От партнеров

Заказать работу

От партнёров


Счетчики
    Желаете получить информацию о том, где можно найти и СКАЧАТЬ не отходя от своего компьютера бесплатные журналы, обзоры, научные и аналитические статьи, статистические данные, книги, учебники, официальные документы государственных органов? Тогда воспользуйтесь нашим новым сервисом "Полезная ссылка"!

    Как это работает? Очень просто! Вы получаете полезную ссылку, нажав на которую, скачиваете документ с первоисточника в электронном виде.

Поиск рефератов на Linksdir.com.ua!
Раздел каталога

Статьи и авторефераты диссертаций по философии, психологии и педагогике

Название

Ідея відповідальності особистості у гуманітарних науках / В.І. Тернопільська // Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. — 2002. — N 9. — С. 69-72. — Бібліогр.: 16 назв. — укp.

Коротко

Ідея відповідальності особистості у гуманітарних науках

СсылкаК сожалению, на данный момент ссылка не доступна
Добавлено2008-10-26 12:44:36
Описание
         Розглянуто трактування поняття відповідальності особистості у гуманітарних науках у контексті ідей І. Огієнка.
См. также:
  • Постекзистенціалістські тенденції в сучасній зарубіжній філософії та гуманітарних науках (історико- філософський аналіз)

    : Автореф. дис... д-ра філос. наук: 09.00.05 [Електронний ресурс] / К.Ю. Райда; Інститут філософії ім. Г.Сковороди НАН України. — К., 1999. — 30 с. — укp.

  • Ідея виховання моральної особистості у спадщині українських педагогів-мислителів другої половини XVIII ст.

             Проаналізовано розвиток ідеї виховання моральної особистості у спадщині українських мислителів другої половини XVIII ст. Досліджено шляхи вирішення цієї проблеми у межах європейської філософсько-педагогічної думки до другої половини XVIII ст. Визначено мету й основні завдання та принципи морального виховання, розкрито його зміст і перспективи подальшого реформування. Досліджено основні підходи щодо вирішення проблеми виховання моральної особистості у працях українських мислителів. Висвітлено безпосередній зв'язок української філософсько-педагогічної думки з кращими європейськими традиціями у вирішенні даного питання.

  • Формування морально-етичної відповідальності особистості майбутнього практичного психолога

             Розкрито та описано сутність і структуру морально-етичної відповідальності особистосі майбутніх практичних психологів, що містить у собі наступні компоненти: морально-етичну рефлексію, мотивацію, цінності, інтуїцію, відповідальність і почуття. Розроблено та апробовано методику, що дозволяє діагностувати рівень сформованості даної відповідальності особистості. За допомогою констатуючого експерименту показано, що за традиційної професійної підготовки рівень сформованості їх морально-етичної відповідальності залишається недостатнім. Запропоновано та впроваджено комплексну корекційно-розвивальну програму формування даної відповідальності особистості майбутніх практичних психологів та експериментально підтверджено її ефективність.

  • Когнитивный поворот в гуманитарных науках

             Стаття присвячена аналізу сучасних тенденцій у розвитку гуманітарного знання ХХ ст. На засадах порівняльно-історичного аналізу різних галузей гуманітарістики робиться висновок про наявність своєрідного "когнітивного повороту" в філософії, соціології, психології, культурології у другій половині ХХ ст.         Статья посвящена анализу современных тенденций в развитии гуманитарного знания ХХ в. На основании сравнительно-исторического анализа разных отраслей гуманитаристики сделан вывод о наличии своеобразного "когнитивного поворота" в философии, социологии, психологии, культурологии во второй половине ХХ в.         The article deals with the analysis of the modern tendencies of the humanities in the XX century is analysed in this research. On the basis of the given analysis the conclusion about the existence of peculiar "cognitive turn" in philosophy, sociology, psychology, culture of the second half of the XX century is made.

  • Форми документалістського емпіризму в соціальних науках

             На підставі аналізу опису культурних явищ показано, що об'єкт соціальної науки вивчається за його функцією у самовідтворенні культури, в чому і полягає соціально-консервативний аспект культури. Сформульовано принцип документалізму в соціальних науках, який визначає вимоги спростованості щодо універсальних суджень соціально-наукового опису. Показано, що недокументалістська соціальна наука утворює квазіуніверсальні та суперечливі описи. Запропоновано принцип розрізнення суджень культури та науки щодо культури. Доведено, що судження культури як саме по собі культурне явище не підпорядковано раціональним нормам і тому його включення до теоретичного опису веде до суперечностей. Показано, що теорії А.Лорда, О.М.Фрейденберга, П.Бурдьє мають спільні методологічні риси, що можуть бути охарактеризовані як документальний емпіризм. Вперше наведено загальну характеристику документалістського емпіризму в соціальних науках і показано, що він предметно обмежує засоби пізнання, а документалізм забезпечує виконання норм емпіризму ставленням до особливостей об'єкта та до його наукового опису.

  • Епістемологічні засади формування поняття розвитку в науках про культуру (В.Дільтей, Баденська школа, М.Вебер)

             На підставі застосування нового методу апостеріорного іманентного аналізу проведено дослідження епістемологічних схем, що застосовуються для формування поняття розвитку у критичних науках про культуру. Відзначено, що даний метод передбачає первинність дослідного підходу як основи для розвитку теоретичних побудов щодо об'єкта вивчення. Шляхом комплексного розгляду іманентної для критичних наук про культуру проблематики визначено спільні теми, для яких у кожній концепції здійснено особливу інтерпретацію. Окреслено сукупність епістемологічних проблем, зумовлених історичною констеляцією критичних наук про культуру. Показано, що методологічний підхід дуалізму визнає подвійне значення поняття розвитку: як руху наукової рефлексії та як теоретичної схеми для конструювання поступу реальності та упорядкування фактів дійсності у причинно-наслідковий ряд.

  • Екологічні правопорушення як підстави відповідальності та види відповідальності за екологічні правопорушення

    Вступ 2
    1. Поняття, склад та види екологічних правопорушень 3
    2. Види відповідальності за екологічні правопорушення 9
    Висновки 16
    Література 20


  • Теорія та ідея

    Теорія та ідея

  • Структуралістська методологія та її роль в соціально-гуманітарних дослідженнях

             Проаналізовано особливості становлення основних ідей та ролі контексту у формуванні структуралізму. Виявлено характер еволюції концепції структуралізму як провідного чинника формування структуралістської методології. Розглянуто структуралістський підхід у контексті сучасних гуманітарних методологій. Обгрунтовано методологічний потенціал ідей структуралізму у сфері соціально-гуманітарних досліджень за доби глобалізації, оскільки тенденція до структуризації пізнавального матеріалу є головною рисою структуралізму. Розглянуто структуралістську методологію у сукупності здійснених за допомогою підходу практик в історичному, еволюційно-концептуальному й соціокультурному аспектах, а також позитивний досвід застосування структуралістської методології в різних сферах гуманітарного знання, що дозволило обгрунтувати її евристично-пізнавальний потенціал. Виявлено, що методологічна спільність різноманітних напрямків структуралізму представлена подібністю принципів в уявленнях про поняття структури та способи її визначення. Спільною рисою методологічних підходів є єдність проблемного поля дослідження з базовими поняттями (структурою, епістемою, симулякром).

  • Соціалізація старшокласників у процесі вивчення гуманітарних предметів

             Досліджено актуальну проблему соціалізації старшокласників у процесі вивчення предметів гуманітарного циклу. Розкрито сутність і зміст понять: "соціалізація", "соціальні ролі", "громадськість" шляхом аналізу праць відомих вітчизняних і зарубіжних вчених. Вивчено потенційні можливості предметів гуманітарного циклу ("Економічна та соціальна географія України" та "Основи економічних знань") для підготовки старшокласників до виконання ними соціальних ролей у суспільстві. Визначено й експериментально перевірено основні соціальні та педагогічні умови, а також розроблено структурно-функціональну модель ефективної соціалізації старшокласників. Наведено модель, призначену для визначення функції соціалізації, умов, змісту, методів, засобів, основних аспектів і рівнів соціалізації.

  • Формування інформаційної культури майбутніх учителів гуманітарних дисциплін

             Досліджено проблему формування інформаційної культури майбутніх учителів гуманітарних дисциплін та їх готовність до використання нових інформаційних технологій в навчальному процесі та для самоосвіти. Проаналізовано стан проблеми у вітчизняних та зарубіжних дослідженнях, присвячених професійній підготовці учителів гуманітарних дисциплін. Розроблено методику формування інформаційної культури майбутніх учителів гуманітарних дисциплін, яка базується на поетапному та послідовному оволодінні основами роботи на персональному комп'ютері та засвоєнні психолого-педагогічних і організаційно-методичних основ ефективного використання інформаційно-комунікаційних технологій навчання. Виділено інформаційні вмінння як складові інформаційної культури педагога. Відзначено, що інформаційні вміння користувача передбачають оволодіння інформаційно-комунікаційними технологіями, а інформаційні вміння вчителя поєднують психолого-педагогічні та організаційно-методичні вміння ефективно використовувати інформаційно-комунікаційні технології у навчального процесі. Визначено чотири рівні сформованості інформаційної культури студентів гуманітарних факультетів, наведено критерії їх оцінювання.

  • Формування педагогічного артистизму майбутнього вчителя гуманітарних дисциплін

             Досліджено проблему формування педагогічного артистизму майбутнього вчителя гуманітарних дисциплін. Конкретизовано зміст і структуру поняття "педагогічний артистизм". Визначено специфічні риси артистизму вчителя гуманітарних дисциплін. Встановлено інформаційний, художньо-емоційний, діяльнісно-практичний та рівні (низький, базовий, достатній, високий) сформованості педагогічного артистизму. На базі використання теоретичних здобутків корифеїв українського та світового театрального мистецтва (К.С.Станіславського, М.О.Чехова, Л.С.Курбаса), а також основних положень драмогерменевтики та драматизації розроблено технологію формування педагогічного артистизму майбутніх вчителів гуманітарних дисциплін. З метою оцінки рівня сформованості даної якості у студентів гуманітарних факультетів проведено її комплексну діагностику з використанням різноманітних методик (тестування, анкетування, виконання завдань театральної педагогіки). Експериментально підтверджено ефективність розробленої технології формування педагогічного артистизму вчителів гуманітарних дисциплін.

  • Полікультурне виховання старшокласників у процесі вивчення гуманітарних предметів

             Теоретично обгрунтовано принципи побудови експериментальної програми полікультурного виховання та способи організації діяльності старшокласників на основі введення інтеркультурної комунікації у процес викладання гуманітарних дисциплін. Визначено основні критерії та показники полікультурної вихованості старшокласників. Розроблено програму полікультурного виховання старшокласників у процесі вивчення гуманітарних предметів. Деякі положення та рекомендації дослідження впроваджено у практику полікультурного виховання загальноосвітніх шкіл Південного регіону України.

  • Біоетика — новий ступінь інтеграції природничих і гуманітарних наук

             Біоетика як система поглядів, уявлень, норм і оцінок, що регулює поведінку людей з позицій збереження життя на Землі, відіграє дедалі більшу роль у суспільстві. Сьогодні це розділ філософської дисципліни, який вивчає проблеми моралі стосовно всього живого. Тобто біоетика визначає, які дії щодо живого припустимі, а які — ні. Однак біоетичні принципи досі не стали обов'язковими для всієї світової спільноти. Скажімо, практично не виконуються Картахенські угоди 1997 року щодо зменшення промислових викидів, хоча це необхідно для того, аби загальмувати глобальне потепління. Немає також переконливих ознак того, що будуть успішно реалізовуватись рішення Всесвітнього саміту зі сталого розвитку, який відбувся недавно в Йоганнесбурзі.

© 2007-2019 vbs.com.ua