" значною мірою відносна, а регуляція здійснюється переважно за принципом позитивного зворотного зв'язку, на крайніх кордонах фізіологічної норми концентрацій тиреотропного гормону гіпофіза (ТГГ) зворотний негативний зв'язок у системі, як принцип регуляції, поновлюється. За результатами паралельного імуноферментного та морфометричного аналізів показано, що з підвищенням виразності гіпотермічної дії активність аденогіпофізарно-тиреоїдної системи зазнає наступних закономірних фаз: початкова активація - гіперактивність - повне пригноблення секреторної функції. На підставі одержаних даних зроблено висновок, що за умов холодної дії різної інтенсивності та тривалості змінюється профіль секреторної функції щитовидної залози на користь активнішого гормону - трийодтироніну.

  • Імунна реактивність організму та система гемостазу у хворих з гострим коронарним синдромом, поєднаним з порушенням гіпофізарно-наднирникової системи

             Здійснено комплексну оцінку функції гіпофізарно-наднирникової системи, стану імунної реактивності та гемостазу у хворих на гострі коронарні синдроми (ГКС). Виявлено дискортицизм, який характеризується низьким рівнем андрогенів та підвищенням глюкокортикоїдної та мінералокортикоїдної активності. Установлено взаємозв'язок між гормонами кори наднирників і фракцією викиду лівого шлуночка. Проведено кореляційний аналіз функціонального взаємозв'язку між гіпофізарно-наднирниковою, імунною та гемостазіологічною ситемами у хворих ГКС. Уперше вивчено вплив порушень гіпофізарно-наднирникової системи на показники імунної реактивності та гемостазу у хворих на нестабільну стенокардію та інфаркт міокарда. Установлено, що зниження рівня андрогенів і підвищення активності глюко- та мінералокортикоїдів у хворих на ГКС асоціється з розвитком Т-клітинного імунодефіциту, гіперкоагуляцією, активацією тромбоцитарно-судинного гемостазу, пригніченням фібринолітичної та антитромбінової активності крові.

  • Функціональний стан гіпофізарно-тиреоїдної системи та корекція його порушень в комплексній реабілітації передчасно народжених дітей в неонатальному періоді

             Досліджено стан гіпофізарно-тиреоїдної системи у новонароджених дітей залежно від ступеня гестаційної зрілості. Обгрунтовано ефективність препаратів щитовидної залози в комплексній реабілітації недоношених новонароджених. Визначено рівень тирийодиронину (Т3), тироксину (Т4), тиреотропного гормону (ТТГ), тироксинзв'язувального глобуліну (ТЗГ) за допомогою радіоімунологічного методу в пуповинній крові, в периферичній крові новонароджених, віком 1 - 3, 5 - 8, 15 - 30 діб. У недоношених дітей виявлено залежність вмісту ТГ від ступеня гестаційної зрілості. Найнижчий вміст гормонів у недоношених дітей з гестаційним періодом 27 - 31 тиждень. Встановлено тиреоїдний профіль грудного молока (ГМ) у жінок. Виявлено майже повню відсутність Т3 і Т4 в молозиві, зазначено, що на 3 - 4 добу відбувалось наростання ТГ у ГМ з подальшою стабілізацією зазначених параметрів. У жінок, хворих на гіпогалактію відзначено зниження вмісту тиреогормонів, а у жінок з недоношеною вагітністю зафіксовано низьку концентрацію йодитиронинів у молоці. Доведено ефективність замісної терапії тиреоїдином у 19 та L-тироксином у 22 недоношених дітей III - IV ст. З метою усунення транзиторного гіпотиреозу у недоношених немовлят III - IV ступеня рекомендовано призначення препаратів щитовидної залози в складі лікувального комплексу протягом місяця.

  • Патогенез, профілактика та лікування невиношування вагітності з урахуванням особливостей центральних механізмів регуляції генеративної функції

             Запропоновано вирішення проблеми зменшення частоти невиношування в жінок високого ризику самовільного переривання вагітності шляхом уточнення особливостей патогенезу невиношування з урахуванням стану нейроендокринної адаптації. Розроблено систему заходів щодо прогнозування закінчення наступної вагітності. Досліджено аспект преконцептуальної підготовки й організації активного спостереження під час наступної вагітності. Вивчено особливості центральних механізмів регуляції генеративної функції в жінок з невиношуванням вагітності в анамнезі залежно від змін у системі гіпофіз - яєчники з подальшим зіставленням виявлених гормональних змін з особливостями функціонування інших систем і факторів. На підставі результатів проведених досліджень доведено, що в основі розвитку звичайного невиношування суттєву роль відіграє хронічний емоційний стрес, який формується під впливом індивідуально значущих психогенних факторів у жінок з певними особливостями особистості та недостатністю механізмів психологічного захисту. Запропоновано новий напрямок преконцептуальної підготовки для жінок з невиношуванням вагітності, який грунтується на результатах вивчення кореляційних відносин між компонентами центральних регуляторних систем, задіяних у регуляції репродуктивної функції, що дозволило зменшити кількість ускладнень під час вагітності та пологів та покращити наслідки наступної вагітності.

  • Стан функції легень по регуляції біогенних амінів в системному кровотоці у дітей, хворих на гостру пневмонію

             Досліджено питання оцінювання стану функції легень за регуляцією вмісту біогенних амінів у системному кровотоці з метою вдосконалення діагностики та розробки прогностичних критеріїв ускладнень перебігу гострої пневмонії в дітей. Установлено, що висока концентрація гістаміну та серотоніну є маркером виразності запального процесу у легенях з найбільшими системотвірними властивостями у системі клініка - біогенні аміни. Високі концентрації норадреналіну й оксиду азоту в дітей, хворих на гостру двосторонню пневмонію, дезінтегрують діяльність кардіореспіраторного комплексу. Дезінтеграція кореляційних зв'язків у даній системі між клінічними ознаками дихальної недостатноті, лейкоцитарним індексом інтоксикації, шоковим індексом і порушенням функції легень за регуляцією концентрації норадреналіну, серотоніну й оксиду азоту є прогностично несприятливими ознаками в дітей, хворих на гостру пневмонію.

  • Закономірності морфофункціональної організації травної системи птахів різних трофічних спеціалізацій

             У порівняльному аспекті здійснено комплексні дослідження (анатомічні, гістологічні, ембріональні, біохімічні) морфофункціональної організації травної системи птахів різної трофічної спеціалізації. Теоретично обгрунтовано найважливіші групи факторів, взаємопов'язаних з особливостями локомоції (польотом), трофікою та кормодобувним стереотипом, які впливали у процесі еволюції та становлення морфологічної організації травної систем птахів. Значну увагу приділено виявленню компенсаторних факторів в організації травної системи птахів. Обгрунтовано положення про відносну універсальність її будови, лабільність травних ферментів та їх високу активність. На підставі узагальнених даних щодо морфофункціональної організації та процесу травлення у птахів, взаємопов'язаних зі складністю рельєфу слизової оболонки кишечнику, з наявністю чи відсутністю симбіотичного травлення, активністю ферментів підшлункової залози та механізмами пролонгації контакту травних ферментів з хімусом розроблено положення про дві головні стратегії травлення у птахів з маргінальними трофічними спеціалізаціями. Показано роль і значення наявності у будові травної системи птахів анцеснтральних та просунутих ознак. Обгрунтовано висновок про високу адаптивну й еволюційну пластичність представників класу Aves та "потенційну" поліфагію у більшості представників класу, оптимістичний прогноз щодо виживання більшості видів пахів в урбанізованих і трансформованих ландшафтах.

© 2007-2018 vbs.com.ua