От партнеров

Заказать работу

От партнёров


Счетчики
    Желаете получить информацию о том, где можно найти и СКАЧАТЬ не отходя от своего компьютера бесплатные журналы, обзоры, научные и аналитические статьи, статистические данные, книги, учебники, официальные документы государственных органов? Тогда воспользуйтесь нашим новым сервисом "Полезная ссылка"!

    Как это работает? Очень просто! Вы получаете полезную ссылку, нажав на которую, скачиваете документ с первоисточника в электронном виде.

Поиск рефератов на Linksdir.com.ua!
Раздел каталога

Научные статьи и авторефераты диссертаций по праву

Название

Формування функції обвинувачення та її реалізації у кримінальному процесі : Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.09 / І.В. Рогатюк; Нац. акад. внутр. справ України. — К., 2004. — 20 с. — укp.

Коротко

Формування функції обвинувачення та її реалізації у кримінальному процесі

СсылкаК сожалению, на данный момент ссылка не доступна
Добавлено2008-10-16 16:31:05
Описание
         Розглянуто теоретичні та практичні питання, пов'язані з проблемами удосконалення правових засад реалізації функції обвинувачення у кримінальному процесі. Розкрито суть даного поняття та способи його реалізації, визначено позитивні та негативні наслідки обвинувачення, досліджено механізм відшкодування шкоди, що була завдана особі суб'єктами обвинувачення. Обгрунтовано концептуальну схему наукових та прикладних положень щодо удосконалення реалізації функції обвинувачення, наведено пропозиції та рекомендації щодо розв'язання проблем її правового забезпечення у діяльності відповідних органів, запропоновано зміни до законодавчих актів України у контексті досліджуваного питання.
См. также:
  • Правовідносини та форми їх реалізації у кримінальному праві України

             Вперше в кримінально-правовій літературі України зроблено висновок про те, що негативна кримінальна відповідальність є одним з видів кримінально-охоронних правовідносин, реалізація якого можлива тільки у формах, що встановлені кримінальним законом. Аргументовано висновок, що позитивна кримінальна відповідальність є одним з видів кримінально-заохочувальних правовідносин. Правовідношення в кримінальному праві запропоновано класифікувати як охоронні та заохочувальні. Уточнено поняття предмета кримінально-правового регулювання, а також обгрунтовано необхідність аналізу форм реалізації кримінальних правовідносин на якісно новому системному рівні.

  • Обгрунтування рішень у кримінальному процесі

             Розкрито зміст і сутність обгрунтування процесуальних рішень, описано їх гносеологічну та психологічну природу, характерні ознаки, функціональне та цільове призначення. Висвітлено сутність та структуру процесу обгрунтування кримінально-процесуальних рішень, їх засоби. Розроблено наукові основи методичних рекомендацій з оптимального застосування теоретичних положень з обгрунтування кримінально-процесуальних рішень у практичній діяльності органів дізнання, слідства та суду.

  • Захисник як суб'єкт доказування в кримінальному процесі

             Комплексно досліджено теоретичні та практичні проблеми процесуального становища захисника у кримінально-процесуальному доказуванні, меж його компетенції. Проаналізовано актуальні теоретичні питання, взаємпо'язані з проблемами: захисту у кримінальному процесі, розширення прав захисника у збиранні доказів, визначення меж участі захисника у збиранні доказів та розробці на цій підставі рекомендацій і пропозицій щодо вдосконалення правового статусу захисника та його діяльності під час здійснення правосуддя, а також конкретних способів збирання ним доказів. З використанням результатів аналізу певних наукових праць, українського та зарубіжного кримінально-процесуального законодавства розкрито суть поняття, розглянуто предмет і межі кримінально-процесуального доказування, роль захисника у збиранні доказів у кримінальному процесі. Наведено обгрунтовану концептуальну схему наукових і прикладних положень, спрямованих на вдосконалення процесуального положення захисника, організації та здійснення його професійної діяльності у кримінально-процесуальному доказуванні. Зроблено висновки, наведено пропозиції та рекомендації щодо розв'язання проблем правового положення захисника на етапі збирання доказів та їх оцінювання для надання найбільш ефективної правової допомоги підзахисним за умов розвитку змагальних засад у кримінальному процесі. Запропоновоно зміни до законодавчих актів України щодо правового статусу захисника у кримінально-процесуальному доказуванні.

  • Участь понятих у кримінальному процесі

             Проаналізовано актуальні теоретичні та практичні проблеми, пов'язані з функціонуванням у кримінально-процесуальному праві України інституту понятих. Визначено його сутність, функціональне призначення, а також взаємозв'язок з іншими процесуальними інститутами та гарантіями у контексті спрямованості на досягнення завдань кримінального судочинства. Досліджено історію виникнення та розвитку інституту понятих на території сучасної України з давніх часів до сучасного періоду, висвітлено його еволюцію у національному кримінальному судочинстві. Проаналізовано зміст норм чинного КПК України, які регламентують процесуальний статус понятого, сформульовано визначення терміна "понятий". Зроблено висновок, що інститут понятих не здатний ефективно виконувати покладені на нього функції та створює додаткові труднощі у реалізації завдань кримінального судочинства. Доведено, що подальше функціонування кримінально-процесуального інституту понятих є недоцільним й обгрунтовано необхідність внесення відповідних змін до КПК України.

  • Клопотання в кримінальному процесі України

             Досліджено комплекс теоретичних і практичних питань, які виникають у ході заявлення, розгляду та вирішення клопотань у кримінальному процесі України. Розкрито зміст поняття "клопотання в кримінальному процесі", розглянуто його процесуальну природу, сутність, структуру, класифікацію. Особливу увагу приділено процедурі заявлення та розв'язання клопотань на різних етапах досудового слідства та в суді. Обгрунтовано пропозиції щодо внесення змін і доповнень до чинного кримінально-процесуального законодавства України та проекту КПК України.

  • Речові докази в кримінальному процесі

    ВСТУП 2
    Розділ 1. Правова природа предметів – носіїв доказової інформації 4
    1.1. Поняття доказів у кримінальному процесі України 4
    1.2. Поняття речових доказів 18
    Розділ 2. Виявлення і використання предметів – носіїв доказової інформації 25
    2.1. Способи збирання і подання доказів за допомогою предметів, що володіють ознаками речових доказів 25
    2.2.Умови та строки зберігання речових доказів 53
    ВИСНОВКИ 65
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 69

    1. Алексеев Н.С., Бастрыкин А.И., Даев В.Г. и др. Советский уголовный процесс. – Л., 1989. – С.166-167.
    2. Басай В.Д. Актуальні проблеми кримінального процесу та криміналістики: Навчальний посібник для підготовки магістрів-правознавців. / Міністерство освіти і науки України. – Івано-Франківськ.: “Плай”, 2002. – 349 с.
    3. Білоусов О.І. Проблеми теорії оцінки доказів у кримінальному судочинстві. – К., 1996. – 44 с.
    4. Выдря М.М. Вещественные доказательства в советском уголовном процессе. – М., 1995. – С.36.
    5. Галкин В.М. Средства доказывания в советском уголовном процессе. – М., 1967. – С.31-33.
    6. Гмирко В. Кримінально-процесуальні докази: поняття, структура, характеристика, класифікація: Конспект проблемної лекції. Дніпропетровськ, 2002. – 63 с.
    7. Дорохов В.Я. Природа вещественных доказательств. – Советское государство и право. – 1971, №10. – С.109-114.
    8. Зинченко И.А. Вещественные доказательства при расследовании преступлений: Учебное пособие. Ташкент. – 1991. – 67 с.
    9. Карнеева Л.М. Развитие основных понятий теории доказательств в советском уголовном процессе // Советская юстиция. – 1978. - №2.- С.28.
    10. Карнеева Л.М., Кертэс И. Источники доказательств. – М., 1985. – С.7, 67.
    11. Кириченко А.А. Проблемы совершенствования процесуального законодательства Украины в части работы с вещественными источниками доказательств. // Весы Фемиды. – 1998. - №1(8). – С.8-11.
    12. Кобликов А.А. Виды доказательств // Уголовный процесс. Учебник для вузов / Под ред. В.П.Божьева. – М.: Спарк, 1998. – С.158.
    13. Коваленко Є.Г. Кримінальний процес України: Навч. посіб. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 576 с.
    14. Кондаков Н.И. Логический словарь. – М.: Наука, 1971.
    15. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року: Українська правнича фундація. – К., 1996. – 63 с.
    16. Крючков В.П. К вопросу о понятии вещественных доказательств обнаруженых на месте происшествия. – В кн.: Итоги науч. исследов. работы за 1970 г. Свердловск, 1971. – С.162-165.
    17. Лопаткин Д. Некоторые проблемы собирания вещественных доказательств. // Законность. – 2003. - №5. – С.36-37.
    18. Ляш А.А. Вещественные доказательства в досудебных стадиях уголовного процесса. Автореферат диссертация к.ю.н. – К., 1988. – 22 с.
    19. Ляш А.А. Вещественные доказательства в досудебных стадиях уголовного процесса: Учебное пособие. – К.: НИиРИО КВШ МВД СССР им. Ф.Э.Дзержинского, 1991. – 80 с.
    20. Михеєнко М.М. Проблеми розвитку кримінального процесу в Україні: Вибрані твори. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 240 с.
    21. Михеєнко М.М., Нор В.Т., Шибіко В.П. Кримінальний процес України: Підручник. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Либідь, 1999.
    22. Молдаван В.В., Молдаван А.В. Порівняльне кримінально-процесуальне право: Україна, ФРН, Франція, Англія, США: Київ. Національний Університет ім. Т.Шевченка. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 399 с.
    23. Науково-практичний коментар до Закону України “Про міліцію”. – К.: Українська академія внутрішніх справ. – 1996. – 144 с.
    24. Новий тлумачний словник української мови. – К., 1999. – 788, 790, 801.
    25. Нор В.Т. Проблеми теорії і практики судових доказів. – Львів: “Вища школа”, 1978. – 112 с.
    26. Одиночкина Т.Ф. Криминалистическая экспертиза вещественных доказательств методами спектрального анализа: Автореферат диссертации к.ю.н. – М., 1974. – С.35.
    27. Погорецький М. Докази у кримінальному процесі. Використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності для отримання доказів. // Вісник прокуратури. – 2003. - №2. – С.59-65.
    28. Салтевський М.В. Про поняття доказів у новому кримінально-процесуальному законодавстві. // Право України, 1996. - №1. – С.52-54.
    29. Селеванов Н.А. Вещественные доказательства в советском уголовном процессе. – М., 1995. – С.36.
    30. Сівочек С. Аналіз поняття доказу в кримінальному процесі України. // Право України. – 2001. - №9. – С.76-79.
    31. Смирнов П.В. Проблема использования вещественных доказательств органами расследования. // Российский следователь. – 2003. - №12. – С.21-23.
    32. Строгович М.С. Теория судебных доказательств. – М., 1991. – С.81-82.
    33. Тертишник В.М. Науково-практичний коментар до Кримінально-процесуального кодексу України. – К.: Видавництво А.С.К., 2003. – 1056 с.
    34. Тертишник В.М. Кримінально-процесуальне право України: Підручник. 4-те вид., доп. і переробл. – К.: Видавництво А.С.К., 2003. – 1120 с.
    35. Теория доказательств в советском уголовном процессе. / ред. коллегия Н.В.Жогин (отв. ред.) и др.; изд 2-е, испр. и доп. – М.: Юридическая литература, 1973. – 736 с.
    36. Фаткуллин Ф.Н. Общие проблемы процессуального доказывания. Изд. 2-е, дополненное. – Казань: Изд-во Казанского университета, 1976. – 206 с.

  • Юридичні факти в кримінальному процесі України

             Проаналізовано правову природу, зміст, а також шляхи законодавчого удосконалення та практики застосування в кримінальному судочинстві юридичних фактів, наведено їх визначення у кримінальному процесі як передбачено нормами кримінально-процесуального права (для процесуальних складів - нормами матеріального права) життєвих обставин, з існуванням (позитивні) або відсутністю (негативні) яких пов'язується настання певних процесуально-правових наслідків. Доведено, що юридичні факти в кримінальному процесі - фактична система, генетично пов'язана з кримінально-правовою та виконавчою фактичними системами та двома рівнями фактів: матеріально-правовими та процесуальними.

  • Принцип змагальності в кримінальному процесі України

             Розглянуто питання кримінального процесу (КП), проблемні питання застосування принципу змагальності (ПЗ) на різних стадіях КП України, показано шляхи їх вирішення. На підставі аналізу законодавства інших держав і чинного законодавства України висвітлено особливості подальшого розвитку ПЗ у КП країни, запропоновано шляхи удосконалення їх застосування в цілому та на окремих стадіях КП.

  • Примирення сторін у кримінальному процесі України

             Розглянуто теоретичний і практичний аспекти особливостей правового врегулювання процесуального порядку звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням обвинуваченого (підсудного) з потерпілим. Досліджено сутність, значення та історичний розвиток примирення як нереабілітуючої підстави для закриття кримінальної справи. Розкрито порядок і умови процесуальної діяльності, яка виникає під час закриття кримінальної справи у зв'язку з примиренням сторін. Розглянуто роль і місце потерпілого в процесі примирення сторін і запропоновано додаткові заходи щодо забезпечення його прав і законних інтересів. Висвітлено питання запровадження в Україні медіації, як альтернативної форми розв'язання кримінально-правових конфліктів між потерпілим та обвинуваченим. Наведено пропозиції щодо внесення змін і доповнень до чинного законодавства (проекту КПК України), які регламентують процесуальний порядок звільнення особи від кримінальної відповідальності та закриття кримінальних справ у зв'язку з примиренням обвинуваченого (підсудного) з потерпілим у кримінальному процесі України.

  • Судові витрати у кримінальному процесі України

    : Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.09 [Електронний ресурс] / Андрій Андрійович Павлишин; Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2002. — 19 с. — укp.

  • Реституція у сучасному кримінальному процесі України

             Досліджено юридичну природу реституції, доведено доцільність використання її відновлювальних властивостей у кримінальному процесі. Наведено класифікацію реституції, зокрема, здійснено її поділ на кримінально-правову та кримінально-процесуальну, розкрито їх сутність, зміст і соціальне призначення. Проведено дослідження кримінально-правової реституції як самостійної форми відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином. Визначено підстави та умови, необхідні для її здійснення у кримінальному судочинстві України. Обгрунтовано ознаки, які визначають місце та роль кримінально-правової реституції серед інших форм захисту власності у кримінальному процесі. Показано роль слідчих дій у створенні передумов захисту порушених злочином майнових прав особи шляхом кримінально-правової реституції, описано механізм її реалізації.

  • Оцінка джерел доказів у кримінальному процесі

             Проаналізовано актуальні теоретичні проблеми, пов'язані з поняттям доказів та їх процесуальних джерел, співвідношенням між ними. Обгрунтовано точку зору, що доказами є тільки відомості про факти. Джерела доказів не входять до поняття доказу, а мають самостійне значення. Проаналізовано поняття оцінки доказів та їх джерел. Надано визначення змісту оцінки доказів та їх джерел. Зазначено, що до змісту оцінки доказів відноситься встановлення належності, достовірності, а сукупності доказів - достатності для розв'язання справи. Зміст оцінки джерел доказів охоплює встановлення допустимості, непідробності та повноти. Досліджено питання оцінки конкретних джерел доказів, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України. Значну увагу приділено питанням оцінки джерел доказів, одержаних під час оперативно-розшукової діяльності та адміністративної діяльності правоохоронних органів.

  • Законне представництво у кримінальному процесі України

             Комплесно та системно розглянуто питання стосовно з'ясування юридичної природи законного представництва у кримінальному процесі. З'ясовано коло обставин, необхідних для виникнення законного представництва у сфері кримінального судочинства. Досліджено сукупність ознак, які визначають місце та роль законного представника у справі та характеризують його як самостійного суб'єкта процесуальної діяльності. Значну увагу приділено розкриттю особливостей здійснення законного представництва обвинуваченого, потерпілого, цивільного позивача та свідка за стадій порушення кримінальної справи, досудового розслідування, судових стадій процесу та стадії виконання вироку.

  • Достатність доказів у кримінальному процесі України

             Досліджено актуальні правові, теоретичні та практичні проблеми визначення у разі доказування у кримінальному процесі достатності доказів. Досліджено поняття доказів, мети, предмета та меж доказування, достатності доказів як властивості сукупності доказів, яка визначається під час оцінки доказів у кримінальному процесі за умов України. Надано визначення достатності доказів. Розглянуто його співвідношення з поняттями "межа доказування" та "повнота доказів". Проаналізовано процес визначення достатності доказів на різних стадіях кримінального процесу. Внесено пропозиції, спрямовані на вдосконалення чинного кримінально-процесуального законодавства та проекту нового Кримінально-процесуального кодексу України.

© 2007-2019 vbs.com.ua