От партнеров

Заказать работу

От партнёров


Счетчики
    Желаете получить информацию о том, где можно найти и СКАЧАТЬ не отходя от своего компьютера бесплатные журналы, обзоры, научные и аналитические статьи, статистические данные, книги, учебники, официальные документы государственных органов? Тогда воспользуйтесь нашим новым сервисом "Полезная ссылка"!

    Как это работает? Очень просто! Вы получаете полезную ссылку, нажав на которую, скачиваете документ с первоисточника в электронном виде.

Поиск рефератов на Linksdir.com.ua!
Раздел каталога

Научные статьи и авторефераты диссертаций по гуманитарным наукам

Название

Радіобіологічні властивості реакції надчутливості у рослин : Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.01 / Ю.В. Шиліна; НАН України. Ін-т експерим. патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є.Кавецького. — К., 1999. — 16 с. — укp.

Коротко

Радіобіологічні властивості реакції надчутливості у рослин

СсылкаК сожалению, на данный момент ссылка не доступна
Добавлено2008-09-21 19:22:44
Описание
         Дисертація присвячена питанню дослідження радіобіологічних характеристик реакції надчутливості (РНЧ) у рослин тютюну Nicotiana sanderae заражених бактеріями Pseudomonas syringae pv. phaseolicola. При впливі гамма-випромінювання в дозах 50-600 Гр найбільшою радіочутливістю характеризувався етап взаємодії рослин і бактерій, коли відбувається індукція реакції рослини-господаря. Встановлено, що визначальною ланкою для розвитку РНЧ є функціональна активність бактеріальних клітин, які виявляють значну радіочутливість.
См. также:
  • Біологічні властивості вірусів лікарських рослин

             Досліджено властивості вірусів, що уражують лікарські рослини, які вирощуються в Україні. За методом візуального діагностування виявлено чотири лікарські культури, що мали найвищий відсоток вірусного ураження, а саме: женшень справжній (Panax ginseng C.A. Meyer), подорожник великий (Plantago major L.), валеріана лікарська (Valeriana officinalis L.) та ураженості різних рослин, різноманітність симптомів захворювання та наявність домінуючих симптомів на певних культурах. Експериментально підібрано й опрацьовано оптимальні методики для виділення збудників, за якими вперше одержано високоочищені та концентровані препарати вірусів і встановлено локалізацію патогенів у рослинах. Вивчено біологічні, морфологічні та фізико-хімічні властивості виявлених вірусів. Установлено молекулярну масу вірусних структурних білків. Показано, що геноми вірусів, які інфікують рослини Panax ginseng, Plantago major та Valeriana officinals, представлені одноланцюговою РНК. З використанням методу імуноферментного аналізу (ІФА) й електронної мікроскопії доведено, що вірусна хвороба рослин Echinacea purpurea спричинена вірусом огіркової мозаїки. Встановлено негативний вплив вірусної інфекції на метаболізм у рослині та кількісний вміст основних біологічно активних речовин у рослинах Panax ginseng та Echinacea purpurea. Вперше одержано поліклональні кролячі антисироватки до вірусів, виділених з Valeriana officinalis та Panax ginseg, які можуть використовуватися для діагностування вірусів за методом ІФА.

  • Біологічні властивості фосфатмобілізуючих бактерій і їх вплив на формування бобово-ризобіального симбіозу у рослин сої

             Досліджено біологічні властивості фосфатмобілізуючих бактерій і їх вплив на формування бобово-ризобіального симбіозу у рослин сої. Виділено та відібрано перспективні штами фосфатмобілізуючих бактерій, які запропоновано для виготовлення бактеріальних препаратів комплексної дії. Досліджено здатність виділених бактерій мінералізувати органічні та розчиняти важкорозчинні неорганічні сполуки фосфору. Вивчено залежність фосфатазної активності B.subtilis 5 від температури, pH середовища, стадії розвитку культури, вмісту катіонів деяких металів та неорганічного фосфату. Виявлено стимулюючий вплив на фосфатазну активність B.subtilis 5 природних глинистих мінералів монтморилоніту і палигорськіту, які є компонентами багатьох типів грунтів. У вегетаційних дослідах встановлено, що бактеризація насіння сої штамами Bradyrhizobium japanicum, фосфатмобілізуючими бактеріями роду Bacillus, а також бактеріями роду Azotobacter, супроводжується збільшенням кількості нормально сформованих проростків, а також значним стимулюванням формування бобово-ризобіального симбіозу у рослин сої. На підставі одержаних результатів відібрано нові мікробні композиції, перспективні для вирощування сої.

  • Симбіотичні властивості, фотосинтез та продуктивність рослин гороху, інокульованих стійкими до мінерального азоту клонами бульбочкових бактерій

             Одержано клони бульбочкових бактерій гороху, вивчено їх здатності до утворення симбіозу в присутності підвищеного вмісту мінерального азоту в субстраті вирощування рослин, а також впливу їх на основні фізіологічні процеси рослин гороху. Вперше методом хімічного мутагенезу отримано клони бульбочкових бактерій гороху, які утворюють ефективний симбіоз із рослинами гороху за даних умов, що дає підставу вважати дані клони бактерій стійкими до підвищеного вмісту мінерального азоту. За умов вегетаційних дослідів (піщана та грунтові культури) досліджено вплив отриманих клонів бульбочкових бактерій гороху на інтенсивність фізіологічних процесів у рослинах гороху сорту Солара, які вирощувались на підвищеному фоні азоту (1,2 норми по Гельрігелю) в субстраті. Визначено, що передпосівна інокуляція зерна гороху дослідними клонами сприяла збільшенню інтенсивності процесів бульбочкоутворення, азотфіксації, фотосинтезу, темнового дихання, наростання біомаси, нагромадження в ній азоту та пігментів, підвищенню маси та якості зерна рослин гороху.

  • Синтез і реакції похідних спінацеаміну

             Розроблено нові методи синтезу похідних спінацеаміну - потенційно біологічно активних сполук. Встановлено, що каталітичне (Pd / C) гідрування похідних 4-фенілспінацеаміну за нормальних умов призводить до розриву зв'язку С(4) - N(5) й утворення 5-бензилзаміщених гістаміну та гістидину. Доведено, що в ряду похідних 4-фенілспінацеаміну можливе успішне використання елементної сірки як дегідридного засобу. Показано, що в процесі дегідрування похідних 4-фенілспінацеаміну за допомогою сірки відбувається окиснювальне декарбоксилювання.

  • Україна в період реакції (1907-1910)

    1. Посилення царського терору і політики великордержавного російського шовінізму після поразки революції 3
    2. Аграрна політика Столипіна та ї наслідки для України 5
    Перелік використаної літератури 8


  • Нейроаутоімунні реакції при дії малих доз опромінення на організм

             Розкрито роль нейроаутоімунних реакцій у патогенезі післярадіаційних уражень центральної нервової системи (ЦНС). За підсумком експериментально-клінічних спостережень визначено, що внутрішнє і зовнішнє опромінення організму малими дозами викликає етапне формування аутоімунного процесу у ЦНС. Під дією опромінення у циркуляцію виходять "забар'єрні" нейроантигени (основний білок мієліну - ОБМ та нейроспецифічна єнолаза - НСЄ) у високих концентраціях на протязі спостереження як ознака деструктивних процесів у мозку та як фактори-індуктори аутоімунної реакції до різних структур клітин нервової системи, а саме - до білків мієліну, гліальних клітин та нейронів. Співставлення нейроімунних реакцій у зовнішньому і внутрішньому опроміненні вказує на принципову відмінність у характері наслідків даних видів опромінення: за внутрішнього опромінення - поступовий розвиток аутоімунних реакцій; зовнішнього - швидкий розвиток. Експериментальна модель радіаційного ураження головного мозку є аналогом патологічного аутоімунного процесу у хворих на післярадіаційну енцефалопатію (ПЕП), у більшості яких у периферичній крові виявлено діагностично значимі високі рівні нейроаутоантигенів як ознака органічного ураження мозку і можливості розвитку нейроаутоімунної відповіді. На основі експериментального і клінічно-лабораторного дослідження запропоновано комплекс нейроаутоімунних діагностичних критеріїв для виділення варіантів аутоімунних реакцій у хворих на ПЕП.

  • Розсіяння та реакції передач при взаємодії ядер 6Li, 7Li з ядрами 2H, 14C і 14N

    : Автореф. дис... канд. фіз.-мат. наук: 01.04.16 [Електронний ресурс] / Валерій Миколайович Пірнак; НАН України; Інститут ядерних досліджень. — К., 2004. — 18 с.: рис. — укp.

  • Адаптаційні реакції, їх значення у клініці внутрішніх хвороб

             Доведено цілісність й універсальність загального адаптаційного синдрому, який складається з певної послідовності адаптаційних реакцій на різних рівнях реактивності, забезпечує гомеостаз і життєдіяльність організму людини та тварин, в яких достатньо розвинені нервова, ендокринна, імунна системи (ссавці). Відзначено, що адаптаційні реакції розвиваються як відповідь організму на сукупність факторів зовнішнього та внутрішнього середовищ. Експериментально доведено, що імунокомпетентні органи змінюються за різних адаптаційних реакцій. Уперше вивчено вплив нестероїдних протизапальних, сульфаніламідного та пірамідинового препаратів на розвиток реакцій. Установлено, що ці препарати у здорових тварин частіше, ніж інші медикаменти викликають адаптаційні реакції несприятливих типів, відповідно яким змінюються показники функції зовнішнього дихання, гемодинаміки, запалення, параметри гемостазу, діяльності нервової, ендокринної та імунної систем, ліпідного обміну. Виявлено та описано сезонні та добові ритми загальних адаптаційних реакцій. Установлено, що частота їх утворення залежить від віку та наявної патології. Обгрунтовано існування окремого типу загальної неспецифічної адаптаційної реакції - реакції неповноцінної адаптації, яка є фоном для будь-якої патології та має відмінні від інших реакцій характеристики нервової, ендокринної, імунної систем, параметри гемостазу та запалення. Уперше з'ясовано прогностичне значення сприятливого чи несприятливого типів адаптаційних реакцій для перебігу хвороб внутрішніх органів. Виявлено, що сприятливими є реакції спокійної та підвищеної активації, а несприятливими - стрес, переактивація та неповноцінна адаптація. Визначено критерії повної, часткової та неповноцінної ремісії з урахуванням типу адаптаційної реакції. Обгрунтовано можливість використання адаптаційних реакцій для медичного прогнозування.

  • Реакції гетероциклізації піровиноградної кислоти та її похідних з аміноазолами

             Вивчено реакції гетероциклізації піровиноградних кислот з аміноазолами. Виявлено закономірності їх перебігу, розроблено нові селективні репаративні методи синтезу анельованих похідних піридину та піримідину, що містять карбоксильну групу. Виявлено загальні закономірності перебігу реакцій піровиноградної кислоти, її ариліден- і арилпохідних з аміноазолами. Розроблено селективні методи синтезу анельованих похідних піридину та піримідину. Вивчено шляхи їх подальшої модифікації. Показано, що вивчені гетероциклізації відбуваються за трьома основними напрямками: з формуванням азолоазинових систем, похідних піролу або фуранону. Виявлено закономірності перебігу реакцій піровиноградних кислот, що дозволило шляхом зміни параметрів - температури, кислотності середовища та типу каталізатора, а також структури реагуючих сполук - розробити принципи керування регіоспрямованістю гетероциклізацій. Установлено, що реакції ариліденпіроноградних кислот або їх синтетичних попередників відбуваються за альтернативними механізмами та у більшості випадків зумовлюють формування гетероциклів з різною позиційною або регіоспрямованістю. Визначено вплив стеричних факторів на перебіг деяких гетероциклізацій.

  • Агресивні реакції та шляхи їх корекції в молодших школярів

             Досліджено психологічні особливості агресивних дітей молодшого шкільного віку. Проаналізовано підходи різних психологічних шкіл до трактування природи та детермінації агресії. Розкрито зміст поняття "агресивні реакції". Розглянуто основні фактори, які обумовлюють дані реакції молодших школярів. За результатами кореляційного, кластерного та факторного аналізів виділено психологічний симптомокомплекс особливостей молодших школярів, схильних до агресивних реакцій, описано його зміст. Надано методичні рекомендації щодо профілактики агресивної поведінки школярів і розроблено психологічний тренінг корекції даної поведінки, оцінено його ефективність. Виявлено статистично вірогідну позитивну динаміку в експериментальній групі після тренінгу за більшістю показників.

  • Периферичні рефлекторні реакції каудального брижового ганглія

    : Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.13 [Електронний ресурс] / О.М. Пасічніченко ; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2000. — 19 с. — укp.

  • Розсіяння та реакції передач при взаємодії ядер nothing9Be + nothing11B

    : Автореф. дис... канд. фіз.-мат. наук: 01.04.16 [Електронний ресурс] / В.М. Кир'янчук; НАН України. Ін-т ядер. дослідж. — К., 2004. — 16 с. — укp.

  • Адаптаційні реакції соняшника до токсичної дії іонів свинцю та кадмію

             Вивчено адаптаційні реакції рослин соняшника (РС) до токсичної дії іонів свинцю та кадмію. Встановлено, що у РС під час зростання їх на розчинах ацетату свинцю та хлориду кадмію, важкі метали (ВМ) нагромаджуються в основному у коренях. Доведено, що іони кадмію награмаджуються більшою мірою, ніж іони свинцю. Виявлено зростання індексу толерантності за умов пересаджування рослин з варіантів з нижчими концентраціями ВМ на розчини з вищими. Надходження ВМ у РС призводить до нагромадження перексиду водню в його органах. Особливо суттєво зростає вміст пероксиду за умов пересадки рослин з розчинів з нижчими концентраціями ВМ на розчини з вищими, що вказує на його участь у процесах активації антиоксидантної системи захисту. Підвищення концентрації іонів свинцю у середовищі сприяє зростанню активності каталази у 7-добових рослин, а іони кадмію у високих концентраціях інгібують її активність. Показано зниження активності каталази та пероксидази на розчинах з іонами свинцю та кадмію у 14-добових РС. Встановлено, щоіони кадмію стимулюють нагромадження глутатіону у коренях і пагонах РС, а іони свинцю знижують його концентрацію. Дія іонів свинцю призводить до зниження активності глутатіонредуктази у 7-добових і підвищення її активності у 14-добових РС. Іони кадмію, за умов дії низьких концентрацій, сприяють активації ферменту. Одержано позитивний результат у процесі пересаджування РС з низьких концентрацій хлориду кадмію на вищі.

  • Застосування полімеразної ланцюгової реакції для діагностики хламідіозу свиней

             Наведено результати досліджень щодо застосування та науково-експериментального обгрунтування методу полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) для діагностики хламідіозу свиней з застосуванням наборів реагентів, призначених для діагностики даної хвороби в людини. Розроблено методи відбору проб клінічного матеріалу для ПЛР-аналізу від свиней різних статевих і вікових груп та вивчено діагностичну цінність цього методу. Проведено випробування методу ПЛР для діагностики хламідіозу свиней в лабораторному та польових дослідах, запропоновано схеми оздоровчих заходів проти цієї інфекції. Запропоновано методичні рекомендації щодо діагностики хламідіозу свиней методом полімеразної ланцюгової реакції з використанням набору фірми "Літех".

© 2007-2019 vbs.com.ua